Постанова

від 19.09.2024 по справі 497/411/2020

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4685/24

Справа № 497/411/2020

Головуючий у першій інстанції Раца В. А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Кубей",

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ліквідатора СВК «Кубей» Дарієнка Віктора Дмитровича на рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2020 року у складі судді Раца В.А.,

встановив:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доКубейської сільської ради Болградського району Одеської області, в якому просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що він на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2001 року №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» придбав майнові сертифікати колишніх членів СВК «Кубей» та, в обмін на придбані сертифікати, отримав свідоцтво про право власності на майнові паї члена КСП серії № 1393. На підставі рішення загальних зборів співвласників майна колишнього СВК «Кубей» від 06.09.2014 року за актом прийому-передачі від 06.09.2014 року йому передали нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю телятник з навісом 3-х рядний на МТФ №1. Рішенням виконкому Червоноармійської сільської ради № 21 від 27.04.2015 року нежитлової будівлі присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . При зверненні позивача до реєстраційної служби йому було відмовлено в реєстрації, у зв`язку з тим, що позивач не надав реєстратору документ, який підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, тому він позивач вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 03.06.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог СВК «Кубей».

Рішенням цього ж суду від 03 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившисьзвищезазначенимрішенням суду,арбітражний керуючий ліквідатор СВК «Кубей» Дарієнко В.Д. подав апеляційнускаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд рішення Болградськогорайонного судуОдеської областівід 03 червня 2020 року скасувати, провадження у справі №497/411/2020 закрити та передати матеріали цивільної справи до Господарського суду Одеської області для розгляду справи в межах справи №916/2181/17.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що СВК «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. не було залучено до участі у справі. Зазначає, що постановою Господарського суду Одеської області від 02.02.2018 у справі №916/2181/17 СВК «Кубей» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., до якого у відповідності до вимог законодавства про банкрутство перейшли повноваження керівника. 07.02.2018 року на офіційному сайті Верховного Суду було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Також скарга обґрунтована тим, що оскільки СВК «Кубей» знаходиться в стані ліквідаційної процедури в межах справи №916/2181/17, яка розглядається Господарським судом Одеської області, тому всі питання, що стосуються юридичної особи СВК «Кубей» повинні вирішуватись саме в межах цієї справи.

Посилаючись на практику Верховного суду та на положенняКУзПБ, скаржник вважає, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватись виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи, а отже спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд залишити рішення суду від 03.06.2020 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки Болградським районним судом Одеської області розглянута справа в межах його повноважень за правильною юрисдикцією та підсудністю без порушень матеріального та процесуального права.

В судове засідання, призначене на 19.09.2024 з`явився: Арбітражний керуючий ліквідатор СВК «Кубей» - Дарієнко В.Д.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимогст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направили.

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що взамін сертифікатів власників майнових паїв, Червоноармійською (Кубейською) сільською радою Болградського району Одеської області на ім`я позивача ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД № 1393 від 04 червня 2014 року, яким підтверджується його право на пайовий фонд майна КСП «Кубей», с. Кубей (колишня назва Червоноармійське), Болградського району, Одеської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників (протокол №1 від 28 червня 2014 року) на загальну суму 55 080,00 грн.

06 вересня 2014 року на загальних зборах співвласників майна колишнього КСП «Кубей» було вирішено затвердити майнове право ОСОБА_1 підтверджене свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Кубей» на суму 48172,00 грн. та виділено майно за переліком згідно з додатком №2.

Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 28.06.2014 року становить 28 943 042,00 гривен. Частка ОСОБА_1 відповідно до вищезазначеного свідоцтва визначена в розмірі 55 080,00 грн.

Як вбачається з додатку №2 до протоколу №3 зборів співвласників майна та акту приймання-передачі майна майновій групі б/н від 06.09.2014 року ОСОБА_1 передано наступне майно: телятник з навісом 3-х рядний на МТФ №1.

Рішенням виконавчого комітету Червоноармійської (теперішня назва Кубейської) сільської ради Болградського району Одеської області від 27.04.2015 року № 21 присвоєно поштову адресу виділеному позивачу майну, а саме нежитловій будівлі, розташованій на території МТФ АДРЕСА_2 .

На замовлення позивача 31.05.2017 року працівниками КП «Болградське бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за вищезазначеною адресою.

Згідно звіту з визначення оціночної вартості оцінка нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1001,5 кв.м., станом на 05.12.2019 року складає 376594,00 грн.

Позивач маючи намір зареєструвати своє право власності на належний йому об`єкт нерухомості звернувся до державного реєстратора на нерухоме майно ОСОБА_2 виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області, втім державним реєстратором винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20 листопада 2019 року за №49766958.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, районний суд виходив з того, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов, а обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України. При цьому, суд також дійшов висновку, що не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Проте апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.352ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З огляду на наведені норми закону, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

При цьому, на відміну від оскарження рішення суду учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Рішення суду, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Подібний за змістом висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Звертаючись до суду із вказаною апеляційною скаргою, скаржник зазначає, що постановою Господарського суду Одеської області від 02.02.2018 у справі №916/2181/17 СВК «Кубей» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., до якого у відповідності до вимог законодавства про банкрутство перейшли повноваження керівника. 07.02.2018 року на офіційному сайті Верховного Суду було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, проте СВК «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. не було залучено до участі у справі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зауважує, що враховуючи те, що в межах даної справи вирішувалося питання щодо правого статусу нерухомого майна, яке перебувало на балансі СВК «Кубей», тому оскаржуване рішення від 03.06.2020, ухвалене за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, є таким, що ухвалене про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Арбітражного керуючого ліквідатора СВК «Кубей» Дарієнка В.Д.

Однак, суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув, належного відповідача по справі Арбітражного керуючого - ліквідатора СВК «Кубей» Дарієнка В.Д., як особу, на балансі якої перебуває майно з приводу якого виник спір, не залучив для участі у справі, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Отже доводи апеляційної скарги, що рішенням суду було вирішено питання про права, інтереси та обов`язки особи, яка не приймала участь в справі є вагомими та такими, що приймаються до уваги колегією апеляційного суду.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, суд не приймає їх до уваги і не надає правової оцінки, оскільки позбавлений такої процесуальної можливості, в зв`язку з тим, що особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, участі у справі не приймала і відповідного статусу сторони не має.

Оцінка судом обґрунтованості позовних вимог по суті має відбуватися за участю всіх належних сторін цивільної справи, оскільки лише за наявності належного складу учасників у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити справу. Без залучення таких позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Такого ж правового висновку щодо можливості вирішення справи по суті позовних вимог лише за наявності належного складу відповідачів дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20).

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 4 частини 3 ст.376ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, та прийнято судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

Згідно ст.376ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ліквідатора СВК «Кубей» Дарієнка Віктора Дмитровича задовольнити частково.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2020 року скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 4519,13 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.10.2024

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева