Рішення

від 11.10.2024 по справі 300/4612/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2024 р. справа № 300/4612/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА - 2018" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№012634/0702, 012632/0702 від 24.05.2024

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА - 2018" (далі також позивач, ТОВ "ВЛАСТА - 2018") через систему "Електронний суд" звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№012634/0702, 012632/0702 від 24.05.2024.

Представник позивача заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем отримано акт від 26.04.2024 №8610/09-19-07-02/41985134 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВЛАСТА - 2018" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах. На підставі акту камеральної перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення за №№012634/0702, 012632/0702 від 24.05.2024. Позивач вважає дані податкові повідомлення-рішення за №№012634/0702, 012632/0702 від 24.05.2024 протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви (т.1, а.с.77-79).

18.06.2024 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін (т.1, а.с.84-85).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, просив відмовити в задоволенні позовних вимог (т.2, а.с.1-16).

Представник позивача скористалася своїм правом на подання відповіді на відзив. У даній відповіді на відзив позивач посилається на пояснення, викладені у позовній заяві та просить позовні вимоги задовольнити, а відзив відповідача не брати до уваги (т.2, а.с.41-44).

Розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

На підставі направлень від 11.04.2024 №№1750, 1751, 1752 та 1753, виданих ГУ ДПС в Івано-Франківській області головним державним інспектором відділ) позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту І ^ ДПС в Івано- Франківській області Юрієм Осадчуком. головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в ївші Франкській області Мар`яною Чернецькою, завідувачем І омського cerronv перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Максимом ґ ригор`євим та головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудит» ІЛ' ДПС у Харківській області Олександром Антонович згідно із пгі.20 14 гі 20 І сі .20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України під 02.12.2010 №2755-VI, відповідно до наказу ГУ ДПС в Івано- Франківській області від 20.03.2024 №755-и, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВЛАСТА - 2018" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість по декларації за січень 2024 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, встановлено порушення платником податків: порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодекс;. України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки ним: завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до склад) податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) всього на суму 1 128 745 грн., в тому числі за січень 2024 року на 1128745 грн; занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ всього на суму 36 181 гри, в тому числі: за січень 2024 року в сумі 36 181 грн, які відображено в акті від 26.04.2024 №8610/09-19-07-02/41985134 (т. 1, а.с.63-68).

На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення за №№012634/0702, 012632/0702 від 24.05.2024.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленням-рішеннями від 24.05.2024 №№012634/0702, 012632/0702 звернувся з позовною заявою до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/ або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК України).

Згідно з положеннями підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Тобто вказаними положеннями чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства було передбачено право контролюючого органу вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації, зокрема товарно-матеріальних цінностей.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів встановлено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879), яке застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Згідно з п. 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 р. (далі - Положення № 879), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Відповідно до п. п. 16, 18, 19, 20 розділу II, п. 1 розділу IV Положення № 879, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою. Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства.

При цьому відповідно до п. 4.1 розділу III Положення № 879, інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

В разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, виявлення будь-якої нестачі товарів та, відповідно, висновок про визнання таких товарів використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, може бути зроблено лише за результатами інвентаризації шляхом зіставлення фактичної наявності тканин з даними бухгалтерського обліку. Отже, єдино можливим, належним і допустимим доказом наявності (залишку) або відсутності (нестачі) ТМЦ є результат інвентаризації - інвентаризаційний опис (акт інвентаризації), за наявності нестачі - також звіряльна відомість та протокол.

За змістом п. 4 розділу І Положення №879, проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. Проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

У відповідності до вказаного законодавства, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, однак проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником платником податків, тоді як контролюючий орган може лише вимагати її проведення. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що такий платник податків зобов`язаний направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу (така присутність у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 є правом, а не обов`язком).

Як встановлено матеріалами справи, у відповідності до пп. 20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року №2755 (із змінами і доповненнями) ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано вимогу листом від 11.04.2024 року (отримано під підпис 11.04.2024 року представником ТОВ «ВЛАСТА-2018» за довіреністю ОСОБА_1 ) «Щодо проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей» в присутності головного державного інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Юрія Осадчука, головного державного інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Мар`яни Чернецької, завідувача Ізюмського сектору перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Максима Григор`єва та головного державного інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Олександра Антонова та надання в термін не пізніше 16.04.2024 року копій наказів та інвентаризаційних відомостей (т.1, а.с.31).

