Рішення

від 19.11.2007 по справі 14094-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

14094-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2007Справа №2-7/14094-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватал» (95048, м. Сімферополь, вул. Трубаченко,11, кв. 10,  ідентифікаційний код 33434400)

Про стягнення 3959,07 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Герасименко В.О. – ю/к., дов. №1288 від 15.02.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”  звернулось в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватал»  про стягнення 3959,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих за типовим договором №6193 від 28.12.2005 р.. телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватал» перед ВАТ „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» за період з 01.10.2006 р. по 01.03.2007 р. складає 3570,65 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 100,25 грн., 219,80 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 68,37 грн.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

28.12.2005 р. між Кримською філією Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” («Підприємство зв'язку») та Товариством  з обмеженою відповідальністю «Акватал» (Споживач) був укладений договір № 6193 на надання послуг електрозв'язку, згідно п. 1 якого Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, зазначені в додатку 1 та  безкоштовні послуги, які зазначені в додатку 2.

Відповідно до п. 4.2 Договору Споживач сплачує послуги електрозв'язку по спільно узгодженій кредитній основі з отриманням рахунків в абонентському відділі.

Згідно з п. 4.3 Договору Споживач повинен своєчасно сплачувати надані послуги.

Пунктом 4.5 Договору сторони передбачили, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць здійснюються споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку стягується додаткова плата в розмірі 2 відсотків вартості наданих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов'язки за договором належним чином та надані послуги телефонного зв'язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками (а. с. 39-44), оборотною відомістю (а. с. 13), довідкою-розрахунком (а. с. 14), даними по обсягу наданих послуг (а. с. 18-21), роздруківкою телефонних переговорів (а. с. 22-34). Проте, оплата за надані послуги ТОВ  «Акватал» здійснюється не в повному обсягу. Так, заборгованість відповідача за період з 01.10.2006р по 01.03.2007р. складає 3570,65 грн., та підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач  не представив суду доказів оплати вартості наданих йому послуг, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.  При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих йому телекомунікаційних послуг за договором №6193 від 28.12.2005 р., через що  вимоги позивача про стягнення з ТОВ  «Акватал» заборгованості за послуги зв'язку у розмірі 3570,65 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

П. 5.8 Договору передбачено, що у випадку несплати за надані послуги електрозв'язку поверх встановленого строку Споживач сплачує пеню, яка вираховується від вартості несплачених послуг в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожну добу затримання згідно з діючим законодавством. Вказане положення кореспондується з ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” №1280-IV від 18.11.2003 р., якою передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки.

Судом встановлено, що сума заявленої позивачем до відшкодування пені у розмірі 100,25 грн. обчислена правомірно, відповідно до положень Закону України „Про телекомунікації”, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі  Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Матеріали справи свідчать, що розрахунок інфляційних втрат у розмірі 219,80 грн. та 3% річних у сумі 68,37 грн. здійснений позивачем правомірно, через що вказані суми підлягають стягненню з ТОВ  «Акватал» на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”.

За таких обставин, позові вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватал» (95048, м. Сімферополь, вул. Трубаченко,11, кв. 10,  ідентифікаційний код 33434400) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588) суму заборгованості у розмірі 3570,65 грн., пеню у розмірі 100,25 грн., 219,80 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 68,37 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.