Рішення

від 15.10.2024 по справі 600/7212/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/7212/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000343/2 від 04.08.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000344/2 від 04.08.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000345/2 від 07.08.2023 року.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач зазначав, що ним було подано до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі відповідач) митні декларації, якими було задекларовано для митного оформлення товар та визначено його митну вартість за основним методом. Однак, за результатами розгляду поданої митної декларацій та доданих до них документів, відповідачем протиправно винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Вказані рішення позивач вважає протиправними, оскільки при здійсненні митного оформлення товару ним були надані всі необхідні документи, які підтверджували ціну товару.

Чернівецька митниця Державної митної служби України подала до суду відзив, в якому вказувала, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, не підлягають задоволенню.

В обґрунтування заперечень у відзиві відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач також наголошував, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах. Посилаючись на положення, передбачені Митним кодексом України, відповідач вказував, що обов`язок доведення ціни товару покладений на декларанта. Відповідач також зазначив про те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу основи для додавання вартості. Таким чином, на думку відповідача, митну вартість обґрунтовано визначено за резервним методом.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень він діяв у відповідності до вимог законодавства, не порушував прав та законних інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

19.05.2022 між ТОВ "Маядо" (Покупець) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT SANAYI ANONIM SIRKETI (Пластикова і будівельна промислова анонімна компанія "АДОПЕН") (Турція, Анталія, Продавець) укладено контракт міжнародної поставки №13 (далі - Контракт) (а.с. 97).

За умовами Контракту № 13 Продавець продає, а Покупець купує Товар: профіль ПВХ в асортименті; захисну плівку і плівку для ламінування для ПВХ профілів; фурнітуру віконну і дверну в асортименті; двері ПВХ, а також аксесуари до них; покриття для підлоги, а також покриття для даху з ПВХ; сировину для виготовлення ПВХ профілів (суміші ПВХ (біла, коричнева, чорна, сіра, Soft чорна, Soft сіра)), а також компоненти для виготовлення даних сумішей (імпакт, титан діоксид, стабілізатор, крейда, ПВХ); технічну оснастку і обладнання для виготовлення ПВХ продукції, а також їх частини; різноманітну рекламну продукцію (на платній або безоплатній основі); на безоплатній основі техоснастку і фурнітуру, призначену для виробництва і продажу вікон, дверей і конструкцій з ПВХ та металопластикового профілю; інші зразки продукції, згідно інвойсів (п .1.1.).

Відповідно до п.4.1. Контракту № 13 ціна на Товар, що постачається, визначається сторонами в Доларах США. Ціна за одиницю Товару, що постачається, вказана в інвойсах до даного Контракту і являється незмінною.

Відповідно п. 3.1. Контракту № 13 кількість, асортимент, вартість Товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах. Поставка Товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010".

ТОВ "Маядо" через свого представника ТОВ "Прованік Лоджистікс" надано Чернівецькій митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №23UA408020047407U3. Митна вартість визначена за основним методом (ціною контракту) на суму 38838, 87 доларів США за кодом УКР ЗЕД: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 38838,87 доларів США (1,74 доларів США /кг). (а.с. 43-46).

Відповідачем було відмовлено в оформленні товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000343/2 від 04.08.2023 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001218. (а.с. 47, 49).

ТОВ "Маядо" через свого представника ТОВ "Прованік Лоджистікс" надано Чернівецькій митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №23UA408020047415U0. Митна вартість товару визначна за основним методом ( за ціною контракту) на суму 36899, 09 доларів США в тому числі за кодами УКТ ЗЕД : 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 36899, доларів США (1,73 доларів США /кг). (а.с. 52-56).

За результатами розгляду митної декларації, Чернівецькою митницею винесено прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000344/2 від 04.08.2023, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підставою для коригування митної вартості товару митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митну вартість товару.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001219 від 23.08.2023 (а.с. 57).