ТОВ «ВЛАСТА-2018» видано наказ від 12.04.2024 №21-п щодо проведення інвентаризації залишків ТМЦ станом на 15.04.2024 за місцем їх зберігання м. Харків, Холодногірський район, вулиця Беркоса, буд. 86А, в присутності працівників ДПС України та надало його представникам контролюючого органу (т.1, а.с.36).

12.04.2024 листом №18 від 11.04.2024 року ТОВ «Власта-2018» повідомило через електронний кабінет платника податку ГУ ДПС в Івано-Франківській області про те, що ТОВ «ВЛАСТА-2018» ні в якому разі не відмовляється від проведення інвентаризації та виконання обов`язків покладених на підприємство Податковим кодексом України (т.1, а.с.33).

В зв`язку з викладеним повідомлено ГУ ДПС у Івано-Франківській області, що інвентаризація буде проводитись за адресою, м. Харків, вул. Беркоса, 86- А, 15.04.2024 о 08.00 годині».

15.04.2024 о 08:00, комісія, визначена наказом директора ТОВ ТОВ «ВЛАСТА-2018» №21-п від 12.04.2024 почала свою роботу по проведенню інвентаризації.

Представники контролюючого органу - завідувач Ізюмського сектору перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Максима Григор`єва та головного державного інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Олександра Антонова прибули за адресою проведення інвентаризації о 10.07, 15.04.2024 (представники ГУ ДПС України в Івано - Франківській області так і не з`явились на складі). Після прибуття представників контролюючого органу, комісія з інвентаризації позивача продовжила свою роботу. На момент прибуття представників податкової інвентаризаційна комісія порахувала 319 позицій. Представники ГУ ДПС України в Харківській області почали вимагати розпочати інвентаризацію спочатку, але для цього не було законних підстав, тому комісія продовжила свою роботу далі. Через проведення інвентаризації позивач і так зупинив роботу ТОВ на складі, належним чином повідомив про дату та час проведення інвентаризації, запросив представників ДПС України та діяв в рамках чинного законодавства. Через постійні обстріли та вимкнення світла позивач не мав можливості перераховувати товар на складі, через дії працівників ДПС України. Представники ГУ ДПС у Харківській області вчасно не прибули на місце проведення інвентаризації, що і призвело до виникнення цього спору.

Під час проведення перевірки позивачем запропоновано представникам контролюючого органу приймати участь у підрахунку товару, здійснювати відповідні розрахунки та виміри наявних товарно-матеріальних цінностей, але вони відмовились, пославшись на те, що інвентаризацію повинна проводити комісії товариства, а вони лише присутні під час здійснення заходу.

Листом №21 від 17.04.2024 позивач надіслав ГУ ДПС України в Івано - Франківській області, ГУ ДПС України в Харківській області завірений інвентаризаційний опис станом на 15.04.2024, складений за результатами проведеної інвентаризації, який складається з 786 пунктів на загальну суму 13 525 912,63 грн (без ПДВ) (т.1, а.с.38).

Проаналізувавши акт від 26.04.2024 № 8610/09-19-07-02/41985134, суд приходить до висновку, що сама податкова під час рахування товару з 320 по 786 позицію, не знайшла порушень у наявності та кількості товару. Тобто у позивача взагалі не було мети щось приховувати під час підрахунку товару з 1 по 319 позицію, просто представники податкової вчасно не приїхали на проведення інвентаризації.

Листом №27 від 17.04.2024 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 , який був присутній на інвентаризації та його працівники. Листом від 24.04.2024 ФОП ОСОБА_2 повідомив, що інвентаризація почалася о 08:00 15.04.2024 на складі, за адресою АДРЕСА_1 , представники контролюючого органу прибули на склад о 10.07 15.04.2024 та надав позивачу відео з камер спостереження на вході у приміщення складу, що підтверджує твердження позивача (т.1, а.с.34).

Товар, з позицій 1- 319, придбавався в іноземних та українських постачальників, що підтверджується договорами постачання та первинними документами по придбанню даних товарів. У матеріалах справи містяться копії первинних документів, які також підтверджують придбання та наявність у позивача даних видів товару. Договори були укладені з ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Імпорт Траст- Компані», ТОВ «Лайтком Продакшн», ТОВ «Ньютон - Промсервіс», ТОВ «ВП «Інєгва», ТОВ «Профсталь», ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «Фірма «Техніка монтажу», ТОВ «Укрметизметал», ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Фрі ко» та низкою іноземних постачальників.

