Постанова

від 12.12.2007 по справі 2/542-3/288

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/542-3/288

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 грудня 2007 р.                                                                                    № 2/542-3/288  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиТОВ “Вілекс”

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.09.2007

у справігосподарського суду м. Києва

за позовомТОВ “Вілекс”

доДП “Машинобудівна фірма “Артем”

простягнення 65294, 17 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Петрик С.А. (дов. від 21.02.07),

відповідача: Сухенко А.П. (дов. від 25.09.07 № 07/2116),

                                                ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 02.08.07 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про стягнення 65294, 17 грн. боргу за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки та 3 % річних відмовлено.

Постановою від 27.09.07 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ “Вілекс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено місцевим господарським судом, який приймав рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 15 січня 2003 року № 167 на поставку товару, укладеного між сторонами спору, позивач зобов'язався поставити і передати відповідачу товар на загальну суму 102700 грн., а саме: підшипники типу 608-MNZZ SD 86 M5MT LY551H у кількості 10000 штук по ціні еквівалент 0,74 ЕUR без ПДВ за 1 штуку у національній валюті України; підшипники типу 609 - MNZZ  M5MT LY 551 у кількості 10000 штук по ціні еквівалент 0,78 ЕUR без ПДВ за 1 штуку у національній валюті України.

Згідно з п. З договору відповідач зобов'язався оплатити поставлений товар АН умовах попередньої оплати, яка повинна здійснюватись наступними етапами: 50% від загальної вартості товару - при замовлені товару; 50% від загальної вартості товару - за один тиждень до поставки товару.

Судами з'ясовано, що позивач виконав зобов'язання по етапу № 1 після передоплати 50% суми договору та передав 50% товару 608-MNZZ SD 86 M5MT LY551H і 50% товару 609 - MNZZ  M5MT LY 551 (накладні № 7 від 13.02.2003 р., № 7-1 від 26.03.2003 р.), а відповідач здійснив попередню оплату 551437,71 грн. платіжним дорученням № 5151 від 20.01.2003. Отже, по етапу № 1 зобов'язання з двох сторін виконано.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Судами з'ясовано, що відповідно до п. 5 договору поставки передбачено поставку ТОВ “Вілекс” підшипників на склад відповідача.

Судами правомірно взято до уваги, що матеріалами справи не підтверджується факт поставки ТОВ “Вілекс” ДП “МФ “Артем” спірних підшипників.

При цьому судами попередніх інстанцій обгрунтовано не взято до уваги посилання позивача на схоронну розписку від 26.03.2003 № 08/2210 як на доказ поставки решти підшипників відповідачу, оскільки з останньої вбачається, що на відповідальне зберігання до 31.12.2003 Державною акціонерною холдинговою компанією “Артем” в особі віце-президента з технічної політики, матеріально-технічному забезпеченню і транспорту було прийнято підшипники типу 608 MNZZ у кількості 4800 штук, типу 609 MNZZ у кількості 4790 штук, в той час, як договором поставки передбачено поставку підшипників типу 608 SD 86 M5MT LY 551H та типу 609 MNZZ M5MT LY551 та визначено місце поставки DDP склад ДП “МФ “Артем”.

До того ж, судами не було надано відповідних доказів того, що Державна акціонерна холдингова компанія “Артем” та Державне підприємство “Машинобудівна фірма “Артем” є однією й тією ж самою юридичною особою, у зв'язку з чим суди дійшли обгрунтованого висновку про невиконання позивачем зобов'язання з поставки товару у повному обсязі та у встановлені строки.

У відповідності до частини першої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

При цьому відповідно до п. 8 договору поставки термін його дії встановлено до 31.12.2003, отже, саме до цієї дати позивач мав можливість поставити товар відповідачу або передати його йому.

Доказів того, що до закінчення терміну дії договору поставки позивачем було вчинено всі дії, спрямовані на передання товару відповідачу чи повідомлення останнього про день та час його доставки судам надано не було.

Частиною 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено право кредитора відмовитися від прийняття виконання зобов'язання боржником, якщо внаслідок прострочення останнього, таке виконання втратило інтерес для кредитора.

Судами встановлено, що не виконання позивачем обов'язку щодо поставки і передачі відповідачу товару у строки і на умовах, визначених договором поставки, призвело до втрати інтересу останнього до виконання зобов'язання ТОВ “Вілекс”.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України також приймає до уваги і той факт, що, як зазначалось вище, пунктом 8 спірного договору строк його дії було встановлено до 31.12.03 і на момент звернення з позовом у даній справі 01.09.06, правовідносин між сторонами щодо виконання вказаного договору не існувало.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального  та  процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                          ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну  скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 27.09.2007 Київського апеляційного господарського суду у справі № 2/542-3/288 залишити без змін.

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                              Коробенко Г.П.