Рішення

від 02.09.2024 по справі 460/6490/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2024 року м. Рівне№460/6490/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Лавренчук Т.В.,

відповідача: представник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 2364/17000704 від 11.03.2024 про застосування пені в розмірі 1023724,35 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказав на порушення контролюючим органом, допущені при оформленні документів під час документальної перевірки, порушення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, які на думку платника податків є істотними. Також заперечив порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки внаслідок форс-мажорних обставин сторони зовнішньоекономічного контракту дійшли згоди про зменшення ціни товару, що експортувався позивачем. Наголосив, що розрахунки між сторонами контракту з урахуванням нової погодженої ціни були проведені в повному обсязі своєчасно. За наведеного, вважає нарахування пені безпідставним.

Ухвалою від 20.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив, в якому позов заперечив повністю. Зазначив, що проведеною документальною перевіркою, результати якої оформлені актом від 01.02.2024 № 1167/17-00-07-01/42333699, встановлено порушення вимог ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2473) та п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 5), а саме: порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 88622,50 євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 06.03.2023 № 06032023, укладеного між ТОВ «АГРІ ТРАНС» (Продавець) та фірмою - нерезидентом «Firma Handlowa Rafal Karp» Польща (Покупець). На виконання умов зазначеного контракту, ТОВ «АГРІ ТРАНС» здійснено відвантаження товару в кількості 3544,9 т на суму 726 704,50 євро. Валютна виручка за відвантажений товар надійшла від нерезидента «Firma Handlowa Rafal Karp», Польща, на валютний рахунок ТОВ «АГРІ ТРАНС» на загальну суму 638082,00 євро - без порушення законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Разом з тим, згідно з додатком від 28.06.2023 № 1/1 до договору від 06.03.2023 №06032023 Сторонами внесено зміни до ціни товару: замість 205 євро за метричну тону встановлено ціну 180 євро за метричну тону. Зміна ціни товару відбулась у зв`язку із частковою втратою своїх якісних властивостей товаром, внаслідок затримання вантажів на кордоні з Польщею. Станом на 31.12.2023 сальдо розрахунків по зовнішньоекономічному експортному контракту від 06.03.2023 №06032023 не закрито, дебетове сальдо становить 88622,50 євро. Таким чином, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «АГРІ ТРАНС» граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, по Контракту на суму 88 622,50 євро на 99 днів (з 24.09.2023 по 31.12.2023).

Відповідач вказав, що згідно з ч. 4 ст. 13 Закону № 2473 за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Наголосив, що позивачем не надано висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків за Контрактом.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону № 2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

ТОВ «АГРІ ТРАНС» не надано документів, що підтверджують звернення до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості за Контрактом.

Частиною 6 ст. 13 Закону № 2473 встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до пп. 2 п. 12 Інструкції № 7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором, зокрема, відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

ТОВ «АГРІ ТРАНС» надано сертифікат Рівненської торгово-промислової палати від 20.12.2023 № 5600-23-4792 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання) та висновок Рівненської торгово-промислової палати про наявність причинно-наслідкового зв`язку впливу форс-мажорних обставин на виконання умов Контракту.

Водночас, ТОВ «АГРІ ТРАНС» до перевірки не надано документів уповноваженого органу Польщі, якими підтверджено підстави для зменшення ціни зазначеної в контракті від 06.03.2023 № 06032023.

Відповідач зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що сторони контракту не звертались до лабораторії СЖС з метою визначення якісних показників товару (як це передбачено умовами Контракту), а покупець здійснював такий аналіз самостійно.

З урахуванням наведеного, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «АГРІ ТРАНС» не надано документів, які належним чином підтверджують наявність підстав для перегляду ціни товару по Контракту, укладеного з нерезидентом «Firma Handlowa Rafal Karp» Польща.

Крім того, відповідач зазначив, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі № 820/2300/18, від 30.04.2020 у справі № 810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

З наведених у відзиві підстав відповідач просив відмовити в позові повністю за безпідставністю вимог.

Протокольною ухвалою від 17.07.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.07.2024.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій на спростування наведених відповідачем аргументів зазначив, що оскільки абзацом третім підпункт 2 пункту 12 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено, що перегляд ціни товарів має здійснюватися внаслідок дій форс-мажорних обставин, то відповідно наявність таких обставин може бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору. Вважає, що відповідачем не наведено жодних належних і обґрунтованих аргументів, які б вказували на неможливість підтвердження форс-мажорних обставин, про які йдеться у цій справі, органами ТПП в Україні. Зауважив, що у п.13.4. Контракту зазначено, що сторони погоджуються, що довідка Торгово-промислової палати країни походження Товару є єдиним задовільним доказом, що підтверджує затримку або не поставку. Тому вважає, що позивач правомірно звернувся за підтвердженням форс-мажору саме у Рівненській торгово-промисловій палаті, адже товар походить з Рівненської області (Україна), а вимога надання додаткового підтвердження існування форс-мажорних обставин органами Республіки Польща при наявності відповідних документів, виданих в Україні, є перевищенням повноважень відповідача та свідчить про прийняття протиправного рішення. Крім цього, позивач зазначив, що у п.4.3. Контракту сторони визначили, що метод аналізу якості відповідно до норм ЄС дійсного на момент аналізу, що в даному випадку і було дотримано сторонами цього Контракту, адже при фактичному отриманні товару покупець здійснив власними силами аналіз якості Товару, виявив його неналежну якість, а тому у здійснення додаткової експертизи інших лабораторій не було жодної потреби та доцільності. Також зауважив, що пунктом 4.2. Контракту визначено, що незалежна лабораторія СЖС залучається лише тоді, коли Продавець не згоден з результатами аналізу сюрвеєра, а в даному випадку сторони контракту дійшли спільної згоди щодо вирішення спірної ситуації з якістю зерна мирним шляхом, без потреби залучення третіх осіб, і таке рішення було економічно обґрунтованим та спрямованим на мінімізацію збитків.

Протокольною ухвалою від 24.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2024.

В судовому засіданні 07.08.2024 представники сторін повністю підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

Протокольною ухвалою від 07.08.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 21.08.2024.

Протокольною ухвалою від 21.08.2024 суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання.

В судовому засіданні 02.09.2024 закінчено судовий розгляд справи проголошенням вступної та резолютивної частин судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" зареєстроване 26.07.2018 Дубенською районною державною адміністрацією, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області, Дубенська державна податкова інспекція (Дубенський район).

Між ТОВ АГРІ ТРАНС (Продавець) та фірмою - нерезидентом Firma Handlowa Rafal Karp Польща (Покупець) укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 06.03.2023 № 06032023 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість прийнятого Товару: кукурудза, походження Україна, рік врожаю 2022, насипом у залізничних вагонах; кількість 3600 метричних тон; ціна 205 євро за одну метричну тону на умовах DAP Izov-Hrubieszow. Країна отримувача (імпорту) - Польща. Загальна сума Контракту 738 000,00 євро. Строк поставки з місця відвантаження: 15.03.2023-20.04.2023 (а.с. 59-62).

На виконання умов Контракту, відповідно до рахунків-фактур № 1 від 21.03.2023, № 2 від 23.03.2023, № 3 від 28.03.2023, № 4 від 28.03.2023, в яких ціна товару вказана 205 євро за одну МТ (а.с. 63-66), ТОВ АГРІ ТРАНС здійснено відвантаження товару в кількості 3544,9 т на суму 726 704,50 євро згідно з митними деклараціями типу ЕК10АА:

№ 23UA204020011379U7 від 21.03.2023 в кількості 1191,05 т на суму 244165,25 євро /9558703,29 грн (граничний строк надходження валютної виручки 16.09.2023),

№ 23UA204020011907U0 від 23.03.2023 в кількості 583 т на суму 119515,00 євро /4712046,20 грн (граничний строк надходження валютної виручки 18.09.2023),

№ 23UA204020012528U3 від 28.03.2023 в кількості 1181,65 т на суму 242238,25 євро /9541740,44 грн (граничний строк надходження валютної виручки 23.09.2023),

№ 23UA204020012625U3 від 28.03.2023 в кількості 589,2 т на суму 120786,00 євро /4757748,46 грн (граничний строк надходження валютної виручки 23.09.2023) (а.с. 67-74).

Згідно з додатком від 28.06.2023 № 1/1 до договору від 06.03.2023 № 06032023:

«1. Сторони Контракту дійшли згоди про зменшення ціни за поставлений товар «кукурудза», який 22.05.2023 був доставлений залізничним транспортом на умовах DAP Izov-Hrubieszow до станції Глухів (ДХС:064113). Товар «кукурудза» мав підвищений вміст показника DON, що робить її товаром неналежної якості. Для доведення товару до відповідного стандарту потребуються додаткові фінансові витрати.

2. Згідно договору № 06032023 ціна становила 205 євро за одну метричну тону, отже враховуючи вищевикладене сторони дійшли згоди щодо зменшення ціни та встановили нову фіксовану ціну 180 євро за одну метричну тону.

3. Оплата повинна бути здійснена до 04.07.2023. Датою оплати вважається дата відправлення коштів у системі SWIFT» (а.с. 85).

Внаслідок зменшення ціни за одиницю товару загальна вартість відвантаженого позивачем контрагенту нерезиденту товару становить 638082,00 євро (тобто на 88622,50 євро менше, ніж було передбачено Контрактом при його укладенні).

У зв`язку зі зміною ціни товару продавець виписав покупцю рахунки-фактури № 1 від 21.03.2023, № 2 від 23.03.2023, № 3 від 28.03.2023, № 4 від 28.03.2023, в яких ціна товару вказана 180 євро за одну МТ (а.с. 86-89).

Валютна виручка за відвантажений товар надійшла від нерезидента Firma Handlowa Rafal Karp, Польща, на валютний рахунок ТОВ АГРІ ТРАНС згідно з платіжними документами від 28.06.2023 та від 05.07.2023 на загальну суму 638 082,00 євро.

Уповноваженим банком АТ «Прокредит Банк» відповідно до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» повідомлено ГУ ДПС у Рівненській області про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки валютної виручки від експортованої продукції ТОВ «Агрі Транс» по експортному контракту № 06032023 від 06.03.2023 за період з 06.03.2023 по 31.12.2023.

Відповідно до ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.2, п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 23.01.2024 № 153-п уповноваженими особами відповідача в період з 23.01.2024 по 25.01.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агрі Транс» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по експортному контракту № 06032023 від 06.03.2023 за період з 06.03.2023 по 31.12.2023.

Результати документальної перевірки оформлені актом від 01.02.2024 № 1167/17-00-07-01/42333699 (далі Акт документальної перевірки), відповідно до висновків якого проведеною перевіркою ТОВ «Агрі Транс» встановлено порушення частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, зі змінами та доповненнями, та п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, зі змінами та доповненнями, а саме: порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 88622,50 євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 06.03.2023 № 06032023 (а.с. 15-20).

Платник податків не погодився з висновками контролюючого органу та подав 23.02.2024 письмові заперечення на Акт документальної перевірки, у яких наголосив на тому, що сторонами контракту було змінено ціну товару у зв`язку із зміною його якісних характеристик, що сталися внаслідок форс-мажорних обставин, та долучив на підтвердження таких обставин копії виданих Рівненською торгово-промисловою палатою сертифікату про форс-мажорні обставини № 5600-23-4792 та висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку впливу форс-мажорних обставин на виконання умов Контракту (а.с. 23-25).

За наслідками розгляду вказаних заперечень і долучених до них додатків відповідач надіслав позивачу відповідь на заперечення за вих.№1338/Ж12/17-00-07-04 від 07.03.2024, якою висновки Акту документальної перевірки залишено без змін з покликанням на абз. 8 п. 12 розділу ІІІ Постанови Національного Банку України № 7 від 02.01.2019, та зазначено, що ТОВ «Агрі Транс» не надано документів уповноваженого органу, що підтверджує факт зміни якісних показників експортованого товару. Тому форс-мажорні обставини через ускладнення руху на українсько-польському кордоні не підтверджують вплив на зміну якості товару поставленого ТОВ Агрі Транс по контракту нерезиденту.

Суд встановив, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі Акту перевірки від 01.02.2024 № 1167/Ж5/17-00-07-04/42333699 прийнято податкове повідомлення-рішення № 2364/17000704 від 11.03.2024 (з помилковим зазначенням дати 11.03.2023), яким до Товариства застосовано пеню в розмірі 1 023 724,35 грн за платежем: Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (а.с. 37-38).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 № 2364/17000704 до Державної податкової служби України (а.с. 32-36).