Доказом наявності товару на складі за адресою м.Харків, вулиця Беркоса, буд. 86А - є також підписаний на виконання Договору ГР - 08 від 01.08.2022 року, між ТОВ «Власта-2018» та ФОП ОСОБА_2 «Реєстр наявного на складі майна ТОВ «Власта-2018», станом на 31.03.2024. В даному реєстрі с 1 по 6 сторінку наведений перелік товарів, який вказаний в Інвентаризаційному описі від 15.04.2024, з 1 по 319 позицію. Зважаючи на вищевикладене, підтверджується фактична наявність товарних залишків які обліковувались за даними бухгалтерського обліку ТОВ «ВЛАСТА-2018» по рах 281 «Товари на складі» (т.1, а.с.88-254).

У відповідності до ст. 78.1.8. ПК України - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн.

По суті відповідач в квітні 2024 року, робить висновки по наявності чи відсутності товару станом на січень 2024 року, що є перевищенням повноважень з боку контролюючого органу.

Такого ж висновку прийшов і Верховний Суд, який своєю постановою по справі № 1.380.2019.004529 від 28.09.2022 прийшов до висновку «Під час проведення планової документальної перевірки посадовими особами ТОВ «Факро-ТЛ» не надано жодного акту інвентаризації попередніх періодів, за результатами якої встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 1064672,67 грн (без ПДВ). Твердження відповідача про те, що товарно-матеріальні цінності, відсутність яких була встановлена актом інвентаризації від 22.03.2018 № Ф-00000004, також були відсутні і в червні 2017 року є лише припущеннями та не підтверджені належними доказами».

Так і в даному випадку відповідач, жодним чином не обґрунтовує та не підкріплює доказами, відсутність товару станом на січень 2024 року.

Відповідно до абз. 4 п. 1 Розділу ІІ наказу Міністерства фінансів №879 від 02.09.2014 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» - У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Посилання відповідача на судову практику викладену в відзиві суд вважає не обґрунтованим, з таких підстав.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 по справі №640/5213/19. В даній справі суд прийшов до висновків на підставі такого: «Як встановлено судами позивач взагалі не повідомив податковий орган про призначення та проведення інвентаризації». В справі, що розглядається контролюючий орган належним чином повідомлений про час та дату проведення інвентаризації, тому ця справа не може бути застосовано в нашій як преюдиційна.

По справі №2040/6315/18 від 05.08.2024 - «Однак всупереч процитованих норм Положення №879, ні один документ з наведених вище, не був наданий скаржником під час перевірки, більше того останнім не підтверджено фізичну наявність ТМЦ/ списання ТМЦ під час проведення інвентаризації первинними документами, більше того не надано жодного обґрунтування/пояснення з боку ТОВ «ІФТГ» щодо проведення інвентаризації без участі працівників контролюючого органу та не у терміни встановлені ГУ ДПС в області». У справі №300/4612/24 контролюючий орган належним чином повідомлений про час та дату проведення інвентаризації, представники були присутні під час її проведення, тому ця справа не може бути застосовано в нашій як преюдиційна.

По справі №160/2155/20 від 15.02.2022 «Водночас нестача товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена». В справі, що розглядається нестачі ніякої не виявлено, товар містився на складі, через те що представники податкової спізнилися, вони прийшли до такного висновку про відсутність товару з 1 по 319 позицію.

В справі №826/14081/15 від 09.11.2022, від 02.06.2022 по справі 160/70/19, також мова йде про виявлену нестачу, якої в даному випадку не було.

Натомість, Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію щодо спірних правовідносин, зокрема, аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 640/5215/19, від 6 лютого 2020 року у справі № 807/1556/17, а саме: "При цьому, жодним нормативно правовим актом не передбачено, що Підприємство повинно направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників".

В даному випадку, податковим органом самостійно визначено коли повинна розпочатися інвентаризація, але проігноровано початок такої інвентаризації, посилаючись на не отримання листа (повідомлення) від позивача». Також контролюючий орган був належним чином проінформований, але вчасно не прибув на проведення інвентаризації.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не доведено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції з захисту прав людини щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА - 2018" (код ЄДРПОУ - 41985134, вул. Млинська, буд. 4, с. Перерив, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78268) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№012634/0702, 012632/0702 від 24.05.2024 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 24.05.2024 за №№012634/0702, 012632/0702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТА - 2018" (код ЄДРПОУ - 41985134, вул. Млинська, буд. 4, с. Перерив, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78268) судовий збір в розмірі 13979 (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 11 копійок.

Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.