Постанова

від 03.12.2007 по справі 8623-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8623-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.12.2007Справа №2-11/8623-2007А

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавіта», (98540, м.Алушта, с.Малий Маяк, вул..Новоселівська, 7)

До відповідача – Державної податкової інспекції у м.Алушта, (98500, м.Алушта, вул..Леніна, 22-А)

Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Суддя А.С. Цикуренко

При секретарі Круцюк П.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача  – Карасьов М.П., директор

                           Шевченко Т.М., дов. у справі

Від відповідача – Патраш В.І., дов. у справі

Обставини справи:

     Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0006542301/1 від 22.03.2007 р.; №0006552301/1 від 22.03.2007 р.; №000007220/1 від 22.03.2007 р.

    25.06.2007 р. (вх.№16852) від позивача в суд надійшла заява про зміну предмета адміністративного позову шляхом доповнення предмета позову, просить суд визнати недійсними податкови повідомлення-рішення №0006542301/1 від 22.03.2007 р.; №0006552301/1 від 22.03.2007 р.; №000007220/1 від 22.03.2007 р.; №0006542301/2 від 13.06.2007 р.; №0006552301/2 від 13.06.2007 р.; №00000722002 від 13.06.2007 р.

    Відповідач в своїх запереченнях не згоден з позовними вимогами, вважає позовни вимоги такими, що не підлягають задоволенню за мотивами, викладеними у запереченнях.

    Ухвалою ГС АРК від 24.07.2007 р. суд зупинив дію податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Алушта №0006542301/1 від 22.03.2007 р.; №0006552301/1 від 22.03.2007 р.; №000007220/1 від 22.03.2007 р.; №0006542301/2 від 13.06.2007 р.; №0006552301/2 від 13.06.2007 р.; №00000722002 від 13.06.2007 р.

     Ухвалою ГС АРК від 24.07.2007 р. провадження по справі зупинено до розгляду Господарським судом АРК справи №2-23/4760-2007А

      Ухвалою ГС АРК від 02.11.2007 р. провадження по справі поновлено.

    Справа слуханням відкладалася, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст..150 Кодексу адміністративного судочинства України.

    По клопотанню  представників  сторін провадження по справі здійснювалося   російською мовою у відповідності зі ст. 10 Закону України «Про судоустрій».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників  сторін, суд

                                                     встановив:

     На підставі направлення від 29.12.2006 р. №872/23, виданого ДПІ у м.Алушта, співробітниками ДПІ в м.Алушта проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Аквавіта», ЄДРПОУ 32063318 за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р., про що складений відповідний акт №231/23/32322785 від 16.02.2007 р.

     Вказаною перевіркою встановлени порушення, зокрема, п.п.7.4.1, п.7.4.4., п.7.4 ст.7; п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон №168), а саме : заниження податку на додану вартість в сумі 36256 грн., у тому числі за червень 2006 р. податку на додану вартість в сумі 36256 грн. За результатами перевірки також встановлено завищення сум заявлених до відшкодування податку на додану вартість за липень 2005 р. в сумі 126879 грн. Зазначене привело до безпідставного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі по періодам : за липень 2005 р. в сумі 54365 грн.; за серпень 2005 р. в сумі 2513 грн.; за вересень 2005 р. в сумі 76855 грн.; за жовтень 2005 р. в сумі 47551 грн. Перевіркою також встановлено порушення ст..9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» у частині недотримання термінів декларування валютних цінностей та майна, яке знаходяться за межами України на звітні дати у перевіряємому періоді.

     На підставі акта перевірки №231/23/32322785 від 16.02.2007 р. Державною податковою інспекцією в м.Алушта винесени податкови повідомлення-рішення №0006542301/1 від 22.03.2007 р. на суму податкового боргу в розмірі 90621 грн. та штрафних санкцій в розмірі 45310,5 грн.; №0006552301/1 від 22.03.2007 р. на суму штрафних санкцій в розмірі 63439,50 грн. та №000007220/1 від 22.03.2007 р. на суму штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.

    В процесі розгляду справи 25.06.2007 р. (вх.№16852) позивач змінив позовни вимоги шляхом доповнення предмета позову, просить суд визнати недійсними податкови повідомлення-рішення №0006542301/1 від 22.03.2007 р.; №0006552301/1 від 22.03.2007 р.; №000007220/1 від 22.03.2007 р.; №0006542301/2 від 13.06.2007 р.; №0006552301/2 від 13.06.2007 р.; №00000722002 від 13.06.2007 р. Позивач вважає, що вказани податкови повідомлення-рішення стосуються одного і того ж зобов'язання – сплати пені по одним і тим же видам податкових зобов'язань, видани ДПІ в м.Алушта на однакових підставах.

    Позовни вимоги підлягають задоволенню по наступним обставинам.

    В акті перевірки податкова інспекція висловила свою позицію щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» наступним.

    За червень 2005 р. ТОВ «Аквавіта» була заявлена до відшкодування з бюджету сума ПДВ у розмірі 181244 грн., зазначене сталось внаслідок включення до складу податкового кредиту передплату за сонячне насіння в сумі 1 305 000,00 грн., у тому числі ПДВ 217 500,00 грн. ТОВ «Бізнес-Агро» згідно договору купівлі-продажу №16/06 від 16.07.2005 р. Договором передбачений термін поставки товару – до 01.07.2005 р.

    Згідно банківських виписок передплата була проведена 21.06.2005 р. п/д №418 на суму 670 000,00 грн., у тому числі ПДВ – 111666,67 грн. і 23.06.2005 р. п/д №423 на суму 635 000,00 грн., у тому числі ПДВ – 105833,33 грн. товар підприємство не отримало, але суму ПДВ у розмірі 217500,00 грн. включило в состав податкового кредиту за червень 2005 р.

     Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що ТОВ «Бізнес-Агро» зобов'язаний сплатити відповідні суми податку до Державного бюджету України, але у відповідному податковому періоді такі суми в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку «податкове зобов'язання» не відображав, податок до бюджету не сплачував. Зважаючи на наведене, ТОВ «Аквавіта» безпідставно включено до податкового кредиту з податку на додану вартість в червні 2005 р. суми ПДВ за податковими накладними від ТОВ «Бізнес-Агро» ПДВ за податковими накладними №23 від 21.06.2005 р. в сумі 558333,33 грн. (ПДВ в сумі 111666,67 грн.) та №24 від 23.06.2005 р. в сумі 635000,00 грн. (ПДВ 105833,33 грн.), безпідставно заявлено ПДВ до відшкодування.

    Нарахування податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій здійснено внаслідок виключення із складу податкового кредиту за червень 2005 р. суми податку на додану вартість у розмірі 217 500 грн., сплаченого товариством у складі вартості соняшникового насіння по договору купівлі-продажу №16/06 від 16.06.2005 р., укладеного з ТОВ «Бізнес-Агро», м.Київ.

    Відповідач вважає, що сплата податку на додану вартість до бюджету не здійснена, а відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає лише при фактичній сплаті цих сум до державного бюджету України, а не з самого факту сплати товариством податку на додану вартість в ціні товару.

    Свій висновок перевіряючи обґрунтовують тим, що згідно з даними ВПМ ДПІ у Голосіївському районі м.Київа включення до податкових зобов'язань звітного періоду ТОВ «Бізнес-Агро» ПДВ за податковими накладними №23 від 21.06.2005 р. та №24 від 23.06.2005 р. не підтверджується, а сплата ПДВ в сумі 217 500 грн. до бюджету не здійснювалась.

           З цими висновками погодитися не можна.

     Договір з ТОВ «Бізнес-Агро» №16/06 від 16.06.2005 р. на купівлю насіння було укладено товариством з метою отримання доходу від подальшої реалізації придбаного насіння, тобто з метою використання даного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, Згідно з умовами договору була проведена 100% попередня оплата та отримани від продавця податкові накладні №23 від 21.06.2005 р. і №24 від 23.06.2005 р. на загальну суму ПДВ у розмірі 217 500 грн.

    Рішенням Господарського суду м.Києва від 11.06.2007 р. по справі №31/319 за позовом ТОВ «Аквавіта», м.Алушта до ТОВ «Бізнес-Агро», м.Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу №16/06 від 16.06.2005 р. у задоволенні позова відмовлено. Рішення набуло законної чинності.

    Постановою ГС АРК від 07.08.2007 р. по справі №2-23/4760-2007А за позовом ДПІ в м.Алушта до ТОВ «Аквавіта», м.Алушта; ТОВ «Бізнес-Агро», м.Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.06.2007 р. №16/06, укладеного між відповідачами, в задоволенні позову відмовлено.

    Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 р. по справі №2-23/4760-2007А апеляційна скарга ДПІ в м.Алушта залишена без задоволення. Постанову ГС АРК від 07.08.2007 р. по справі №2-23/4760-2007А залишена без змін.

    З цього вбачається, що у суду відсутні підстави для складання висновку про недійсність договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Аквавіта», м.Алушта та ТОВ «Бізнес-Агро» 16.06.2007 р. №16/06.  

        Пунктом 7.4.1. ст..7 Закону №168 встановлени норми та правила стосовно формування податкового кредиту, а саме : податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,  нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або  виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого  використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у  межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового  кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника  податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

     Віднесення до податкового кредиту здійснено з вимогами п.п.7.4.1 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтєю 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

        Згідно п.7.5.1 ст.7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на  податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

        Платником податку є особа, яка згідно із Законом України №168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення  до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

        Податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періода, визначена згідно з Законом України №168.

        Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма та порядок заповнення яких визначаються відповідно до Закону України №168.

        Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168).

        Згідно із п.7.3.1 ст.7 Закону України №168 датой виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування  коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої  -  дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;      або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

        Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168).

        Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/ВР-97 від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

        Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України (п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168).

        Таким чином, висновок відповідача про право на відшкодування, яке виникає лише при фактичній сплаті податку на додану вартість позивачем є безпідставним.

      Щодо податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта №0000072200/1 від 22.03.2007 р., яким ТОВ «Аквавита» донараховані фінансови санкції у сумі 170 грн. за порушення термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться, суд вважає, що воно винесено ДПІ в м.Алушта безпідставно та підлягає скасуванню у зв'язку з наступним.

     Згідно ст..9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

    Відповідно до п.3 Наказу Міністерства фінансоів України №207 від 25.12.2006 р. «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності. Згідно із затвердженою формою Декларації, обов'язковому декларуванню підлягають лише валютні цінності, які належать резиденту України та знаходяться за її межами, та по яких на звітну дату перевищено встановлені валютним законодавством терміни. Товари за контрактом були поставлені в червні 2006 р., тобто в межах звітного кварталу. На звітну дату валютні цінності, доходи та майно, які належать ТОВ «Аквавита» і знаходяться за межами України, були відсутні, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про відсутність за межами України валютних цінностей та майна від 01.07.2005 р. та від 01.10.2005 р. (а.с.71-72 т.2).

    Згідно Положення, затвердженого Постановою правління НБУ №49 від 08.02.2000 р. «Про затвердження Положення про валютний контроль» п.2.7 неподання або несвоєчасне подання резидентами України Декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

     З огляду на вищевказане, суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень №0006542301/1 від 22.03.2007 р.; №0006552301/1 від 22.03.2007 р.; №000007220/1 від 22.03.2007 р.; №0006542301/2 від 13.06.2007 р.; №0006552301/2 від 13.06.2007 р.; №00000722002 від 13.06.2007 р. є правомірними.

      Вступна та резолютивна частина постанови оголошена в судовому засіданні 11.12.2007 р.

     На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.94, ст. 98, 150, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

Постановив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта №0006542301/1 від 22.03.2007 р.

3.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта №0006552301/1 від 22.03.2007 р.

4.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта №000007220/1 від 22.03.2007 р.

5.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта №0006542301/2 від 13.06.2007 р.

6.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта №0006552301/2 від 13.06.2007 р.

7.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта №00000722002 від 13.06.2007 р.

      Постанова складено та підписано 24.12.2006 р.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Цикуренко А.С.