Рішення

від 15.10.2024 по справі 946/3875/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/3875/24

Провадження № 2/946/2495/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

09.05.2024 року позивачі звернулися до суду з позовними вимогами, якими просять встановити, що частки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є рівними, встановити, що частка ОСОБА_1 у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 15.12.1978 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672 становить 1/6 частку, встановити, що частка ОСОБА_2 у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 15.12.1978 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672 становить 1/6 частку, визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 , за життя спадкодавець залишила заповіт від 22.11.2016 року на ім`я ОСОБА_4 на земельні ділянки, інша частка спадкового майна заповітом неохоплена, спадкоємцями за законом першої черги являються позивачі, спадщину вони прийняли шляхом постійного проживання зі спадкодавцем за однією адресою, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфимової Т.І. № 224/02-14 від 16.04.2024 року, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки право власності на спадковий житловий будинок не зареєстровано в установленому законом порядку.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, підтримали позовні вимоги та наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача, Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належать:

- 2/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 15.12.1978 року, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672 (1/2 частка) та свідоцтва про право на спадщину від 15.12.1978 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672 (1/6 частка).

Згідно до довідки № 473, наданої 12.04.2023 року КП «Ізмаїльське МБТІ», згідно свідоцтва про право власності від 15.12.1978 року, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672 ОСОБА_3 належить 1/2 частка житлового будинку та згідно свідоцтва про право на спадщину від 15.12.1978 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить 1/2 частка житлового будинку. Об`єкти, побудовані без дозвільних документів, відсутні.

Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 370 ЦК України визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Враховуючи те, що 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.12.1978 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672, частки співвласників не виділені, але є рівними, а тому існує можливість визначення ідеальних часток із спільної сумісної власності та припинення права спільної сумісної власності.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12.10.2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 22.11.2016 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І., зареєстрованого за № 4502, ОСОБА_3 заповіла належні їй земельні ділянки, що розташовані на території Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки № 1 - 5122083800:01:001:0086, кадастровий номер земельної ділянки № 2 - 5122083800:01:002:0189 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77062195 від 23.05.2024 року, наданої приватним нотаріусом Єфимовою Т.І., заповіт ОСОБА_3 від 22.11.2016 року, зареєстрований за № 4502 не змінювався та не скасовувався.

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, особою, яка має право на обов`язкову частку являється син - ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 24.11.1971 року міськбюро РАЦС м. Ізмаїла, так як він має право на 1/2 частку спадкового майна, яке неохоплене заповітом, права його не порушені.

Однак не вся спадщина охоплена заповітом, зокрема 2/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тому спадкування цього спадкового майна здійснюється за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являються:

- син - ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 24.11.1971 року міськбюро РАЦС м. Ізмаїла, в графі мати зазначено « ОСОБА_3 »;

- донька - ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 11.04.1967 року міськбюро РАЦС м. Ізмаїла, в графі мати зазначено « ОСОБА_3 ».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено відповідною будинковою книгою, тобто вважаються такими, які фактично прийняли спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфимової Т.І. № 224/02-14 від 16.04.2024 року, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки право власності на спадковий житловий будинок не зареєстровано в установленому законом порядку.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1235, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (адреса: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, буд. 62, код ЄДРПОУ - 26569223) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити, що частки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є рівними.

Встановити, що частка ОСОБА_1 у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 15.12.1978 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672 становить 1/6 частку.

Встановити, що частка ОСОБА_2 у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 15.12.1978 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2-7672 становить 1/6 частку.

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15 жовтня 2024 року.

Суддя: О.Я.Присакар