За наслідками адміністративного оскарження Державною податковою службою України прийнято рішення від 23.05.2024 № 15243/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення залишене без зміни, а скарга платника податків без задоволення (а.с. 48-53).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, Товариство звернулося з позовом до суду про його скасування.

Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Як встановлено судом, позовні вимоги Товариства обґрунтовуються сукупністю різних правових підстав, а саме: процедурні (порушення порядку оформлення результатів перевірки та порядку прийняття податкового повідомлення-рішення) та матеріальні (помилкова кваліфікація дій позивача як порушення вимог частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»; заперечення порушення).

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду).

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно з пп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.

Підпунктом 86.7.4 п. 86.6 ст. 86 ПК України встановлено, що під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень, зокрема:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

З огляду на наведене, суд зазначає, що акт перевірки, додатки до акта перевірки, заперечення на акт перевірки, відповідь за результатами розгляду заперечень у своїй сукупності складають матеріали перевірки та є їх невід`ємною частиною.

Як встановлено судом, платник податків не погодився з висновками Акту позапланової виїзної документальної перевірки від 01.02.2024 № 1167/17-00-07-01/42333699 та 23.02.2023 подав заперечення на вказаний акт перевірки, до яких долучив копію сертифікату про форс-мажорні обставини та висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку впливу форс-мажорних обставин на виконання умов контракту, виданих Рівненською торгово-промисловою палатою.

Комісією ГУ ДПС у Рівненській області подані заперечення були розглянуті та прийнято рішення залишити висновки акту перевірки без змін, про що платнику податків надано відповідь від 07.03.2024 № 1338/Ж12/17-00-07-04.

Водночас, в оскарженому податковому повідомленні-рішенні контролюючий орган вказав, що воно прийняте на підставі акту перевірки від 01.02.2024 № 1167/Ж5/17-00-07-04/42333699 (тобто зазначено номер акта, відмінний від реєстраційного номера, зазначеного безпосередньо на акті перевірки), а також вказав, що заперечення на акт перевірки від 01.02.2024 № 1167/Ж5/17-00-07-04/42333699 платником не надавалося, додаткові документи, пояснення, які спростовують наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, які звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України, не надавались.

Окрім цього, суд встановив, що дата оскарженого податкового повідомлення-рішення зазначена некоректно, а саме "11.03.2023", як пояснив представник відповідача - помилково, замість 11.03.2024.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що вищевказані недоліки в оформленні акта перевірки та податкового повідомлення-рішення є істотними, та вважає, що вони безпосередньо не зумовлюють протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення. Некоректно зазначені дата (рік) податкового повідомлення-рішення, а також (частково) номер акту перевірки, на думку суду, є технічними вадами, допущеними при реєстрації, що однак не дає підстав для висновку про неможливість їх ідентифікації та з огляду на їх конкретний зміст дозволяє поза розумним сумнівом оцінювати такі документи, як прийняті контролюючим органом у зв`язку з проведенням документальної позапланової перевірки Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по експортному контракту № 06032023 від 06.03.2023.

Крім цього, суд враховує, що в спірному податковому повідомленні-рішенні безпідставно вказано про те, що платник податків не подавав заперечення та додаткові докази на акт перевірки. Разом з тим, дослідженими доказами підтверджено, що контролюючим органом у встановлений чинним законодавством спосіб подані Товариством заперечення були опрацьовані, про що платнику податків надіслано відповідь на заперечення. Щодо неврахування долучених до заперечення доказів, то суд встановив, що сертифікат та висновок торгово-промислової палати також надавалися до перевірки, описані в акті перевірки.

За встановлених обставин суд вважає, що допущені відповідачем процедурні порушення під час складання акту перевірки та оформлення податкового повідомлення-рішення не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, а тому суд вважає необхідним здійснити перевірку обґрунтованості підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого (в даному випадку валютного) законодавства.

Вирішуючи по суті цей публічно-правовий спір, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII ), який встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства, з метою забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Стаття 2 Закону № 2473-VIII визначає принципи валютного регулювання, в числі яких - свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:

право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;

право фізичних та юридичних осіб - резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;

запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України;

недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону № 2473-VIII порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Нормами ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення НБУ № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пунктом 14-1 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі - Постанова НБУ № 18, зі змінами та доповненнями, внесеними Постановами Правління Національного банку України № 68 від 04.04.2022, № 113 від 07.06.2022, № 142 від 07.07.2022) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, пунктом 21 Постанови НБУ № 18 установлено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Відповідно до пп. 1 п. 7 розд. II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція НБУ № 7), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Згідно з пп. 1, 2 п. 9 розд. III Інструкції НБУ № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 162 розділу IV цієї Інструкції.

При цьому ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У справі, що розглядається, контролюючий орган, з огляду на зазначені вище норми валютного законодавства, вказав про те, що Товариство не надало до перевірки висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, а також доказів звернення до судових органів про стягнення заборгованості з нерезидента за Контрактом. Отже відсутні підстави для подовження та/або зупинення строків розрахунків за спірною експортною операцією.

Разом з тим, як встановлено судом, після завершення митного оформлення товару за Контрактом та в межах встановленого строку розрахунків Товариством та контрагентом-нерезидентом «Firma Handlowa Rafal Karp» було укладено додаток від 28.06.2023 № 1/1 до договору від 06.03.2023 № 06032023, згідно з яким сторони Контракту дійшли згоди про зменшення ціни за поставлений товар (205 євро за одну метричну тону), встановили нову фіксовану ціну 180 євро за одну метричну тону, а також погодили, що оплата повинна бути здійснена до 04.07.2023.

При цьому, зменшення ціни товару сторони мотивували тим, що товар «кукурудза», який 22.05.2023 був доставлений залізничним транспортом на умовах DAP Izov-Hrubieszow до станції Глухів (ДХС:064113), мав підвищений вміст показника DON (мікотоксин), що робить її товаром неналежної якості, а для доведення товару до відповідного стандарту потребуються додаткові фінансові витрати.

Оцінюючи правомірність зменшення господарюючими суб`єктами ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом, що мало наслідком зменшення загальної суми коштів, яка мала надійти та фактично надійшла Товариству від контрагента-нерезидента, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 Інструкції НБУ № 7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

4) відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв`язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов`язань за експортним договором - на суму вартості такого товару, оформленого МД типу ІМ-40 Імпорт, ІМ-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, ІМ-75 Відмова на користь держави, ІМ-76 Знищення або руйнування та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД;

5) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів;

6) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків. Здійснення такого оподаткування має бути підтверджено поясненнями (інформацією, документами). Банк для цілей підпункту 6 пункту 12 розділу III цієї Інструкції має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати відповідної суми податків;

7) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі-резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов`язань за експортним договором резидента - суб`єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов`язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові - стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов`язань останнього за цим договором, - на суму використаних коштів. Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов`язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі має бути підтверджено відповідними документами;

8) відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов`язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, - на суму зобов`язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.

Таким чином, окрім випадків, за яких відповідно до ч. 6 та 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII відбувається подовження чи зупинення строків зовнішньоекономічних розрахунків, чинне валютне законодавство встановлює випадки, за яких є правомірним при дотриманні необхідних умов зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом, зокрема, якщо перегляд ціни товарів відбувається унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. В такому разі зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

За обставинами справи, встановленими судом, позивач здійснив відвантаження Товару нерезиденту:

- за рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №1 від 21.03.2023 в кількості 1191,05т, які були завантажені у залізничні вагони №95797924, 95450714, 95529483, 95539011, 95527115, 95667119, 53200242, 95754586, 95379368, 95388369, 95532206, 95969127, 95450722, 95644050, 95645701, 95446779, 95352605, 95646881, 95524369, 53203584;

- за рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №2 від 23.03.2023 в кількості 583,000т, які були завантажені у залізничні вагони №95372983, 95531927, 95542049, 95799243, 95389003, 95347084, 95523171, 95621538, 95449765, 95524567;

- за рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №3 від 28.03.2023 в кількості 1181,650т, які були завантажені у залізничні вагони №95450177, 95366779, 95792248, 95695524, 95666855, 95526711, 95755567, 58564840, 95651881, 95681532, 95756854, 95451704, 95792156, 95649828, 95637203, 95345906, 95356978, 59775791,95615217, 95538047;

- за рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №4 від 28.03.2023 в кількості 574,380т, які були завантажені у залізничні вагони №95529079, 95453312, 95532909, 58562513, 95641734, 95928768, 95631784, 95614202, 95361275, 95354015.

Для здійснення перевезення товару до покупця залізничним транспортом позивач залучив перевізника ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» (код ЄДРПОУ 41564379) згідно з договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 101022-01 від 10.10.2022 (а.с. 75-77, 78-79).

В подальшому урядом Польщі було введено обмеження, які стосувалися приймання сільськогосподарської продукції з України, і такі обставини є загальновідомими.

Так, 15.04.2023 Міністром розвитку і технологій Республіки Польща було прийнято постанову про встановлення заборони до 30 червня 2023 року на імпорт товарів, що походять з території України на територію Республіки Польща сільськогосподарських продуктів, в подальшому 21.04.2023 Міністром розвитку і технологій Республіки Польща було прийнято розпорядження, яким до 30 червня 2023 року встановлено заборону на ввезення на територію Республіки Польща продуктів, що походять з території України або ввозяться з території України з визначеними у розпорядженні винятками (а.с. 90-97).

15.04.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України на офіційному веб-сайті розмістило інформацію про «…прийняття польськими колегами рішення про тимчасове обмеження експорту в/та через територію Польщі (в тому числі транзитом) сільськогосподарських товарів з України».

02.05.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України на офіційному сайті оприлюднило інформацію про те, що 02.05.2024 за рішенням Єврокомісії Польща (серед інших країн) взяла на себе зобов`язання скасувати односторонні заходи щодо агропродукції, яка надходить з України, але кукурудза експортуватися не буде до 05.06.2023 (а.с. 98-105).

У зв`язку з вказаними діями польських органів влади Укрзалізницею було запроваджено ряд конвенційних заборон і обмежень на перевезення вантажів до Польщі, про що було повідомлено телеграмами ЦДЗ/127 від 13.04.2023 та ЦДЗ/129 від 18.04.2023 (а.с. 125, 126).

З огляду на вказані обставини товар "кукурудза" тривалий час не міг бути доставлений до покупця, вивантаження вагонів з вантажем проведено в період з 26.05.2023 по 30.05.2023, що підтверджується листом ТОВ «Грейнсвард» вих.№0910/КВ-17 від 09.10.2023 копіями залізничних накладних, реєстром вивантаження та звітами про перетин кордону (а.с. 107-124).

Внаслідок тривалого простою залізничних вагонів з вантажем на кордоні товар зазнав якісних змін.

Суд встановив, що покупець під час приймання товару здійснив перевірку якісних показників товару, виявив утворення зіпсованого зерна і підвищення рівня мікотоксинів внаслідок конденсації зерна у вагонах, за результатами лабораторних аналізів показник DON в межах 5400-6300ppb (за умовами контракту не повинен перевищувати 2000ppb.

У зв`язку із чим 22.05.2023 покупець направив позивачу лист/акт рекламацію вих. №5, в якій з огляду на погіршення якості товару погодив приймання зерна кукурудзи виключно у випадку застосування знижки у ціні в розмірі 3,5 євро/т за кожні наступні 500ppb понад базовий показник.

Як ствердив представник позивача, з метою мінімізації збитків, враховуючи додаткові можливі фінансові витрати та ризики при непогодженні ціни товару, у тому числі при вирішенні можливого судового спору з контрагентом-нерезидентом, позивач погодив запропоновану ціну товару, у зв`язку з чим сторони зовнішньоекономічного контракту уклали Додаток № 1/1 від 28.06.2023 до контракту від 06.03.2023 про зменшення ціни товару з 205 євро до 180 євро за одну метричну тону кукурудзи.

Матеріалами справи підтверджено, що розрахунки за новою погодженою ціною нерезидент здійснив в повній сумі та своєчасно.

Суд не може погодитися з аргументами відповідача про необхідність визначення якісних показників товару лабораторією СЖС. Як встановлено судом, в п.4.3. Контракту сторони визначили, що метод аналізу якості відповідно до норм ЄС дійсного на момент аналізу. В даному випадку при фактичному отриманні товару покупець здійснив власними силами аналіз якості Товару та виявив його неналежну якість, про що надіслав лист-рекламацію Товариству. Пунктом 4.2. Контракту визначено, що незалежна лабораторія СЖС залучається лише тоді, коли Продавець незгоден з результатами аналізу сюрвеєра, а в даному випадку сторони контракту дійшли спільної згоди щодо вирішення спірної ситуації шляхом переговорів, без потреби залучення третіх осіб, і таке рішення було економічно обґрунтованим та спрямованим на мінімізацію збитків.

Суд встановив, що Рівненською торгово-промисловою палатою видано ТОВ "Агрі Транс" Сертифікат від 20.12.2023 № 5600-23-4792 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання) Товариства поставити Товар покупцю за Контрактом у термін до 20.04.2023: через широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, порушення транспортних логістичних шляхів для доставки товарів за кордон, значні затримки на кордоні з Польщею в пунктах пропуску при експорті зернових культур з України, введення обмеження польською стороною на приймання сільськогосподарської продукції з України, що в свою чергу, призвело до запровадження Укрзалізницею ряду конвенційних заборон і обмежень на перевезення вантажів до Польщі, значно вплинуло на неможливість своєчасного виконання зобов`язань за Контрактом. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 22.03.2023, дата закінчення: тривають на 20.12.2023 (а.с. 54-55).

Крім того, висновком Рівненської торгово-промислової палати від 20.02.2024 № 56.01/65 про наявність причинно-наслідкового зв`язку впливу форс-мажорних обставин на виконання умов Контракту підтверджується наявність впливу форс-мажорних обставин на належне виконання Товариством договірних зобов`язань за Контрактом № 06032023 від 06.03.2023(а.с. 56-58).

Вищевказані документи в повному обсязі були надані Товариством під час документальної перевірки, описані в акті документальної перевірки.

Покликання відповідача на те, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, суд вважає неспроможними та відхиляє.

Cуд звертає увагу на те, що законодавством не заборонено змінювати ціну у зовнішньоекономічних відносинах як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. Як зазначено вище по тексту судового рішення, пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції НБУ №7, зокрема, абзацом третім (підпункт 2) визначено, що зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару допускається у разі перегляду ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Вказаною нормою визначено, що зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Таким чином, документ, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, може бути виданий не лише органом, що розташований у країні, де знаходиться контрагент, а у будь-якій країні, де знаходиться або одна із сторін контракту, або у третій країні відповідно до договору. Тобто в даному випадку документ, який підтверджує такі обставини, міг бути виданий торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом в одній із країн: Україна так як це країна місцезнаходження постачальника (Позивача); Польща так як це країна місцезнаходження покупця (Firma Handlowa Rafal Karp); Велика Британія так як право Англії відповідно до пункту 16.1 Контракту застосовується до відносин за цим Контрактом.

Доводи відповідача про необхідність надання документів саме уповноваженого органу Польщі на підтвердження форс-мажорних обставин суд вважає необґрунтованими, оскільки такі обставини мали місце саме на території України (хоч і у зв`язку із діями польської сторони), адже залізничні вагони з сільськогосподарською продукцією перебували на території України і їх не пропускали на територію Польщі.

Правомочність Рівненської торгово-промислової палати видавати сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) установлена ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, відповідно до якої уповноважені Торгово-промисловою платою регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини за зверненням суб`єкта господарської діяльності.

Отже суд вважає, що надані Товариством документи були належними та достатніми, а контролюючий орган безпідставно їх не врахував під час документальної перевірки та при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що зміна ціни товару по Контракту відбулася правомірно і за наявності для того підстав. Отже порушення строку розрахунків в даному випадку немає, що виключає правову підставу для застосування до позивача пені відповідно до ст. 13 Закону України Про валюту та валютні операції. З огляду на наведене, оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, прийняте без урахування всіх важливих обставин, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення. Натомість доводи позивача узгоджуються з приписами чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Дослідивши клопотання представника позивача про стягнення на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 22000 грн, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, виходячи з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами першою та другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі також Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

02.09.2024 представник позивача через підсистему "електронний суд" подав клопотання, у якому просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 22000 грн та додає копії документів: договір про надання правової допомоги від 12.06.2024, проміжний акт про надану правничу допомогу станом на 02.09.2024, рахунок від 02.09.2024 на суму 22000 грн, ордер адвоката на участь у цій справі та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_2 .

Договором про надання правової допомоги від 12.06.2024, укладеним між Товариством та Адвокатське бюро «Миколи Бляшина», передбачено, що Адвокатське бюро зобов`язується надати правову допомогу Товариству щодо представництва його інтересів в податкових органах та в суді, зокрема, щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2024 № 2364/17000704, яка включає в себе: аналіз документів та обставин щодо вказаного предмета договору; збір і аналіз доказів, отримання та збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як джерело відомостей та докази у судовій справі; складання та підготовка процесуальних документів (позов, відповідь на відзив, клопотання тощо) та документів правового характеру для подачі до суду; представництво в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час всього розгляду судової справи. Також у пункті 3.1 вищезазначеного договору встановлено, що сторонами погоджено розмір гонорару за цим Договором за представництво в суді першої інстанції в розмірі 22000 грн. Пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата гонорару здійснюється не пізніше 3 робочих днів з дня виставлення рахунку в безготівковому порядку.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що обчислення гонорару адвоката може здійснюватися у фіксованому розмірі.

Відповідно до проміжного звіту про надану правничу допомогу Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" Товариству станом на 02.09.2024 по справі № 460/6490/24 складено опис правової допомоги, а саме: аналіз акту перевірки та документів Товариства на предмет визначення наявності правових підстав для оскарження податкового повідомлення-рішення, узгодження правової позиції з клієнтом - 1 год.; підготовка позовної заяви та узгодження проєкту позову з Товариством, оформлення остаточної редакції позовної заяви, підготовка пакету документів (додатків), подання позову до суду - 2 год.; участь у судовому засіданні 17.07.2024 - 0 год. 24 хв.; аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзив - 1 год.; участь у судовому засіданні 24.07.2024 - 0 год. 18 хв.; підготовка до участі в судовому засіданні на 07.08.2024 - 0 год. 30 хв.; участь у судовому засіданні 07.08.2024 - 1 год. 30 хв.; підготовлено письмові пояснення з додатковими доказами - 2 год.; участь у судовому засіданні 21.08.2024 - 0 год. 18 хв.; підготовка до участі у судовому засіданні на 02.09.2024 - 0 год. 30 хв.; всього 9 год. 30 хв. Крім того, витрачений час на дорогу для участі в судових засіданнях, всього 2 год.

02.09.2024 Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" виставлено Товариству рахунок на суму 22000,00 грн на оплату гонорару за представництво в суді І інстанції в цій справі.

Отже, надані суду матеріали доводять факт надання позивачу правової допомоги адвокатом в суді першої інстанції, а відтак підтверджують витрати на правову допомогу в адміністративній справі, які позивач повинен понести.

При цьому, представлені суду матеріали мають довести також обґрунтованість та розумність таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначений висновок узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ), зокрема, у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд враховує, що у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Суд зауважує, що складність справи обумовлена як суттю спору й характером спірних правовідносин (нестандартний спір, нетипові правовідносини), так і кількістю учасників, обсягом доказів, кількістю засідань.

Аналізуючи викладене вище, враховуючи положення КАС України, віднесення до звіту наданих адвокатом позивачу послуг "узгодження правової позиції з клієнтом", "узгодження проєкту позову", "оформлення остаточної редакції позовної заяви", "оформлення додатків", "подання документів до суду", "витрачений час на дорогу", суд дійшов висновку про те, що розмір витрат, зазначений позивачем, 22000,00 грн не є співмірним із затраченим адвокатом часом та суперечить принципу розумності, а тому підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Враховуючи викладене, суд, виходячи з критерію пропорційності та реальності адвокатських витрат, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 10000,00 грн. Решту витрат на правову допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 2364/17000704 від 11.03.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1023724,35 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 12284,70 грн та витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" (вул. Лесі Українки, буд. 129,с. Плоска,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35651, ЄДРПОУ/РНОКПП 42333699)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 11 жовтня 2024 року

Суддя Н.О. Дорошенко