Дата документу 02.10.2024 Справа № 331/325/23
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 331/325/23 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.О.
Провадження № 22-ц/807/1164/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Кухаря С.В.,
Онищенка Е.А.
при секретарі: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в подальшому було уточнено. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 19 листопада 2022 року приблизно о 07 год. 55 хв. ним було припарковано автомобіль марки КІА К5, сірого кольору, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , навпроти будинку № 3 по вулиці Олександрівській у місті Запоріжжі. Вказаний автомобіль належить позивачу на праві власності.
Приблизно о 14 год. 15 хв. на вказаний вище припаркований автомобіль КІА К5 та сусіднє авто впало дерево (тополя), довжиною близько 25-30 метрів, яке знаходилось на перехресті вулиць Олександрівської та Благовіщенської у місті Запоріжжі (на розі будинку № 5).
Внаслідок падіння вказаного дерева транспортний засіб КІА К5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав значних механічних пошкоджень, а саме: деформації капоту по всій поверхні з деформацією його правої петлі; деформації стійки боковини передньої правої та лівої; деформації блок фари правої (зруйновано корпус); деформації крила переднього правого; деформація крила переднього лівого; деформації накладки указника поворотів (подряпини); деформація стійки боковини передньої лівої та правої; деформації панелі даху бокової лівої; порушення ЛКФ дверці передньої правої; порушення ЛКФ боковини задньої правої; деформація панелі даху по всій поверхні; деформація повітряного скла.
Одразу після падіння дерева з метою фіксації факту завдання матеріальної шкоди та проведення перевірки ОСОБА_1 звернувся до слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. Звернення було зареєстровано в журналі єдиного обліку за № 15503, після чого на місце події прибули співробітники поліції (старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та спеціаліст-криміналіст слідчого відділення капітан поліції Ложнікова Ю.), які оглянули місце події та склали відповідний протокол огляду місця події з відповідною фототаблицею від 19.11.2022 року.
В результаті проведення огляду місця події встановлено, що в результаті падіння дерева було пошкоджено автомобіль КІА К5, сірого кольору, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зафіксовано наявність механічних пошкоджень.
З метою встановлення власника земельної ділянки, на якій росло дерево, що впало на належний позивачу автомобіль, 23.11.2022 року було надіслано адвокатські звернення на адресу: Запорізької міської ради, Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району.
Зі змісту відповідей на вказані вище адвокатські запити вбачається:
- Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, згідно якої рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 188/45 від 21.04.2011 року зелені насадження (дерева) по Олександрівському району перебувають на балансі та знаходяться в оперативному управлінні районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району.
-Районної адміністраціїЗапорізької міськоїради поОлександрівському району,згідно якоїдерева (тополі),розташовані порядз будинком АДРЕСА_1 , перебувають в оперативному управлінні районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району.
- Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», згідно якої дерева (тополі), розташовані поряд з будинком АДРЕСА_1 , не перебувають в оперативному управлінні чи то балансі останнього, а також інформацією стосовно власника чи то балансоутримувача земельної ділянки та зелених насаджень (дерев) - не володіє.
Від Запорізької міської ради відповіді не надходило.
Позивач вказує, що зазначені дерева (тополя), які розташовані поряд з будинком АДРЕСА_1 , перебувають на балансі та знаходяться в оперативному управлінні районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, а отже, в результаті протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду у вигляді пошкодження автомобіля КІА К5, сірого кольору, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач також зазначає, що на підставі рішення Запорізької міської ради «Про затвердження Програми розвитку інфраструктури та комплексного благоустрою міста Запоріжжя на 2020-2022 роки» № 15 від 18.12.2019 року головним розпорядником коштів та виконавцем робіт по догляду за зеленими насадженнями визначено Департамент інфраструктури та благоустрою міста Запорізької міської ради.
Згідно Положення про Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, на цей Департамент покладено забезпечення контролю за станом утримання, проектування, будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів об`єктів благоустрою, які є комунальною власністю міста, у тому числі й зелених насаджень.
Департамент при виконанні покладених на нього завдань взаємодіє з органами виконавчої влади, управліннями, департаментами та іншими виконавчими органами Запорізької міської ради, постійними комісіями та Іншими органами, утвореними міською радою, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, об`єднаннями громадян в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Що ж стосується функцій Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, то нею здійснюється координація та контроль роботи підприємств, установ, організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, які виконують роботи з утримання житла, благоустрою території району, торговельного та побутового обслуговування населення. Тому цей відповідач має налагоджувати взаємодію та співпрацю з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності для забезпечення безперебійної роботи комунального господарства у Олександрівському районі міста Запоріжжя, для належного утримання об`єктів благоустрою на території району, зокрема, зі структурними підрозділами Департаменту. Отже, на думку позивача, саме на цього відповідача покладається обов`язок з контролю за станом зелених насаджень на вказаній ділянці місцевості, уповноважені представники якого мали обов`язок з періодичного контролю стану зелених насаджень, виявлення аварійних дерев.
В той же час, розпорядником коштів місцевого бюджету є саме Запорізька міська рада як орган місцевого самоврядування, а тому саме вона за рахунок такого бюджету повинна була здійснювати утримання зелених насаджень на об`єктах, що перебувають у її власності або ж за рахунок такого бюджету визначити відповідальні підприємства, які б здійснювали утримання ввірених їм об`єктів благоустрою.
Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева, за умови встановлення причинного зв`язку між шкодою і неправомірними діями, покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі між багатоквартирними будинками за адресою: на перехресті АДРЕСА_2 (на розі будинку № 5).
Виходячи з відомостей Публічної кадастрової карти України, дерево, що впало на транспортний засіб позивача, знаходиться на земельній ділянці комунальної власності. Вказана земельна ділянка, з огляду позиції Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, зелені насадження на баланс останньої не передавалися, так саме, як не відомо взагалі, хто являється балансоутримувачем зелених насаджень, розташованих вздовж будинків АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивач стверджує, що оскільки дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, розташоване на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста. Враховуючи відсутності даних, що дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, слід дійти висновку, що відповідати у даному випадку при встановленні причинного зв`язку між шкодою і неправомірними діями - повинна саме Запорізька міська рада.
З огляду на обставини справи, викладені в позовній заяві, позивачу крім майнової шкоди було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що внаслідок падіння дерева було пошкоджено транспортний засіб, який перебуває у його постійному користуванні. Вказаний транспортний засіб щоденно використовується не лише у власних цілях, а й з метою отримання доходу, адже позивач працює торговим агентом і його розмір заробітку залежить від об`єму (плану) виконаної роботи (розповсюдження та реалізації товару), що вкрай важко виконати, використовуючи громадський транспорт. Внаслідок цього позивач зазнав значних душевних страждань.
Таким чином, моральну шкоду позивач пов`язує саме з пригніченням психологічного стану, у переживаннях, пов`язаних з порушенням його права власності та права користування, що вочевидь вимагало непередбачуваних витрат на відновлювальний ремонт цього транспортного засобу, неможливістю використання транспортного засобу, який тривалий час залишався не відремонтованим, що створює незручності у вирішенні побутових питань, змінило звичайний та зручний спосіб його пересування.
Разом із тим, позивачу були спричинені моральні страждання, душевні та психічні хвилювання також і внаслідок того, що відповідач ухиляється від добровільного відновлення порушених прав позивача. У добровільному порядку відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на відшкодування позивачеві як матеріальної, так і моральної шкоди.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради та Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради на його користь матеріальну шкоду у розмірі 113 748,98 грн., у відшкодування моральної шкоди 10 000грн., вартість наданих експертних послуг у розмірі 3 400 грн., а також витрати на правову допомогу, понесені позивачем, та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 113 748 грн. 98 коп., у відшкодування моральної шкоди - 10000 грн. 00 коп.
Стягнуто з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на проведення експертизи, у розмірі 3 400 грн. 00 коп.
Стягнуто з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 821 грн. 50 коп.
Стягнуто з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
У задоволенні позовних вимог до Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також у задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, районна адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району подала апеляційну скаргу, в якій,посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає,що судомнеправильно визначенаособа,яка маєнести відповідальністьза спричиненушкоду. Нормативно-правовіакти таакти органівмісцевого самоврядування,на якіпосилається судвоскаржуваномурішенні,регулюють питаннята встановлюютьправила,які пов`язаніз доглядомта утриманнямзелених насадженьбалансоутримувачем,в даномувипадку районноюадміністрацією,до початкуроботи відповідноїкомісії таскладання інаправлення Актуобстеження зеленихнасаджень,що підлягаютьвидаленню,до виконавчогооргану,який здійснюєбезпосереднє звалюванняаварійних дерев.Акт обстеженнязелених насаджень,що підлягаютьвидаленню,від 14.05.2020№ 124,до якоговходило дерево,що зазналопадіння наавтомобіль позивача,направлено утравні2020рокуголовному розпорядникубюджетних коштівта замовникупослуг звидалення зеленихнасаджень вздовжвулично-шляховоїмережі відповідачу-департаменту інфраструктурита благоустроюЗапорізької міськоїради,тобто компетентномуоргану,визначеному Запорізькоюміською радоювідповідальном зацей напрямокроботи.Отже, на думку скаржника, усі норми законів, нормативно-правових актів та акти місцевого самоврядування, на підставі яких судом зроблені висновки та встановлена вина районної адміністрації, підтверджують добросовісну поведінку та виконання всіх обов`язків відносно догляду за зеленими насадженнями райадміністрацією.
Вважає,що судомбезпідставно неприйнято доуваги,що зправової точкизору,бездіяльність учасникацивільних правовідносинвизнається протиправноюлише утих випадках,коли вінутримується відвчинення конкретнихдій,щодо якиху ньогоіснував обов`язоквчинення.Враховуючи порядок видалення зелених насаджень, встановлений у місті Запоріжжя, районною адміністрацією в межах повноважень здійснені всі можливі дії для своєчасного виявлення та подальшого видалення зелених насаджень (тополі) на ділянці АДРЕСА_3 .
Також звертає увагу, що судом не прийнято до уваги вимоги бюджетного законодавства України, в рішенні не зазначені конкретні норми законів або інших нормативно-правових актів, які наділяли б районну адміністрацію правом контролю інших учасників бюджетного процесу.
Крім того, судом не враховано, що робота, пов`язана з доглядом, утриманням та видаленням зелених насаджень у місті Запоріжжя здійснюється комплексно з іншими виконавчими органами та службами міста, в межах компетенції кожного суб`єкта окремо згідно рішень Запорізької міської ради, виконавчого комітету Запорізької міської ради, Положень виконавчих органів ради та Статутів комунальних підприємств.
З травня 2020 року по 19.11.2022 департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради мав обов`язок та можливість здійснити звалювання аварійного дерева, що впало на автомобіль позивача. Актами приймання виконаних робіт за договорами, укладеними між департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради та КРБП «Зеленбуд», підтверджується, що починаючи з червня 2020 року по жовтень 2021 року в Олександрівському районі проводились відповідні роботи, у тому числі видалення дерев у зв`язку з їх аварійним станом згідно Акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 14.05.2020 № 124. Районна адміністрація не є стороною у вищезазначених договорах. Зазначені докази районною адміністрацією долучені до матеріалів справи виключно як доказ отримання департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради вищезазначеного Акту ще у травні 2020 року.
Представник скаржника зазначає, що судом не обгрунтована наявність вини з боку районної адміністрації, при співставленні норм законів, на які посилається суд, з обставинами, які також встановлені судом, та доказами, що знаходяться в матеріалах справи, не зрозуміло у чому полягає протиправність поведінки районної адміністрації.
Також представникскаржника посилаєтьсяна недоведеністьспричинення районноюадміністрацією Запорізькоїміськоїрадипо Олександрівському районуморальної шкоди ОСОБА_1 .Зазначає,що і розмір шкоди не був доведений позивачем належними та допустимими доказами.
Звертає увагу, що суд першої інстанції не надав оцінку доказу - копії гідрометеорологічного бюлетеня № 322 Запорізького обласного центру з гідрометеорології, який містить попередження про небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності, також не було звернуто увагу на те, що в ситуації, яка склалася, є вина і позивача. ОСОБА_1 здійснив паркування автомобіля під дорожними знаками 3.1. та 3.34, чим порушив Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2021 № 1306, під старим тополею під час небезпечного метеорологічні явища І рівня небезпечності. Позивач не міг не розуміти, що місце, яке він вибрав для паркування автомобіля є максимально небезпечним.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Неткала О.О. на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, стягнути витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 5000 грн. Зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення,а рішеннясуду першоїінстанції-без змін,з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідност. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Як бачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 листопада 2022 року на транспортний засіб - автомобіль КІА К5, сріблястого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, та який був припаркований на перехресті вулиць Олександрівської та Благовіщенської у місті Запоріжжі, впало дерево. Внаслідок падіння дерева автомобіль отримав пошкодження, що підтверджується протоколом огляду місця події від 19.11.2022 року, складеним слідчим слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з доданими фототаблицями.
Факт зазначеної дорожньо-транспортної події відповідачем не заперечувався.
Власником транспортного засобу автомобіля КІА К5, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , являється ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Відповідно довисновку експертногоавтотоварознавчого дослідження№ 120щодо визначенняматеріального збитку,заподіяного власникуколісного транспортногозасобу КІАК5,сірого кольору,2016року випуску,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,який булоскладено 21.12.2022року судовимекспертом ШаховимО.В.,який маєвідповідну кваліфікацію,матеріальний збиток,завданий власникуКТЗ ОСОБА_1 , внаслідокпадіння дерева19.11.2022року надату оцінкискладає 113748грн.98коп.Додатками дозазначеноговисновку є фототаблиця, на якій зафіксовані пошкодження транспортного засобу позивача.
Зазначений висновок експерта відповідачами не оспорювався, клопотань щодо призначення відповідної експертизи з їх боку не надходило.
Згідно квитанції АТ КБ ПриватБанк від 09.12.2022 року ОСОБА_1 оплатив послуги ФОП ОСОБА_3 за проведене останнім транспортно-товарознавче дослідження автомобіля у розмірі 3 400 грн.
З метою отримання інформації про балансоутримувача або у кого в оперативному управлінні знаходяться дерева, а саме тополі, що розташовані вздовж автомобільної дороги навпроти та на розі будинку АДРЕСА_1 , адвокатом Неткал О.О. були надіслані відповідні адвокатські запити на адресу: Запорізької міської ради, Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», районної адмiнiстрацiї Запорiзької мiської ради по Олександрiвському району, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради.
Зі змісту відповіді Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд» (вих. № 861 від 28.11.2022 року) вбачається, що Комунальне ремонтно-будівельне підприємство «Зеленбуд» не є балансоутримувачем земельної ділянки навпроти та на розі будинку АДРЕСА_1 та, відповідно, не є балансоутримувачем зелених насаджень за вказаною адресою.
Районна адмiнiстрацiя Запорiзької мiської ради по Олександрiвському району у відповіді на запит адвоката ОСОБА_4 повідомила, що дерева (тополі), розташовані поряд з будинком АДРЕСА_1 , перебувають в оперативному управлінні Районної адмiнiстрацiї Запорiзької мiської ради по Олександрiвському району. В той же час, звернуто увагу заявника на те, що районна адмiнiстрацiя не є уповноваженим органом у сфері зеленого господарства. В районній адміністрації відсутні спеціалісти, які мають фах і володіють комплексом спеціальних знань щодо утримання деревної, чагарникової, квіткової та трав`яної рослинності природного і штучного походження. Районною адміністрацією вживались відповідні заходи шляхом направлення до відповідних служб міста інформації щодо необхідності видалення зелених насаджень (вих. № 2235/06-13/20.01-1935 від 30.11.2022 року).
Зі змісту відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради (вих. № 256/01-39/01 від 02.12.2022 року) вбачається, що згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 188/45 від 21.04.2011 року, зелені насадження (дерева) по Олександрівському району перебувають на балансі та знаходяться в оперативному управлінні районної адмiнiстрацiї Запорiзької мiської ради по Олександрiвському району. До Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради заявка щодо видалення дерева за вказаною адресою не надходила.
05 січня 2023 року з метою отримання відшкодування шкоди та врегулювання спору в досудовому порядку ОСОБА_1 звернувся з претензією до районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, в оперативному управлінні якої знаходяться об`єкти благоустрою території - зелені насадження (дерев тополі), що розташовані поряд з будинком АДРЕСА_1 .
Проте, матеріальні збитки позивачу не відшкодовані, внаслідок чого права позивача на відшкодування спричинених йому матеріальних збитків, завданих падінням дерева на автомобіль, є порушеними та підлягають захисту у судовому порядку.
До відзиву на позовну заяву представником районної адміністрації ОСОБА_5 було долучено копію акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 124 від 14.05.2020 року та копію листа Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, який надсилався відповідачем на адресу Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради і Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд» № 20.05/06-13-434 від 28.05.2020 року.
Відповідно до листа Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району ради № 20.05/06-13-434 від 28.05.2020 року, Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської районною адміністрацією було скеровано копію акта обстеження зелених насаджень № 124 від 14.05.2020 року.
Згідно акту обстежень зелених насаджень, що підлягають видаленню № 124 від 14.05.2020, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 12.07.2016 № 375 «Про оформлення документів на видалення зелених насаджень» призначено комісію за участю представника заявника ОСОБА_6 головного спеціаліста відділу ЖКГ районної адміністрації міської ради по Олександрівському району. Комісією було оглянуто зелені насадження на території району (вулична мережа, об`єкти благоустрою зеленого господарства, прибудинкові території) пов`язано з видаленням у зв`язку з їх аварійним станом, зокрема, по АДРЕСА_4 , тополі діаметром стовбура на висоті 1,3 м від землі 40, 50, 60, 90 см, у кількості чотирьох деревин, якісний стан яких визнано як незадовільний, разом підлягало зрізуванню 33 дерева. Інших показників цих дерев, то як віку та висоти, не зазначено. Висновок комісії: виконати роботи з видалення аварійних дерев, які набули такого стану внаслідок дії природних чинників та знаходяться на території Олександрівського району. Висадити молоді дерева замість видалених та забезпечити їх приживлення.
Також до відзиву було долучено відповідь Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району за вих. № С-11-К-31 від 18.01.2023 року на претензію ОСОБА_1 , із змісту якої вбачається, що тополі по АДРЕСА_1 включені до акту обмеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 124 від 14.05.2020 року, складеному постійно діючою комісією з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості у м. Запоріжжі. Для включення до відповідного плану робіт, районною адміністрацією Запорізької міської ради по Олександрійському району листом від № 20.05/06-13-434 від 28.05.2020 року «Про видалення зелених насаджень» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради та до Комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд» було направлено акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 124 від 14.05.2020 року. У відповіді зазначено, що послідовність видалення зелених насаджень на ділянці АДРЕСА_1 від будинку № 5 до будинку № 7 віднесено до компетенції Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради в межах бюджетного фінансування, тому районна адміністрація не є заподіювачем шкоди.
Згідно бухгалтерської довідки, складеної начальником відділу бухгалтерського обліку та звітності головним бухгалтером районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району № 13/07-33/20.02 від 20.02.2023 року, відділ бухгалтерського обліку та звітності районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району повідомляє, що згідно Програми розвитку інфраструктури та комплексного благоустрою міста Запоріжжя на 2020-2022 роки (зі змінами), затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 18.12.2019 року № 15 «Про затвердження Програми розвитку інфраструктури та комплексного благоустрою міста Запоріжжя на 2020-2022 року (зі змінами)», кошти з місцевого бюджету на виконання заходів із знесення (видалення) аварійно-небезпечних дерев районній адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району не виділялись. У цій частині Програми головним розпорядником бюджетних коштів та замовником послуг з видалення зелених насаджень вздовж вулично-шляхової мережі міста є департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради.
Відповідно до листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району № 31/01-34/20.01-329 від 15.02.2021 року, за результатами опрацювання факсограми від 11.02.2021 року районна адміністрація направила до департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради Перелік дерев, які потребують видаленню (згідно переліку площ обслуговування зелених насаджень, затверджених на 2021 рік) та внесені до актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, розташованих на території Олександрівського району м. Запоріжжя.
Відповідно до зазначено Переліку (п. 35) по АДРЕСА_4 , підлягали видаленню дві тополі діаметром стовбура 50 см та 90 см відповідно до акту обстеження від 14.05.2020 № 124.
Крім того, на запит представника позивача адвоката Неткала О.О. виконавчим комітетом Запорізької міської ради було надано відповідь від 12.04.2023 року, зі змісту якої вбачається, що відповідно до вимог Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМ України № 1045 від 01.08.2006 року та рішення міської ради № 61 від 30.06.2016 року «По організацію проведення робіт з видалення зелених насаджень в м. Запоріжжя» видалення аварійних дерев здійснюється балансоутримувачем на підставі акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 124 від 14.05.2020 року було оформлено на видалення дерев у зв`язку з їх аварійним станом за заявою районної адміністрації міської ради по Олександрівському району.
Аналогічну відповідь на адвокатський запит представника позивача було надано і Управлінням з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради від 12.04.2023 року.
Рішенням Запорізької міської ради № 61 від 30.06.2016 року визначено виконавчий комітет Запорізької міської ради компетентним органом щодо прийняття рішень про видалення зелених насаджень. Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, районні адміністрації Запорізької міської ради по районам визначені відповідальними за проведення обліку, створення та ведення реєстру зелених насаджень на території міста.
Згідно гідрометеорологічного бюлетеню № 322 Запорізького ЦГМ ДСНС України 19 листопада 2022 року по місту Запоріжжю очікувалися пориви вітру 15-20 м/с (І рівень небезпечності, жовтий).
Відповідно до акту обстеження залишків дерева, що впало 19.11.2022 року на перехресті вулиці Олександрівської та вулиці Бліговіщенської у місті Запоріжжі (біля будинку № 5 по вулиці Олександрівській) міста Запоріжжя, комісія з обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, склали акт про те, що дерево тополя, що росло біля будинку АДРЕСА_1 та впало 19.11.2022 року через несприятливі погодні умови, було внесене до акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 124 від 14.05.2020 року.
Як вбачається з акту № 13/СВД приймання виконаних робіт за лютий 2021 року, складеного КРБП «Зеленбуд», замовник Департамент інфраструктури та благоустрою ЗМР, генпідрядник КРБП «Зеленбуд» на підставі додаткової угоди № 4 від 18 січня 2020 року до договору № 44/20 від 19 травня 2020 року, найменування будови догляд за зеленими насадженнями, найменування об`єкта Олександрівський район, за договірною ціною, проведені роботи по вул. Олександрівській (без зазначення номерів будинків) відповідно до акту екології № 124 від 14.05.2020 щодо звалювання дерев м`яких листяних та хвойних порід діаметром стовбура до 40 см та до 60 см бензомоторною пилкою за допомогою автопідіймача з обрізування гілок та верхівок дерев і розкряжуванням колод довжиною до 1 м при наявності складних перешкод АП, разом 2 шт (м3). Також наведені визначення вартості одиниці, прямі витрати та витрати праці робітників, люд.-год. Виконання робіт підтверджено начальником відділу житлово-комунального господарства РА ЗМР по Олександрівському району Степаненко Л.В. та заступником голови РА ЗМР по Олександрівському району Нариженком О.О., завірено підписом та печаткою.
Відповідно до акту № 212/СВД приймання виконаних робіт за вересень (16-30) 2021 року складеного КРБП «Зеленбуд», замовник департамент інфраструктури та благоустрою ЗМР, генпідрядник КРБП «Зеленбуд» на підставі договору № 24/21/05 від 29 березня 2021 року, найменування будови догляд за зеленими насадженнями, найменування об`єкта Олександрівський район, за договірною ціною, проведені роботи по вул. Олександрівській (без зазначення номерів будинків та акту обстеження) з позначкою (аварійне) щодо звалювання дерев м`яких листяних та хвойних порід діаметром стовбура до 50 см бензомоторною пилкою за допомогою автопідіймача з обрізування гілок та верхівок дерев і розкряжуванням колод довжиною до 1 м при наявності складних перешкод АП 1 шт (м3). Також наведені визначення вартості одиниці, прямі витрати та витрати праці робітників, люд.-год. Виконання робіт підтверджено начальником відділу житлово-комунального господарства РА ЗМР по Олександрівському району Степаненко Л.В. та заступником голови РА ЗМР по Олександрівському району Нариженком О.О., завірено підписом та печаткою.
Рішенням Запорізької міської ради «Про ліквідацію департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради» № 73 від 07.12.2022 року, припинено шляхом ліквідації Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради. На час розгляду справи орган знаходиться в стадії припинення.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2011 № 188/45 «Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району» багаторічні насадження по вул. Олександрівській передані в оперативне управління та обліковуються на балансі районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому (після перейменування - Олександрівському) району.
Отже, балансоутримувачем багаторічних насаджень (дерев) по вул. Олександрівській у м. Запоріжжі є районна адміністрація Запорізької місткої ради по Олександрівському району.
На підставі рішенням Запорізької міської ради від 18.12.2019 № 15 (зі змінами) затверджено Програму розвитку інфраструктури та комплексного благоустрою міста Запоріжжя на 2020-2022 роки, що передбачає заходи щодо догляду за зеленими насадження у м. Запоріжжі, проект якої було схвалено та подано на розгляд сесії Запорізької міської ради згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №565/2 від 16.12.2019 «Про подання проекту рішення міської ради Про затвердження Програми розвитку інфраструктури та комплексного благоустрою міста Запоріжжя на 2020-2022 роки».
Головними розпорядниками бюджетних коштів по вказаній Програмі за напрямком «Догляд за зеленими насадженнями» є департамент інфраструктури Запорізької міської ради та районні адміністрації Запорізької міської ради, у т.ч. по Олександрівському району.
Згідно з п. 3.1 Положення про департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, затвердженого рішення Запорізької міської ради від 23.02.2022 № 102, яке діяло на момент ДТП, до функцій Департаменту віднесено забезпечення контролю за утриманням, проектуванням, будівництвом, реконструкцією, капітальним та поточним ремонтом об`єктів благоустрою в межах бюджетного фінансування, які є комунальною власністю міста, у тому числі зелених насаджень.
Департамент при виконанні покладених на нього завдань взаємодіє з органами виконавчої влади, управліннями, департаментами та іншими виконавчими органами Запорізької міської ради, постійними комісіями та іншими органами, утвореними міською радою, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, об`єднаннями громадян в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Стосовно функцій районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, то нею здійснюється координація та контроль роботи підприємств, установ, організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, які виконують роботи з утримання житла, благоустрою території району, торговельного та побутового обслуговування населення.
Згідно Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району,в редакції рішення Запорізької міської ради від 23.04.2021 № 75, визначено, що до повноважень районної адміністрації належить організація взаємодії та здійснення спільних заходів з департаментом інфраструктури та благоустрою, департаментом управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради, комунальними підприємствами для здійснення належного утримання об`єктів благоустрою на території району згідно встановленого законом порядку (п. 4.4).
Отже, районна адміністрація має налагоджувати взаємодію та співпрацю з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності для забезпечення безперебійної роботи комунального господарства в Олександрівському районі міста для належного утримання об`єктів благоустрою на території району, зокрема, зі структурними підрозділами Департаменту.
Таким чином, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району є балансоутримувачем зелених насаджень на території цього району міста, а стан всіх зелених насаджень міста Запоріжжя знаходиться також у віданні Департаменту інфраструктури та благоустрою міста Запорізької міської ради, які мають узгоджувати між собою дії з їх належного утримання. Метою діяльності балансоутримувача є утримання в належному стані зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць, вчинення необхідних дій не лише задля забезпечення охорони зелених насаджень, але і задля забезпечення безпеки осіб під час користування об`єктами благоустрою населеного пункту, а тому саме балансоутримувач, як особа відповідальна за здійснення утримання зелених насаджень в належному стані зобов`язана вчиняти весь обсяг необхідних заходів для забезпечення в тому числі безпеки дорожнього руху.
Щодо визначення, які зелені насадження слід видалити у певний період, то це контролюється відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради «Про оформлення документів на видалення зелених насаджень» від 12.07.2016 №375, (https://zp.gov.ua/uk/documents/item/16356), яким створено постійно діючу комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості у м. Запоріжжі, затверджено її склад та Положення. За результатами роботи комісії голова комісії, в разі відсутності голови - його заступник, готує проект рішення виконавчого комітету міської ради про видалення зелених насаджень для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню та передає його до управління з питань екологічної безпеки міської ради для подання на розгляд виконавчого комітету Запорізької міської ради.
За п. 1 Положенням про постійно діючу комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості у м. Запоріжжя» комісія з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості у м. Запоріжжя (далі - Комісія)є постійно діючим органом виконавчого комітету Запорізької міської ради, який утворюється з метою: обстеження зелених насаджень для визначення їх стану та відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню; визначення відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), яка сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи. До складу постійно діючої комісії з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості у м. Запоріжжя входять представники районних адміністрацій міської ради по відповідним районам.
Згідно з п. 4 вказаного Положення визначено, що підставою для обстеження зелених насаджень є заява юридичної чи фізичної особи до виконавчого комітету міської ради про видалення зелених насаджень та/або визначення відновної вартості зелених насаджень.
Відповідно до п. 1.1. Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району, затвердженого рішенням Запорізької міської ради 30.08.2017 № 75 (в редакції від 23.04.2021 № 75), районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району є виконавчим органом Запорізької міської ради в районі міста. Згідно п. 1.15. Положення районна адміністрація є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України та установах банку згідно чинного законодавства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, штамп та бланк встановленого зразка. Районна адміністрація має всі права юридичної особи у відповідності до чинного законодавства України. Відповідно до п. 4.16. Положення районна адміністрація для виконання покладених на неї завдань має, зокрема такі повноваження: організація благоустрою району, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; спільно з Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради здійснення контролю за станом благоустрою, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
З вищенаведеного слідує, що на районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району покладено обов`язок контролю, утримання та догляду за зеленими насадженнями, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування, видалення дерев.
Департаментом було проведено процедуру закупівлі послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (Догляд за зеленими насадженнями) згідно оголошення № UA-2020-03-19-003414-b. Технічне завдання по вказаній процедурі формувалось Департаментом з урахуванням переліків площ зелених насаджень на 2020 рік, які надавались балансоутримувачами - районними адміністраціями Запорізької міської ради по відповідним районам, зокрема по Дніпровському району. За результатами проведеної процедури закупівлі Департаментом укладено договір від 19.05.2020 № 44/20 з КРБП «Зеленбуд». Для забезпечення належного утримання об`єктів благоустрою, зокрема зелених насаджень, районі адміністрації, як балансоутримувачі цих об`єктів, надають до Департаменту відповідні заявки, у тому числі на обрізку гілля чи звалення дерев. На підставі таких заявок Департамент формує плани роботи, які надаються виконавцю послуг. При цьому, районні адміністрації, згідно територіального закріплення, на правах балансоутримувачів комунальної власності забезпечують підтвердження наявності виконаних об`ємів послуг, зокрема по договору від 19.05.2020 № 44/20 (п. 5.3.9 Договору).
Також, було укладено договір № 24/21/05 від 29.03.2021.
Договорами обумовлені загальні площі територій, які входять до переліку обслуговування та визначена загальна кількість дерев та інших зелених насаджень, щодо яких КРПБ «Зеленбуд» протягом року проводяться заходи, спрямовані на збереження, відновлення або покращення виконання зеленими насадженнями відповідних функцій. Зокрема, в ці угоди були включені і дерева, які визначені в акті № 124 від 14.05.2020.
Локальним кошторисом на надання послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень передбачені послуги з кронування, формувального, санітарного або омолоджувального обрізання або видалення дерев на обмежену кількість одиниць, в рамках потреб та залежно від реального фінансування видатків Замовника, а саме, запланованою кількістю: 13242 шт., що підтверджується довідкою про кількість дерев на обрізування, омолодження та звалювання по договору, укладеному між департаментом інфраструктури та благоустрою ЗМР та КРБП «Зеленбуд» №44/20 від 19 травня 2020 року.
Згідно з п. 5.3.1. Договору КРБП «Зеленбуд» надає послуги за Договором відповідно до вимог плану завдання та Договірної ціни, яка є невід`ємною частиною Договору.
За положеннями п. 6.2. Договору КРБП «Зеленбуд» надає послуги відповідно до вимог затвердженої документації, Плану завдання, вимог техніки безпеки та охорони праці, письмових вказівок Замовника.
На підставі отриманих заявок (в електронному або паперовому вигляді) від балансоутримувачів дерев (районних адміністрацій м. Запоріжжя) на виконання будь- яких робіт по догляду за зеленими насадженнями, що підлягають кронуванню, формувальному, санітарному або омолоджувальному обрізанню або видаленню у зв`язку з аварійністю формується «Інформація про заплановані роботи комунальними підприємствами Департаменту інфраструктури та благоустрою ЗМР на відповідний період», яка в подальшому відправляється засобами електронного зв`язку Замовнику за Договором, що дає можливість замовнику вносити коригування та пропозиції в частині запланованих робіт.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення майнової шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що падіння дерева на автомобіль позивача сталося саме внаслідок бездіяльності відповідача - районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, що свідчить про протиправність її поведінки. Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції виходив із співмірності та розумності.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини першоїстатті 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно достатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 23 ЦК Українивстановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина першастатті 1167 ЦК України).
Пунктом 7 частини першоїстатті 17 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів»(далі Закон № 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
Згідно зістаттею 25 Закону № 2807-IVутримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до частини п`ятоїстатті 24 Закону № 2807-IVпосадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Частиною четвертоюстатті 28 Закону № 2807-IVвизначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що саме потерпілий має довести належними та допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частин першої та другоїстатті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другоїстатті 10 Закону № 2807-IVпередбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
Відповідно до частин першої, третьоїстатті 15 Закону № 2807-IVоргани державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно дозаконубалансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.
Згідно з частиною сьомоюстатті 28 Закону № 2807-IVправила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженихнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105(далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першоїстатті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.
У відповідності до частин першої-третьої статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
У відповідності до частин першої-третьої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 137Господарського кодексуУкраїни правом оперативного управління вважається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним для здійснення некомерційної господарської діяльності.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що саме на районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району покладається обов`язок з контролю за станом зелених насаджень на вказаній ділянці місцевості, уповноважені представники якого мали обов`язок з періодичного контролю стану зелених насаджень, виявлення аварійних деревє законним та обґрунтованим.
Аналізуючи викладені норми права, а також встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про те, що судом неправильновизначена особа,яка маєнести відповідальністьза спричиненушкоду, є неспроможними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що районною адміністрацією Запорізької міської ради по Олександрівському району, як балансоутримувачем щодо утримання зелених насаджень біля проїжджої частини дороги біля будинків АДРЕСА_1 , не належно виконувалися обов`язки з утримання зелених насаджень, здійснювався неналежний контроль за станом благоустрою, що призвело до падіння дерева і пошкодження транспортного засобу позивача та заподіяння матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Так, про аварійність дерев, які знаходилися на вищевказаній ділянці місцевості відповідачу було достеменно відомо з травня 2020 року, так само було відомо, що не всі аварійні дерева були видалені на виконання відповідних договорів згідно складених актів виконаних робіт з боку КРБП «Зеленбуд», оскільки ці акти також затверджувалися, зокрема, двома посадовими особами районної адміністрації ЗМР по Олександрівському району. Отже, падіння дерева на автомобіль позивача сталося саме внаслідок бездіяльності відповідача. Доводи заявника в цій частині зводяться до власного тлумачення норм матеріального права щодо його повноважень у сфері відповідальності за наслідки неналежного утримання зелених насаджень.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем не доведено наявність складових елементів деліктного зобов`язання є неспроможніми. Саме бездіяльність відповідача у невжитті необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об`єкту благоустрою, а саме зелених насаджень (дерево породи «тополя», яке знаходилося між тротуаром та проїзною частиною біля будинку АДРЕСА_1 ), стала причиною пошкодження автомобіля позивача.
Крім того, як видно з матеріалів справи, про проблему аварійного дерева за вказаною адресою відповідач був обізнаний ще 14.05.2020 року (акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 14.05.2020 № 124), тобто за 2 роки 6 місяців до настання події.
У разі добросовісного виконання відповідачем своїх обов`язків та вжиття відповідних заходів дану подію, яка сталася 19.11.2022 року, можна було б уникнути.
Посилання у скарзі на те, що в ситуації, яка склалася, «є вина і позивача», доказом чого є копія гідрометеорологічного бюлетеня № 322 Запорізького обласного центру з гідрометеорології, який містить попередження про небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності, правильність висновків суду не спростовують. Так, згідно гідрометеорологічного бюлетеню № 322 Запорізького ЦГМ ДСНС України 19 листопада 2022 року по місту Запоріжжю очікувалися пориви вітру 15-20 м/с (І рівень небезпечності, жовтий).
В той же час, 19 листопада 2022 року максимальна швидкість вітру по місту Запоріжжю була 14 м/с.
Оскільки за нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, небезпечним явищем вважається вітер швидкістю 15-24 м/с, а у день події максимальна швидкість вітру була 14 м/с (тобто його швидкість знаходилась нижче мінімальної межі І рівня небезпечності), вищевказані доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Доводи відповідача, що суд не врахував вини самого позивача у настанні події, який припаркував автомобіль у неналежному місці, є неспроможними, оскільки, факт неправильного паркування працівниками правоохоронних органів зафіксовано не було, відомості стосовно притягнення позивача до відповідальності за відповідні порушення в сфері дорожнього руху у матеріалах справи відсутні, а інші докази, які б підтверджували порушення позивачем правил паркування відповідачем до суду не представлено.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому висловлення припущень щодо можливого порушення позивачемПДРУкраїни є неправомірним.
Водночас, колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положеннястатті 1173 ЦК України, яка є спеціальною нормою, оскільки передбачає певні особливості, відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбаченістаттею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності вини.
У постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що статті1173,1174 ЦК Україниє спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
У постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 372/1891/17 зазначено, що «у випадку заподіяння майну чи здоров`ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримовача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов`язується відшкодувати таку шкоду. Частиною другоюстатті 1166 ЦК Українипередбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказаною нормою встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини, а саме у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин».
У пунктах 6.11-6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18 зазначено, що статті1173,1174 ЦК Україниє спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставістатті 1173 ЦК України. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Отже, положеннястатті 1173 ЦК України, на які помилково послався суд першої інстанції, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Водночас указане не вплинуло на правильне по суті вирішення спору, суд вирішив спір відповідно до вимогстатті 1166 ЦК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги про недоведеність завдання позивачу моральної шкоди, її розміру, апеляційний суд вважає їх неспроможними.
Так, Пунктом 3Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 вказаної Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з пунктом 9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007).
Згідно зіст. 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
ВстановленеКонституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Судом першої інстанції врахововано факт, що у зв`язку з пошкодженням належного позивачу транспортного засобу в результаті падіння дерева, йому була завдана моральна шкода, яка полягає у переживаннях, пов`язаних з порушенням його права власності, що вочевидь вимагало непередбачуваних витрат, неможливість використання цього транспортного засобу за призначенням, що в свою чергу створює незручності у вирішенні побутових та робочих питань, змінило звичайний та зручний спосіб його пересування.
За таких обставин, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи всі обставини по справі, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір завданої позивачу моральної шкоди, яка підлягає стягненню на його користь, є розумним, співмірним та справедливим.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до повторень заперечень проти позову, незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка. Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Неткал О.О. заявив про стягнення з районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району на користь позивача понесених ним витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.
Встановлено, що адвокат Неткал О.О. представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 21/22 від 21 листопада 2022 року та ордерусерії АР№ 1178510від 28.05.2024року (т. 2, а.с. 113, т. 3, а.с. 37).
Також представник позивача адвокат Неткал О.О. надав апеляційному суду: рахунокфактуру № СФ-121 юр. від 28.05.2024 року; додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої допомоги № 21/22 від 22.11.2022 року, що датована 23.05.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору про надання правничої допомоги № 21/22 від 01.03.2024 року, що датований 28.05.2024 року; квитанцію № 28/24 від 28.05.2024 року на суму 5 000 грн.
Відповідно до акту приймання-передачінаданих послуг(виконанихробіт)до договорупро наданняправничої допомоги№ 21/22від 01.03.2024року,що датований28.05.2024року,адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги:
-підготовка та направлення до Запорізького апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу - 4 год. - 3000 грн.;
-участь у судовому засіданні по справі - 1 год. 30 хв. - 2000 грн.;
Всього 5 год. 30 хв. - 5000 грн.
Частина перша статті 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З урахуванням наведеного вище, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно достатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).
Пунктами 1, 2, 3 частини другоїстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов висновків, що: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Україниможливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положенняхстатті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому устатті 43 Конституції України».
Згідно з вимогами статей137,141 ЦПК Українина підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи надані представником ОСОБА_1 адвокат Неткал О.О. докази, колегія суддів погоджується, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.
Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, а також з урахуванням відсутності заперечень щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що компенсація ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у сумі 5000,00 грн., буде достатньою та розумною.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2024 року у цій справі залишити без змін.
Стягнути зРайонної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (ЄДРПОУ 37573707) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 14 жовтня 2024 року.
Головуючий Д.А. Трофимова
Судді: С.В. Кухар
Е.А. Онищенко
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122310130 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Трофимова Д. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні