РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 жовтня 2024 року м. Рівне№460/7691/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" доРівненська митниця про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» (далі іменуєтьсяпозивач) до Рівненської митниці (далі іменуєтьсявідповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про визначення митної вартості №204060/2024/000005/2 від 12.06.2024 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що 11.06.2024 року декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» до Рівненської митниці була подана митна декларація №24UA204060003803U5 на запчастини до автомобілів, бувші у вжитку, згідно переліку за заявленою митною вартістю за ціною договору на загальну суму поставки 12700,00 Євро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначеністаттею 53 Митного кодексу України. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 12.06.2024 посадовою особою митниці повідомленням №570153 було вказано на виявлення розбіжностей та неточностей та витребувано у декларанта додатково виписку із бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Листом №12/06 від 12.06.2024 року декларантом повідомлено про відсутність інших документів, окрім поданих. 12.06.2024 посадовою особою митниці повідомленням №570166 повідомлено декларанта про наявність у митниці цінової інформації з урахуванням положень статті 64 МК України щодо вартості товарів подібних за призначенням та технічними характеристиками згідно переліку митних декларацій. Відповідно, 12.06.2024 митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №204060/2024/000005/2 та Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204060/2024/000064. При перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем виявлені розбіжності та неточності у документах, що не є ні підставою для витребування додаткових документів, ні для коригування митної вартості. Дійсна вартість ввезених запчастин була вартість, визначена у договорі, тому рішення суперечить вимогам законодавства, є безпідставним та необґрунтованим. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за результатами перевірки наданих декларантом документів встановлено ряд розбіжностей та неточностей, що слугувало підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які не надані. Відповідач пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом не було надано документів, які б спростували сумнівів митниці у правильності декларування митної вартості товарів. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації згідно переліку митних декларацій із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положеньстатті 64 МКУдо рівнів, наявних у ціновій базі даних. Вважає коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від .......2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з вимогами частини четвертоїстатті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
11.06.2024 року декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» до Рівненської митниці була подана митна декларація №24UA204060003803U5 на запчастини до автомобілів, бувші у вжитку, згідно переліку за заявленою митною вартістю за ціною договору на загальну суму поставки 12700,00 Євро.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом товариства були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначеністаттею 53 Митного кодексу України, а саме: митна декларація країни відправлення MRN №24ITQTI01RS44850A3 від 07.06.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) №3/2021 від 12.03.2021 з додатками, товаротранспортна накладна CMR №078017 від 07.06.2024, рахунок-фактура №5/VEХ від 07.06.2024, Деталізація до рахунку-фактури №5/VEХ від 07.06.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.06.2024 за №39JBKLО6 (код SWIFT-транзакції NJBKLО6AO9E6GAZ), транспортні документи (Договір на перевезення №02/01/2022 від 02.01.2022, заявка на міжнародне перевезення вантажу №05-06 від 05.06.2024, рахунок за надані авто послуги №2706 від 05.06.2024, довідка про вартість перевезення вантажу №154 від 10.06.2024), комерційну пропозицію б/н від 31.05.2024, протокол узгодження ціни від 06.06.2024, бухгалтерська довідка до рахунку №5/VEХ від 07.06.2024, інформаційна специфікація Продавця, Покупця до інвойсу №5/VEХ від 07.06.2024, прибуткова накладна №37 від 07.03.2024 тощо. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 12.06.2024 року посадовою особою митниці повідомленням №570153 було вказано на виявлення «окремих розбіжностей та неточностей» та витребувано у декларанта додатково виписку із бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Листом №12/06 від 12.06.2024 року декларантом повідомлено про відсутність інших документів, окрім поданих.
12.06.2024 митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №204060/2024/000005/2 та Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204060/2024/000064.
Підставою для коригування стали «окремих розбіжностей та неточностей» (пункт 1 арк.24 Рішення), ненадання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею та наявність у митного органу інформації стосовно митної вартості товарів згідно з переліком митних декларацій.
За наслідком сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів відповідно достатті 55 МК Українитовар випущено у вільний обіг 12.06.2024 року за митною декларацією №24UA204060003837U5.
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, тому звернувся до адміністративного суду.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного Рішення №204060/2024/000005/2 від 12.06.2024, на відповідність вимогам частини другоїстатті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Стаття 49 Митного кодексу України від13.03.2012№4495-VI(даліМК України):
митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частина першастатті 51 МК України:
митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.
Частина першастатті 52 МК України:
заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIIIцього Кодексута цією главою.
Частина другастатті 52 МК України:
декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частина першастатті 53 МК України:
у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина другастатті 53 МК України:
документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостійстатті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина третястатті 53 МК України:
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частина першастатті 54 МК України:
контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частина другастатті 54 МК України:
контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених участині першійстатті 58цього Кодексу.
Частина третястатті 54 МК України:
за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55цього Кодексу.
Частина шостастатті 54 МК України:
митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частина першастатті 55 МК України:
рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2статті 55 Митного кодексу України).
Частина першастатті 256 МК України:
відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Частина дванадцятастатті 264 МК України:
у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Вказані вище нормиМК Українитакож свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
З матеріалів справи вбачається, що 12 березня 2021 року між італійською фірмою F.I.R. SAS DI F.I.R SERVIZI SRL, як Продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп", як Покупцем, було укладено договір купівлі-продажу товарів №3/2021 (далі Договір). Предметом Договору згідно пункту 1.1 є товар запасні частини, номерні агрегати та аксесуари до автомобілів. Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна за товар встановлюється у євро та зазначається у інвойсах по кожній окремій поставці. Пунктом 2.2 Договору визначені умови поставки товарів FCA ROVERTO (TN) Італія. Доповненням №4 від 17.08.2022 року встановлено, що загальна сума контракту становить підсумкову вартість всіх інвойсів Продавця на кожну окрему партію товарів, що поставляється. Відповідно до Розділу 4 Договору Покупцем здійснюється 100% передоплата за товар до відвантаження згідно проформи-інвойсу.
Додатковою угодою до контракту №4 від 17.08.2022 року зміст контракту із усіма доповненнями викладено українською мовою.
В рамках даного Договору Продавцем було продано Покупцеві частини до легкових моторів, бувші у вжитку, які потребують ремонту та не придатні до експлуатації (описові частини граф митної декларації) за ціною 12700,00 євро.
Відповідно до рахунку-фактури Продавця №5/VEХ від 07.06.2024 за платіжною інструкцією від 10.06.2024 за №39JBKLО6 Покупцем перераховано 12700,00 євро на рахунок Продавця (код SWIFT-транзакції NJBKLО6AO9E6GAZ).
Відповідно умов Договору за повною передоплатою товар був відправлений Покупцеві.
При прибутті в України декларант надав митному органу усі належні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: митну декларацію країни відправлення MRN №24ITQTI01RS44850A3 від 07.06.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) №3/2021 від 12.03.2021 з додатками, товаротранспортну накладну CMR №078017 від 07.06.2024, рахунок-фактуру №5/VEХ від 07.06.2024, Деталізацію до рахунку-фактури №5/VEХ від 07.06.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.06.2024 за №39JBKLО6 (код SWIFT-транзакції NJBKLО6AO9E6GAZ), транспортні документи (Договір на перевезення №02/01/2022 від 02.01.2022, заявку на міжнародне перевезення вантажу №05-06 від 05.06.2024, рахунок за надані авто послуги №2706 від 05.06.2024, довідку про вартість перевезення вантажу №154 від 10.06.2024), комерційну пропозицію б/н від 31.05.2024, протокол узгодження ціни від 06.06.2024, бухгалтерську довідку до рахунку №5/VEХ від 07.06.2024, інформаційну специфікацію Продавця, Покупця до інвойсу №5/VEХ від 07.06.2024, прибуткову накладну №37 від 07.03.2024.
З матеріалів справи встановлено, що сторонами опрацьовано комерційну пропозицію до контракту від 31.05.2024. В подальшому 06.06.2024 року погоджено ціну шляхом укладання Протоколу узгодження ціни контракту. 07.06.2024 складено інформаційні специфікації до інвойсу Продавця та Покупця. Платіж за вказані товари проведений у безготівковому порядку шляхом SWIFT -транзакції NJBKLО6AO9E6GAZ від 10.06.2024, із наданням митному органу відповідного платіжного документу.
Дослідивши матеріали справи суд критично ставиться до тверджень відповідача пронаявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.
Як з`ясовано судом, обґрунтовуючи рішення про коригування митної вартості №204060/2024/000005/2 від 12.06.2024 , відповідач зазначає, що:
1.Копія митної декларації країни відправлення від 07.06.2024 №24ITQT101RS44859АЗ містить реквізити рахунку-фактури за кодом (№380) від 07.06.2024 №IT-2024-5/VEX, що не відповідає реквізитам рахунку-фактури від 07.06.2024 № Інвойс 5/VEX, зазначеної в графі 44 МД під кодом документу 0380 суд враховує, що митним органом вкотре виведено це як розбіжність, всупереч факту, що вказана різниця є внутрішньою деталізацією облікового номера Продавця, про що митниці неодноразово надавались письмові роз`яснення експортером та декларантом.
Суд також враховує, що митна декларація країни відправлення від 07.06.2024 №24ITQT101RS44859АЗ, яка містить реквізити рахунків-фактур, оформлена продавцем товарів згідно з умовами ведення його господарської діяльності, а її оформлення не залежало від самого позивача. Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 813/1350/14, експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.
2.Заявлений в гр.44 митної декларації під кодом 9000 документ, що позиціоновано як Бухгалтерська інформація формування ціни 5/VEX від 07.06.2024р. не являється первинним документом бухгалтерського обліку та не містить балансової вартості товару, а лише загальну її вартість, а тому не може слугувати документом який підтверджує вартість імпортованого товару - водночас, суд погоджується із доводами позивача, що жодним нормативним актом не визначено обов`язковості вказання саме балансової вартості, відповідачем не обґрунтовано яким чином надання позивачем бухгалтерської інформації із зазначенням загальної вартості товару ставить під сумнів достовірність визначеної ним митної вартості товару, враховуючи, що відображені у бухгалтерській інформації дані щодо вартості товару. На переконання суду, сам факт надання позивачем бухгалтерської інформації із загальною вартістю товарів, не є підставою для визначення числового значення вартості товару і не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості, враховуючи що ціни відповідають вартості, що зазначена у рахунку-фактурі №5/VEХ від 07.06.2024 та решті документів, долучених до даної поставки товарів.
3.Комерційна пропозиція від 31.05.2024р. №б/н, Протокол погодження ціни 3/2021 від 06.06.2024р. та інформаційна специфікація Покупця до інвойсу 5/VEX від 07.06.2024, фактично дублюють цінову інформацію зазначену в Рахунку-фактурі (інвойс) від 07.06.2024 № 5/VEX - тобто в якості розбіжності митним органом вказано на тотожність усіх заявлених декларантом відомостей та їх повну відповідність у всіх товаросупровідних документах.
Проте, суд критично оцінює такі аргументи відповідача і з цього приводу зауважує наступне. На переконання суду, вказання в якості розбіжностей митним органом на тотожність усіх заявлених декларантом відомостей та їх повну відповідність у товаросупровідних документах суперечить приписам чинного митного законодавства та логіки та однозначно не може свідчити про заниження митної вартості.
4.В гр.44 митної декларації під кодом документу 9000 зазначено заявка на міжнародне перевезення вантажу від 05.06.2024р. №05-06, яка не містить посилання на Договір (контракт) про перевезення на умовах якого здійснюється замовлення та перевезення вантажу дослідивши матеріали справи судом встановлено, що дані, зазначені у заявці на перевезення вантажу чітко кореспондуються із даними у решті товаросупровідних документів, зокрема у CMR №078017 від 07.06.2024 та рахунку на перевезення, таким чином подані документи спростовували твердження посадової особи митниці про розбіжності.
Крім того, суд враховує, що «розбіжностям», зазначеним митним органом, неодноразово було надано правової оцінки як Рівненським окружним адміністративним судом, так і Восьмим апеляційним адміністративним судом у спорах між тими самими сторонами в рамках одного зовнішньоекономічного контракту №3/2021 від 21 березня 2021, зокрема у справах №460/5973/21, №460/14372/21, №460/1345/22, №460/17111/22, 460/37940/22, 460/8853/23, 460/24815/23, 460/130/24.
Суд погоджується, що фактично, єдиною підставою для коригування стала наявність у митного органу інформації щодо цінових рівнів вищих, аніж заявлено до митного оформлення з спірною поставкою. При цьому, інформація з бази даних ЄАІС Держмитслужби як така взагалі не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.
Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020 та від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є не логічними, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.
У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування ціни митним органом за спірною поставкою.
Відповідно до приписівстатті 74 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас, відповідачем не долучено до відзиву на позов та не долучено до справи копій митних декларацій, які стали підставою для визначення митної вартості, що унеможливлює прийняття таких декларацій судом в якості доказу правомірності дій митного органу.
Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
За приписамистатті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення №204060/2024/000005/2 від 12.06.2024 в порядкустатті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.
За правилами частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Приписами частини першої та третьоїстатті 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з іноземних на українську мову, були надані позивачу ПП «Бюро перекладів «АДВАНС». На підтвердження отриманих послуг, суду наданий рахунок №66-24 від 12.07.2024 року за перекладацькі послуги, всього на суму 1575,00 грн; платіжну інструкцію №152 від 12.07.2024 на суму 1575,00 грн. із призначенням платежу: «Оплата за переклад документів зг.рах. №66-24 від 12.07.2024, без ПДВ».
Також, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 12908,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №151 від 11.07.24, яка наявна в матеріалах справи.
Відтак, на користь ТОВ «Євромторс Груп» слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці, документально підтверджені судові витрати, пов`язані із офіційним перекладом долучених до справи документів в сумі 1575,00 грн. та сплатою судового збору у розмірі 12908,36 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромоторс Груп» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішеннязадовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів №204060/2024/000005/2 від 12.06.2024.
Стягнути на користь ТОВ «Євромторс Груп» суму судового збору у розмірі 12908,36 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот вісім грн. 36 коп.) та витрати на здійснення перекладу документів в сумі 1575,00 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят п`ять грн.00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромоторс Груп" (вул. Чехова, буд. 4-І,м. Ірпінь,Бучанський р-н, Київська обл.,08201, ЄДРПОУ/РНОКПП 43275900)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Д.Є. Махаринець
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122303809 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Д.Є. Махаринець
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні