Ухвала

від 15.10.2024 по справі 759/21165/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/7015/24

ун. № 759/21165/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні 12023000000002077, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 307, частинами другою, третьою статті 311 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 307, частинами другою, третьою статті 311 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2024 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні 12023000000002077, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 307, частинами другою, третьою статті 311 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, перебувають матеріали кримінального провадження № 12023000000002077 від 08.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою ст. 307, частинами другою, третьою статті 311 КК України.

Незважаючи на вимоги законодавства щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, у ОСОБА_4 за невстановлених обставин та у невстановлений в ході досудового розслідування час, однак не пізніше 14.08.2023 року, виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено PVP та MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), у великих та особливо великих розмірах, а також прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю у великих розмірах, з метою отримання сталого незаконного прибутку.

З метою унеможливлення викриття своєї незаконної діяльності, ОСОБА_4 вирішив застосовувати під час незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, розроблені ним засоби конспірації, а саме: безконтактний збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, шляхом здійснення поштових відправлень за допомогою сервісів ТОВ «Нова Пошта», ТОВ «ТД «Міст Експрес», тощо; вигадані анкетні дані під час здійснення поштових відправлень з прихованим вмістом наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, а також «одноразові» абонентські номери, які зазначались як контакт відправника; зміна відділень поштових сервісів ТОВ «Нова Пошта», ТОВ «ТД «Міст Експрес»; приховання наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів під час здійснення поштових відправлень в іграшках, електричних приборах, тощо; зміна одягу, використання сонцезахисних окулярів, кепок, безпосередньо перед відвідуванням поштових відділень, приміщень магазинів, де вони розташовані, з метою унеможливлення ідентифікації особи за зовнішністю; зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в гаражному приміщенні, що перебуває у користуванні останнього.

Таким чином, з метою отримання сталого незаконного прибутку, ОСОБА_4 , розробивши чіткий, послідовний план своєї незаконної діяльності, з серпня 2023 року до моменту припинення його злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів, вчинив ряд тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у великих та особливо великих розмірах.

17.04.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України.

Крім того, цього ж дня о 12 год. 19 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Надалі, 17.04.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

18.04.2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком 60 діб, який на даний час продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.07.2024 року, включно.

12.07.2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 17.10.2024 року.

15.07.2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 12.09.2024 року.

06.09.2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 17.10.2024 року.

30.09.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри то нову підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів, в особливо великих розмірах, з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 Кримінального кодексу України.

08.10.2024 року ОСОБА_4 та стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України.

За переконанням органу досудового розслідування, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 311 КК України повністю підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні № 12023000000002077 докази та інші зібрані матеріали у своїй сукупності, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що на даний час, не викликає сумніву факт існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому протиправних дій як в розрізі національного законодавства так і практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, згідно зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення у яких підозрюється ОСОБА_4 являються тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Сторона обвинувачення вважає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства даного кримінального провадження, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

Ризик, передбачений пунктом першим частини першої статті 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду. Ризик, передбачений пунктом другим частини першої статті 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ризик, передбачений пунктом четвертим частини першої статті 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Ризик, передбачений пунктом п`ятим частини першої статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зважаючи на викладене, за переконання органу досудового розслідування, інший більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також для запобігання вищевказаним ризикам.

Неможливість обрання стосовно підозрюваного іншого запобіжного заходу обґрунтовується його можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати будь-яку із речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, з часу обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу вищенаведені ризики не зменшилися та наявні до цього часу в повному обсязі, оскільки в ході досудового розслідування з моменту обрання запобіжного заходу під час проведення слідчих дій не здобуто доказів, що самостійно чи в своїй сукупності з іншими доказами дають підстави для можливої зміни раніше повідомленої підозри з кваліфікацією статті, санкція якої передбачає менш тяжке покарання, ніж те, яке передбачено на цей час, у разі визнання підозрюваного винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 закінчується 17.10.2024 року, однак у зв`язку із ознайомленням сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо, тобто стороні обвинувачення в ході досудового розслідування необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр.

На підставі викладеного просять слідчого суддю продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб, без визначення розміру застави.

У судовому засідання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, наголосив на тому, що клопотання не підсудне Святошинському районному суду м. Києва.

У судовому засіданні підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, перебувають матеріали кримінального провадження № 12023000000002077 від 08.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою ст. 307, частинами другою, третьою статті 311 КК України.

Постановою заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України від 03 жовтня 2024 року про внесення змін до складу слідчих слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінально провадженні, визначено місцем здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002077 від 08.11.2023 року за місцем розташування органу досудового розслідування - управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління НП України, за адресою: м. Київ, Святошинський район, бульв. Миколи Руденка, 22-А (а.с. 24-25).

Відтак, клопотання подане органом досудового розслідування із дотриманням правил підсудності.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Зважаючи на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року (справа №759/18052/24) ухвала про тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 17 жовтня 2024 року включно (а.с. 221).

Із клопотанням про продовження строку тримання під вартою орган досудового слідства звернувся 11 жовтня 2024 року року.

Зважаючи на викладене, клопотання про продовження строку тримання під вартою подано у строк, визначений ст. 199 КПК України.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

18 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком 60 діб.

13 червня 2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 17 липня 2024 року.

15 липня 2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 12 вересня 2024 року.

06 вересня 2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 17 жовтня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

17 квітня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України.

17 квітня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

30 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри то нову підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України та незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів, в особливо великих розмірах, з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 Кримінального кодексу України.

У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 статті 307, ч.ч. 2, 3 статті 311 КК України підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема:протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 269 КПК України від 20.11.2023 відносно ОСОБА_4 ; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 263 КПК України від 06.10.2023 року відносно ОСОБА_4 ; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 261, 262 КПК України від 21.08.2023 року відносно ОСОБА_4 під час якої відібрано зразок кристалічної речовини; висновком експерта №СЕ-19-23/49326-НЗПРАП від 06.10.2023 року, відповідно до якого зразок кристалічної речовини, вилученої з поштового відправлення, здійсненого ОСОБА_4 , містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 1,6727 г.; протоколом огляду відеозапису від 12.09.2023 року на якому зафіксовано здійснення ОСОБА_4 поштового відправлення; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 269 КПК України від 11.10.2023 року відносно ОСОБА_4 ; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 261, 262 КПК України від 26.08.2023 року відносно ОСОБА_4 під час якої відібрано зразок кристалічної речовини; висновком експерта №СЕ-19-23/49318-НЗПРАП від 30.10.2023 року, відповідно до якого зразок кристалічної речовини, вилученої з поштового відправлення, здійсненого ОСОБА_4 , містить у своєму складі прекурсор - фенілнітропропен, масою 12,0769 г.; протоколом огляду відеозапису від 08.09.2023 року на якому зафіксовано здійснення ОСОБА_4 поштового відправлення; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 261, 262 КПК України від 15.01.2023 року відносно ОСОБА_4 під час якої відібрано зразок кристалічної речовини з поштового відправлення №20450848278539; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 261, 262 КПК України від 15.01.2023 року відносно ОСОБА_4 під час якої відібрано зразок кристалічної речовини з поштового відправлення №20450848289211; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 261, 262 КПК України від 15.01.2023 року відносно ОСОБА_4 під час якої відібрано зразок кристалічної та рослинної речовини з поштового відправлення №20450848959907; висновком експерта №СЕ-19-24/5897-НЗПРАП від 22.02.2024 року, відповідно до якого зразок речовин, вилучених з поштових відправлень, здійснених ОСОБА_4 , містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), масою 1,3267 г., а також особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 2,5282 г.; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 267, 274 КПК України від 29.01.2024 року за місцем незаконної діяльності ОСОБА_4 , де було вилучено зразки речовин; висновком експерта №СЕ-19-24/8103-НЗПРАП від 12.03.2024 року, відповідно до якого зразки речовин, вилучених з місця незаконної діяльності ОСОБА_4 , містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), масою 3,6174 г., а також особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 0,1128 г.; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 261, 262 КПК України від 30.01.2023 року відносно ОСОБА_4 під час якої відібрано зразок кристалічної речовини з поштового відправлення №20450857059698; висновком експерта №СЕ-19-24/8096-НЗПРАП від 22.02.2024 року, відповідно до якого зразок речовини, вилученої з поштового відправлення, здійсненого ОСОБА_4 , містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), масою 0,4569 г.; протоколом за результатами проведення НСРД, передбаченої ст. 260 КПК України від 04.03.2024 року за місцем незаконної діяльності ОСОБА_4 ; протоколом за результатом проведення обшуку за місцем незаконної діяльності ОСОБА_4 - гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Яструб» ЄДРПОУ 23067952, що за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено кристалічну речовину, яка відповідно до висновків експертів містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, а також навісний замок за допомогою якого замикались ворота вказаного приміщення; висновком експерта №СЕ-19/104-24/16323-НЗПРАП від 17.04.2024 року, відповідно до якого зразок речовини, вилученої з гаражного приміщення, яким користувався ОСОБА_4 , містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA) масою 26,5977 г., тобто в особливо великих розмірах; показаннями свідка ОСОБА_8 - власника гаражного приміщення № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Яструб» ЄДРПОУ 23067952; висновком експерта №СЕ-19-24/33722-НЗПРАП від 22.05.2024 року, відповідно до якого речовини рослинного походження, вилучені з гаражного приміщення, яким користувався ОСОБА_4 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою 7,7699 г.; висновком експерта №СЕ-19-24/33714-НЗПРАП від 27.05.2024 року, відповідно до якого порошкоподібні речовини рожевого кольору, вилучені з гаражного приміщення, яким користувався ОСОБА_4 , містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA) загальною масою 1760,2144 г., тобто в особливо великих розмірах; протоколом за результатами проведення обшуку автомобіля, що належить підозрюваному ОСОБА_4 під час якого виявлено та вилучено ключі від замка; висновком експерта №СЕ-19-24/34026-ТР від 03.06.2024 року відповідно до якого навісний замок, вилучений під час проведення обшуку з воріт гаражного приміщення № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Яструб» ЄДРПОУ НОМЕР_2 , відмикається трьома однотипними ключами, які були вилучені під час обшуку автомобіля, що належить підозрюваному ОСОБА_4 ; іншими матеріалами у своїй сукупності.

Таким чином, при дослідженні матеріалів справи, доданих до клопотання, суд встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 статті 307, ч.ч. 2, 3 статті 311 КК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначає, що сторона обвинувачення вважає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства даного кримінального провадження, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

Ризик, передбачений пунктом першим частини першої статті 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а тому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, це може спонукати останнього до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території або за кордон та тривалого переховування від органів слідства та суду з метою уникнення зазначеного вище покарання.

Ризик, передбачений пунктом другим частини першої статті 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що діяльність ОСОБА_4 та інших, невстановлених на даний час, співучасників здійснювалась із застосуванням заходів конспірації (вигаданих анкетних даних, постійно-змінюваних абонентських номерів, інтернет мессенджерів, приховання наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів під час здійснення поштових відправлень в іграшках, електричних приборах, продуктах харчування, тощо; зміна одягу, використання сонцезахисних окулярів, кепок, безпосередньо перед відвідуванням поштових відділень, приміщень магазинів, де вони розташовані, з метою унеможливлення ідентифікації особи за зовнішністю) та розповсюджувалась на території різних регіонів України, а тому перебуваючи на волі останній може вчинити дії спрямовані на знищення або приховування на даний час невідшуканих речей чи документів, які як самостійно так і в своїй сукупності можуть містити значення речових доказів, а саме: чорнових записів щодо обставин інкримінованих та інших, вчинених співучасниками вказаної злочинної діяльності, мобільних терміналів, комп`ютерів, планшетів, які могли використовуватись у вказаній злочинній діяльності чи інформації, яка може зберігатись на віртуальних «хмарних» сховищах, тощо.

Ризик, передбачений пунктом четвертим частини першої статті 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може бути виражений у створенні підозрюваним ОСОБА_4 штучних доказів чи підбурення осіб, які не були свідками кримінальних правопорушень, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.

Ризик, передбачений пунктом п`ятим частини першої статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів може приносити швидкий стабільний заробіток. Крім того, на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено інших учасників та організатора всієї злочинної діяльності та канали надходження заборонених речовин та місця їх незаконного виготовлення, що може свідчити про високу ймовірність продовження ОСОБА_4 вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Слідчий суддя погоджується, вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на наявні матеріали досудового розслідування у їх сукупності, що додані до клопотання.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтовується можливістю підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати будь-яку із речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, суд вважає доведеним, що заявлені ризики не зменшились, вони виправдовують тримання особи під вартою та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1, 7, 10 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

08 жовтня 2024 року стороні захисту повідомлено про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002077 від 08.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 307, частинами другою, третьою статті 311 КК України завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту та з цього дня розпочато ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

На даний час етап ознайомлення із матеріалами досудового розслідування не завершений, тому слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки матеріали кримінального провадження є досить об`ємними і здійснення ознайомлення всіх сторін провадження та виконання вимог ст.ст. 290, 291 КПК України в строк дії ухвали слідчого судді не вбачається за можливе, а також з врахуванням того, що ризики, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не зникли, тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судове рішення стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його продовження, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК). Слідчому судді, необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 - 112 рішення від 01.03.2007; п. 85 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Слідчий суддя зобов`язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України»).

Збереження обґрунтованої підозри є обов`язковою умовою правомірності продовження тримання під вартою. Проте, коли національні органи судової влади спочатку досліджують, «негайно» після арешту, чи слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, цієї підозри недостатньо, і органи влади повинні також надати інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 222, і «Бузаджи проти Республіки Молдова § 102. Коли такі підстави виправдовують позбавлення волі, суд має також з`ясувати, чи виявили компетентні національні органи «особливу ретельність» у провадженні справи «Бузаджи проти Республіки Молдова» § 87; «Ідалов проти Росії» § 140.

Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти Росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти Россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти Росії» §§ 30-32.

Квазі-автоматичне продовження строку тримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у частині 3 статті 5 «Тейс проти Румунії» § 40.

Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 234.

Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.

Зважаючи на зазначені норми кримінального процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у конкретному кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 307, частинами другою, третьою статті 311 КК України.

Зважаючи на вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, практику європейського суду з прав людини, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, оскільки з урахуванням наведених обставин та встановлених ризиків, інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків до завершення ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 193,194, 196-197, 199, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні 12023000000002077, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 307, частинами другою, третьою статті 311 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 30 діб, тобто до 14.11.2024 року включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено і оголошено в приміщенні суду 16.10.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1