Ухвала

від 15.10.2024 по справі 280/9447/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

15 жовтня 2024 року Справа № 280/9447/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до Ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району,

Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради,

Запорізької міської ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (далі відповідач 1), Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі відповідач 2), Запорізької міської ради (далі відповідач 3), в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/104к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 18.09.2020 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за вересень 2020 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/110к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 19.10.2020 року в частині позбавлення ОСОБА_2 премії за жовтень 2020 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/116к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 20.1 1.2020 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за листопад 2020 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/118к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 00.12.2020 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за грудень 2020 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/7к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 18.01.2021 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за січень 2021 року:

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/11к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 17.02.2021 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за лютий 2021 року:

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/25к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 10.03.2021 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за березень 2021 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/68к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 17.06.2021 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за червень 2021 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/ начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 17.11.2021 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за листопад 2021 року:

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/135к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 16.12.2021 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за грудень 2021 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/2к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 20.01.2022 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за січень 2022 року:

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01 -22/7к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 18.02.2022 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за лютий 2022 року:

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/13к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 11.03.2022 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за березень 2022 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/43к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 13.05.2022 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за травень 2022 року в частині встановлення ОСОБА_2 розміру премії 0% за грудень 2022 року:

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/75к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 18.022022 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за липень 2022 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/92к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 17.08.2022 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за серпень 2022 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/107к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 21.09.2022 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за вересень 2022 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/115к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 17.10.2022 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/126к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 18.11.2022 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/137к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 20.12.2022 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/4к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 17.02.2023 року в частині встановлення ОСОБА_1 розміру премії 0% за лютий 2023 року ;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/23-2к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 26.04.2023 року в частині встановлення ОСОБА_1 розміру премії 0% за квітень 2023 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ №01-22/41 к/тр начальника Управління соціального захисту населення по Заводському району від 21.06.2023 року в частині встановлення ОСОБА_1 розміру премії 0% за червень 2023 року;

-Зобов`язати Запорізьку міську раду (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, б. 206) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) преміальну складову заробітної плати за період з вересня 2020 р. по грудень 2020 р. включно; за період з січня 2021р. по березень 2021р. включно; за червень 2021р.; за період з листопада 2021р. по грудень 2021р. включно; за період з січня 2022р. по березень 2022р. включно; за травень 2022р.; за період з липня 2022р. по грудень 2022р. включно; за лютий 2023р.; за квітень 2023р.; за червень 2023р.

-Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (код СДРГТОУ 37573438, адреса: 69035. м. Запоріжжя, проси. Маяковського, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати пов`язані з наданням правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Тривалість строку звернення до суду визначено залежно від суті позову.

Згідно із ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату преміальної складової заробітної плати з вересня 2020 р. по грудень 2020 р. включно; за період з січня 2021р. по березень 2021р. включно; за червень 2021р.; за період з листопада 2021р. по грудень 2021р. включно; за період з січня 2022р. по березень 2022р. включно; за травень 2022р.; за період з липня 2022р. по грудень 2022р. включно; за лютий 2023р.; за квітень 2023р.; за червень 2023р.

До суду із цим позовом позивач звернувся тільки 07.10.2024 (засобами поштового зв`язку), тобто з порушенням визначеного частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ), згідно з яким частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції.

Відповідно до ст.233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-ІХ), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відтак, після 19.07.2022 строк звернення до суду за вирішенням спору про стягнення належної працівнику заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 та від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, які є обов`язковими для врахування судом відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Отже, положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.

Так, відповідно до п.1 гл. XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

Надалі дію карантину продовжено не було.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з цим позовом розпочався з 01.07.2023 та з урахуванням приписів ч.1 ст.233 КЗпП України закінчився 01.10.2023 (останній день строку звернення до суду).

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

В цьому випадку, суддя наголошує на тому, що заробітна плата та премія за спірні періоди підлягало виплаті щомісячно, а тому про порушення свого права щодо неотримання заробітної плати за відповідний місяць позивач повинен був дізнатися при її отриманні за вказаний місяць.

Отже, з дня отримання заробітної плати за відповідний місяць, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Також суддя звертає увагу позивача, що згідно автоматизованої системи документообігу суду позивач вже звертався до суду (справа № 280/4409/23 ) щодо оскарження не нарахування та невиплати позивачу премії за період з липня 2020 року по травень 2023 року та рішенням від 11.10.2023 визнано протиправним та скасовано наказ начальника управління соціального захисту населення по Заводському району від 16.07.2020 № 01-22/83к/тр в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за липень 2020 року; наказ заступника начальника управління соціального захисту населення по Заводському району від 14.08.2020 № 01-22/95к/тр в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за серпень 2020 року; наказ начальника управління соціального захисту населення по Заводському району від 19.05.2021 № 01-22/48к/тр в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за травень 2021 року; наказ заступника начальника управління соціального захисту населення по Заводському району від 17.08.2021 № 01-22/106к/тр в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за серпень 2021 року; наказ начальника управління соціального захисту населення по Заводському району від 20.10.2021 № 01-22/123к/тр в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за жовтень 2021 року; наказ начальника управління соціального захисту населення по Заводському району від 17.06.2022 № 01-22/56к/тр в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за червень 2022 року; наказ голови ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення по Заводському району від 18.01.2023 № 01-22/2к/тр, яким встановлено розмір премії ОСОБА_1 за січень 2023 року 0 відсотків; наказ голови ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення по Заводському району від 20.03.2023 № 01-22/12к/тр, яким встановлено розмір премії ОСОБА_1 за березень 2023 року 0 відсотків; наказ голови ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення по Заводському району від 22.05.2023 № 01-22/31к/тр, яким встановлено розмір премії ОСОБА_1 за травень 2023 року 0 відсотків.

Отже позивач був обізнаний про нарахування йому заробітної плати та її складові за 2020-2023 роки та спір з цього приводу з роботодавцем, у зв`язку із чим звертався до суду з аналогічних питань для захисту своїх прав ще в 2023 році.

За таких обставин позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Крім того, вказаним рішенням що набрало законної сили встановлено, що «…на переконання суду, позивач мав право звернутися до суду за захистом своїх прав, з урахуванням процесуальних строків, визначених пунктом першим глави XIX «Прикінцевих положень» КЗпП України, у тримісячний строк з дня завершення дії карантину, тобто до 30.09.2023…., а отже посилання представника позивача у позовній заяві, що строк не пропущено, є хибним.

Суддя зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

До того ж, суддя вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не надано, причини пропуску строку не наведені.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом та доказами поважності причин його пропуску.

Крім того, відповідно до п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, позивачем не викладено позовні вимоги до відповідача 2.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями122,123,160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району, Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району, Запорізької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконними та скасування наказів, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду:

-оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом та доказами поважності причин його пропуску.

- уточненого позову (екз. для суду та для всіх учасників справи) в якому уточнити суб`єктивний склад сторін та викласти позовні вимоги до кожного з відповідачів.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Стрельнікова