Рішення

від 16.10.2024 по справі 211/3623/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/3623/24

Провадження № 2/211/1971/24

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Данилової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товарна біржа «Криворізька», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, зазначено Товарну біржу «Криворізька», та просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між нею та відповідачами, який зареєстрований 02.12.1997 на Товарній біржі «Криворізька».

Ухвалою суду від 05.08.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.08.2024 підготовче судове засідання закрите та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач звернулася до суду з заявою, згідно якої просить проводити розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомили причини неявки, відзиву не подали.

Третя особа Товарна біржа «Криворізька» про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомила причини неявки, пояснення у справі не подала.

Враховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

02.12.1997 між позивачем та відповідачами було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якої була квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).

Договір купівлі-продажу нерухомого майна, після його укладення, був зареєстрований у КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 20.12.1997, про що здійснено запис у реєстровій книзі 140П, сторінка 548, реєстровий №548 (а.с. 10, 11).

При укладеннідоговору купівлі-продажусторонам булороз`яснено,що вінмає законнусилу,не потребуєподальшої реєстраціїв нотаріальнійконторі.У самомутексті договорувказано,що згіднозі ст.15Закону Українивід 10.12.1991«Про товарнубіржу»,даний Договірзареєстрований уТоварній біржі«Криворізька» та не підлягає нотаріальному посвідченню. Угода купівлі-продажу нерухомого майна, що була укладена на Придніпровській товарній біржі, відповідала умовам діючого законодавства, що діяло на час укладення угоди. Товарна біржа мала право посвідчувати угоду купівлі-продажу нерухомого майна і в подальшому вона нотаріальному посвідченню не підлягала.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Стаття 16 ЦК України проголошує, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» передбачено, що зареєстровані на біржі угоди не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Крім того, ст. 2 зазначеного Закону, основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Згідно із ст. 45 ЦК України (в редакції від 1963 року, яка діяла на момент укладення Договору), недодержання форми угоди, яку вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. Згідно із ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції від 1963 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК України (в редакції від 1963 року) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом чи договором.

Суд, з урахуванням ч. 2 ст. 219 ЦК України, може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню перешкоджала обставина, яка не залежить від її волі. При цьому, відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд має право визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Також, ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За договором купівлі-продажу, з урахуванням ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами під час укладення договору купівлі-продажу виконані усі вимоги ст. 655 ЦК України, волевиявлення учасників угоди було вільне, відповідало внутрішній волі сторін; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Сторонами договору виконанні всі умови договору, а саме: сплачено повністю всю суму за домовленістю сторін, покупець зареєстрував право власності в органах БТІ за собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За положеннями частини 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.07.1978 №3 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 №13 та від 25.05.1998 №15) було роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки ті угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини. Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК України, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд, на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак, це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди, або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження.

Отже, враховуючи викладене, аналізуючи докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки право власності на квартиру було набуто відповідно вимог закону та договір купівлі-продажу містив всі істотні умови договору, був направлений на реальне настання наслідків.

Згідно із частиною першою статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані із зверненням до суду.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 02 грудня 1997 року на Товарній біржі «Криворізька», реєстраційний номер 001/19-Н, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру загальною площею 52,80 кв.м., житловою площею 29,40 кв.м., яка складається з двох кімнат, знаходиться на шостому поверсі дев`ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 жовтня 2024 р.

Суддя Д.М. Ніколенко