Рішення

від 07.10.2024 по справі 694/1795/24

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/1795/24

провадження № 2/694/506/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

07.10.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

з участю секретаря Литвин Н.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мизинівське» ( вул. Колгоспна, 2, с. Мизинівка, Звенигородський район Черкаської області, код ЄДРПОУ 30492784, тел. 0978624715, електронна пошта відсутня) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку невідомі, електронна пошта відсутня), третя особаяка не заявляє самостійних вимог Водяницька сільська рада Звенигородського району Черкаської області (адреса: вул.Богдана Хмельницького, 64, с.Водяники, Звенигородського району, Черкаської області) про визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивача СТОВ «Мизинівське» о собі директора ОСОБА_2 звернулосья до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 05.04.2007, САВ №146587 від 05.04.2007, САВ №146590 від 05.04.2007,на ім`я ОСОБА_3 на об`єкти нерухомого майна - приміщення комори, корівника та критого току, розташовані в АДРЕСА_2 . Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 прав власності на нежитлові приміщення: будівлю корівника А, 1815,0кв.м., прибудову а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18425602), розташоване в АДРЕСА_2 .,критий тік, А, 1144,8кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18425266), розташоване в АДРЕСА_2 .,будівлю комори А, 398,2кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18425372), розташоване в АДРЕСА_2 .Визнати за СТОВ «Мизинівське» право власності на нежитлові приміщення: будівлю корівника А, 1815,0 кв.м., прибудову а, розташованих в АДРЕСА_2 .,критий тік, А, 1144,8кв.м., розташоване в АДРЕСА_2 .,будівлю комори А, 398,2кв.м.розташоване в АДРЕСА_2 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02 квітня 2007 року між співвласниками майна, що належить їм на праві спільної часткової власності, в особі Голови комітету (уповноваженого) ОСОБА_3 і СТОВ «Мизинівське» було укладено договір оренди (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору співвласники передали належні їм на праві спільної часткової власності основні засоби господарству в оренду на 10 років. Перелік основних засобів, що передавались в оренду за вказаним Договором, визначений в додатку №2. Серед вказаного переліку були приміщення комори, критого току та корівника.

Відповідно до п. 3.4. Договору господарство (СТОВ «Мизинівське») має право викуповувати частки співвласників у праві спільної власності на майно.

До укладення вказаного договору, з метою реєстрації прав на нерухоме майно, яке належало співвласникам на праві спільної часткової власності, виконавчий комітет Мизинівської сільської ради виніс рішення про визнання права власності на вказані об`єкти нерухомого майна за уповноваженою особою ОСОБА_3 .. Серед вказаних рішень рішення №9 від 22.03.2007, відповідно до якого за уповноваженою особою ОСОБА_3 було визнано право власності на приміщення корівника, розташованого в АДРЕСА_2 та видано відповідне свідоцтво про право власності; рішення №11 від 22.03.2007, відповідно до якого за уповноваженою особою ОСОБА_3 було визнано право власності на приміщення критого току, розташованої в АДРЕСА_2 та видано відповідне свідоцтво про право власності; рішення №12 від 22.03.2007, відповідно до якого за уповноваженою особою ОСОБА_3 було визнано право власності на приміщення комори, розташованої в АДРЕСА_2 та видано відповідне свідоцтво про право власності.

СТОВ «Мизинівське» було викуплено частки співвласників у праві спільної власності на майно у розмірі 100% та отримано відповідне свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧЕ-1 №063827 від 24.11.2020.

Після отримання свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ «Мизинівське» мало на меті зареєструвати право власності на об`єкти нерухомого майна, які входили до складу даного паю, проте зареєструвати право власності на приміщення комори, корівника та критого току розташовані в АДРЕСА_2 не виявилось можливим внаслідок реєстрації права на них уповноваженої особи ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Єдиним спадкоємцем після його смерті є його дружина відповідач у справі ОСОБА_1 .

Наявність зареєстрованого права на вказане приміщення унеможливлює реалізацію прав СТОВ «Мизинівське» на належне йому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства майно, в т.ч. і приміщення комори.

Відтак, свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 05.04.2007, НОМЕР_3 від 05.04.2007, НОМЕР_4 від 05.04.2007,на ім`я ОСОБА_3 на об`єкти нерухомого майна - приміщення комори, корівника та критого току, розташовані в АДРЕСА_2 підлягають скасуванню.

СТОВ «Мизинівське», як власник майнового паю члена КСП СТОВ «Мизинівське» має намір оформити право власності на об`єкти нерухомого майна - приміщення комори, корівника та критого току, що розташовані в АДРЕСА_2 .

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.07.2024 року було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомленням) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 08.08.2024 року отримала копію ухвали про відкриття провадження та пакет документів. Просила справу розглядати без її участі. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.

09.09.2024 року від СТОВ «Мизинівське» в особі директора Холоменюка Г.Ф. надійшла заява про залучення Водяницької сільської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, яка була задоволена ухвалою суду від 19.09.2024 року.

09.09.2024 року на адресу суду від СТОВ «Мизинівське» в особі директора Холоменюка Г.Ф. надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 02.10.2024 року отримала заяву про збільшення позовних вимог. Не заперечує проти їх задоволення.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог Водяницькою сільською радою Звенигородського району Черкаської області подано до суду заяву від 02.10.2024 про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення позову не заперечують.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 02 квітня 2007 року між співвласниками майна, що належить їм на праві спільної часткової власності, в особі Голови комітету (уповноваженого) ОСОБА_3 і СТОВ «Мизинівське» було укладено договір оренди (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору співвласники передали належні їм на праві спільної часткової власності основні засоби господарству в оренду на 10 років. Перелік основних засобів, що передавались в оренду за вказаним Договором, визначений в додатку №2. Серед вказаного переліку були приміщення комори, критого току та корівника.

Відповідно до п. 3.4. Договору господарство (СТОВ «Мизинівське») має право викуповувати частки співвласників у праві спільної власності на майно.

Виконавчий комітет Мизинівської сільської ради виніс рішення про визнання права власності на вказані об`єкти нерухомого майна за уповноваженою особою ОСОБА_3 .

Серед вказаних рішень рішення №9 від 22.03.2007, відповідно до якого за уповноваженою особою ОСОБА_3 було визнано право власності на приміщення корівника, розташованого в АДРЕСА_2 та видано відповідне свідоцтво про право власності; рішення №11 від 22.03.2007, відповідно до якого за уповноваженою особою ОСОБА_3 було визнано право власності на приміщення критого току, розташованої в АДРЕСА_2 та видано відповідне свідоцтво про право власності; рішення №12 від 22.03.2007, відповідно до якого за уповноваженою особою ОСОБА_3 було визнано право власності на приміщення комори, розташованої в АДРЕСА_2 та видано відповідне свідоцтво про право власності.

СТОВ «Мизинівське» було викуплено частки співвласників у праві спільної власності на майно у розмірі 100% та отримано відповідне свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧЕ-1 №063827 від 24.11.2020.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Єдиним спадкоємцем після його смерті є його дружина відповідач у справі ОСОБА_1 , яка спірне спадкове майно у вигляді спадщини не прийняла.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Так, спірні правовідносини урегульовані нормами як цивільного, так і земельного законодавства.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокремадоговори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 28.02.2001, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності.

У відповідності до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року 1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки постановлено забезпечити всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, сільських (фермерських) господарств, товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі приватні формування). Це право гарантоване ч. 2ст. 14 Конституції Україниі не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями. В свою чергу,Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки тапостановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки передбачено недопущення порушень майнових прав, забезпечення вільного здійснення права власності на майнові паї та виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників.

Відповідно до ч. 2, 3ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Згідно зіст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2ст.318 ЦК Українивстановлено, що усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Частинами 1, 2ст. 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особливість визнання недійсним свідоцтва про право власності зумовлена сутністю такого, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчувальний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

Відтак, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право власності прав інших осіб, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право власності недійсними.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У постановах Верховного Суду від 03.08.2022 року у справі №645/3067/19, від 17.08.2022 року №450/441/19, від 22.08.2022 року у справі №597/977/21 викладено правовий висновок про те, що визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_3 діяв як уповноважена особа співвласників майнових паїв, а майно на яке останньому були видані свідоцтва про право власності перебувало у спільній власності власників майнових паїв, то свідоцтва про право власності як на фізичну особу були видані помилково. У зв`язку з тим, що позивач є власником 100% майнових паїв і внаслідок наявності зареєстрованого права власності на іншу особу порушуються права останнього, відтак, наявні правові підстави для визнання недійсними вказаних свідоцтв. Крім того, оскільки встановлено наявність підстав для визнання недійсним свідоцтв про право власності, а отже і припинення права, яке цими свідоцтвами підтверджувалося, то необхідно скасувати державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно дост. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною першоюстатті 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом Українивід 17липня 1997року №475/97-ВР«Про ратифікаціюКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод1950року,Першого протоколута протоколів№ 2,4,7та 11до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частина четверта статті 3Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цьогоЗакону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначенихстаттею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Статтею 355 ЦК Українивстановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Частиною 1ст. 356 ЦК Українипередбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Кожен із співвласників має право на виділ в натурі його частки із спільного майна за згодою інших співвласників (ч. 1ст. 367 ЦК України).

