6795-2007А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.12.2007Справа №2-22/6795-2007А
За позовом ТОВ «Автосервіс» ( м. Сімферополь, пр. Перемоги, 211-А)До відповідача Ізобільненської сільської ради ( с. Ізобільне, вул.Центральна, 1)
Третя особа ПП «Трек» (с. Перове, вул.Хачирашвили 6 , кв.2)
Про визнання протиправними та скасування рішень
Суддя Яковлєв С.В.
участю секретаря Дулімової В.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача:Новикова І.М. – пред-к, дов. від 21.11.2007 р.
Коновалова О.К. – пред-к, дов. від 19.06.2007 р.
Від відповідача: Тіщенко Т.О. – пре-к, дов. від 09.08.2006 р.
Від третьої особи : Юрченко В.Є. – пред-к, дов. від 22.05.2007 р.
Сутність спору : ТОВ «Автосервіс» (далі позивач) звернулось до суду з позовом , в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Ізобільненської сільської ради ( далі відповідач) від 09.09.2004 р. № 7 та від 17.02.2006 р. № 31/11. Вимоги мотивовані тим, що згідно з зазначеними рішення було встановлено право ПП «Трек»користуватися земельною ділянкою, на якою розташовані належні позивачу об'єкти нерухомості, що порушує його право власності та положення Земельного кодексу України.
Відповідач письмовий відзив на позов до суду не надіслав, його представник під час розгляду справи пояснив, що зазначені рішення були прийняти у зв'язку з тим, що була відсутня інформація щодо розміщення на земельної ділянки будь-яких об'єктів нерухомості.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 06.12.2007 р., надав письмові пояснення до експертного висновку ( вих. № 612/02-17 від 06.12.2007р.), в якому визнав факт розташування на земельній ділянці, наданої в оренду ПП «Трек», об'єктів нерухомості, які належать позивачу.
ПП «Трек» ( далі третя особа) письмові пояснення по справі не надало, його представник у судових засіданнях визначив, що під час звернення до відповідача з заявою щодо надання в оренду земельної ділянці підприємство не знало, що на неї розташовані об'єкти нерухомості, які належать позивачу
З 01.09.2005 р. набрав чинность Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ) до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин ( ст.104 КАСУ).
Ст.105 КАСУ визначає, що адміністративний позов може містити зокрема вимоги про визнання протиправними та скасуванню або визнанню нечинними рішень я відповідача – суб'єкта владних повноважень- повністю чи окремих його положень.
Право суб'єктів господарської діяльності на землю передбачено ст. 14 Конституції, яки вони реалізують шляхом звернення до органів місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування діючи відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» приймають рішення, щодо прав суб'єктів господарської діяльності використовувати земельні ділянки , які відносяться до земель відповідної територіальної громади.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 ЗК України).
В силу викладеного , приймаючи до уваги те, що в наслідок того, що не були укладені договори оренди земельної ділянки , в наслідок чого ані у позивача , ані у третьої особи ще не виникло право на користування землею, суд вважає , що звернення з позовом про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування виникло в наслідок порушення, на думку позивача, його прав, свобод у сфері публічно-правових відносин. За таких обставин цій спір є публічно-правовим, розгляд справи має здійснюватися відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників учасників процесу , суд
в с т а н о в и в:
На 18 сесії 24 скликання Ізобільненської сільської ради 09.09.2004 р. Було прийнято рішення № 7 про дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки ПП «Трек». Згідно з зазначеним рішення третій особі був наданий дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,15 га із земель запасу відповідача для її надання на умовах довгострокової оренди строком на 49 років.
Ізобільненська сільська рада на 31 сесії 4 скликання 17.02.2006 р. прийняла рішення № 31/11 , яким затвердила проект землеустрою по відведенню земельної ділянки третьої особі для будівництва і обслуговування пункту автосервісу в Ніжній Кутузовкі в районі СТО АвтоВАЗ. Третьої особі була надана в оренду строком на 49 років земельна ділянка площею 0,1274 га за рахунок земель Ізобільненської сільської ради для будівництва та обслуговування пункту автосервісу, яка розташована за адресою: с. Нижня Кутузова, вул. Леніна, 123-А.
На 17 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради 20.04.2007 р. було прийнято рішення № 17/42 , згідно з яким позивачу наданий дозвіл на підготовку проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,9754 га за рахунок земель сільської ради для розміщення автоцентру, який належить йому на праві власності та розташований за адресою : с. Нижня Кутузова, вул. Леніна 123-А.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України ( далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Серед передбачених ст. 12 цього Кодексу повноважень сільських, селищних , міських рад в області земельних відношень є передача земельних ділянок у власність або користування громадянам та суб'єктам господарської діяльності.
Ст. 83 ЗК України визначає, що у комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктах, окрім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розміщені об'єкти комунальної власності.
Згідно зі ст. ст. 123, 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності , здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки за проектами відводу цих ділянок , за умови звернення у відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який розглядає заяву та у місячний термін дає відповідь на цю заяву. Рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про відмову у наданні земельної ділянки у користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів , затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно зі ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичної особи, як не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до Закону України сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 ).
До виключної компетенції селищних рад, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону).
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ЗАТ «Крим-ЛАДА» 23.12.2003 р. був укладений договір купівлі – продажу № 2/2003 , відповідно до умов якого (п.1.1) останнє прийняло на себе зобов'язання передати у власність першого нежитлові приміщення та обладнання , розташовані за адресою : м.Алушта, вул.Леніна 123 (далі майно). Сторони зазначеного договору 24.01.2004 р. уклали додаткову угоду до нього, в який вказали , що після отримання технічної документації в БТІ перелік будівель та споруд, які є предметом договору купівлі – продажу № 2/2003, мав бути уточнений.
Крім того між позивачем та ЗАТ «Крим-ЛАДА» 04.07.2006 р. було укладено додаткову угоду до договору № 2/2003 від 23.12.2003 р., у якої вони уточнили адресу розташування майна, вказавши її – м.Алушта, вул. Леніна 123-а.
Суд, для повного з'ясування обставин справи ухвалою від 12.07.2007 р. провадження по справі зупинив, призначивши землевпорядну експертизу, на вирішення експертів поставив питання щодо знаходження у межах земельної ділянки , право на складання проекту відведення якої надано позивачу , земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу , а також визначення площі земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування об'єктів нерухомості ( споруд та будівель) , які належать позивачу.
У матеріалах справи є висновок експерта № 2103/07 від 14.11.2007 р., в якому зафіксовано, що земельна ділянка площею 0,1274 га , яка надана в оренду відповідачу , входить у межи земельної ділянки площею 0,9754 га , право на складання проекту відведення якої надано позивачу. Експертами зроблений висновок про те, що земельна ділянка, на якій розташовані об'єкти нерухомості (споруду та будівлі) , право власності на які зареєстровано за позивачем , та яка необхідна для їх обслуговування , включає всю земельну ділянку надану в оренду відповідачу. Крім того експертом встановлено, що на земельній ділянці, наданої відповідачу в оренду, знаходиться об'єкт нерухомості, який належить позивачу на праві власності .
За таких обставин , суд вважає , що відповідачем рішення № 7 від 09.09.2004 р. та № 31/11 від 17.02.2006 р. прийняти без з'ясування всіх обставин справи, з порушенням встановлених у Земельному кодексі України прав позивача , у зв'язку з чим їх не можна визнати законними та обґрунтованими , в наслідок чого підлягають задоволенню вимоги по визнанню їх протиправними та скасуванню.
Під час судового засідання, яке відбулось 06.12.2007 р. , були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 10.12.2007 р.
Керуючись ст. ст.94, 98, 157, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити .
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Ізобільненської сільської
ради ( с. Ізобільне, вул.Центральна, 1) від 09.09.2004 р. № 7 та
від 17.02. 2006 р. № 31/11.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Автосервіс»
( м. Сімферополь, пр. Перемоги, 211-А, ЗКПО 32695162) 3,40 грн. – су-
дового збору, 4000 грн. – витрат на проведення експертизи.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційну скаргу не подано, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2007 |
Оприлюднено | 25.12.2007 |
Номер документу | 1223108 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Яковлєв С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні