П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/6631/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
11 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, Територіального управління Служби судової охорони у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1.Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, Територіального управління Служби судової охорони у Чернівецькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті за період з 24.02.2022 по 01.09.2022 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";
- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 01.09.2022;
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті за період з 01.09.2022 по 20.01.2023 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";
- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01.09.2022 по 20.01.2023.
2.Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1Позивач є співробітником Служби судової охорони та має право на додаткову винагороду, що встановлена пунктом 1 постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі- Постанова № 168), а саме, на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно.
2.2З 24.02.2022 по 31.08.2022 позивач проходив службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області, а з 01.09.2022 переміщений для подальшого проходження служби до Територіального управління Служби судової охорони у Чернівецькій області.
2.3Позивач звертався до відповідача та співвідповідача із рапортами щодо виплати йому додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.
2.4Листами відповідач та співвідповідач повідомили позивача, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 та 2023 рік та відповідно кошторисі територіальних управлінь Служби судової охорони у видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168 не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату. Не погодившись з відмовами, позивач звернувся до суду.
3.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.05.2024, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
3.2Суд першої інстанції виснував, що з 24.02.2022 позивач має право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, а відсутність кошторисних призначень для виплати вказаної винагороди співробітникам ССО на вказане право позивача не впливає.
3.3Суд першої інстанції вважає, що відповідач та співвідповідач допустили протиправну бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати позивачу вказаної додаткової винагороди.
4.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1Відповідач просить змінити рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.05.2024, а саме в абзацах другому та третьому резолютивної частини замість періоду нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди «з 24.02.2022 по 31.08.2022» вказати періоди «з 24.02.2022 по 31.03.2022 та з 15.07.2022 по 31.08.2022».
4.2Підставою для апеляційного оскарження є факт перебування позивача на тимчасово окупованій території, у зв`язку із чим, в період часу з 01.04.2022 по 14.07.2022, він не набув права додаткової винагороди у відповідності до п. 1 Постанови № 168, оскільки він в цей період реально не виконував завдань Служби судової охорони відповідно до функціональних обов`язків.
4.3Позивач правом на відзив не скористався.
5.Рух справи у суді апеляційної інстанції.
5.1Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, з Чернівецького окружного адміністративного суду витребувано адміністративну справу.
5.2 14 червня 2024 року, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5.3Представники відповідачів ухвалу про відкриття апеляційного провадження отримали 14.06.2024 (згідно довідки про доставку електронного листа до електронних кабінетів).
5.4Позивач отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги 19.06.2024 на вказану ним адресу електронної пошти.
ІІ. Мотивувальна частина.
1.Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1За змістом частин першої та другої статті 161 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна ДСА України.
1.2Положеннями ч.1 ст.165 Закону № 1402-VIII встановлено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
1.3Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується ДСА України.
1.4На виконання статті 165 Закону № 1402-VIII та постанови КМУ № 289 ДСА України наказом від 26 серпня 2020 року № 384 затвердила Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Порядок №384), згідно з пунктом 1 розділу І якого, цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.
1.5Відповідно до пункту 16 розділу І Порядку № 384 звернення співробітника щодо виплати грошового забезпечення розглядаються Службою судової охорони або відповідним територіальним управлінням Служби судової охорони в установленому законодавством порядку.
1.6На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" КМУ прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану, зокрема, співробітникам Служби судової охорони, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
1.7Постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168: в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць". Вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць, передбаченому постановою №168 у первинній редакції. Тобто Постановою № 168 КМУ передбачено, що співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. і не оспорюється апеляційною скаргою.
1.8Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.04.2023 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22.
1.9Зазначена справа є типовою справою щодо справи №260/3564/22, яка розглядалась Верховним Судом як зразкова, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
1.10Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 04.04.2022 № 106 о/с Про призупинення виплати грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю на службі без поважних причин більше однієї доби, позивачу було призупинено виплату грошового забезпечення з 01.04.2022. Як зазначено в наказі Служби судової охорони від 18.07.2022 № 304 «Про результати службового розслідування» під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що співробітники Управління на тимчасово окупованій території завдання по охороні судів, органів та установ системи правосуддя не виконують. 15 липня 2022 року Позивач виїхав на територію, що підконтрольна Українському Уряду, та наказом територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 15.07.2022 № 251 о/с Про поновлення виплати грошового забезпечення у зв`язку з поверненням на службу йому поновлено виплату грошового забезпечення з 15.07.2022.
1.11Посилаючись на затверджений Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 р. № 396 Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі Порядок № 396), відповідач вважає що відсутність Позивача на службі не надає йому права на отримання додаткової винагороди, що встановлена Постановою № 168.
1.12Колегія суддів відкидає такі доводи апелянта оскільки Порядок № 396 прийнятий на виконання Постанови № 168 після оспорюваного апелянтом періоду (з 01.04.2022 по 14.07.2022).
1.13Порядком № 396 дійсно встановлено, що він набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
1.14Відповідно до вимог частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
1.15Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, як то у Рішеннях від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), від 13.05.1997 №1-зп та від 05.04.2001 №3-рп/2001 на які послався суд першої інстанції.
1.16Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції що одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних. Таким чином, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.
1.17Колегія суддів вважає, що оскільки порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану до 31.10.2022 були врегульовані лише нормами Постанови 168, то саме ці норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
1.18Правовідносини встановлені постановою Верховного Суду від 18.03.2023 у справі № 420/6607/22, на яку посилається апелянт, не є тотожними даній справі, оскільки Верховним Судом розглядалось питання виплати додаткової винагороди поліцейському. Так, Суд встановив, що позивачка будучи поліцейською, перебувала на лікарняному у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю і надалі без поважних причин не приступила до виконання службових обов`язків у відділі поліції та була відсутня на службі у спірний період часу без поважних причин.
1.19Колегія суддів звертає увагу, що позивача не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутність на службі без поважної причини, по поверненню на підконтрольну Уряду України територію він продовжив несення служби, а тому його тимчасове вимушене перебування на тимчасово окупованій території не кваліфіковано роботодавцем як дисциплінарний проступок. З вказаного можна зробити висновок, що така відсутність позивача на службі кваліфікована роботодавцем як відсутність з поважної причини.
1.20Постанова № 168 пов`язує виплату додаткової винагороди зі статусом співробітника Служби судової охорони та періодом дій воєнного стану і не встановлює додаткових вимог щодо безпосереднього виконання таким співробітником службових обов`язків. Відповідне врегулювання було встановлене Порядком № 396 від 31.10.2022, який не застосовується до оспорюваного періоду з 01.04.2022 по 14.07.2022.
1.21Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та співвідповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі 30000 грн. та зобов`язання відповідача і співвідповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі 30000 грн. на місяць, що відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22.
2.Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3В контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України, дана справа належить до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 цього Кодексу, судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
2.4Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122306309 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишин В.М.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні