Рішення

від 11.10.2024 по справі 460/9466/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2024 року м. Рівне№460/9466/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення №172850027844 від 24.07.2024 винесене Головним управлінням ПФУ у Київській області про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в призначенні пенсії за віком; зобов`язати Головне управління ПФУ у Київській області зарахувати до трудового та страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період роботи у колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області з 25.07.1981 по 01.09.1981 та з 04.08.1986 по 29.02.1988, період роботи в ТОВ "Будкомсервіс" з 19.09.2007 по 01.04.2015, період роботи в ТОВ "Хіала Центр" з 04.08.1986 по 29.04.1994; зобов`язати Головне управління ПФУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком з 24 травня 2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач після досягнення ним пенсійного віку звернувся до Головного управління ПФУ в Рівненській області (далі відповідач 1) із заявою про призначення пенсії за віком. 24.07.2024 Головним управлінням ПФУ у Київській області (далі відповідач 2) було прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком за №172850027844. Виносячи оскаржуване рішення відповідач 2 не зарахував до трудового та страхового стажу позивача періодів його роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 04.08.1986 з 04.08.1986 по 29.04.1994 та за трудовою книжкою НОМЕР_2 від 24.10.1981 з 25.07.1981 по 01.09.1981 та з 04.08.1986 по 16.12.1988, а також періоду його роботи в ТОВ "Будкомсервіс" з 19.09.2007 по 01.04.2015. При цьому, позивач вважає, що періоди його роботи у колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області, ТОВ "Будкомсервіс" та ТОВ "Хіала Центр" підтверджені записами в трудових книжках, а в частині що стосується колгоспу імені Леніна ще й архівною довідкою з трудового архіву Гощанської селищної ради. За наведених обставин позивач вважає, що йому протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком, внаслідок чого порушено гарантоване державою право на пенсійне забезпечення. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 22.08.2024 позовну заявубуло залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою суду від 04.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Головним управлінням ПФУ у Київській області подано відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на те, що на дату звернення за призначенням пенсії позивач не набув страхового стажу, та не надав уточнюючі довідки, видані організаціями в яких він працював, на підставі первинних документів за час виконання робіт та довідки про перейменування організацій, право на призначення пенсії у нього відсутнє. Вказує також, що страховий стаж позивача становить 28 років 2 місяці 14 днів, а згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" має бути 31 рік. На підставі зазначеного, Головне управління ПФУ у Київській області просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову повністю.

Головним управлінням ПФУ в Рівненській області подано відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на те, що саме, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було розглянуто заяву Позивача та долучені до заяви документи та 24.07.2024 за №172850027844 приймалося рішення про відмову у призначенні пенсії за нормами Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Повідомлення про направлення рішення про відмову у призначені пенсії на адресу заявника надсилається органом Пенсійного фонду України на обліку якого знаходиться особа відповідно до місця реєстрації проживання. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області лише було повідомлено позивача про відмову у перерахунку пенсії листом.

Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Позивач 23.05.1964 року народження, 17.07.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням ПФУ у Київській області яким, за наслідками розгляду заяви, 24.07.2024 було прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком за №172850027844.

В обґрунтування рішення №172850027844 відповідач 2 посилається на те, що страховий стаж позивача становить 28 років 2 місяці 14 днів, а згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" має бути 31 рік. Також відповідач 2 зазначив, що не зараховує до трудового та страхового стажу позивача періоди його роботи: за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 04.08.1986 з 04.08.1986 по 29.04.1994, оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу; за трудовою книжкою НОМЕР_2 від 24.10.1981 робота в колгоспі з 25.07.1981 по 01.09.1981, з 04.08.1986 по 16.12.1988, оскільки відсутня інформація про кількість відпрацьованих днів вихододнів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача - 2 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 22 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідностатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановленіЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV(далі - Закон № 1058), який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до частини 1статті 9 Закону №1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

В свою чергу, частиною 2 статті 5 Закону №1058встановлено, що виключно цимЗакономвизначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року.

Згідно з частини 1 статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами частини 2 статті 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4статті 24 Закону № 1058встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон № 1058набрав чинності 01 січня 2004, а тому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії врегульований нормамистатті 44 Закону № 1058-IV.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону № 1058-IVврегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XIIвстановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 за № 162, при звільненні працівника або службової особи всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесенні до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Так, у відповідності до запису №1 трудової книжки НОМЕР_1 від 04.08.1986 з 04.08.1986 позивач був прийнятий на посаду інженера-технолога в ТОВ "Хіала Центр" (протокол №9 від 04.08.1986). Згідно запису №2 трудової книжки НОМЕР_1 , позивач був звільнений із зазначеної посади 29.04.1994 (наказ №34 від 29.04.1994). Трудова книжка в графі №2 при звільненні містить підпис директора та печатку даного товариства.

Згідно із записом №7 від 19.09.2007 трудової книжки НОМЕР_1 від 04.08.1986 вбачається, що позивач був прийнятий на роботу в ТОВ "Будкомсервіс" (наказ №25 від 19.09.2007) на посаду заступника директора. Із запису №8 від 01.04.2015 вказаної трудової книжки вбачається, що позивач був звільнений з посади директора ТОВ "Будкомсервіс" (наказ №2-К від 01.04.2015). Трудова книжка, в графах запису №7 та №8 також містить підпис директора ТОВ "Будкомсервіс", його штамп та печатку.

У відповідності до запису №1 трудової книжки НОМЕР_2 від 24.10.1981 вбачається, що позивач 25.07.1981 був прийнятий в члени колгоспу імені Леніна Гощанського району Рівненської області (наказ №3 від 25.07.1981). Запис №2 трудової книжки містить запис №2 від 01.09.1981, який вказує на звільнення позивача у зв`язку із направленням на навчання УИИВХ (на даний час НУВГП) (наказ №8 від 27.08.1981). Згідно запису №5 від 04.08.1986 вказаної трудової книжки вбачається, що позивач був прийнятий на роботу механіка в колгосп імені Леніна (протокол №9 від 11.08.1986). Запис №6 від 16.12.1986 містить вказівку, що позивач переведений на посаду інженера-механіка по трудоємким роботам (протокол №16 від 22.12.1986). 29.02.1988 позивач був звільнений з роботи у зв`язку з переводом на іншу роботу в СТО АГ (протокол №11 від 29.02.1988).

З архівної довідки від 14.08.2024 за №564 з трудового архіву Гощанської селищної ради про відпрацьовані вихододні, вбачається що позивач працював в колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області та відпрацював у 1986 120 вихододнів, 1987 277 вихододнів, у 1988 77 вихододнів. Підставою видачі архівної довідки були: фонд №47, оп.№1-ОС, спр. 650, арк. 25-36, спр. 658, арк 13-24, спр.687, арк. 25-27.

З наведеного стверджується, що відповідач 2 відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивачу період його роботи в колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області, ТОВ "Будкомсервіс" та ТОВ "Хіала Центр".

Між тим, поданий ГУ ПФУ у Київській області відзив на адміністративний позов містить ті ж самі обґрунтування підстав неврахування трудового та страхового стажу, що й містилися в оскаржуваному рішенні №172850027844 від 24.07.2024.

З матеріалів справи вбачається і відповідачами не заперечується та обставина, що до заяви позивача від 17.07.2024 адресованої ГУ ПФУ у Рівненській області про призначення пенсії за віком, позивачем була надана трудова книжка НОМЕР_1 від 04.08.1986 та трудова книжка НОМЕР_2 від 24.10.1981.

З трудової книжки НОМЕР_1 від 04.08.1986 вбачається, що позивач працював в ТОВ "Будкомсервіс" (код ЄДРПОУ 32354712) на посаді заступника директора з 19.09.2007 по 01.04.2015. З довідки з Єдиного державного реєстру по базі You Control долученої позивачем до позову вбачається, що ТОВ "Будкомсервіс" зареєстроване 06.02.2003, має статутний капітал в розмірі 2464970,00 грн. та здійснює свою господарську діяльність по вул. Данила Галицького, 25 у м. Рівне, Рівненської області. Записи до трудової книжки НОМЕР_1 внесені ТОВ "Будкомсервіс" є належним чином оформленими та не містять жодних неточностей.

Підстав відмови позивачу при призначенні пенсії за віком у зарахуванні страхового стажу роботи в ТОВ "Будкомсервіс" оскаржуване рішення не містить. Таким чином, ГУ ПФУ у Київській області безпідставно відмовило позивачу у зарахуванні страхового стажу роботи в ТОВ "Будкомсервіс" на посаді заступника директора з 19.09.2007 по 01.04.2015, а тому, в цій частині рішення №172850027844 є протиправним та підлягає скасуванню, а зобов`язання включити спірний період роботи до страхового стажу позивача підлягає до задоволення.

Що стосується відмови відповідача 2 у зарахуванні страхового стажу за період роботи в ТОВ "Хіала Центр" та в колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області суд зазначає наступне.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 24.10.1981 вбачається, що позивач працював у колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області з 25.07.1981 по 01.09.1981 та з 04.08.1986 по 29.02.1988.

Архівною довідкою від 14.08.2024 за №564 з трудового архіву Гощанської селищної ради про відпрацьовані вихододні, підтверджується що позивач працював в зазначеному колгоспі та відпрацював у 1986 120 вихододнів, 1987 277 вихододнів, у 1988 77 вихододнів.

Також, трудова книжка НОМЕР_1 від 04.08.1986 містить записи ТОВ "Хіала Центр" про роботу позивача у період з 04.08.1986 по 29.04.1994. Підставою для відмови відповідачем 2 у зарахуванні страхового стажу у вказаний період роботи була відсутність назви організації при прийнятті на роботу.

Суд погоджується із позицією позивача про те, що з часу припинення ним трудових відносин з ТОВ "Хіала Центр" пройшло фактично 30 років, а тому підприємство могло змінити фактичне місце здійснення господарської діяльності чи назву, що не є порушенням норм чинного законодавства та не може впливати на доведеність чи недоведеність наявності трудових відносин з цим товариством з 1986 по 1994 роки.

З оскаржуваного рішення вбачається відсутність даних про визнання недійсним протоколу №9 від 04.08.1986 про прийняття позивача на роботу чи наказу №34 від 29.04.1994 про його звільнення з роботи у ТОВ "Хіала Центр".

Хоча трудова книжка НОМЕР_1 від 04.08.1986 і не містить назви організації при прийнятті позивача на роботу в ТОВ "Хіала Центр" у вигляді штампу чи печатки, проте відповідно до п.18 постанови Ради міністрів СРСР від 06 вересня 1973 року №656 "Про трудові книжки робочих та службовців" відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням керівника підприємства, установи, організації).

Аналогічний припис міститься в пункті 4Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників"- відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на це, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права. Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Суд погоджується із твердженням позивача про те, що нормативно - правовими актами України, як діючими на період його роботи на вказаному підприємстві так і сучасними, на нього не покладалося і не покладається обов`язку впливати на порядок ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності, а також визначення місцезнаходження як архівних документів, так і самого підприємства.

На позивача не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Таким чином, відмова відповідача 2 в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в ТОВ "Хіала Центр" через відсутність в трудовій книжці назви товариства при прийнятті на роботу, не може бути правовою підставою для виключення цього періоду роботи з страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Ця обставина не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Висновки, аналогічні за своїм змістом, містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Доказів визнання у встановленомузакономпорядку недійсними, нечинними або такими, що внесені помилково записів в трудові книжки НОМЕР_1 від 04.08.1986 та НОМЕР_2 від 24.10.1981 в матеріалах справи відсутні.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, суд зазначає, що згідно статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310 (далі Положення №310) (чинних на час роботи позивача у колгоспах до проголошення незалежності України) основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника.

Відповідно до пункту 2 вказаних Положень №310 трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень №310). Згідно пункту 6 Положень №310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Тобто, якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

Відтак, в разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю.

Судом досліджено трудову книжку колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (дата заповнення 24.10.1981 р.) та архівну довідку від 14.08.2024 за №564 з трудового архіву Гощанської селищної ради, з яких встановлено, що у них наявні записи про встановлений у відповідних колгоспах мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактичну кількість відпрацьованих позивачем вихододнів (мінімум трудової участі в громадському господарстві).

Відтак, суд вважає безпідставним посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на необхідність подання позивачем додаткових довідок про кількість фактично відпрацьованих днів і встановлений річний мінімум та довідки про реорганізацію колгоспів.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача 2 щодо не зарахування до страхового та трудового стажу позивача періоду роботи у ТОВ "Хіала Центр" з 04.08.1986 по 29.04.1994 та в колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області з 25.07.1981 по 01.09.1981 та з 04.08.1986 по 29.02.1988, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення №172850027844 від 24.07.2024 та зобов`язання включити спірний період роботи до страхового та трудового стажу позивача підлягають до задоволення.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 24.07.2024 №172850027844 прийняте ГУ ПФУ у Київській області не на підставі, не у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, а також без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню відповідно.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком та зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи, діяв не на підставі Конституції та законів України.

Щодо належного способу захисту суд зазначає наступне.

Так, позивач просить суд зобов`язати Головне управління ПФУ у Київській області зарахувати до трудового та страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії період роботи у колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області з 25.07.1981 по 01.09.1981 та з 04.08.1986 по 29.02.1988, період роботи в ТОВ "Будкомсервіс" з 19.09.2007 по 01.04.2015, період роботи в ТОВ "Хіала Центр" з 04.08.1986 по 29.04.1994, а також зобов`язати Головне управління ПФУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком з 24 травня 2024 року.

Суд наголошує, що призначення та визначення розміру пенсії, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті рішення відповідачем щодо призначення позивачу пенсії відсутній адміністративний розсуд, оскільки розсуд передбачає повноваження обирати у конкретній ситуації з правомірних альтернатив відповідний правомірний варіант поведінки/рішення. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слів може, або.

У випадку, коли повноваження суб`єкта владних повноважень сформульовані через формулу дихотомії задоволити-відмовити, а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними. Встановити наявність чи відсутність умов дії норми не можна відносити до адміністративного розсуду.

Судом у цій справі встановлено, що період у колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області з 25.07.1981 по 01.09.1981 та з 04.08.1986 по 29.02.1988, період роботи в ТОВ "Будкомсервіс" з 19.09.2007 по 01.04.2015, період роботи в ТОВ "Хіала Центр" з 04.08.1986 по 29.04.1994, підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .

Калькуляцією вищевказаних періодів із вже врахованим ОСОБА_1 страховим стажем (28 років 02 місяці 14 днів) судом визначено, що страховий стаж ОСОБА_1 сумарно становитиме більше 31 року, що у сукупності із досягненням відповідно пенсійного віку (60 років 23.05.2024) свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії по віку відповідно до Закону №1058-IV.

Водночас, щодо дати, з якої позивачу належить призначити пенсію суд зазначає наступне.

Так, пункту 1 частини 1 статі 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом у цій справі встановлено, що із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся 17.07.2024 року, про що безпосередньо зазначено у рішенні ГУ ПФУ у Київській області від 24.07.2024 року №42095/03-16.

Відтак, з огляду на те, що звернення за пенсією відбулося відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, суд у цій справі вважає, що позивачу належить призначити пенсію з 24.05.2024 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Щодо належного структурного підрозділу Пенсійного фонду України, якому належить вчинити дії щодо призначення позивачу пенсії, то суд зазначає, що аналіз пункту 4.2 розділу IV Порядку у подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, свідчить про те, що рішення про призначення пенсії приймає той орган, що визначений за принципом екстериторіальності. Тобто всі дії щодо призначення пенсії вчиняє саме даний територіальний підрозділ Пенсійного фонду України. Натомість на територіальний підрозділ Пенсійного фонду України за місцем реєстрації (проживання) особи, після прийняття рішення про призначення пенсії та отримання електронної пенсійна справи через засобами програмного.

Таким чином, дії щодо зарахування спірних періодів роботи позивача до його страхового стажу та як наслідок призначення пенсії належить вчинити саме ГУ ПФУ у Київській області, якому за принципом екстериторіальності передано на розгляд заяву позивача про призначення пенсії.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

Частиною першоюстатті 2 КАС Українивизначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першоїстатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи частково було спростовано відповідачами.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень частково обґрунтували обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки судом встановлений факт часткового порушення права позивача з боку відповідачів, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно ч. 3 дост.139 КАСУкраїни.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №172850027844 від 24.07.2024 винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до трудового та страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) для обчислення пенсії період роботи у колгоспі імені Леніна Гощанського району Рівненської області з 25.07.1981 по 01.09.1981 та з 04.08.1986 по 29.02.1988, період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Будкомсервіс" з 19.09.2007 по 01.04.2015, період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Хіала Центр" з 04.08.1986 по 29.04.1994.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за віком з 24 травня 2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області витрати по сплаті судового збору на суму 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11 жовтня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Варшавська, 3Б,смт. Макарів,Бучанський р-н, Київська обл.,08001, ЄДРПОУ/РНОКПП 22933548)

Суддя Д.П. Зозуля