Рішення

від 14.10.2024 по справі 750/2422/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/2422/24

Провадження № 2/750/886/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді секретар за участюСупруна О.П., Прохоренко А.В., позивачки, представниці позивачки - адвокатки Жовнер О.М., відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, Служба у справах дітей Линовицької селищної ради,

в с т а н о в и в :

20.02.2024 позивачка через адвоката Жовнер О.М. через систему «Електронний суд» звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до

відповідача, в якому просить позбавити його батьківських прав по відношенню до себе, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по її вихованню, а саме: не виконує свої батьківські обов`язки після смерті матері, зрідка цікавиться нею та наніс їй тілесні ушкодження.

Ухвалою судді від 27.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 18.03.2024.

18.03.2024 відкладено підготовче засідання на 17.04.2024 у зв`язку з витребуванням в Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради висновку щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

16.04.2024 відповідач через канцелярію суду подав пояснення на позовну заяву, в яких позов не визнав та заперечував проти позбавлення його батьківських прав.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.04.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Службу у справах дітей Линовицької селищної ради; витребувано висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з житиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, що стосуються справи; підготовче засідання відкладено на 22.05.2024.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.05.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08.07.2024.

08.07.2024 розгляд справи відкладено на 17.09.2024 у зв`язку з клопотанням сторін.

17.09.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.10.2024 у зв`язку з клопотанням представниці позивачки.

У судовому засіданні позивачка та її представниця позов підтримали та просили його задовольнити. Відповідач позов не визнав та просив не позбавляти його батьківських прав щодо дочки. Представники третіх осіб засобами поштового зв`язку подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, в яких зазначили про підтримку позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 15.05.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції (а.с. 6 зворот).

Матір дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії

НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 11 зворот).

Позивачка зазначила, що після смерті матері вона знаходилась на утриманні свого повнолітнього брата та бабусі з дідусем, неодноразово зверталась до батька за допомогою, проте він не завжди реагував на подібні звернення вчасно. Крім того, 01.12.2023 відповідач, перебуваючи за адресою її проживання, наніс їй тілесні ушкодження, внаслідок чого вона потрапила до КНП "Чернігівська обласна дитяча лікарня". За дозволом органів опіки та піклування по теперішній час проживає зі своєю бабусею та дідусем у селі Линовиця та відвідує місцеву школу.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.12.2023 убачається, що 03.12.2023 до ЧРУП звернулась ОСОБА_1 з письмовою заявою за фактом того, що 01.12.2023 близько 23 години, перебуваючи у приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наніс їй тілесні ушкодження; правова кваліфікація кримінального правопорушення - частина перша статті 125 Кримінального кодексу України (а.с. 8).

Як убачається із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 10534 від 07.12.2023, виданої КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до травмпункту 03.12.2023 самостійно, госпіталізована до ортопедо-травматологічного відділення, зі слів дитини - побив батько, стан хворого - загальний стан середнього ступеня важкості, діагноз - S06.0 ЗЧМТ. Струс головного мозку (а.с. 12).

На підставі заяв від 07.12.2023, поданих до Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 передав свою дочку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дідусю та бабусі по лінії матері - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які прийняли онуку на виховання та взяли на себе відповідальність за її навчання, життя і здоров`я (а.с. 42).

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб від 08.01.2024 № 10, виданої Центром надання адміністративних послуг Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , разом з бабою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 6).

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 09.01.2024, складеного комісією Служби у справах дітей Линовицької селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має окрему кімнату, у повній мірі вмебльовану та облаштовану; дитина забезпечена одягом та взуттям, яке відповідає віку та сезону; у дівчинки достатня кількість речей особистого вжитку, комп`ютерної техніки; ОСОБА_1 навчається у Линовицькому ліцеї в 11 класі з грудня 2023 року; результат обстеження - створені належні умови для проживання дитини (а.с. 9).

Із характеристики учениці Линовицького ліцею Прилуцького району Чернігівської області убачається, що ОСОБА_1 , 2007 року народження, у Линовицькому ліцеї навчається з грудня 2023 року, проживає з бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 (бабуся), ОСОБА_3 (дідусь) займаються вихованням школярки. Є активною ученицею у проведенні годин спілкування, тематичних вечорів. ОСОБА_1 цінує дружбу, серед однокласників та учнів школи користується повагою. Доброзичлива, врівноважена, чемна. Негативних звичок не має. Бабуся та дідусь приділяють належну увагу вихованню внучки, завжди йдуть на контакт, дослухаються до порад і пропозицій (а.с. 5 зворот).

У судовому засіданні та своїх письмових поясненнях від 16.04.2024 відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_1 . Зазначив, що бере участь у вихованні та матеріальному забезпеченні своєї малолітньої доньки, цікавиться її фізичним, моральним та духовним розвитком, про що свідчить:

-довідка Національного університету «Чернігівська політехніка» від 04.04.2024 № 204/08-779/ВС та довідка ПП фірми «Центр довузівської підготовки» від 24.03.2024 № 1, згідно яких навчання на підготовчих курсах з математики, української мови та історії України було оплачено ОСОБА_6 (цивільна дружина відповідача) (а.с. 45, 46);

-довідка Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 28 Чернігівської міської ради від 03.04.2024 № 04 з якої убачається, що ОСОБА_1 дійсно навчалась з 01.09.2022 по 12.12.2023 в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 28 Чернігівської міської ради Чернігівської області; згідно доповідної записки класного керівника 11-А класу ОСОБА_7 після смерті матері вихованням здобувачки освіти займався батько - ОСОБА_2 ; він відвідував батьківські збори, цікавився навчанням та шкільними справами доньки; батько хвилювався за емоційний стан Юлії, тому звертався до шкільного психолога за допомогою, часто телефонував і класоводу, і шкільному психологу (а.с. 47);

-довідка від 12.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 у вересні 2023 року звернувся до ОСОБА_8 (викладача англійської мови) з метою записати на підготовку до НМТ з іноземної мови свою доньку ОСОБА_1 , яка з вересня 2023 року відвідування заняття два рази на тиждень у групі, а з початку грудня 2023 року без попередження перестала відвідувати заняття (а.с. 48);

-довідка № 1 від 10.04.2024 видана ОСОБА_2 в тому, що він у вересні 2018 року звернувся в модельну школу «Defile Models' City» з приводу запису на навчання своєї доньки ОСОБА_1 , яка з великим задоволенням відвідувала заняття у модельній школі протягом 2018-2023 років до жовтня місяця включно; батько своєчасно сплачував благодійні внески, завжди телефонував і приходив до модельної школи, щоб поцікавитися успіхами доньки; особисто оплачував усі фотосесії, яких було немало (а.с. 49-50);

-копії платіжних інструкцій про перерахунок коштів позивачці та іншим особам в якості оплати послуг, що їй надавалися;

-копії товарних чеків від 29 вересня та 04 жовтня 2023 року;

-копія виписки АТ КБ «ПриватБанк» по картковому рахунку ОСОБА_2 ;

-копія довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 09.10.2024 № 5617.

Також, допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 (матір відповідача) пояснила, що відповідач дуже любить дочку, у всьому намагається їй допомагати і ніколи не міг її вдарити. Після смерті матері у ОСОБА_1 значно погіршилося ставлення до неї та батька.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 охарактеризувала відповідача як хорошого батька, який піклується про дочку, займається її навчанням та лікуванням, матеріально забезпечує. Вона часто заходила в гості, вони разом ходили по крамницях. ОСОБА_1 мала бажання проживати сама, щоб позбутися контролю батька. Після того, як вони з відповідачем поселилися у будинку, де проживала ОСОБА_1 , їх побили друзі дочки. Відповідач ніколи не бив ОСОБА_1 . Відповідач намагався налагодити з дочкою стосунки, які останнім часом погіршилися, проте це не дало результату.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 (син відповідача) показав, що відповідач останнім часом з ним та ОСОБА_1 не проживав, проте завжди допомагав та приймав участь в їхньому життя. Після сварки з ОСОБА_1 батько казав йому, що хоче налагодити стосунки з нею, проте поки що в нього не виходить.

Служба у справах дітей Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо його неповнолітньої доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 26.06.2024 року № 78.

Із висновку убачається, що ОСОБА_2 за час навчання в Линовицькому ліцеї дитини не цікавився її навчанням, розвитком та вихованням, не відвідував батьківські збори, не спілкувався з дирекцією, класним керівником, не брав участь у громадському житті класу та закладу. За час проживання дитини з бабусею батько не поцікавився життям та здоров`ям дитини. Батько не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу. Відповідно до пояснень сусідів вони ні разу не бачили батька дитини, який би міг приїжджати, дізнаватись про її життя, брати участь у її вихованні. Дитина, ОСОБА_1 пояснила, що й на далі хоче проживати з бабусею та дідусем, і не проти того, щоб вони були її опікунами.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В силу статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Практика Європейського суду з прав людини (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

У справі «М.С. проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до правових висновків, викладених у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц (провадження

№ 61-36905св18), від 24.04.2019 у справі № 331/5427/17 (провадження

№ 61-12023св18), від 25.11.2019 у справі № 640/15049/17 (провадження

№ 61-11607св19), від 17.01.2020 у справі № 712/14772/17 (провадження

№ 61-18550св19), від 29.01.2020 у справі № 127/31288/18 (провадження

№ 61-22060св19), від 29.01.2020 у справі № 643/5393/17 (провадження

№61-4149св19), від 08.04.2020 у справі № 645/731/18 (провадження № 61-20399св19), від 13.10.2021 у справі № 359/8130/19 (провадження № 61-9758св21), позбавлення батьківських прав за пунктом 2 частини першої статті 164 СК України має такі особливості:

- ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками;

- позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України;

- розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері/батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК (2947-14). Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого потрібно довести, і його слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодексу України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в їх діях.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.11.2021 у справі № 592/17972/19.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що у спорі про позбавлення батьківських прав позивачу необхідно довести, що це призведе до покращення життя дитини.

Суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення його батьківських прав, оскільки він складений без участі батька, на підставі лише повідомлення позивачки про її побиття та передчасних висновків.

Суд враховує, що відповідач виконує свої обов`язки по утриманню дитини, категорично заперечує щодо позбавлення його батьківських прав та те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення позову.

Пленум Верховного Суду України у пункті 18 постанови від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» орієнтує суди нижчих ланок на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. У зв`язку з цим у виняткових випадках при доведеності винної поведінки батьків з урахуванням її характеру, особи батьків та інших конкретних обставин суд може відмовити в задоволені позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу її органам опіки та піклування, якщо цього потребують інтереси дитини.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідачем недостатньо виконуються батьківські обов`язки щодо виховання дочки, проте має бажання і намір це змінити, а тому суд вважає за необхідне попередити його про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15.10.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:

АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання:

АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 43649710.

Третя особа: Служба у справах дітей Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 1, смт Линовиця, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 42720048.

Суддя