Рішення

від 14.10.2024 по справі 500/4938/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4938/24

14 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Юзьківа М.І., розглянувши у у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000113/2 від 05.04.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (далі позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі відповідач) у якій просить ухвалити рішення про визнання протиправною та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024.

У заявах по суті справи (позовній заяві та відповіді на відзив) в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ТОВ ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ та Larchfield Limited укладено контракт №23 від 03.10.2022, відповідно до умов якого позивач ввіз на митну територію України товар (прямий ровінг (рівниця) зі скловолокна).

Відповідно до Інвойсу № 43962 від 04.01.2024 продавець зобов`язувався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар на загальну суму 20 453,40 доларів США. З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим позивачем декларантом подана митна декларація № 24UA403070003251U0 від 04.04.2024 з необхідними документами. Митна вартість товару була визначена відповідно до підпункту 1 частини першої статті 57 МК України - за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам статті 53 Митного Кодексу України (далі - МКУ), є належними та допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що не беручи до уваги інформацію, яка зазначена у поданих документах, митниця зробила помилковий висновок, що декларантом не подані документи, які потрібні для визначення митної вартості товару. У результаті, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості з 23720,10 доларів США до 63577,04 доларів США що призвело до збільшення суми митних платежів на 434 636,18 гривень.

З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.

Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості №U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024 виносилось на товар: прямий ровінг (рівниця) зі скловолокна. Під час здійснення митного оформлення за цією митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено, що:

відповідно до поданих рахунків № 5653332685 від 26.02.2024, №653332687 від 26.02.2024 та від 26.02.2024 № 55653332688, термін вказано «Оплата негайно», проте до митного оформлення жодних платіжних документів (квитанцій) щодо сплати за виставленими рахунками до митного оформлення не надано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати;

згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування від 24.02.2015 №825/15 та відповідно до накладних УМВС від 22.03.2024 №2151523357, та від 31.03.2024 № 2151523845, Експедитор ТОВ «Глобал ОУШЕН ЛІНК» залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб - «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати;

відповідно до залізничних накладних від 22.03.2024 № 2151523357, від 31.03.2024 № 2151523845 та Заявки на перевезення від 02.01.2024 №Заявка № 18 Shandong #140 (2K) здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку 18.03.2024 №034471 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за наземні перевезення, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості;

в експортній декларації №422720230001216790 від 04.04.2024 зазначений код товару 7019120090, проте у ЕМД вказаний код товару 7019120000. Також, експортна декларація не містить відміток уповноваженого органу країни відправлення.

На думку відповідача, дані обставини вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Таким чином, Тернопільською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 МКУ митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано копію експортної митної декларації країни відправлення №ЕХ 422720230001216790 від 31.12.2023, а також листом № 120 від 04.04.2024 декларант повідомив митницю про те, що товариство надало всі необхідні документи для митного оформлення, передбачені законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Тернопільська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МКУ, за результатами яких сторони не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість визначена за резервним методом (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала ЕМД від 27.11.2023 №UA204150/2023/316, де вартість такого товару становить 1,52 дол. США за кг (даного виду товару).

Зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 12.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 12.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду 21.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02.09.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС - України) та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач виправив недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, а тому ухвалою суду від 13.09.2024 продовжено розгляд адміністративної справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА № 24UA403070003251U0 від 04.04.2024, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: "Прямий ровінг (рівниця) з скловолокна, використовується у виробництві конструкційних склопластиків методом намотування й пультрузїї, у бабінах: -Roving for pultrusion ECR17-2400D-601, прямий, у бобінах, діаметр елементарної нитки 17,3мкм- 21017 кг; -Roving for pultrusion ECR24-4800D-601, прямий, у бобінах, діаметр елементарної нитки 24,2мкм - 20810 кг. Продукція переміщується на клеєних піддонах з фанери. Торгівельна марка: SHANDONG FIBERGLASS Країна виробництва: CN Виробник: SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP.".

Як слідує з матеріалів справи та з інформації, що міститься в графі 44 МД та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403070/2024/000187, уповноваженою особою позивача (ТзОВ «АТСФ») до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист № 3706 від 04.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 43962 від 04.01.2024; коносамент № ZH231200298 від 04.01.2024; накладна УМВС № 2151523357 від 22.03.2024; накладна УМВС № 2151523845 від 31.03.2024; декларація про походження товару №43962 від 04.01.2024; платіжну інструкцію у іноземній валюті №330 від 26.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 034471 від 18.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - № 3064 від 02.04.2024; документ, що підтверджує вартість страхування № 1552308003863 від 04.01.2024; документ, що підтверджує вартість страхування № б/н від 03.03.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 23 від 03.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 3 від 27.09.2023; договір про надання послуг митного брокера № ATSF-ECL від 03.11.2023; договір (контракт) про перевезення № 825/15 від 24.02.2015; інші некласифіковані документи - Заявка № 18 Shandong #140 (2K) від 02.01.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".

Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403070003251U0 від 04.04.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

згідно п. 4.3. договору про надання транспортно-експедиційних послуг №825/15 від 24.02.2015 оплата робіт та послуг здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з часу пред`явлення рахунку на умовах передоплати, якщо в заявці або інших додатках до договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. Відповідно до заявки №18 Shandong #140 (2K) оплата через 10 календарних днів на день перевантаження. Перевантаження здійснено 22.03.2024, проте банківських платіжних документів, які свідчать про оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати;

відповідно до поданих рахунків № 5653332685 від 26.02.2024, №653332687 від 26.02.2024 та від 26.02.2024 № 55653332688, термін вказано «Оплата негайно», проте до митного оформлення жодних платіжних документів (квитанцій) щодо сплати за виставленими рахунками до митного оформлення не надано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати;

згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування від 24.02.2015 №825/15 та відповідно до накладних УМВС від 22.03.2024 №2151523357, та від 31.03.2024 № 2151523845, Експедитор ТОВ «Глобал ОУШЕН ЛІНК» залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб - «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати;

відповідно до залізничних накладних від 22.03.2024 № 2151523357, від 31.03.2024 № 2151523845 та Заявки на перевезення від 02.01.2024 Заявка № 18 Shandong #140 (2K) здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку 18.03.2024 №034471 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за наземні перевезення, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості;

в експортній декларації №422720230001216790 від 04.04.2024 зазначений код товару 7019120090, про те у ЕМД вказаний код товару 7019120000. Також експортна декларація не містить відміток уповноваженого органу країни відправлення.

Крім того, у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація щодо вартості подібного (аналогічного) товару є вищою за заявлену декларантом.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Початок консультації з митним органом: Відповідно до частини другої статті 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

-транспортні(перевізні) документи.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

-копію митної декларації країни відправлення;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: копія митної декларації країни відправлення №ЕХ від 04.04.2024; коносамент від 04.04.2024.

Також листом № 120 від 04.04.2024 декларант повідомив митницю про те, що товариство надало всі необхідні документи для митного оформлення, передбачені законодавством.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024, у гр. 33 якого зазначено: " Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом 04.04.2024 надіслано лист №120, яким повідомлено митний орган про відсутність можливості надати інші додаткові документи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною четвертою статті 54 МКУ визначено, що митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини п`ятої статті 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне:

згідно п. 4.3. договору про надання транспортно-експедиційних послуг №825/15 від 24.02.2015 оплата робіт та послуг здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів з часу пред`явлення рахунку на умовах передоплати, якщо в заявці або інших додатках до договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. Відповідно до заявки №18 Shandong #140 (2K) оплата через 10 календарних днів на день перевантаження. Перевантаження здійснено 22.03.2024, проте банківських платіжних документів, які свідчать про оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати;

відповідно до поданих рахунків № 5653332685 від 26.02.2024, №653332687 від 26.02.2024 та від 26.02.2024 № 55653332688, термін вказано «Оплата негайно», проте до митного оформлення жодних платіжних документів (квитанцій) щодо сплати за виставленими рахунками до митного оформлення не надано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати;

згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування від 24.02.2015 №825/15 та відповідно до накладних УМВС від 22.03.2024 №2151523357, та від 31.03.2024 № 2151523845, Експедитор ТОВ «Глобал ОУШЕН ЛІНК» залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб - «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати;

відповідно до залізничних накладних від 22.03.2024 № 2151523357, від 31.03.2024 № 2151523845 та Заявки на перевезення від 02.01.2024 №Заявка № 18 Shandong #140 (2K) здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку 18.03.2024 №034471 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за наземні перевезення, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості;

в експортній декларації №422720230001216790 від 04.04.2024 зазначений код товару 7019120090, про те у ЕМД вказаний код товару 7019120000. Також експортна декларація не містить відміток уповноваженого органу країни відправлення.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 27.11.2023 №UA204150/2023/316 (товар - скловолокно: рівниця пряма зі скловолокна; країна виробництва Китай; умови поставки CIF) на рівні 1,52 дол. США/кг.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.".

Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару № 1 згідно ЕМД від 27.11.2023 №UA204150/2023/316 (товар - скловолокно: рівниця пряма зі скловолокна; країна виробництва Китай; умови поставки CIF) на рівні 1,52 дол. США/ кг.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Також з матеріалів справи слідує, що позивач листом від 31.05.2024 №218 звертався до відповідача з проханням скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024 до якого додав: копію платіжної інструкції в іноземній валюті №499 від 17.04.2024, довідку АТ ПІРЕУС БАНК МКБ №2717 від 29.03.2024, копію витягу з виписки за 27.03.2024 АТ ПІРЕУС БАНК МКБ що підтверджують оплату вартості товару; копію акту надання послуг №034471 від 11.04.2024, копію витягу з виписки 17.04.2024 АТ «Райффайзен Банк» на підтвердження транспортно-експедиторських послуг.

У відповідь на вказаний лист Тернопільська митниця у листі від 17.06.2024 №7.25-1/15-01//3956 повідомила про відсутність достатніх підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості №U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024 та у визнанні заявленої позивачем митної вартості товару. В обґрунтування відмови зазначила, що за результатами розгляду документів, поданих як до митного оформлення, так і наданих додатково, встановлено наступне:

- відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 03.10.2022 №23 ціни на товари включають вартість упаковки, маркування та піддонів. За результатами аналізу встановлено, що товар придбаний Larchfield Ltd на умовах FOB за ціною 0,42 дол. США/кг, за проданий ТОВ «Еколан Інгредієнти» на умовах CIF за ціною 0,542 дол. США/кг (різниця - 0,122 дол. США/кг). Відповідно до Заявки від 01.03.2024 №18 Shandong №30 (2К) фрахт, який оплачує Larchfield Ltd, становить 4900 дол. США за 2 контейнери. Враховуючи дану інформацію та провівши розрахунки, встановлено, що ціна продажу (0,542 дол. США/кг) є необ`єктивною та необґрунтованою (калькуляція ціни продажу до митного оформлення не подана);

- відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 03.10.2022 №23 якість товарів повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатами та іншими документами відповідно до п. 3.2 (інвойс, пакувальний лист). Однак, сертифіката якості від виробника до митного оформлення не подано, а якісні характеристики визначити за допомогою рахунка-фактури та пакувального листа неможливо.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Мотивувальна частина

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товарів №U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року у справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року у справі № 803/1212/14.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Зокрема вказати причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) № 43962 від 04.01.2024 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем надано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 23 від 03.10.2022 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 3 від 27.09.2023.

Також, митному органу надано: пакувальний лист № 3706 від 04.01.2024; коносамент № ZH231200298 від 04.01.2024; накладна УМВС № 2151523357 від 22.03.2024; накладна УМВС № 2151523845 від 31.03.2024; декларація про походження товару №43962 від 04.01.2024; платіжну інструкцію у іноземній валюті №330 від 26.03.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 034471 від 18.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - № 3064 від 02.04.2024; документ, що підтверджує вартість страхування № 1552308003863 від 04.01.2024; документ, що підтверджує вартість страхування № б/н від 03.03.2024; договір про надання послуг митного брокера № ATSF-ECL від 03.11.2023; договір (контракт) про перевезення № 825/15 від 24.02.2015; інші некласифіковані документи - Заявка № 18 Shandong #140 (2K) від 02.01.2024.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Як з`ясовано судом, у спірному рішенні відповідач вказав: "в експортній декларації №422720230001216790 від 04.04.2024 зазначений код товару 7019120090, проте у ЕМД вказаний код товару 7019120000. Також експортна декларація не містить відміток уповноваженого органу країни відправлення".

Разом з тим митна експортна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів в розумінні статті 53 МК України. Позивач не може відповідати за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації.

Подібна правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 813/1350/14.

З приводу доводів відповідача, про наявність сумнівів у декларуванні транспортних витрат та не включення всіх складових митної вартості через відсутність інформації, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o» до перевезення залізничним транспортом, суд зазначає таке.

МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи) (постанова Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №804/9754/15).

Як встановлено судом, транспортно-експедиційні послуги ТОВ «Еколан Інгредієнти» надавало ТОВ «Глобал Оушен Лінк» на підставі Договору №828/15 від 24.02.2015 відповідно до Заявки від 02.01.2024 №18 Shandong №140 (2К).

Надання послуг саме ТОВ «Глобал Оушен Лінк» підтверджується також і рахунком на оплату №034471 від 18.03.2024 та довідкою про транспортні витрати №3064 від 02.04.2024, до яких, серед іншого, включені і послуги з організації залізничних перевезень.

Доказів наявності договірних відносин між ТОВ Еколан Інгредієнти і PKP Cargo Connect Sp.z.o.o та здійснення між ними розрахунків матеріали справи не містять.

При цьому, можливе залучення ТОВ «Глобал Оушен Лінк», як експедитором, інших осіб (перевізників, експедиторів, тощо) для виконання умов Договору №828/15 від 24.02.2015, зокрема «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o», на переконання суду жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару у спірному випадку, оскільки таке може здійснюватись за умовами цього договору за рахунок коштів Клієнта (ТОВ «Еколан Інгредієнти») (п.3.1.2).

Безпідставними є також у спірному рішенні та заявах по суті справи посилання відповідача щодо не надання позивачем під час митного оформлення товару банківських платіжних документів, які свідчать про оплату транспортно-експедиційних послуг за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №825/15 від 24.02.2015, оскільки дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару. Тобто, строк оплати за товар/послуги не впливає на визначення митної вартості товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Така правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року справі №826/10527/17.

Не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах справи доводи відповідача про відсутність платіжних документів щодо оплати рахунків № 5653332685 від 26.02.2024, №653332687 від 26.02.2024 та від 26.02.2024 № 55653332688, оскільки такі рахунки до митного оформлення не надавались, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації № UA403070/2024/000187.

Також відхиляються судом і доводи відповідача про відсутність в рахунку від 18.03.2024 №034471 складової послуг із перевантаження вантажу, оскільки як у цьому рахунку, так і у довідці про транспортні витрати №3064 від 02.04.2024 міститься складова щодо компенсації вартості послуг ВРР (тобто вантажно-розвантажувальних робіт), виконаних нерезидентом за межами України.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що подані позивачем документи про транспортні витрати є належними та достовірними доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19).

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати

Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6519,54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 18.07.2024 № 507, а також 5840,75 грн за офіційний переклад на українську мову копій доданих до позову документів, які викладені іноземною мовою, що підтверджується актом надання послуг № 671 від 05.09.2024 та платіжною інструкцією № 1263 від 09.09.2024.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 6519,54 грн. та 5840,75 грн витрат на оплату послуг з перекладу документів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» до Тернопільської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № U403070/2024/000113/2 від 05.04.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» судовий збір у розмірі 6519 (шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 54 коп. та 5840 (п`ять тисяч вісімсот сорок) грн, 75 коп. витрат на оплату послуг з перекладу документів за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ" (місцезнаходження: вул. Довнар-Запольського, 5, м. Київ,04116 код ЄДРПОУ 34763972);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддяЮзьків М.І.