Постанова

від 16.10.2024 по справі 916/4888/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4888/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 15 лютого 2024 року (повний текст складено 27.02.2024)

у справі № 916/4888/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач"

до відповідача: Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії"

про стягнення 230 211,77 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Бездоля Д.О.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 230211,77 грн.

В обгрунтування позову ТОВ "Вольт Постач" посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання електричної енергії споживачу від 31.01.2022 № 280122КПХА в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії у період з 01.02.2022 по 28.02.2022.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/4888/23 (суддя Бездоля Д.О.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" борг в сумі 230 211,77 грн. та судовий збір в сумі 3 453,18 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи, зокрема даними оператора системи розподілу, підтверджується, що у період лютий 2022 року відповідачем на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.01.2022 № 280122КПХА було спожито електроенергію у обсязі 57553 кВт.год., загальна вартість якої становить 230211,77 грн. Разом з тим, на спростування обставин щодо споживання відповідачем цього обсягу електричної енергії у спірному періоді та / або щодо вартості електроенергії матеріали справи належних доказів не містять.

Місцевий господарський суд встановив, що позивач з/на електронної(у) пошти(у) згідно реквізитів, зазначених сторонами у договорі, 13.03.2022 та додатково 12.05.2022 направив відповідачу акт приймання передачі електричної енергії від 28.02.2022 № 129 та рахунок на оплату. Також, суд вказав, що в матеріалах справи наявні підписані між сторонами акт приймання-передачі електричної енергії у спірному періоді та акт звірки, в якому зафіксовано розмір заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 230211,77 грн, натомість доказів здійснення оплати відповідачем матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставини наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу від 31.01.2022 № 280122КПХА в сумі 230211,77 грн, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" через систему "Електронний суд" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/4888/23 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Так, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано під час розгляду справи доводи відповідача, що викладені ним у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив та не надано належної правової оцінки таким доводам.

Також скаржник вказує, що судом безпідставно поновлено позивачу строки на подання нових доказів вже після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим безпідставно долучено до матеріалів справи, а також враховано такі докази та з порушенням норм процесуального права покладено їх в основу прийнятого рішення про задоволення позову.

Крім того, апелянт зауважує, що місцевим господарським судом не враховано практику Верховного Суду щодо правового інституту доказів у господарському судочинстві, яка також була зазначена відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив; що загалом свідчить про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю, адже ті докази, які надано позивачем разом з позовною заявою, не доводять правомірність пред`явлених до відповідача позовних вимог, про що детально вказано відповідачем у його відзиві на позовну заяву.

16.04.2024 від ТОВ "Вольт Постач" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що жодних процесуальних порушень Господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/4888/23 допущено не було, строк на подання доказів був поновлений за наявності обґрунтованих, поважних причин та у порядку, визначеному господарським процесуальним законодавством.

Крім цьому, позивач вказує, що апелянт не обґрунтував в апеляційній скарзі, що саме спричинило незаконність та/або необґрунтованість рішення, яким чином прийняття доказів по справі вплинуло на повноту встановлення обставин або неправильність установлення, який із доказів, як стверджує апелянт, призвів саме до неправильного установлення обставин тощо.

Також, позивач посилається на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Walchli v. France», заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 14.03.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Діброви Г.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у задоволенні клопотання КП Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/4888/23 залишено без руху; встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі4143,82 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

02.04.2024 від апелянта до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію АТ КБ "ПриватБанк" від 01.04.2024 №0.0.3561003949.1 на суму 4143,82 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/4888/23. Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене та зважаючи на обставини введення воєнного стану в Україні, тривалі повітряні тривоги, постійні відключення електроенергії та інші чинники тощо, враховуючи принцип незмінності складу суду, перебування у відпустках членів судової колегії, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" у даній справі розглядається у "розумний строк", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та основного завдання господарського судочинства - справедливого та неупередженого вирішення судом спору.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

21.01.2022 за участі позивача та відповідача була проведена переговорна процедура закупівлі з надання послуг постачання електричної енергії відповідачу, за результатом якої відповідачем було прийнято рішення укласти договір з позивачем.

31.01.2022 між ТОВ "Вольт Постач" (постачальник) та КП Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №280122КПХА (далі - договір), який є господарським договором, що передбачає постачання замовленого обсягу споживання електричної енергії споживачу постачальником.

Згідно з п. 2.1., 2.2. договору постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015 " 09310000-5 Електрична енергія") споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість - 898000 кВт/год. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 3.1., 3.4., 3.5. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію в строк до 31.12.2022. Місце постачання електричної енергії: м. Херсон, Аеропорт ЦД межа балансової належності електроустановок замовника.

За положеннями п. 5.1., 5.3. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 4,00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 3,33 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,67 грн. Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до договору).

Пунктом 5.11. договору визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі на підставі акту приймання-передачі електричної енергії та рахунку. Розрахунок за фактично спожиту електричну енергію здійснюється протягом 5 робочих днів від дати отримання споживачем рахунку на оплату, але не пізніше 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії (розрахункового місяця).

Відповідно до п. 5.18., 5.19., 5.20. договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії безпосередньо оператору системи. Оплата послуг з передачі електричної енергії для cпоживача, об`єкти (електроустановки) якого приєднані до мереж ОСР, здійснюється через постачальника. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, в якому здійснюється постачання електричної енергії. У разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи розподілу) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. У будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених постачальником рахунків.

Згідно з п. 5.22., 5.23. договору споживач протягом п`яти робочих днів з дати одержання акту приймання-передачі електроенергії зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання- передачі електроенергії, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі електроенергії. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі електроенергії або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитої електроенергії встановлюється відповідно до даних ОСР.

Пунктом 14.1. договору визначено, що він набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01 лютого 2022 року до 31 грудня 2022 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором. Початок постачання електричної енергії зазначається в заяві-приєднання, яка є додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 14.11. договору враховуючи територіальну віддаленість місцезнаходження постачальника та споживача, сторони дійшли згоди, що документи, пов`язані з укладанням та виконанням цього договору (договір, додаткові угоди до нього, листи, інша інформація), передані через зафіксовані у договорі засоби електронного зв`язку (електронна пошта, факс, факсимільні копії/сканкопії) та/або передані по факсу мають юридичну силу для сторін до обміну оригіналами цих документів. Відтак, сторони домовились, що юридичну силу такі документи набувають з моменту направлення їх стороні, однак фінансові зобов`язання виникають з дати їх підписання.

У розділі 16 договору містяться дані щодо реквізитів сторін, зокрема, електронні адреси позивача - office@volts.energy та відповідача - airport_kherson@i.ua.

Додатком № 1 до договору затверджені персоніфіковані дані споживача, зокрема визначено оператора системи, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу / передачі електричної енергії - АТ "Херсонобленерго" та погоджено дату початку постачання - з 01.02.2022.

У додатку до заяви-приєднання визначений перелік точок комерційного обліку відповідача (ЕІС-коди точок обліку), зокрема: 62Z3991804802893 та 62Z2064423572467.

Додатком № 2 до договору сторони погодили комерційну пропозицію позивача, на умовах якої відповідач приєднався до договору, в якій визначено, зокрема, формулу визначення ціни за електричну енергію, що поставляється за договором, порядок оплати, наслідки невиконання умов договору, строк його дії тощо.

У комерційній пропозиції сторони погодили, зокрема, що:

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично підпушену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку споживача або відповідно до інформації про об`єм споживання, отриманої від оператора систем розподілу. Рахунок за фактично спожиту cпоживачем у розрахунковому періоді електричну енергію надсилається постачальником па електронну адресу споживача до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок має бути оплачений споживачем протягом п`яти робочих днів з моменту отримання. В будь-якому випадку, остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію споживач має здійснити не пізніше 11 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах. Сума переплати споживача, за вибором споживача, може бути зарахована у якості оплати наступного розрахункового періоду або повертається постачальником на розрахунковий рахунок споживача. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку;

- постачальник зобов`язаний до 11 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим, надати споживачу акт приймання-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період засобами електронного зв`язку та/або засобами поштового зв`язку за адресою, яка зазначена в реквізитах договору. Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем;

- термін дії договору - до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання;

- послуги з розподілу сплачуються споживачем самостійно;

- інформування споживача про намір змінити умови договору, про закінчення терміну дії, зміни тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін або може бути корисною для споживача, здійснюється шляхом направлення відповідної інформації: через особистий кабінет на офіційному сайті постачальника у мережі Інтернет; засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану у розділі 16 договору.

З матеріалів справи вбачається, що 08.03.2022 з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу позивача було направлено звіт щодо фактичного відпуску електричної енергії за лютий 2022 року. Згідно даних звіту, споживачем - Комунальним підприємством Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" на об`єктах з ЕІС-кодами точок обліку: 62Z3991804802893 та 62Z2064423572467 було всього спожито електричну енергію у обсязі 57553 кВт*год.

13.03.2022 засобами електронного зв`язку позивач з електронної адреси: office@volts.energy направив відповідачу на електронну адресу: airport_kherson@i.ua акт приймання передачі електричної енергії від 28.02.2022 № 129 та рахунок на оплату. У листі позивач також зазначив, що після відновлення роботи поштових відділень ним буде надано відповідачу оригінали документів. Згідно даних акту позивач здійснив нарахування за спожиту відповідачем у лютому 2022 року електричну енергію у обсязі 57553 кВт*год на загальну суму 230211,77 грн з ПДВ.

12.05.2022 позивач повторно направив на електронну адресу відповідача акт приймання-передачі електричної енергії, рахунок, а також акт звірки.

В матеріалах справи наявні акт приймання-передачі електричної енергії від 28.02.2022 № 129 на суму 230211,77 грн та акт звірки між сторонами, яким погоджено, що станом на 31.03.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 230211,77 грн з ПДВ. Вказані акти містять печатку позивача, а також підписи уповноважених сторін від позивача та від відповідача - директора Віталія Кучерука.

Матеріали справи свідчать, що з 10.05.2017 керівником КП Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" значився Кучерук Віталій Петрович , а з 30.03.2023 - ОСОБА_2 .

У листі від 11.08.2022 № 11/08/2 відповідач повідомив позивачу, що у зв`язку з втратою контролю над активами підприємства через окупацію м. Херсон збройними формуваннями РФ, відповідач не мав можливості отримати акт приймання-передачі електричної енергії від 28.02.2022 № 129 та рахунок на оплату від 28.02.2022 в березні 2022 року для подальшої оплати згідно умов договору. У зв`язку з негативними та непередбачуваними обставинами, що склались для відповідача з початку введення в Україні воєнного стану, відповідач просив розглянути питання щодо можливості перенесення вирішення питання погашення заборгованості після закінчення воєнного стану.

В подальшому, відповідач звернувся до позивача з листом від 14.06.2023 № 14/03/23, в якому наголосив про скрутне становище підприємства та просив надати додатковий час для погашення заборгованості за спожиту електричну енергію.

18.12.2023 позивач звернувся до АТ "Херсонобленерго" з листом (а.с. 49, т.2), в якому просив підтвердити обставину постачання електричної енергії відповідачу на підставі договору у лютому 2022 року.

У відповіді на вищевказаний лист АТ "Херсонобленерго" підтвердило споживання відповідачем у лютому 2022 року електричної енергії у обсязі 57553 кВт*год. Також оператором системи розподілу повідомлено, що обсяг спожитої електричної енергії по ТО ЕІС-код 62Z3991804802893 виставлявся згідно даних, які зчитувались автоматизованою системою зчитування показів АСКОЕ, а по ТО ЕІС-код 62Z2064423572467 - визначений розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового періоду.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив за постачання електричної енергії, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Між цим, ч.3 ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 312 (далі ПРРЕЕ), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктами 3.1.7., 3.1.8. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

За умовами п. 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.13. ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.14. ПРРЕЕ платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається: 1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); 2) дата його отримання від кур`єра; 3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; 4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; 5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії; 6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом). Вимоги щодо порядку та форми надання інформації в платіжних документах (рахунках) електропостачальника встановлені розділом ІХ цих Правил.

За змістом абз. 3 п. 2.3.5. ПРРЕЕ (в редакції, на момент виникнення спірних відносин) у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Згідно з абз. 4-6 п. 2.3.5. ПРРЕЕ учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли договірні відносини, згідно з якими позивач зобов`язався постачати відповідачу замовлений обсяг електричної енергії, а відповідач, у свою чергу, сплати вартість спожитої електроенергії в порядку та строки, що обумовлені договором.

Матеріалами справи, зокрема даними оператора системи розподілу, підтверджується, що у період лютий 2022 року відповідачем на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.01.2022 № 280122КПХА було спожито електроенергію у обсязі 57553 кВт.год., загальна вартість якої становить 230211,77 грн.

Як встановлено судомпершої інстанції та перевірено колегією суддів, позивач з/на електронної(у) пошти(у) згідно реквізитів, зазначених сторонами у договорі, 13.03.2022 та додатково 12.05.2022 направив відповідачу акт приймання передачі електричної енергії від 28.02.2022 № 129 та рахунок на оплату. В матеріалах справи наявні підписані між сторонами акт приймання-передачі електричної енергії у спірному періоді та акт звірки, в якому зафіксовано розмір заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 230211,77 грн, натомість, доказів здійснення оплати відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. 1, 7 ст.193 ГК України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин наявності у останнього заборгованості перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу від 31.01.2022 №280122КПХА в сумі 230211,77 грн.

Відтак, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не висловив своїх заперечень щодо вирішення спору по суті, натомість, посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно поновлено позивачу строки на подання нових доказів вже після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим їх долучено до матеріалів справи, а також враховано такі докази та з порушенням норм процесуального права покладено їх в основу прийнятого рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та має зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на приписи процесуального закону встановлення поважності (неповажності) причин пропуску процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тобто, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого, - вирішити питання про поновлення або відмову в поновленні цього строку.

Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Аналогічний правовий висновок викладено у п. 50 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18.

Як свідчать матеріали справи, 23.12.2023, 28.12.2023 та 04.01.2023 від позивача до суду першої інстанції надійшли додаткові документи, в яких останній просив поновити йому строк для подання додаткових доказів, які долучені до відповіді на відзив. Позивач вказує, що такі докази не були подані разом із позовною заявою, оскільки безпосередньо не стосувалися предмету спору по справі (оплата спожитої електричної енергії), однак потреба у їх поданні викликана суперечливістю поведінки відповідача та необхідністю спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Також, 08.01.2024 позивачем було подано суду першої інстанції заяву про поновлення строку для подання додаткових доказів у справі, мотивуючи це тим, що доказ не існував на час подання позову та отриманий позивачем з метою спростування тверджень відповідача.

Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Walchli v. France», заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги дискреційні повноваження суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності порушень судом першої інстанції норм процесуального права, що мало б наслідком скасування оскаржуваного рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/4888/23 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/4888/23 - без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Колоколов С.І.