04.08.2023 року позивачем через свого представника ТОВ "Прованік Лоджистікс" подано Чернівецькій митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №23UA408020047634U4. Митна вартість визначена за основним методом (ціною контракту) на суму 38604,92 доларів США, за кодом УКТ ЗЕД : 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 38604,92 доларів США (1,75 доларів США/кг). Відповідачем було відмовлено в оформленні товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408020/2023/000345/2 від 07.08.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/001235 (а.с.63-68).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - Митний кодекс України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частинами 6 та 7 вказаної статті МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст. 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронні митні декларації №23UA408020047407U3, №23UA408020047415U0, №23UA408020047634U4 з метою митного оформлення товару.

На виконання вимог, передбачених статтею 53 МК України, разом з вказаними деклараціями декларантом було надано до митного органу такі документи: декларації №23UA408020047407U3 від 03.08.2023, керуючись ч.ч.2, 6 ст. 53 МК України, позивачем через представника подано наступні документи: 1) (4104) контракт купівлі-продажу товарів № 13 від 16.05.2022 року; інвойс №Y012023040000561 від 28.07.2023року; міжнародна транспортна накладна (CMR) №1994 від 28.07.2023 року; пакувальний лист №б/н від 28.07.2023 року; сертифікат про походження товару №Z 0344063 від 28.07.2023 року; договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022 року; лист; копія митної декларації країни відправлення №23070100EX00019098 від 28.07.2023 року.

03.08.2023року відповідачем було надано позивачеві електронне повідомлення щодо надання додаткових документів.

На підтвердження заявленої митної вартості разом з подачею електронної митної декларації №23UA408020047415U0 від 03.08.2023, керуючись ч.ч.2, 6 ст. 53 МК України, позивачем через представника подано наступні документи: контракт купівлі-продажу товарів № 13 від 16.05.2022року; інвойс №Y012023040000560 від 27.07.2023року; міжнародна транспортна накладна (CMR) №1993 від 28.07.2023 року; пакувальний лист №б/н від 27.07.2023 року; сертифікат про походження товару №Z 0344062 від 28.07.2023року; договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022 року; лист; копія митної декларації країни відправлення №23070100EX00019089 від 27.08.2023 року.

04.08.2023року відповідачем було надано позивачеві електронне повідомлення щодо надання додаткових документів.

На підтвердження заявленої митної вартості разом з подачею електронної митної декларації №23UA408020047634U4 від 03.08.2023, керуючись ч.ч.2, 6 ст. 53 МК України, позивачем через представника подано наступні документи: контракт купівлі-продажу товарів № 13 від 16.05.2022року; інвойс №Y012023040000563 від 28.07.2023 року; міжнародна транспортна накладна (CMR) №Б/н від 31.07.2023 року; пакувальний лист №б/н від 28.07.2023 року; сертифікат про походження товару №Z 0344098 від 31.07.2023 року; договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022 року; лист; копія митної декларації країни відправлення №23341300EX00605239 від 31.07.2023 року.

04.08.2023року відповідачем було надано позивачеві електронне повідомлення щодо надання додаткових документів.

Надання вказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та не заперечувалося відповідачем у відзиві (а.с. 125-137).

При перевірці поданих документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

В гр. 9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.

Разом з тим, в гр. 9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє;

- відповідно до п. 3.2 контракту від 19.05.2022 №13 строки поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в інвойсах. Зазначені відомості у поданому до митного оформлення інвойсі відсутні;

- відповідно до п.5 контракту від 19.05.2022 №13 передбачена можлива наявність попередньої оплати. Відомостей щодо обраного способу оплати та здійснення/нездійснення оплати не надано;

-відповідно до п.4.3 контракту від 19.05.2022 №13 зазначено «В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування», при цьому не зазначено щодо включення у вартість товару навантаження, розвантаження, транспортних витрат, страхування тощо. Правилами Інкотермс передбачено, що при СРТ продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, тощо);

- в інвойсі від 28.07.2023 №У012023040000563 окремо виділена вартість фрахту (4000,00 дол. США). Документів, які підтверджували б числове значення фрахту не надано.

У зв`язку з цим, відповідачем з посиланням на частини 2, 3 статті 53 МК України, підпункт 1 частини 5 статті 54 МК України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар);

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

- копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження умов поставки, ціни, ваги, тощо);

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

У зв`язку із цим, декларантом (позивачем) додатково подано листи з додатками ТОВ Маядо від 04.08.2023 №604 (9000) та від 12.06.2023 №14 (9000): Реєстр документів (з 08.05.2023 по 11.05.2023); видаткові накладні від 05.05.2023 №247, від 09.05.2023 №261, від 12.05.2023 №255; податкові накладні від 05.05.2023 №31, від 09.05.2023 №33, від 10.05.2023 №35, від 10.05.2023 №36, 11.05.2023 від №39, від 11.05.2023 №40, від 11.05.2023 №41; копія митної декларації країни відправлення від 09.05.2023 №23351900ЕХ00076788; додаткова цінова інформація: інвойс від 08.05.2023 №2012023040000253, пакувальний лист від 08.05.2023 б/н; копія митної декларації країни відправлення від 28.07.2023 №23070100ЕХ00019098.

Із змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів видно, що додатково подані позивачем документи не взято до уваги митним органом, а відповідач прийшов до висновку, що заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.

Дослідженням рішення про коригування митної вартості товарів встановлено, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення спірної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митні вартості товару: за МД № UA500500/2023/20015 від 12.06.2023: Профіль фасонний Рама Біла з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон - 7007м. Профіль фасонний Стулка Біла з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 1638 м. Профіль фасонний Стулка Біла без ущільнювача без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 2275 м. Профіль фасонний Імпост Білий з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон - 1638 м. Профіль фасонний Штапік Білий з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 8346 м. Торговельна марка: YASEMENA Виробник: YASEMENA TARIM ІС VE D1S TIC. LTD. STI. Країна виробництва TR. Вага - 17314,49 кг, рівень митної вартості 2,05 дол.США/кг (а.с. ).

За змістом статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: ) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні, суд зазначає, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (ч. 4 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України).

Однак, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.05.2022 між Пластиковою і будівельною промисловою анонімною компанією "Адопен" (Туреччина), як продавцем, та ТОВ "Маядо" (Україна), як покупцем товару, укладено контракт міжнародної поставки № 13.

Відповідно до пункту 1.1. Контракту продавець продає, а покупець купує профіль ПВХ в асортименті: захисну плівку і плівку для ламінування для ПВХ профілів, фурнітуру віконну і дверну в асортименті; двері ПВХ, а також аксесуари для них; покриття для підлоги, а також покриття для даху з ПВХ; сировину для виготовлення ПВХ профілів (суміші ПВХ (біла, коричнева, чорна, сіра, Soft чорна, Soft сіра)), а також компоненти для виготовлення даних сумішей (імпакт, титан, діоксин, стабілізатор, крейда, ПВХ) технічну оснастку і обладнання для виготовлення ПВХ продукції, а також її частини; різноманітну рекламну продукцію (на платній або безоплатній основі); на безоплатній основі техоснастку і фурнітуру, призначену для виробництва і продажу вікон, дверей і конструкцій з ПВХ та металопластикового профілю; інші зразки продукції (надалі пойменовані Товар), згідно інвойсів.

Згідно пунктів 3.1. та 3.2. Контракту кількість, асортимент, вартість товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах. Поставка товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010".

Строки поставки кожної партії Товару узгоджуються сторонами в інвойсах, але не може становити більше 60 робочих днів з дати інвойсу.

У пунктах 4.1.- 4.3. Контракту визначено, що ціна за товар, що постачається визначається сторонами в Доларах США. Ціна за одиницю Товару, що постачається вказана в інвойсах до даного Контракту і являється незмінною. Загальна вартість Контракту становить 50000000,00 (п`ятдесят мільйонів) доларів США. В ціну товару включена вартість тари, упаковки і маркування.

Пунктами 5.1 - 5.2. Контракту встановлено, що оплата виставленого рахунку здійснюється протягом дії Контракту. Виплата має бути проведена банківським переказом у вигляді попередньої оплати або після отримання товару. Оплата банківських послуг включається у витрати Покупця.

Відповідно до наявного в справі інвойсу (рахунку-фактури) продавцем виставлено рахунок на оплату за товар.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що зв`язок між продавцем та покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівним митної вартості, а документальне підтвердження щодо впливу такого взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє, то такі суд оцінює критично, з огляду на таке.

Згідно з частинами 12-15 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.

Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.

Однак, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого ресурсу продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Крім того, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено, з яких конкретно джерел митний орган отримав цінову інформацію щодо подібних товарів, не ідентифіковано імпортерів та відповідно товар, який досліджувався митним органом при аналізі цінової інформації.

Навіть за умови обґрунтованого встановлення митним органом різниці в ціні, вказане свідчить лише про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари.

Водночас суд зауважує та погоджується з доводами позивача відносно того, що в силу приписів частини тринадцятої статті 58 МК України митний орган не надав письмових обґрунтувань про наявність впливу пов`язаності продавця та покупця на визначення митної вартості товару, що і не спростовується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Недотримання вказаної норми, в свою чергу, призводить до відсутності у декларанта можливості подати відповідь та докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну.

Тобто, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів одразу ж констатував про наявність впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну оцінюваних товарів.

В той час як за змістом частини 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відтак, суд вважає обґрунтованою позицію позивача, що оскільки відповідачем в ході проведення митного контролю не було наведених жодних обґрунтувань щодо впливу взаємозв`язку між продавцем та покупцем на заявлену митну вартість товару то, відповідно, взаємозв`язок між продавцем та покупцем повинен вважатися таким, що не вплинув на митну вартість товару.

Окрім цього виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів згідно з аналізу цінової інформації митного органу не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач на виконання вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог статті 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а, від 25.05.2021 у справі № 200/7957/20-а, від 11.11.2021 у справі № 200/6403/20-а, від 27.01.2022 у справі № 200/6413/20-а, від 28.04.2023 у справі № 200/9362/20-а.

Окрім цього виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів згідно з аналізу цінової інформації митного органу не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач на виконання вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог статті 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі №200/6521/20-а, від 25 травня 2021 року у справі №200/7957/20-а, від 11 листопада 2021 року у справі №200/6403/20-а, від 27 січня 2022 року у справі №200/6413/20-а, від 28 квітня 2023 року у справі №200/9362/20-а.

Стосовно тверджень відповідача, що в оскаржуваних рішеннях товар постачається на умовах FCA, згідно з якими продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Також відповідно до розрахунку до МД до митної вартості додано вартість транспортування. Разом з тим, у відповідача виникло питання щодо включення вище перелічених складових до митної вартості товару.

З даного приводу суд зауважує, що митним органом вірно зазначено, що до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином, ці витрати до витрат покупця при визначені митної вартості не входять, тому вони вірно і не включені до митної вартості імпортованого товару.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, як в редакції з 01.01.2000, так і в редакції з 01.01.2010 передбачають, зокрема такі умови поставки товарів як FCA (Free Carrier (...named place)) Франко перевізник (...найменування місця).

Відповідно до ст.А6 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2010 року продавець зобов`язаний з урахуванням застережень статті Б.6.: - нести всі витрати, пов`язані з товаром до моменту його поставки відповідно до пункту А.4., податки та інші збори, витрати на виконання митних формальностей, що підлягають оплаті під час експорту.

Згідно п.А.4. Продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, вказаній покупцем або обраному продавцем відповідно до статті А.3а), у названому місці у встановлену дату або в обумовлений термін.

Постачання вважається виконаним: а) якщо назване місце поставки знаходиться у приміщенні продавця: коли товар завантажений у транспортний засіб перевізника, вказаного покупцем або іншою особою, яка діє від його імені.

Оскільки, місце поставки Анталія, Туреччина знаходиться у приміщенні Продавця, то витрати пов`язані з завантаженням товару вже включенні у митну вартість товару та додатково до вартості не включаються.

Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для постачання товару відповідно до статті А.4. Продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, пов`язані з упаковкою, необхідною для перевезення товару (за винятком випадків, коли в цій галузі торгівлі зазвичай прийнято відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється тією мірою, коли обставини, що стосуються транспортування (наприклад, способи перевезення, місце призначення), були відомі продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка має бути маркована належним чином (стаття А9).

У ст.58 Митного кодексу України не зазначено, що витрати продавця включаються до митної вартості товару. У вказаній статті у ч.10 визначається тільки, що витрати покупця включаються до митної вартості.

Відповідно до ч.11 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Тож, декларантом вірно не включено витрати продавця до митної вартості товару. І у митного органу не може виникати питання щодо включення таких витрат до митної вартості товарів, оскільки це є прямим порушенням закону.

Відтак, твердження відповідача з даного приводу суд вважає безпідставними, оскільки такі фактично не мали впливу на правильність визначення позивачем митної вартості товару за першим методом за ціною договору.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про відсутність в інвойсі відомостей про строки поставки суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Так, згідно пункту 3.2 контракту № 13 від 19.05.2022 строки поставки кожної партії Товару узгоджуються сторонами в інвойсах, але не можуть становити більше 60 робочих днів з дати інвойсу.

Тобто, сторонами договору встановлений строк поставки партії товару, що не може перевищувати 60 робочих днів, при цьому, в умовах договору не вказано що зазначення строку поставки партії є обов`язковими для формування вартості товару.

Відтак, твердження відповідача про наявність наведених вище розбіжностей у зв`язку з відсутністю у поданих позивачем інвойсах відомостей про строк поставки суд вважає безпідставними, оскільки такі фактично не мали впливу на правильність визначення позивачем митної вартості товару за першим методом за ціною договору.

Стосовно твердження відповідача в спірному рішенні на відсутність відомостей щодо обраного способу здійснення оплати за вказаним договором, то такі суд відхиляє, оскільки фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/329/17 та постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

До того ж, встановлення декілька видів способу оплати за договором попередня оплата або після отримання товару не впливають на правильність визначення митної вартості товару та не можуть бути однією з підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Більше того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД № UA500500/2023/20015 від 12.06.2023: Профіль фасонний Рама Біла з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон - 7007м. Профіль фасонний Стулка Біла з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 1638 м. Профіль фасонний Стулка Біла без ущільнювача без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 2275 м. Профіль фасонний Імпост Білий з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон - 1638 м. Профіль фасонний Штапік Білий з сірим ущільнювачем без ламінації, виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ), оброблений, довжина 6,50 м, профіль упакований у поліетиленову плівку та призначений для виробництва вікон 8346 м. Торговельна марка: YASEMENA Виробник: YASEMENA TARIM ІС VE D1S TIC. LTD. STI. Країна виробництва TR. Вага - 17314,49 кг, рівень митної вартості 2,05 дол.США/кг (а.с. 77).

Суд звертає увагу, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення надавав оцінку митній декларації МД № UA500500/2023/20015 від 12.06.2023, яка не стосується даної справи, яка згідно картки відмови не надавалася позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, відповідачем усупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене, та надані позивачем докази на підтвердження здійснення витрат на перевезення ввезеного товару, що не були спростовані відповідачем у відзиві, суд відхиляє доводи відповідача у зазначеній вище частині оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та вважає таку позицію митного органу не обґрунтованою.

Відтак, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

Водночас, під час розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Більше того, відповідачем не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

З аналізу оскаржуваного рішення встановлено, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості без обґрунтування неможливості застосування кожного із попередніх методів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам ст. 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оскаржуваного рішення та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 809/506/17 та від 14.06.2022 у справі № 809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваному рішенні між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у частині 2 ст.2 КАС суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці Державної митної служби України є протиправними, тому підлягають скасуванню.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесеного відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 10937,84 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 10305,79 грн згідно платіжної інструкції №1178 від 14.09.2023 року та судовий збір у сумі 632,05 грн згідно платіжної інструкції №20113 від 16.11.2023 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 - 262 КАС України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000343/2 від 04.08.2023 року;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000344/2 від 04.08.2023 року.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000345/2 від 07.08.2023 року.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати (судовий збір) в сумі 10305,79 грн згідно платіжної інструкції №1178 від 14.09.2023 року та судовий збір у сумі 632,05 грн згідно платіжної інструкції №20113 від 16.11.2023 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Маядо" (вул. Промислова, 38, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область, ЄДРПОУ 35843786);

відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя Т.М. Брезіна