Підпунктом «а» пункту 1Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 рокуза№ 1529/99передбачено забезпечення усім членам колективних сільськогосподарських підприємств право вільного виходу з цих підприємств із майновими паями.

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, що зазначено вст. 361 цього ж кодексу.

Відповідно дост. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що СТОВ «Мизинівське» було викуплено частки співвласників у праві спільної власності на майно у розмірі 100% та отримано відповідне свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧЕ-1 №063827 від 24.11.2020. Після отримання свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ «Мизинівське» мало на меті зареєструвати право власності на об`єкти нерухомого майна, які входили до складу даного паю, проте зареєструвати право власності на приміщення комори, корівника та критого току розташовані в АДРЕСА_2 не виявилось можливим внаслідок реєстрації права на них уповноваженої особи ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Єдиним спадкоємцем після його смерті є його дружина відповідач у справі ОСОБА_1 .

Наявність зареєстрованого права на вказане приміщення унеможливлює реалізацію прав СТОВ «Мизинівське» на належне йому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства майно.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги позицію відповідача, який надав до суду заяву про визнання позову. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.

Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, а отже такими, що підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Суд вирішує порядок розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, проте оскільки позивач не просив суд стягувати судовий збір з відповідача, останній слід віднести на рахунок позивача.

Частиною 1ст. 142 ЦПК Українипередбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Зазначене узгоджується з ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».

За подання даного позову до суду позивач сплатив судовий збір в сумі у сумі 3028,00 грн., згідно квитанції АТ КБ "ПриватБанк" № 0.0.3756328394.1 від 16.07.2024 року та в сумі 7351.50 грн. згідно платіжної інструкції АТ "Райфайзен Банк" №173 від 30.08.2024 року. Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст.142 ЦПК України, та дійшов висновку про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, що становить 5189,75 грн.

Керуючись ст. ст.317,318,319,355,356,358,367,392 ЦК України,ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст.ст.200,209,213 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мизинівське» ( вул. Колгоспна, 2, с. Мизинівка, Звенигородський район Черкаської області, код ЄДРПОУ 30492784, тел. 0978624715, електронна пошта відсутня) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку невідомі, електронна пошта відсутня), третя особаяка не заявляє самостійних вимог Водяницька сільська рада Звенигородського району Черкаської області (адреса: вул.Богдана Хмельницького, 64, с.Водяники, Звенигородського району, Черкаської області) про визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення задовольнити.

Визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 05.04.2007, НОМЕР_3 від 05.04.2007, НОМЕР_4 від 05.04.2007,на ім`я ОСОБА_3 на об`єкти нерухомого майна - приміщення комори, корівника та критого току, розташовані в АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 прав власності на нежитлові приміщення: будівлю корівника А, 1815,0кв.м., прибудову а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18425602), розташоване в АДРЕСА_2 .,критий тік, А, 1144,8кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18425266), розташоване в АДРЕСА_2 .,будівлю комори А, 398,2кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18425372), розташоване в АДРЕСА_2 .

Визнати за СТОВ «Мизинівське» право власності на нежитлові приміщення: будівлю корівника А, 1815,0 кв.м., прибудову а, розташованих в АДРЕСА_2 .,критий тік, А, 1144,8 кв.м., розташоване в АДРЕСА_2 .,будівлю комори А, 398,2 кв.м.розташоване в АДРЕСА_2 .

Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Мизинівське» ( вул. Колгоспна, 2, с. Мизинівка, Звенигородський район Черкаської області, код ЄДРПОУ 30492784, тел. 0978624715, електронна пошта відсутня) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у сумі 3028,00 грн., згідно квитанції АТ КБ "ПриватБанк" № 0.0.3756328394.1 від 16.07.2024 року та сплаченого в сумі 7351.50 грн. згідно платіжної інструкції АТ "Райфайзен Банк" №173 від 30.08.2024 року, що становить 5189,75 грн..

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 07.10.2024.

Суддя Д.І.Сакун