Постанова

від 14.10.2024 по справі 440/10480/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 р. Справа № 440/10480/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ ІНСТИТУТ" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, повний текст складено 09.09.24 у справі № 440/10480/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ ІНСТИТУТ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ ІНСТИТУТ" (далі по тексту - ТОВ БЦ ІНСТИТУТ", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №11026677/42663069 від 09.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 04.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної постачальником ТОВ БЦ ІНСТИТУТ на отримувача ТОВ ПАФ ГАРАНТ на загальну суму 764541,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 93891,00 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 04.04.2024, на загальну суму 764541,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 93891,00 грн., складену та подану на реєстрацію ТОВ БЦ ІНСТИТУТ датою її фактичного подання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року позовну заяву ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.

ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ", не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024р. по справі №440/10480/24 повністю та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не погоджується з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, вважаючи, що підставою для оскарження вищевказаної ухвали є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для визначення повноважень представника позивача та порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило подальший доступ позивача до правосуддя. Таким чином, вважає, що ордер на надання правової допомоги, в якому у графі «Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога» зазначено «директору ТОВ «БЦ ІНСТИТУТ» (код ЄДРПОУ 42663069) ОСОБА_1 », а не найменування юридичної особи, є належним підтвердженням повноважень адвоката представляти юридичну особу ТОВ «БЦ ІНСТИТУТ», оскільки відповідно до ч.3 ст. 55 КАС України юридична особа бере участь у справі через свого керівника. Отже. повертати позовну заяву відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України не було підстав, а можливості надати новий ордер, заповнений іншим чином, суд позивачу не надав.

Головне управління ДПС у Полтавській області скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому, посилаючись на те, що наданий до позовної заяви ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1240901, виданий адвокату Логвінову Є.В. 30.08.2024, не є документом на підтвердження повноважень адвоката Логвінова Є.В. на підписання та подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви в інтересах позивача ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ", просило залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «БЦ ІНСТИТУТ», а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №440/10480/24 без змін.

Державна податкова служби України не скористалася правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З урахуванням наведеної вище норми КАС України, апеляційна скарга у даній справі розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наданий до позовної заяви ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1240901, виданий адвокату Логвінову Є.В. 30.08.2024, не є документом на підтвердження повноважень адвоката Логвінова Є.В. на підписання та подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви в інтересах позивача ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ", цей документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката Логвінова Є.В. на представництво інтересів ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ" в суді, зокрема, на підписання та подання до суду позовної заяви. Відтак, суд вважав, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами Кодексу аміністратвиного судочинства України.

Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (частина третя статті 55 КАС України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

За приписами частини 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №9901/736/18 зазначається, що, виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.

Відповідно до п.2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі по тексту Положення) ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року№ 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Згідно з п.5 Положення ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п.11 Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Приписами пункту 12 Положення №41 визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно достатті 19Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначенихпунктом 2частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності доп. 10цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити12.1,12.5(крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане),12.6,12.7,12.8генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Як встановлено з матеріалів справи, директор ТОВ «БЦ ІНСТИТУТ» ОСОБА_1 доручив ведення даної справи представникові АБ «Логвінов і партнери» шляхом укладення та власноручного підписання договору про надання професійної правничої допомоги (правових послуг) №1608 А від 16.08.2024 року. Згідно п.1.2 вказаного договору бюро надає правові послуги із забезпечення захисту прав та законних інтересів клієнта в процесі судового оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №11026677/42663069 від 09.05.2024р. про відмову у реєстрації накладної №3 від 04.04.2024р. на загальну суму 764 541,00 грн. в т.ч. ПДВ 93 891, 00 грн. та зобов`язання вчинити дії по реєстрації вищевказаних податкових накладних. Вказаний договір підписаний директором ТОВ «БЦ ІНСТИТУТ» ОСОБА_1 та керуючим АБ «Логвінов і партнери» Логвіновим Є.В. (а.с.30-33).

Позовна заява була підписана представником позивача, адвокатом Логвіновим Є.В., що було підтверджено ордером на надання правової допомоги серії ВІМ І240901, виданим АБ «Логвінов і партнери» 30.08.2024 року (а.с.11).

Згідно ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1240901, виданий адвокату Логвінову Євгену Валерійовичу 30.08.2024, у графі "прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога" якого зазначено"директору ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ" (код ЄДРПОУ 42663069) ОСОБА_1 ." на підставі договору про надання правничої допомоги №1608А від 16.08.2024 року у Полтавському окружному адміністративному суді.

При цьому, щодо висновків суду першої інстанції про те, що зазначений ордер не підтверджує повноваження адвоката, оскільки позивачем є юридична особа «ТОВ «БЦ ІНСТИТУТ», а не директор ОСОБА_1 , то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вже згаданої вище норми ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника.

Матеріалами справи підтверджено, що директором ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ" є Даденко Сергій Миколайович.

Ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1240901 видано не фізичній особі ОСОБА_1 , а саме посадовій особі позивача - директору ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ" Даденко Сергію Миколайовичу.

За наявності зазначених обставин, не вбачається сумнівів у тому, що ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ", як позивач у даній справі, уповноважує адвоката Логвінова Є.В. на надання правничої допомоги щодо оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області №11026677/42663069 від 09.05.2024р. про відмову у реєстрації накладної №3 від 04.04.2024р. на загальну суму 764 541,00 грн. в т.ч. ПДВ 93 891, 00 грн. та зобов`язання вчинити дії по реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Відтак, враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про те, що наданий до позовної заяви ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1240901, виданий адвокату Логвінову Євгену Валерійовичу 30.08.2024, не є документом на підтвердження повноважень адвоката Логвінова Є.В. на підписання та подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви в інтересах позивача ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ", цей документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката Логвінова Є.В. на представництво інтересів ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ" в суді, зокрема, на підписання та подання до суду позовної заяви, є необґрунтованими.

Окрім того, щодо висновків суду першої інстанції про те, що до позовної заяви не додано належного документа, що посвідчує повноваження адвоката Логвінова Є.В. на підписання та подання до суду позовної заяви в інтересах позивача ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ", то колегія суддів, з урахуванням вже наведеного вище, зазначає, що до позовної заяви було додано копію договору про надання правничої допомоги №1608А від 16.08.2024 року, а тому у суду першої інстанції додатково була можливість пересвідчитись, що адвокат Логвінов Є.В., підписавши позовну заяву, діяв в межах повноважень, визначених його довірителем - позивачем у даній справі.

В контексті вже наведеного вище, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та у рішенні від 28.10.1998 у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права (рішення у справах Bellet v. France та Nunes Dias v. Portugal).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain).

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

В даному випадку, повернення позовної заяви позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст. 169 КАС з підстав, викладених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, фактично є проявом правового пуризму (формалізму) з боку суду першої інстанції при вирішенні питання прийнятності позовної заяви, і відбулось це через неповне з`ясування судом обставин при вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Наведене вище в своїй сукупності вказує на те, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм процесуального права.

Відтак, повернення позовної заяви позивачу на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, є необґрунтованим та помилковим з боку суду першої інстанції.

Інші доводи у справі не впливають на оцінку правильності висновків суду апеляційної інстанції у даній справі.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви у справі справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, з огляду на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення останнім норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "БЦ ІНСТИТУТ" підлягає задоволенню, а ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №440/10480/24 скасуванню, з направленням справи №440/10480/24 для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ ІНСТИТУТ" задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №440/10480/24 скасувати.

Направити справу №440/10480/24 для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко