Постанова

від 15.10.2024 по справі 916/111/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/111/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.,

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП": не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД"

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 року, суддя в І інстанції Волков Р.В., повний текст якого складено 11.07.2024 в м. Одесі

у справі: №916/111/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД"

про стягнення 3 051 054,21 грн

В С Т А Н О В И В:

В січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД», в якому з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача 3 936 883,46 грн, з яких:

-938 170,51 грн з ПДВ - сума заборгованості за Актом № ВН-2023/11-42088805 від 30.11.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року;

-1 605 633,65 грн з ПДВ сума заборгованості за Актом № ВН-2023/12-42088805 від 31.12.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у грудні 2023 року;

-218 091,65 грн з ПДВ за Актом № ВН-2024/01-42088805 від 31.01.2024 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2024 року;

-41 464,80 грн без ПДВ сума 3% річних станом на 11.03.2024 включно;

-452 072,19 грн без ПДВ сума пені станом на 11.03.2024 включно;

-69 071,50 грн без ПДВ сума інфляційних втрат;

-612 379,16 грн без ПДВ сума штрафу.

В обґрунтування позову позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про участь у балансуючій групі № БГ-23/0700 від 01.03.2023 (в редакції додаткової угоди № 2 від 29.11.2023).

Ухвалою від 15.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/111/24.

Ухвалою від 10.05.2024 суд, задовольнивши клопотання позивача, закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 885 829,25 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та повернув позивачу з державного бюджету 10 629,95 грн судового збору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/111/24 позов задоволено; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" 1 876 066,56 грн заборгованості за актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, 41 464,80 грн 3% річних, 452 072,19 грн пені, 69 071,50 грн інфляційних втрат, 612 379,16 грн штрафу, 36 612,65 грн витрат зі сплати судового збору.

Судом першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним Договором, оскільки надані позивачем до матеріалів докази є належними та такими, що підтверджують виникнення у відповідача обов`язку з оплати вартості придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів, а тому заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

При цьому, суд зазначив, що наявність спірної заборгованості за актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано. Посилання відповідача на доданий до відзиву акт взаєморозрахунків є необґрунтованими, оскільки акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом та не є доказом в підтвердження наявності або відсутності заборгованості.

30.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/111/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає таке:

- суд першої інстанції не проаналізував та не дослідив, що весь період дії договору №БГ-23/0700 від 01.03.2023 про участь у балансуючій групі ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» було перераховано позивачу 211 311 388,77 грн., що свідчить про належне виконання умов договору Відповідачем;

-суд не врахував акт звірки розрахунків, згідно якого ТОВ «ЕТГ» має перед ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» зустрічну заборгованість на суму 391 402,68 грн;

-заборгованість пов`язана з неспроможністю споживачів ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» здійснювати своєчасні платежі за спожиту електричну енергію;

-заборгованість виникла у зв`язку із настанням форс-мажорної обставини, якою є воєнний стан;

-суд першої інстанції безпідставно не застосував п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в частині звільнення позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) під час дії воєнного стану;

-судом першої інстанції порушено ст.61 Конституції України в частині недопущення подвійної відповідальності за одне порушення (одночасне стягнення пені та штрафу).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає наступне:

-відповідачем не надано до матеріалів справи доказів перерахування позивачу 211 311 388,77 грн за весь час дії Договору. Більше того, Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів на спростування обставин, які входили до предмету доказування, а саме: доказів належного виконання ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» грошових зобов`язань за Договором згідно актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року, у грудні 2023 року та у січні 2024 року та не надано доказів, які б спростовували заявлений позивачем розрахунок сум 3% річних, інфляційних втрат, штрафу та пені;

-щодо твердження Апелянта про те, що в оскаржуваному рішенні суд не врахував акт звірки розрахунків, згідно якого ТОВ «ЕТГ» має перед ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» зустрічну заборгованість на суму 391 402,68 грн, то долучений Відповідачем акт звірки не є належним доказом факту здійснення господарських операцій та має інформативний характер (Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18). В долученому Відповідачем до матеріалів справи №916/111/24 акті звірки взаємних розрахунків за 1 квартал 2024 року відсутня інформація про стан розрахунків по Договору за Договором згідно актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді та грудні 2023 року;

-твердження апелянта про неспроможність контрагентів Відповідача здійснювати своєчасні платежі не є підставою для звільнення Відповідача як від обов`язку виконання грошових зобов`язань, так і від відповідальності за порушення виконання грошових зобов`язань в частині сплати неустойки (штрафу та пені);

-у відзиві на позов Відповідач не повідомляв суд про наявність форс-мажорних обставин (воєнний стан) та не надав відповідні докази їх існування, у суду першої інстанції були відсутні підстави давати мотивовану оцінка цьому аргументу Відповідача та згідно п.5 ч.4. ст.238 ГПК України зазначати його у мотивувальній частині оскаржуваного Рішення;

-між Позивачем та Відповідачем укладено Договір вже під час дії в Україні воєнного стану;

-в матеріалах справи №916/111/24 відсутні долучені Відповідачем на виконання вимог п.п.10.2. 10.5. докази направлення ТОВ «ЕТГ», як СВБ, НЕК «Укренерго», як ОСП, НКРЕКП, як Регулятору, повідомлення про настання у ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД», як Учасника, форс-мажорних обставин; докази направлення на адресу ОСП заяви про зміну СВБ; документи ТПП, які засвідчують наявність ФМО по Договору та їх тривалість; аргументи Апеляційної скарги про необхідність врахування судом форсмажорних обставин під час прийняття оскаржуваного Рішення є безпідставними;

-посилання Відповідача в апеляційній скарзі на лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 без долучення Сертифікату ТПП та передбачених пунктом 10.2.1. Договору документів, є безпідставним;

-щодо твердження Апелянта про те, що в оскаржуваному Рішенні суд безпідставно не застосував п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, то вказаний пункт Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосується правовідносин, що виникли з договору позики або кредитного договору, а спірні правовідносини сторін у даній справі виникли за Договором про врегулювання небалансів, предметом якого є товар - електрична енергія, яка купується та продається між Позивачем, як СВБ, та Відповідачем, як учасником; - одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 по справі №917/194/18).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/111/24 та призначено дану справу до розгляду на 15.10.2024 об 11:00.

В судовому засіданні 15.10.2024 учасники справи участі не приймали, про дату, час та місце судового засідання судом повідомлялися належним чином.

Представник позивача, який клопотав про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на зв`язок не вийшов, при цьому, останнього в ухвалі суду від 04.09.2024 було повідомлено, що відповідно до частини п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України, приписів пункту 46 розділу 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду вищезазначеної апеляційної скарги.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» є учасником балансуючої групи ТОВ «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП» з 00 годин 00 хвилин 01.01.2022, що підтверджується повідомленням НЕК «УКРЕНЕРГО» № 01/60994 від 22.12.2021 (Т.1, а.с.21).

Договірні відносини між ТОВ «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП», як сторони, відповідальної за баланс (СВБ), та ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД», як учасника балансуючої групи, врегульовані договором № БГ-23/0700 від 01.03.2023 про участь у балансуючій групі (далі Договір) (Т.1, а.с.23-39).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що СВБ (сторона відповідальна за баланс) зобов`язується нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії балансуючої групи перед оператором системи передачі (ОСП), а учасник балансуючої групи (відповідач) зобов`язується нести фінансову відповідальність за свої небаланси перед СВБ.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що його ціна складається із сум:

2.1.1. Вартості електричної енергії для врегулювання позитивних небалансів Учасника балансуючої групи;

2.1.2. Вартості електричної енергії для врегулювання негативних небалансів Учасника балансуючої групи;

2.1.3. Вартості послуг СВБ з адміністрування фінансової гарантії Учасника.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що обсяги купівлі-продажу електричної енергії, продані однією Стороною і куповані іншою Стороною з метою врегулювання небалансів, визначаються в Акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, який оформлюється Сторонами в порядку, визначеному цим Договором.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що в період з 16 по 20 число місяця включно, наступного за розрахунковим місяцем, СВБ формує та надає Учаснику балансуючої групи підписаний зі своєї сторони Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць. Кількість примірників Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів залежить від форми їх підписання: на паперовому носії інформації 2 примірники, у разі використання КЕП 1 примірник.

Згідно з п. 5.5. Договору учасник балансуючої групи підписує Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць та повертає примірник підписаного акту на адресу СВБ протягом одного робочого дня з моменту отримання акту від СВБ.

Відповідно до п. 5.4. Договору Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний розрахунковий місяць є підставою для здійснення Сторонами розрахунків за придбану електричну енергію.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що вартість електричної енергії, яка придбана згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць, підлягає оплаті Учасником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати направлення СВБ Учаснику вказаного Акту в онлайн сервісі електронного документообігу «Вчасно», а в разі відсутності Учасника у вказаному сервісі - з дати направлення вказаного Акту (в т.ч. його сканованої копії) на електронну пошту Учасника, зазначену в реквізитах Договору.

Згідно з п. 5.12. Договору на час дії в Україні режиму воєнного стану Учасник зобов`язується за результатами кожної декади відповідного розрахункового місяця оплачувати СВБ вартість негативних небалансів електричної енергії на підставі направленого СВБ Учаснику рахунку.

Пунктами 5.12.6., 5.12.7. Договору передбачено, що Учасник зобов`язаний оплатити зазначену в рахунку вартість негативних небалансів електричної енергії протягом 2 (двох) робочих днів з моменту його направлення СВБ Учаснику. Здійснена Учасником оплата на підставі декадних рахунків є попередньою оплатою вартості електричної енергії за відповідний розрахунковий місяць.

У відповідності з п. 13.12. Договору для обміну електронними документами Сторони погодили використовувати онлайн-сервіс електронного документообігу «Вчасно» https://vchasno.ua/, за текстом Договору «Сервіс», та(або) електронні пошти Сторін, зазначені в реквізитах Договору.

Взаємовідносини сторін з 01.01.2024 врегульовані Договором в редакції додаткової угоди № 2 від 29.11.2023. Вказаною редакцією Договору, зокрема, скасовано право СВБ виставляти декадні рахунки та, відповідно, обов`язок Учасника їх оплачувати.

На виконання умов Договору за період серпня 2023 року Позивач направив Відповідачу у Сервісі:

- Рахунок №ВНд1-23/08-42088805 від 17.08.2023 на суму 257 700,89 грн з ПДВ, на здійснення попередньої оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів першої декади серпня 2023 року з граничним строком оплати до 21.08.2023 включно згідно п.5.12.6. Договору;

- Рахунок №ВНд2-23/08-42088805 від 24.08.2023 на суму 332 242,63 грн з ПДВ, на здійснення попередньої оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів другої декади серпня 2023 року з граничним строком оплати до 28.08.2023 включно згідно п.5.12.6. Договору;

- Рахунок №ВНд3-23/08-42088805 від 06.09.2023 на суму 1 352 185,55 грн з ПДВ, на здійснення попередньої оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів третьої декади серпня 2023 року з граничним строком оплати до 08.09.2023 включно згідно п.5.12.6. Договору;

- Акт №ВН-2023/08-42088805 від 31.08.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у серпні 2023 року на суму 2 807 914,44 грн з ПДВ, який підписано Відповідачем у Сервісі «Вчасно», що підтверджується відповідною квитанцією Сервісу, з граничним строком оплати до 20.09.2023 включно згідно п.7.3. Договору.

При цьому позивач пояснив, що грошові зобов`язання за придбану у серпні 2023 року електричну енергію для врегулювання небалансів були припинені Сторонами на суму 82 003,12 грн. з ПДВ згідно Акту зарахування зустрічних однорідних вимог №ВЗ-2023/08-42088805 від 16.09.2023.

Відповідач здійснив часткову оплату придбаної у серпні 2023 року електричної енергії для врегулювання небалансів згідно платіжних інструкцій АБ «УКРГАЗБАНК» № 29/09/20231673 від 29.09.2023 на суму 629 859,29 грн, № 13/10/20231690 від 13.10.2023 на суму 200 000,00 грн, № 23/10/20231699 від 23.10.2023 на суму 300 000,00 грн, № 1767 від 06.12.2023 на суму 70 000,00 грн з урахуванням листа № 331/01/2023 від 13.12.2023 про зміну призначення платежу, № 1781 від 14.12.2023 на суму 100 000,00 грн, № 1782 від 15.12.2023 на суму 100 000,00 грн.

На виконання умов Договору за період листопада 2023 року Позивач направив Відповідачу у Сервісі:

- Рахунок № ВНд2-23/11-42088805 від 27.11.2023 на суму 896 769,45 грн з ПДВ, на здійснення попередньої оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів другої декади листопада 2023 року з граничним строком оплати до 29.11.2023 включно згідно п.5.12.6. Договору;

- Рахунок № ВНд3-23/11-42088805 від 05.12.2023 на суму 1 074 324,88 грн з ПДВ, на здійснення попередньої оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів третьої декади листопада 2023 року з граничним строком оплати до 07.12.2023 включно згідно п.5.12.6. Договору;

- Акт № ВН-2023/11-42088805 від 30.11.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року на суму 1 911 978,44 грн з ПДВ, який підписано Відповідачем у Сервісі «Вчасно», що підтверджується відповідною квитанцією Сервісу, з граничним строком оплати до 20.12.2023 включно згідно п.7.3. Договору.

Позивач зазначив, що грошові зобов`язання за придбану у листопаді 2023 року електричну енергію для врегулювання небалансів були припинені Сторонами на суму 391 807,93 грн. з ПДВ згідно Акту зарахування зустрічних однорідних вимог №ВЗ-2023/11-42088805 від 16.12.2023.

На виконання умов Договору за період грудня 2023 року Позивач направив Відповідачу у Сервісі:

- Рахунок № ВНд1-23/12-42088805 від 14.12.2023 на суму 1 963 019,70 грн з ПДВ, на здійснення попередньої оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів першої декади грудня 2023 року з граничним строком оплати до 18.12.2023 включно згідно п.5.12.6. Договору;

- Рахунок № ВНд2-23/12-42088805 від 26.12.2023 на суму 137 584,97 грн. з ПДВ, на здійснення попередньої оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів другої декади грудня 2023 року з граничним строком оплати до 28.12.2023 включно згідно п.5.12.6. Договору.

Враховуючи наведене, у позовній заяві позивач зауважив, що сума заборгованості відповідача перед позивачем згідно Акту № ВН-2023/08-42088805 від 31.08.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у серпні 2023 року становить 1 326 052,03 грн, згідно Акту № ВН-2023/11-42088805 від 30.11.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року 1 520 170,51 грн з ПДВ, а сума заборгованості відповідача перед позивачем за першу та другу декаду грудня 2023 року становить 2 100 604,67 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2024 позивач подав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій повідомив, що за Актом № ВН-2023/08-42088805 від 31.08.2023 розмір позовних вимог зменшився до 0,00 грн. у зв`язку із повною оплатою відповідачем заборгованості за серпень 2023 року, що підтверджується платіжними інструкціями АБ «УКРГАЗБАНК» №1827 від 04.01.2024 на суму 100 000,00 грн. та №1833 від 08.01.2024 на суму 1 226 052,03 грн.

За Актом №ВН-2023/11-42088805 від 30.11.2023 розмір позовних вимог зменшився до 938 170,51 грн у зв`язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості за листопад 2023 року, що підтверджується платіжними інструкціями АБ «УКРГАЗБАНК» №1852 від 19.01.2024 на суму 200 000,00 грн., №1877 від 13.02.2024 на суму 100 000,00 грн., №1924 від 05.03.2024 на суму 50 000,00 грн. Окрім цього, грошові зобов`язання за листопад 2023 року в сумі 232 000,00 грн були частково припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.01.2024.

Таким чином сума заборгованості за Актом № ВН-2023/11-42088805 від 30.11.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року становить 938 170,51 грн.

09.05.2024 до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача, в якому він просив, зокрема, закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 885 829,25 грн заборгованості у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині. До клопотання представником позивача додано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.05.2024, який підписано електронним підписом уповноважених осіб позивача та відповідача. Вказаний доказ судом залучено до матеріалів справи. Як зазначив представник позивача, вказаний доказ впливає на розмір заявленої позивачем майнової вимоги шляхом зменшення заборгованості відповідача за Актом № ВН-2023/11-42088805 від 30.11.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року до 52 341,26 грн (938 170,51 грн - 885 829,25 грн).

Ухвалою місцевого господарського суду від 10.05.2024 провадження у справі закрито в частині стягнення з відповідача 885 829,25 грн основного боргу.

Відтак, заборгованість за Актом № ВН-2023/11-42088805 від 30.11.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року у урахуванням вищевказаних обставин становить 52 341,26 грн.

У заяві про зміну розміру позовних вимог позивач також зазначив, що заявлений у позові розмір заборгованості з оплати декадних рахунків грудня 2023 року (зобов`язання з попередньої оплати в сумі 2 100 604,67 грн.) трансформувався/перетворився у розмір заборгованості за Актом № ВН-2023/12-42088805 від 31.12.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у грудні 2023 року на суму 2 312 448,72 грн з ПДВ. Грошові зобов`язання сторін за Актом №ВН-2023/12-42088805 від 31.12.2023 були частково припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно Акту №ВЗ-2023/12-42088805 від 16.01.2024 на суму 556 815,07 грн. Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за грудень 2023 року, що підтверджується платіжними інструкціями АБ «УКРГАЗБАНК» №1878 від 13.02.2024 на суму 100 000,00 грн. та №1925 від 05.03.2024 на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості за Актом №ВН-2023/12-42088805 від 31.12.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у грудні 2023 року становить 1 605 633,65 грн.

Разом з тим, розмір позовних вимог збільшився згідно Акту № ВН-2024/01-42088805 від 31.01.2024 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2024 року на суму 899 265,12 грн з ПДВ, який підписано відповідачем у Сервісі «Вчасно», що підтверджується відповідною квитанцією Сервісу, з граничним строком оплати до 22.01.2024 включно згідно п.7.3. Договору.

Грошові зобов`язання сторін за Актом № ВН-2024/01-42088805 від 31.01.2024 були частково припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно Акту № ВЗ-2024/01-42088805 від 16.02.2024 на суму 681 173,47 грн.

Таким чином сума заборгованості за Актом №ВН-2024/01-42088805 від 31.01.2024 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2024 року становить 218 091,65 грн.

Наведені вище обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, 41 464,80 грн 3% річних, 452 072,19 грн пені, 69 071,50 грн інфляційних втрат, 612 379,16 грн штрафу у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про участь у балансуючій групі № БГ-23/0700 від 01.03.2023 (в редакції додаткової угоди № 2 від 29.11.2023).

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що балансуюча група - це об`єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об`єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об`єднання; відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Так, правовідносини сторін у даній справі виникли з Договору про участь у балансуючій групі № БГ-23/0700 від 01.03.2023 з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 29.11.2023 до Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, заявлена до стягнення сума основного боргу підтверджується, зокрема, актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за Договором згідно актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року, у грудні 2023 року та у січні 2024 року та рахунками до них, які були одержані відповідачем, що не заперечується з боку відповідача.

Так, заборгованість за Актом № ВН-2023/11-42088805 від 30.11.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року у урахуванням вищевказаних обставин становить 52 341,26 грн.

Сума заборгованості за Актом № ВН-2023/12-42088805 від 31.12.2023 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у грудні 2023 року становить 1 605 633,65 грн.

Сума заборгованості за Актом № ВН-2024/01-42088805 від 31.01.2024 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у січні 2024 року становить 218 091,65 грн

При цьому, як було вірно зазначено судом першої інстанції, договором передбачено відповідальність учасника (відповідача) перед позивачем за небаланси електричної енергії, розмір яких за умовами договору встановлюється в відповідних актах та які створюють підстави для здійснення розрахунків (оплат).

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним Договором, надані позивачем до матеріалів докази є належними та такими, що підтверджують виникнення у відповідача обов`язку з оплати вартості придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів, а тому заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 876 066,56 грн заборгованості за актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи скаржника, що суд не врахував акт звірки розрахунків, згідно якого ТОВ «ЕТГ» має перед ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» зустрічну заборгованість на суму 391 402,68 грн, судова колегія відхиляє, оскільки в акті звірки взаємних розрахунків за 1 квартал 2024 року відсутня інформація про стан розрахунків за Договором згідно актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді та грудні 2023 року та відсутня інформація про розмір припинених грошових зобов`язань згідно Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.05.2024.

Отже, акт звірки взаємних розрахунків за 1 квартал 2024 року не може бути належним та допустимим доказом заборгованості, яка зазначена у позовній заяві, зокрема за актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2023 року та у грудні 2023 року.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо.

Отже, акт звірки не є належним доказом факту здійснення господарських операцій та має інформативний характер.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20.

Доводи апелянта про те, що суд не прийняв до уваги той факт, що заборгованість пов`язана з неспроможністю споживачів ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» здійснювати своєчасні платежі за спожиту електричну енергію, судова колегія не приймає до уваги, адже наведена обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права, в тому числі і ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21.

Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, твердження Апелянта про неспроможність контрагентів Відповідача здійснювати своєчасні платежі не є підставою для звільнення Відповідача як від обов`язку виконання грошових зобов`язань, так і від відповідальності за порушення виконання грошових зобов`язань.

Аргументи скаржника, що заборгованість виникла у зв`язку із настанням форс-мажорної обставини, якою є воєнний стан суд апеляційної інстанції оцінює критично, зважаючи на таке.

Пунктом 10.2.1. укладеного між сторонами Договору передбачено, що в разі настання форс-мажорних обставин (ФМО) у Учасника, дія цього Договору в частині участі Учасника в балансуючій групі припиняється з моменту їх настання, а укладений між Учасником та ОСП договір про врегулювання небалансів поновлює свою дію в частині фінансової відповідальності такого Учасника (як учасника ринку) перед ОСП.

Учасник зобов`язаний не пізніше ніж за 2 робочі дні з моменту виникнення ФМО письмово повідомити ОСП, СВБ та Регулятора (одне повідомлення трьом адресатам) про їх настання, а також надати ОСП, СВБ та Регулятору у письмовій формі офіційне підтвердження настання для Учасника ФМО протягом 30 календарних днів за днем направлення такого повідомлення. Одночасно з повідомленням про настання ФМО, Учасник зобов`язаний подати до ОСП заяву про зміну СВБ на іншу з одночасним направленням копії цієї заяви ТОВ «ЕТГ».

В разі невиконання Учасником цього обов`язку, ТОВ «ЕТГ» має право ініціювати вихід (виключення) Учасника зі складу своєї балансуючої групи шляхом подання до ОСП відповідної заяви.

За період з моменту настання для Учасника ФМО та до моменту виходу (виключення) Учасника з балансуючої групи вартість небалансів електричної енергії для Учасника розраховується СВБ в порядку та на умовах, які передбачені Правилами ринку та договором про врегулювання небалансів електричної енергії між Учасником та ОСП.

Пунктом 10.3. Договору передбачено, що сторона, яка порушила взяті за Договором зобов`язання, звільняється від відповідальності за їх порушення, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок настання ФМО.

Пунктом 10.4. Договору передбачено, що порушення Стороною порядку, форми та строків повідомлення про неможливість виконання взятих на себе за Договором зобов`язань у зв`язку із настанням ФМО позбавляє таку Сторону права посилатися на ФМО як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання Договору.

Пунктом 10.5. Договору передбачено, що належним доказом наявності ФМО і їх тривалості є документи, видані Торгово-Промисловою палатою України (в т.ч. регіональною палатою, іншими відповідними органами чи організаціями в Україні, уповноваженими посвідчувати відповідні факти).

Судова колегія відзначає, що в матеріалах даної справи відсутні докази направлення від ТОВ «ЕТГ» повідомлення про настання у ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД», як Учасника, форс-мажорних обставин.

Крім того, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форсмажорних обставин. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22.

Таким чином, посилання скаржника на лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 без долучення Сертифікату ТПП та передбачених пунктом 10.2.1. Договору документів, є безпідставним.

Щодо доводів скаржника, що суд безпідставно не застосував п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, судова колегія зазначає, що вказаний пункт Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосується правовідносин, що виникли з договору позики або кредитного договору. Натомість спірні правовідносини сторін у даній справі виникли за Договором про врегулювання небалансів, предметом якого є товар - електрична енергія, яка купується та продається між Позивачем, як СВБ, та Відповідачем, як учасником, отже є не релевантними в спірних правовідносинах.

Стосовно тверджень скаржника про порушення ст.61 Конституції України в частині недопущення подвійної відповідальності за одне порушення (пені та штрафу), судова колегія звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 по справі №917/194/18 зазначив, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що поза увагою суду залишився той факт, що 25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду".

Постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, зокрема пункти 1-12 замінено новим пунктом 1 такого змісту: "1. На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: … 16) зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.".

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 дійшов таких висновків:

- підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332;

- хоча постанова НКРЕКП № 332 має нижчу юридичну силу порівняно з ЦК України та ГК України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 ГК України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору;

- Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

Отже, наразі існує висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413), у тому числі у поєднанні з приписами частини 1 статті 548, статті 549, пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, частини 1 статті 216, статті 218, частини 1 статті 230, частини 4 статті 231, частини 6 статті 232 ГК України, пункту 16 частини 2 статті 3, частини 3 статті 6, пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про ринок електричної енергії", в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, який викладено в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 зробила висновки такого змісту:

- рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

З аналогічних підстав, із посиланням на існування висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, Верховний Суд прийняв постанову від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, в якій зазначив, що: "рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову про стягнення з відповідача, нарахованої позивачем за період 16.04.2023 по 01.08.2023, пені у загальному розмірі 3 667 788,65 грн є помилковим, правильним є в цій частині рішення місцевого господарського суду про відмову в позові, однак з мотивів викладених в цій постанові.".

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд у постанові від 23.05.2024 у справі № 921/540/23, з посиланням на існування висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у відповідних частинах, зазначив про те, що відмовляючи у задоволенні позову у справі № 921/540/23 щодо стягнення нарахованих позивачем за період з 24.02.2022 по 21.04.2022 пені в сумі 1 403 971,44 грн та штрафу в сумі 2 923 044,84 грн, суди попередніх інстанцій правильно застосували приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 як такі, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22.

Судова колегія зазначає, що спірні господарські правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» як між учасниками ринку електричної енергії, у зв`язку з чим постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині заявлених до стягнення пені та штрафу, які нараховані за період, що входить до періоду дії воєнного стану.

Таким чином, виходячи із правової позиції у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, яка прийнята у подібних правовідносинах - між учасниками ринку електричної енергії в разі порушення зобов`язання з оплати послуг з передачі електричної енергії в період дії воєнного станув, враховуючи період виникнення заборгованості та період нарахування позивачем пені та штрафу, зокрема, з листопада 2023 року по січень 2024 року, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача - 452 072,19 грн пені та 612 379,16 грн штрафу.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Визначені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

При цьому суд звертає увагу, що 3 % річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про те, що таким, що відповідає вимогам законодавства та арифметично правильним є розмір інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, в сумі 41 464,80 грн 3% річних та 69 071,50 грн інфляційних втрат.

Згідно із ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі встановлених обставин, рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/111/24 підлягає скасуванню в частині стягнення пені та штрафу у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені та штрафу повністю, а також зміні в частині розподілу судового збору. В іншій частині рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/111/24 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/111/24 скасувати в частині задоволення вимог щодо стягнення 452 072,19 грн пені та 612 379,16 грн штрафу, виклавши резолютивну частину рішення в новій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" 1 876 066,56 грн заборгованості, 41 464,80 грн 3% річних, 69 071,50 грн інфляційних втрат, 29 799,04 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті вимог відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 23 950,16 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.10.2024.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська