Постанова

від 14.10.2024 по справі 140/34946/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34946/23 пров. № А/857/6328/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Костюкевич С.Ф.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в м.Луцьк 12 лютого 2024 року у справі № 140/34946/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Інфо Плюс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

29.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Інфо Плюс» (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - Управління), просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.11.2023 №58240; зобов`язати виключити Товариство з переліку ризикових платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які б досліджувалися на засіданні комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема, доказів на підтвердження недостатньої кількості трудових ресурсів, накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання тощо. Суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань. Суд першої інстанції зазначив, що первинне рішення про віднесення платника податків до ризикових від 17.11.2023 №58240 було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної та суду не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій у певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» відмовити повністю. Скаржник вказує, що за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності товариства згідно ІКС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» сформовано податковий кредит за рахунок імпорту транспортних засобів для подальшої їх реалізації на митній території України. Скаржник зазначає, що за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено ознаки ризикових операцій по поданих на реєстрацію податкових накладних із постачання (придбання) товарів (послуг) кодів УКТЗЕД (ДКПП). Скаржник вказує, що наявна інформація є недостатньою для спростування ризиковості здійснених операцій відсутні підтверджуючі документи щодо продажу та придбання добрив та послуг за період жовтень 2022 року. Скаржник вказує також, що ТОВ «ВЕСТ ІНФО ПЛЮС» контролюючому органу не було подано доказів та документальних підтверджень на спростування ризиковості здійснення господарської операції. Скаржник вважає, що повноваження податкових органів щодо прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу вказавши, що обставини справи та подані документи підтверджують факт належного ввезення транспортного засобу на митну територію України, його розмитнення із сплатою усіх необхідних платежів та наступний продаж покупцеві.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Вест Інфо Плюс» перебуває на обліку ГУ ДПС у Волинській області з 09.12.2022. Основним видом діяльності товариства є 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (товариство за зовнішньоекономічними контрактами ввозить транспортні засоби на територію України, розмитнює та реалізує на території України).

17.07.2023 Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №39539 про відповідність платника податків ТОВ «Вест Інфо Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття вказаного рішення слугували наступні коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано: «тип операції постачання; період здійснення господарської операції з 11.07.2023 по 11.07.2023; код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 871639800; податковий код платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44980013 (є кодом ЄДРПОУ позивача); дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 17.07.2023.»

Товариство подало 08.11.2023 контролюючому органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1, зазначивши, що наявні працівники, офіс, територія для стоянок, авто ввезене, розмитнене та продане на території України, податкова накладна з продажу зареєстрована, усі дії документально оформлені.

Разом з повідомленням Товариство надало: пояснення; копію повідомлення про прийняття працівника на роботу; копію договору оренди нежитлових приміщень №18 від 20.12.2022; копію договору оренди № 6/23 від 06.02.2023; копію податкової накладної №1 від 11.07.2023; копію квитанції № 1 від 12.07.2023 з реєстраційним номером 9168491990; копію рахунку-фактури №6 від 11.11.2023; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 1339 від 11.07.23 на суму 1 245 000,00 грн.; копію договору купівлі продажу транспортного засобу № 63 від 12.07.2023; копію видаткової накладної № 2 від 25.07.2023; копію акта приймання-передачі №63 від 12.07.2023; копію акта технічного стану транспортного засобу № 8512/23/1/000076 від 12.07.2023; копію акта огляду реалізованого транспортного засобу № 8512/23/000079 від 13.07.2023; копію контракту № 01/04/23 від 01.04.2023; копію комерційного інвойсу № 100 від 27.06.2023; копію податкової накладної № 2 від 25.07.2023; копію квитанції до податкової накладної № 2 реєстраційний номер документа 9186390429.

За результатами розгляду вказаних документів 17.11.2023 контролюючий орган прийняв рішення №58240 про відповідність ТОВ «Вест Інфо Плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у якому зазначив про ненадання платником податків копій документів, які можуть свідчити про відповідність критеріям ризиковості платника податків, а саме: первинні документи щодо транспортування, розрахунковий документ, банківські виписки з особових рахунків: відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товаросупровідні документи, інвентаризаційні описи, складські документи, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, складські документи (інвентаризаційні описи).

Вважаючи рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.11.2023 №58240 протиправним, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом. (пункт 61.2 статті 61 ПК України).

Згідно з статтею 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг контрольованих операцій шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 2 Порядку №1165 встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абзац 1 пункту 6 Порядку №1165).

Отже, законодавцем установлений певний алгоритм прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Зазначене підтверджується і формою самого рішення, адже коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та на які є покликання в оскаржуваному рішенні містять прив`язку до інформації, яка відображена у податковій накладній.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20.

З долучених до матеріалів справи документів судом першої інстанції встановлено, що у період, вказаний в оскаржуваному рішенні контролюючого органу, Товариство подало на реєстрацію податкову накладну №1 від 11.07.2023 за результатами здійснення господарської діяльності з ФГ «Назарко», на суму 1 245 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 207 500,00 грн. за кодом товару - 871639800, опис товару: напівпричіп самоскид KEMPF номер шасі НОМЕР_1 .

При цьому, складена Товариством за результатами такої господарської операції податкова накладна зареєстрована контролюючим органом, тобто рішення контролюючого органу про відповідність позивача як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято контролюючим органом не за наслідком подання Товариством податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить зазначеним положенням Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165), до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

В оскаржуваному рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідач не зазначив детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, не зазначив з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

В апеляційній скарзі також не обґрунтовано на підставі якої наявної податкової інформації комісія дійшла висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, суть та характер наявної податкової інформації, не надано належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

До того ж як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі контролюючий орган зазначає, що: «Наявна інформація є недостатньою для спростування ризиковості здійснених операцій відсутні підтверджуючі документи щодо продажу та придбання добрив та послуг за період жовтень 2022р.», що не стосується фактичних обставин справи та оскаржуваного Товариством рішення.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до оскаржуваного рішення як акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності; з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

На обов`язковість подачі контролюючим органом доказів на підтвердження наявності податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення платника податків до переліку ризикових, наголошує Верховний Суд у постановах від 07 квітня 2023 року у справі № 280/3639/20, від 17 листопада 2023 року у справі №420/3798/20.

Водночас, у спірних правовідносинах контролюючий орган за відсутності будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення Товариства до переліку ризикових платників податків, не вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту Товариству як платнику.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

При цьому відповідно до пункту 2 Порядку №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та, відповідно, виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, платник надав відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, підтверджують беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як вбачається з рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.11.2023 №58240 Комісією враховано отримані від Товариства інформацію та копії відповідних документів від 08.11.2023 №1.

В оскаржуваному рішенні контролюючий орган зазначив, що Товариство не надало первинні документи щодо транспортування, розрахунковий документ, банківські виписки з особових рахунків: відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товаросупровідні документи, інвентаризаційні описи, складські документи, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, складські документи (інвентаризаційні описи).

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що в межах цих правовідносин, податковим органом не може здійснюватися аналіз реальності господарської діяльності між позивачем та його контрагентами щодо поставки в подальшому реалізованого транспортного засобу, адже відповідно до оскаржуваного рішення про відповідність Товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано лише постачання з 11.07.2023 по 11.07.2023 та єдиний податковий код платника податку, задіяного в ризиковій операції - 38019930 (є кодом ЄДРПОУ ФГ «Назарко»), тоді як Товариство надало документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку та відображення фактичного руху активів за результатами здійснення господарської операції з ФГ «Назарко».

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при винесені оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв не у відповідності до законодавчо наданих повноважень, таке рішення не відповідає закріпленому у частині 2 статті 2 КАС України критерію обґрунтованості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій, тому наявність запису в базах даних ДПС України про Товариство як «ризикове» порушує права та охоронювані законом інтереси платника та фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Враховуючи також, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, тому слід зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок», що за встановлених обставин не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення викладено мотиви наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 140/34946/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко