Рішення

від 13.11.2007 по справі 9009-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9009-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2007Справа №2-13/9009-2007

За позовом Державного підприємства «Держінвест», м. Севастополь пр-тГероїв Сталінграда, 43

До відповідача Гурзуфської селищної ради, м. Ялта смт. Гурзуф вул. Подвойського, 9

Про відміну рішення.

Суддя ГС  АР  Крим А.І.Жукова

Представники:

Від позивача –  Лєвченко М.І. – в.о. директора.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору: позивач - Державне підприємство «Держінвест» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Гурзуфської селищної ради та просить відмінити рішення  5 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради № 5 від 31.08.2006 року та п. 1.3 рішення 14 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради № 31 від 27.04.2007 року й оставити у силі пункт 1.2 рішення 28 сесії  24 скликання  № 20 від 14.05.2004 року та пункт 1.1 рішення 44 сесії  4 скликання № 27 від 21.03.2005 року Гурзуфської селищної ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Гурзуфська селищна рада спірними рішеннями відмінила своє рішення, яким була надана згода позивачу на  складання проекту відводу земельної ділянки площею 0,5 га  для будівництва багатоквартирного будинку.

Заявою від 12.10.2007 року позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним та відмінити рішення  5 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради № 5 від 31.08.2006 року та п. 1.3 рішення 14 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради № 31 від 27.04.2007 року.

Представник відповідача чотири рази судове засідання не з'явився, причини неприбуття суду не відомі. Про день та час слухання справи  був сповіщений належним чином.

Справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд –

В С Т А Н О В И В :

14.05.2004 року Гурзуфською селищною радою було винесене рішення № 20, відповідно до якого було дано дозвіл на складання проекту відводу по наданню ДП «Держінвест» земельної ділянки орієнтировної площі 0,05 га в оренду строком на 5 років для будівництва жилого багатоквартирного будинку за адресою: смт. Гурзуф вул. Санаторна, район «Жемчужного берегу».

Рішенням 44 сесії 4 скликання Гурзуфської селищної ради № 27 від 01.03.2005 року були внесені зміни у пункт 1.2  рішення  № 20 від 14.05.2004 року  у частині площі земельної ділянки, а саме: 0,5 га.

18.08.2006 року військовий прокурор Севастопольського гарнізону виніс протест на вказані вище рішення, посилаючись на рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради Кримської області УРСР від 25.06.1986 року № 287/5 про надання дозволу Центральному Гурзуфському військовому санаторію на розробку проекту забудови мікрорайону у районі вул.  Санаторної.

Рішенням Гурзуфської селищної ради № 5 від 31.08.2006 року  «Про розгляд протесту військового прокурора Севастопольського гарнізону полковника юстиції Звейко М.Я.»  протест прокурора було задоволено, відмінено рішення  5 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради № 5 від 31.08.2006 року та п. 1.3 рішення 14 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради № 31 від 27.04.2007 року.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню й при цьому виходить з наступного.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю отримується і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності ( юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Ст. 116 ЗК України  визначає, що громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених цим кодексом. Придбання права на землю громадянами і юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх в користування. Серед передбачених ст. 12 цього Кодексу повноважень  сільських, селищних, міських рад у області земельних відносин є передача земельних ділянок у власність  або в користування  громадянам і суб'єктам господарської діяльності.

         Згідно зі ст. ст. 123, 124 ЗК України  передача в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди  земельної ділянки за проектами відведення  цих ділянок, за умови звернення у відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який розглядає  заяву  і в місячний термін  дає відповідь на цю заяву.

Судом встановлено, що позивач звернувся з відповідною заявою до Гурзуфської селищної ради, у зв'язку із чим й було прийняте рішення № 20, відповідно до якого було дано дозвіл на складання проекту відводу ДП «Держінвест».

Ст. 73 Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих ним повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями на відповідній території.

Згідно ст. 59 вказаного Закону  рішення виконавчого комітету ради з питань,  віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, а акти органів місцевого самоврядування по мотивах їх невідповідності Конституції України або законах України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, Гурзуфська селищна рада не мала права сама відміняти раніше прийняті нею рішення.

Судом встановлено, що проект забудови розроблений не був, крім того, земельна ділянка Центральному Гурзуфському військовому санаторію  не виділялася. Також у рішенні від 25.06.1986 року № 287/5 не вказана площа  та конкретна адреса земельної ділянки.

Судом також встановлено, що Центральний Гурзуфський військовий санаторій  у 2003 році був виділений із складу Міністерства оборони України та переданий Управлінню справами президента. Тобто військовий прокурор Севастопольського гарнізону при винесенні протесту фактично не зачепив інтересів Міністерства оборони України.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача у порядку статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписане  03.12.2007 року.

З обліком викладеного,  керуючись ст. ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд  -  

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення  5 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради № 5 від 31.08.2006 року.

Визнати недійсним п. 1.3 рішення 14 сесії 5 скликання Гурзуфської селищної ради № 31 від 27.04.2007 року.

Стягнути з Гурзуфської селищної ради, м. Ялта смт. Гурзуф вул. Подвойського, 9; банківські реквізити суду не відомі) на користь Державного підприємства «Держінвест», м. Севастополь пр-т Героїв Сталінграда, 43, ЗКПО 32789574, банківські реквізити суду не відомі) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.