Постанова

від 03.10.2024 по справі 160/9338/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9338/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року (головуючий суддя Рябчук О.С.)

в адміністративній справі №160/9338/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «РЕФРАМАТ» до відповідачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Будівельна компанія «РЕФРАМАТ», звернувся 10.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №10676519/43333375 від 07.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 07.02.2024, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №15803/43333375 від 18.03.2024, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Рефрамат» податкову накладну №5 від 07.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Також просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем в електронній формі було складено та надіслано до відповідача-2 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 07.02.2024 року. У результаті обробки надісланої накладної Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України було сформовано та надіслано позивачу квитанцію про доставку вказаної податкової накладної з інформацією про зупинення її реєстрації. У квитанції зазначено, що реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в ЄРПН. Позивачем були надані контролюючому органу пояснення та повний пакет копій первинних документів в електронному вигляді. Однак, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 07.02.2024 року у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів. Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості. Відповідач-2, приймаючи рішення, що оскаржується, допустив формальний підхід, вказавши у своєму рішенні інформацію про ненадання позивачем копій первинних документів без конкретизації, чіткості та зрозумілості, тобто рішення не мотивовано.Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 10676519/43333375 від 07.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 07.02.2024, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Рефрамат» податкову накладну № 5 від 07.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання податковим органом.

В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефрамат» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1009,33 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 1250гривень.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефрамат» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1009,33 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 1250гривень.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації ПН не підкреслено, які саме документи відсутні (не надано), прийняте не в спосіб визначений законом, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню. Вказав, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15.11.2023., датою її фактичного отримання податковим органом.

Разом з тим вказав, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування рішення ДПС України, прийнятого за результатами розгляду скарги на рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 15803/43333375 від 18.03.2024, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України.

Стосовно понесених витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 5000 грн. суд дійшов висновку, що вони є завищеними, а розмір витрат не співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, відтак дійшов висновку стягнути на користь позивача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2500 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що Комісією відмовлено у реєстрації ПН/РК з огляду на ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у .податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Зазначає, що обов`язок підтвердити реальність операцій за якими було складено податкові накладні виникає у платника податку з моменту зупинення такої податкової накладної, а для отримання відповідної податкової вигоди такий платник податків зобов`язаний надати первинні документи. Комісією надано оцінку тим документам, але позивачу було відмовлено у зв`язку недоведеністю реальності господарської операції. Крім того, суд першої інстанції фактично взяв на себе повноваження відповідача у справі, до компетенції якого в даному випадку віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

В частині відмови у задоволенні позову та в частині витрат на правничу допомогу рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Також просить стягнути витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 3000 грн.

Головним управління ДПС у Дніпропетровській області подано заперечення стосовно таких витрат. Просить відмовити позивачу. Вказує, що не надано жодного розрахунку визначення суми адвокатських послуг.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рефрамат» зареєстроване як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом 43333375.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.03.2024 року за №10676519/43333375 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 07.02.2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи).

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження, проте рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.03.2024 року №15803/43333375/2 скаргу було залишено без задоволення.

Позивач вважає протиправним рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №5.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджені постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

За приписами абзаців а,б пункту185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В абзаці 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п.201.10 ст.201 ПКУ).

Згідно з абзацами 9-11 пункту 201.1 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац 13 пункту 201.1статті201 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджується, що в силу вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань позивачем оформлено податкову накладну №5 від 07.02.2024 року (а.с. 59).

Вказану податкову накладну позивачем надіслано до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, податкову накладну №5 від 07.02.2024 року контролюючим органом прийнято, проте реєстрацію зупинено (а.с. 61).

В квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 07.02.2024 року:

«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК № 2 від 15.11.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4811, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що контролюючим орган не зазначено, які саме копії документів слід надати платнику податку для усунення сумніву, що виник у контролюючого органу під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної №5.

Також матеріалами справи підтверджується, що 23.02.2024 р. позивачем направлено контролюючому органу в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку письмові пояснення №1 з підтверджуючими копіями документів (а.с. 62-64).

На підставі аналізу наданих позивачем копій документів, Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.03.2024 року за №10676519/43333375 - відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 07.02.2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.65).

У вказаному рішенні відповідача-1 зазначено причина відмови у реєстрації податкової накладної:

у зв`язку з наданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

В той же час, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

За приписами п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку №1165).

Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 %) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб - сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Водночас, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Проте, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 5 від 07.02.2024 року відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, доводи відповідача-1, що позивачем не надано копії первинних документів спростовуються матеріалами справи.

Так, 23.02.2024 р. позивачем в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку були подані контролюючому органу письмові пояснення №1 з підтверджуючими документами (а.с. 65).

На думку колегії суддів апеляційної інстанції факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності на дату виникнення податкових зобов`язань саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надавались в електронному вигляді до контролюючого органу пояснення щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної № 5 від 07.02.2024р. з копіями первинних документів.

Натомість, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 07.02.2024р.

При цьому, контролюючим органом не зазначено мотиви не прийняття копій документів, що були надані платником податків на підтвердження інформації що міститься в податковій накладній №5.

Отже, позиція відповідача-1 щодо ненадання платником податку копій документів, спростовується.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної №5 не конкретизовано:

яких саме документів із зазначеного в рішенні переліку не надано позивачем,

яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної,

які документи з поданих позивачем не враховані відповідачем та підстави такого неврахування.

Зазначено лише загальне твердження про ненадання копій документів та в графі «додаткова інформація ( зазначити конкретні документи)» контролюючим органом зазначено «наявність ризикових операцій».

Контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації ПН не підкреслено, які саме документи відсутні (не надано).

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.03.2024 року за №10676519/43333375, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 07.02.2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних - винесено відповідачем не у спосіб, передбачений законодавством, тому підлягає скасуванню як протиправне.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №5від 07.02.2024. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п.п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.

При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що податковий орган реєструє податкову накладну, в тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

Зважаючи на встановлені обставини, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 07.02.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання. Ураховуючи, що в частині відмови у задоволенні позову, та в частині витрат на правничу допомогу рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача-1.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Стосовно витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, видами адвокатської діяльності є, зокрема,

- надання правової інформації,

- консультацій і роз`яснень з правових питань,

- правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати:

- консультації,

- роз`яснення,

- складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг,

- здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Отже, до правової допомоги належать:

- консультації, роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Водночас, втирити на професійну правничу допомогу мають бути співмірними та справедливими.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з того, що дана справа є справою незначної складності, та в суді першої інстанції розглянута в спрощеному позовному провадженні, справедливий розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідає 500грн.

Так, в силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що саме суд встановлює розмір судових витрат, які сторона сплатила, або має сплатити на підставі доказів.

Для встановлення судом розміру витрат, що понесла сторона у справі слід надати відповідні докази.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Слід зазначити, що в силу ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, і складність справи, і витрачений час на надання правничої допомоги і ціна позову та ін. мають значення для суду для визначення розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Так, на підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 3000 грн позивач надав до суду наступні копії документів:

- договір про надання правової допомоги від №17-10/2023-1, укладеного між адвокатом Афанасьєвим Р.Г. та ТОВ «Рефрамат»;

- додаткова угода від 05.08.2024 до договору про надання правової допомоги від №17-10/2023-1 від 17.10.2023;

- рахунок №05-08/2024 від 05.08.2024 на суму 3000 грн.;

- платіжна інструкція №2465 від 05.08.2024 на суму 3000 грн.

Згідно з додатковою угодою від 05.08.2024 до договору про надання правової допомоги від №17-10/2023-1 від 17.10.2023, вартість надання правової допомоги у Третьому апеляційному адміністративному суді при розгляді справи №160/9338/24 визначається у фіксованому розмірі та складає 3000 грн.

У випадку збільшення обсягу надання правової допомоги розмір гонорару може бути переглянутий за погодженням сторін.

Позивач вважає, що є підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 3000 грн.

Водночас, відповідач-1 надав заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вважає визначення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 завищеними.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 3000 грн. є завищеним та необґрунтованим, оскільки дана справа незначної складності, судом розглянута в письмовому провадженні без виклику сторін, а складання відзиву на апеляційну скаргу відповідає витратам в розмірі 500грн.

Так, оцінюючи зміст відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що розрахунок розміру винагороди у розмірі 3000 грн. за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції значно завищений, оскільки на час розгляду справи обставини справи, правові підстави позову не змінювалися, відзив на апеляційну скаргу фактично обґрунтований доводами адміністративного позову, текстова редакція такого відзиву містить виклад фактичних обставин справи, перелік і зміст норм права по суті спору, а також розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів вважає заявлений до відшкодування розмір правової допомоги за складення відзиву на апеляційну скаргу явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, а доводи відзиву не відрізняються від доводів позову.

Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Відтак, суд апеляційної інстанції визначає співмірний розмір, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 500 грн.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФРАМАТ" (код ЄДРПОУ 43333375) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 500 (п`ятсот гривень) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 03.10.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяН.А. Олефіренко

суддяА.В. Суховаров