Рішення

від 02.10.2024 по справі 460/8947/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2024 року м. Рівне№460/8947/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі позивач) до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000253, №UA204020/2024/000307 та рішення про корегування митної вартості №UA204020/2024/000016/2 від 25.04.2024 та № UA204020/2024/000025/2 від 09.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою митного оформлення ввезених товарів декларантом подано до митного органу митні декларації, в яких митна вартість вказаного товару визначена за основним методом, тобто за ціною договору. Вказав, що до митного оформлення було подано усі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість придбаних товарів. Вважає, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими та протиправними, оскільки відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Ухвалою суду від 14.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.09.2024; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. У подану відзиві відповідач зазначив, що при проведенні у відповідності до положеньстатті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та виявлені окремі розбіжності або неточності. Таким чином, відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав на необґрунтованість наведених відповідачем аргументів, які не спростовують суті позовних вимог.

Ухвалою від 11.09.2024 закрито підготовче провадження у справі; розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні 02.10.2024.

Позивач в судове засідання 02.10.2024 не прибув, подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю вимог.

В судовому засіданні 02.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

11.05.2014 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) та «Dikabo GMBH », (Німеччина), (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №GMBH-0102 від 11.05.2014, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує вантажні шини, що були у вжитку, придатні для подальшого використання, у кількості та по цінах, вказаних у Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у євро за одиницю товару та вказана у Інвойс, умови поставки визначаються на умовах FCA (Spelle ) Інкотермс 2010.

Сторони договору узгодили поставку товару партіями.

Перша партія товару була поставлена відповідно до інвойсу №33391 від 23.04.2024, згідно з яким Продавцем та Покупцем була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару.

Так, загальна кількість товару складає 367 штук, загальна вартість товару умовах FCA (Spelle ) - 11560,50 Євро.

Позивач здійснив оплату за поставлений товар, банківський платіжний документ б/н від 10.06.2024.

Для здійснення митного оформлення першої партії товару позивачем була подана до Рівненської митниці електронна митна декларація № 24UA204020010952U6 від 25.04.2024. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, а саме: пакувальний лист (Packing list) 33391 від 23.04.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 33391 від 23.04.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 23.04.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 33391 від 23.04.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №16 від 23.04.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 23.04.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) GMBH-0102 від 11.05.2014 (з додатками); договір (контракт) про перевезення №129 від 16.04.2024; інші некласифіковані документи 13767/23 від 07.08.2023; копія митної декларації країни відправлення 24DE535632155685B0 від 23.04.2024.

У поданій декларації № 24UA204020010952U6 від 25.04.2024 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні від 35,80 до 39,23 Євро / шт. в залежності від ваги (розміру) шини (або 0,65 Євро/ кг нетто).

25.04.2024 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи, зокрема, лист пояснення б/н від 25.04.2024.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів по МД №UA204020/2024/000253 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000016/2 від 25.04.2024, яким митну вартість товару визначено за резервним (6) методом на рівні від 51,0152 до 91,6013 Євро /шт. в залежності від ваги (розміру) шини (або 1,16 Євро / кг нетто).

У рішенні про коригування митної вартості зазначено такі підстави для коригування:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1. До митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 23.04.2024 №16. Але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 (далі Наказ №599).

2. В графі 44 МД зазначено документ за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 23.04.2024 б/н, проте за усіма товарами в МД зазначено інформацію про різні торгові марки та країни походження товару, відповідно до інформації, вказаної в інвойсі від 23.04.2024 №33391, разом з тим прайс-лист від 23.04.2024 №Б/Н видано компанією Dikabo GMBH, що не є виробником товарів. Отже зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару.

3. До митного оформлення надано прайс-лист від 23.04.2024 без терміну дії ціни пропозиції. При цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 23.04.2024 №33391, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства на конкретну партію товару, а саме імпортера за поданим інвойсом. Також у поданому прайс-листі відсутня конкретна назва товару (шини до вантажних автомобілів, що були у вжитку), що також не ідентифікує предмет пропозиції по відношенню до товарів, за інвойсом від 23.04.2024 №33391.

4. Митна декларація країни відправлення від 23.04.2024 № 24DE535632155685B0 не містить жодних відміток митниці відправлення.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів.

5. В декларації країни експортера №24DE535632155685B0 від 23.04.2024 відсутні відомості про умови поставки та пункт відправлення товару.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціям: Товар 1від 02.02.2024 № 24UA204020003487U8 1,22 дол. США/кг; Товар 2від 12.04.2024 № 24UA100180004752U0 1,41 дол. США/кг; Товар 3від 12.04.2024 № 24UA100180004752U0 1,41 дол. США/кг; Товар 4від 10.04.2024 № 24UA400040010436U9 1,41 дол. США/кг; Товар 5від 10.04.2024 № 24UA400040010436U9 1,41 дол. США/кг; Товар 6 від 26.02.2024 № 24UA100180002539U2 1,41 дол. США/кг; Товар 7 від 26.02.2024 № 24UA100180002539U2 1,41 дол. США/кг; Товар 8 від 10.04.2024 № 24UA400040010436U9 1,41 дол. США/кг.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів (статі 59 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товарів №1-8 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами митної вартості товарів з подібними характеристики, митне оформлення яких здійснено за вищезазначеними митними деклараціями.

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 21128,2487 євро (18508,0 кг * (1,22 дол. США/кг * 39,4716 грн/дол. США / 42,1833 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 891259,1817 грн .

Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 678,1510 євро (514,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,4716 грн/дол. США / 42,1833 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 28606,6471 грн.

Числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 219,0137 євро (166,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,4716 грн/дол. США / 42,1833 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 9238,7248 грн.

Числове значення митної вартості товару №4 у валюті рахунку становить 1399,8408 євро (1061,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,4716 грн/дол. США / 42,1833 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 59049,9171 грн.

Числове значення митної вартості товару №5 у валюті рахунку становить 506,6342 євро (384 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,4716 грн/дол. США / 42,1833 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 21371,4982 грн.

Числове значення митної вартості товару №6 у валюті рахунку становить 641,2089 євро (486,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,4716 грн/дол. США / 42,1833 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 27048,3158 грн.

Числове значення митної вартості товару №7 у валюті рахунку становить 85,7583 євро (65 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,4716 грн/дол. США / 42,1833 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3617,5681 грн.

Числове значення митної вартості товару №8 у валюті рахунку становить 153,0457 євро (116,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,4716 грн/дол. США / 42,1833 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 6455,9685 грн.

Позивач подав до митного органу нову МД № 24UA204020011037U0 від 25.04.2024 за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Друга партія товару була поставлена відповідно до інвойсу № 33471 від 07.05.2024, згідно з яким Продавцем та Покупцем була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару.

Загальна кількість товару складає 357 штук, загальна вартість товару умовах FCA (Spelle ) 11245,50 Євро.

Позивач здійснив оплату за поставлений товар, банківський платіжний документ б/н від 23.05.2023.

Для здійснення митного оформлення другої партії товару позивачем була подана до Рівненської митниці електронна митна декларація № 24UA204020012316U8 від 09.05.2024. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, а саме: пакувальний лист (Packing list) 33471 від 07.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 33471 від 07.05.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 07.05.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 33471 від 07.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 19 від 08.05.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 07.05.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу GMBH-0102 від 11.05.2014 (з додатками); договір (контракт) про перевезення 157 від 07.05.2024; інші некласифіковані документи 13767/23 від 07.08.2023; копія митної декларації країни відправлення 24DE535633211585B7 від 07.05.2024.

У поданій МД № 24UA204020012316U8 від 09.05.2024 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні від 36,45 до 38,42 Євро / шт. в залежності від ваги (розміру) шини (або 0,62 Євро/ кг. нетто).

09.05.2024 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи, зокрема, лист пояснення Б\Н від 09.05.2024.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів за МД №UA204020/2024/000307 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2024/000025/2 від 09.05.2024, яким митну вартість товару визначено за резервним (6) методом на рівні від 65,612 до 91,7474 Євро /шт. в залежності від ваги (розміру) шини (або 1,15 Євро/ кг нетто).

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для коригування стали:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р. 2) подані до митного оформлення документи містять неточності:

1) в графі 44 МД зазначено документ за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 30.04.2024 б/н, проте за усіма товарами в МД не зазначено інформацію про виробників товару, разом з тим прайс-лист від 30.04.2024 б/н видано компанією Kargro Banden B.V., що не є виробником товарів. Отже зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару.

2) До митного оформлення надано прайс-лист від 30.04.2024 без терміну дії ціни пропозиції. При цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 30.04.2024 № VFK24-02451, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом.

3) У поданій копії експортної МД країни Нідерланди від 30.04.2024 №24NL4SEEBHE3PRBDA0 відсутні відомості про умови поставки та пункт відправлення товару.

4) Митна декларація країни відправлення від 30.04.2024 № 24NL4SEEBHE3PRBDA0 не містить жодних відміток митниці відправлення.

5) Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно положень пункту 5 частини 10 статті 58 МКУ При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари , додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Поряд з тим, відповідно до графи 20 Розділу ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак до митного оформлення жодного з перерахованих вище документів не надано, а подана до митного оформлення довідка про транспорті витрати від 02.05.2024 №58/0205.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів.

ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості подібного товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціям: Товар 1 МД від 25.03.2024 № 24UA110150004142U2 1,22 дол. США/кг.; Товар 2 від 26.02.2024 № 24UA100180002539U2 1,41 дол. США/кг; Товар 3 від 13.02.2024 № 24UA100180002058U6 1,41 дол. США/кг; Товар 4 від 10.04.2024 №24UA400040010436U9 1,41 дол. США/кг; Товар 5 від 10.04.2024 № 24UA400040010436U9 1,41 дол. США/кг; Товар 6 від 26.02.2024 №24UA100180002539U2 1,41 дол. США/кг.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів (статі 59 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товарів №1-10 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами митної вартості товарів з подібними характеристики, митне оформлення яких здійснено за вищезазначеними митними деклараціями.

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 21868,0367 євро (19260,0 кг * (1,22 дол. США/кг * 39,3828 грн/дол. США / 42,3168 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 925385,3354 грн .

Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 485,5284 євро (370,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,3828 грн/дол. США / 42,3168 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 20546,0082 грн.

Числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 77,4223 євро (59,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,3828 грн/дол. США / 42,3168 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3276,2640 грн.

Числове значення митної вартості товару №4 у валюті рахунку становить 196,8360 євро (150,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,3828 грн/дол. США / 42,3168 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 8329,4696 грн.

Числове значення митної вартості товару №5 у валюті рахунку становить 1078,6608 євро (822,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,3828 грн/дол. США / 42,3168 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 45645,4733 грн.

Числове значення митної вартості товару №6 у валюті рахунку становить 1100,9688 євро (839,0 кг * (1,41 дол. США/кг * 39,3828 грн/дол. США / 42,3168 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 46589,4765 грн

Позивач подав до Митниці нову МД № 24UA204020012430U0 від 09.05.2024 за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Вважаючи протиправними картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Як з`ясовано судом, обґрунтовуючи спірні рішення про коригування митної вартості відповідач зазначає:

1) в графі 44 МД зазначено документ за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 23.04.2024 б/н, проте за усіма товарами в МД зазначено інформацію про різні торгові марки та країни походження товару, відповідно до інформації, вказаної в інвойсі від 23.04.2024 №33391, разом з тим прайс-лист від 23.04.2024 №Б/Н видано компанією Dikabo GMBH., що не є виробником товарів. Отже зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару. До митного оформлення надано прайс-лист від 23.04.2024 без терміну дії ціни пропозиції. При цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 23.04.2024 №33391, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства на конкретну партію товару, а саме імпортера за поданим інвойсом. Також у поданому прайс-листі відсутня конкретна назва товару (шини до вантажних автомобілів бувші у вжитку), що також не ідентифікує предмет пропозиції по відношенню до товарів, за інвойсом від 23.04.2024 №33391;

2) в графі 44 МД зазначено документ за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 30.04.2024 б/н, проте за усіма товарами в МД не зазначено інформацію про виробників товару, разом з тим прайс-лист від 30.04.2024 б/н видано компанією Kargro Banden B.V., що не є виробником товарів. Отже зазначене ставить під сумнів дійсність документу за кодом «3014» Прейскурант (прайс-лист) виробника товару. До митного оформлення надано прайс-лист від 30.04.2024 без терміну дії ціни пропозиції. При цьому, у прайсі відображено усі позиції товару за поданим інвойсом від 30.04.2024 № VFK24-02451, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом.

З цього приводу слід зауважити, що прайс-лист від 30.04.2024 б/н видано компанією Kargro Banden B.V. та інвойс від 30.04.2024 № VFK24-02451 до митного оформлення не надавався, про що свідчить перелік документів зазначений в картці відмови у прийнятті митної декларації № UA204020/2024/000307 та прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2024/000025/2 від 09.05.2024.

До митного оформлення позивачем були надані прайс-листи б/н від 23.04.2024 та 07.05.2024. При цьому, відображена у прайс-листах одиниця вартості товарів відповідає тій вартості, що визначена у інвойсах, однак відповідачем не зазначено, яким чином надання позивачем прайс-листів, виданих саме експортером (не виробником), ставить під сумнів достовірність визначеної ним митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листах інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у інвойсах.

На переконання суду, сам факт надання позивачем прайс-листів не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.

Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. Відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Разом з тим, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі № П/811/687/16.

Ще однією причиною для прийняття рішень про коригування митної вартості відповідач вказав те, що у поданих копіях експортних МД №24DE535632155685B0 від 23.04.2024 та від 30.04.2024 №24NL4SEEBHE3PRBDA0 відсутні відомості про умови поставки та пункт відправлення товару.

Суд зазначає, що копія експортної МД від 30.04.2024 №24NL4SEEBHE3PRBDA0 до митного оформлення не надавався, про що свідчить перелік документів, зазначений в картці відмови у прийнятті митної декларації №UA204020/2024/000307 та прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2024/000025/2 від 09.05.2024.

Судом встановлено, що до митного оформлення було подано копії експортних декларацій № 24DE535632155685B0 від 23.04.2024 та № 24DE535633211585B7 від 07.05.2024, у яких зазначено: найменування товару; кількість товару (рядок 6); вага товару по кожній декларації (рядок 35); дані про постачальника (рядок 2); дані про покупця (рядок 8) та вказані номери інвойсів (рядок 7), що в повній мірі співпадає з даними, зазначеними в митних деклараціях та поданих позивачем до митного оформлення документами.

Відсутність у деклараціях країни експортера відомостей про умови поставки та пункт відправлення товару не впливає на числові значення складових митної вартості. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїх постановах від 22 квітня 2019 року справа № 815/6242/17; від 25 січня 2019 року справа № 815/5398/17; від 25 січня 2019 року справа № 815/5823/17.

Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженнями позивача, що цілком можливо ідентифікувати митні декларації країни відправлення з партіями товару, що оцінюється.

Щодо зауваження митного органу, про те, що митні декларації країни відправлення від 23.04.2024 № 24DE535632155685B0 та від 30.04.2024 № 24NL4SEEBHE3PRBDA0 не містять жодних відміток митниці відправлення, як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, то суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару. Даний документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того даний документ є документом продавця та складений відповідно до вимог країни відправлення і покупець не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.

Також слід зазначити, що згідно з вимогами Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №984/21296 від 18.06.2012, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно дочастини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Відповідно до підпункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного Суду у від 31.05.2019 у справі №804/16553/14; від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17, від 21.11.2019 у справі №804/9754/15, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020, яка відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом.

Суд зазначає, що під час митного оформлення першої партії товару митному органу була надана довідка про транспортні витрати № 16 від 23.04.2024, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до кордону Spelle (Німеччина) п/п Ягодин (Україна), містить номер автотранспортного засобу, яким було здійснено перевезення (AC3686EX/AC7569XF ), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

Інших витрат пов`язаних з транспортуванням, експедируванням, навантаженням, обробкою тощо позивач не ніс.

Додатково витрати на транспортування підтверджують: договір заявка на перевезення № 129 від 16.04.2024; рахунок на оплату послуг № 33/04 від 26.04.2024; акт надання послуг №33/04 від 26.04.2024; платіжне доручення про оплату послуг перевезення № 10967 від 02.05.2024.

З матеріалів справи встановлено, що довідка про транспортні витрати № 16 від 23.04.2024 та договір заявка на перевезення № 129 від 16.04.2024 були надані позивачем до митного оформлення, тобто були наявні у відповідача на дату винесення оскаржуваного рішення.

Решта документів, зокрема, рахунок на оплату послуг № 33/04 від 26.04.2024, акт надання послуг № 33/04 від 26.04.2024, платіжне доручення про оплату послуг перевезення №10967 від 02.05.2024 були оформлені після завершення митного оформлення товарів згідно з умовами договору та ведення позивачем господарської діяльності, а їх оформлення не залежало від самого позивача.

Під час митного оформлення другої партії товару митному органу була надана довідка про транспортні витрати № 19 від 08.05.2024, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до кордону Spelle (Німеччина) п/п Ягодин (Україна), містить номер автотранспортного засобу яким було здійснено перевезення (AC3686EX/AC7569XF), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.

Додатково витрати на транспортування підтверджують: договір заявка на перевезення №157 від 07.05.2024; рахунок на оплату послуг №18/05 від 13.05.2024; акт надання послуг №18/05 від 13.05.2024; платіжне доручення про оплату послуг перевезення №11012 від 14.05.2024.

Судом встановлено, що довідка про транспортні витрати № 19 від 08.05.2024 та договір заявка на перевезення № 157 від 07.05.2024 були надані позивачем до митного оформлення, тобто були наявні у відповідача на дату винесення оскаржуваного рішення.

Таким чином надані до митного оформлення документи дозволяють перевірити достовірність декларування позивачем витрат на транспортування.

Поряд із цим, судом враховано, що текст спірних рішень про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020 та від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.

Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є не логічними, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 Митного кодексу Українипередбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до частини 5статті 242 КАС Українивраховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу Українипідстав для витребування у позивача додаткових документів.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000016/2 від 25.04.2024 та № UA204020/2024/000025/2 від 09.05.2024 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другійстатті 2 КАС України, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень. У свою чергу, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000253, №UA204020/2024/000307 сформовані на підставі рішень про коригування митної вартості товарі, які визнані судом протиправними, також є протиправними і підлягають скасуванню.

Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позов слід задовольнити повністю.

За правилами частини першоїстатті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 7258,59 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 11267, № 11268, № 11269 від 12.08.2024, які наявні в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000253, №UA204020/2024/000307.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000016/2 від 25.04.2024 та № UA204020/2024/000025/2 від 09.05.2024.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7258,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 15 жовтня 2024 року

Суддя Н.О. Дорошенко