Постанова

від 07.10.2024 по справі 906/1242/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

07 жовтня 2024 року Справа № 906/1242/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.05.2024

(ухвалене о 15:50 год. у м. Житомирі, повний текст складено 03.06.2024)

у справі № 906/1242/23 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд"

до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області

про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" звернулося до суду з позовом, згідно якого просить суд:

- визнати право Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир ім.С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" щодо користування з 12.09.2017 на умовах оренди земельною ділянкою (інше речове право на майно, в т.ч. землю) зменшеної площі (12.4278 га), аніж передбачено договором оренди земельної ділянки від 08.04.2015, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.04.2015 за №9408073 (57,7098 га).

- зобов`язати Глибочицьку сільську раду внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.04.2015 за №9408073 шляхом визнання укладеною додаткової угоди, визначеного позивачем у позовній заяві, змісту.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач відмовляється укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1822082000:01:000:1282) від 08.04.2015 на запропонованих позивачем умовах щодо користування позивачем з 12.09.2017 на умовах оренди земельною ділянкою зменшеної площі (12,4278 га), аніж передбачено цим договором (57,7098 га), у зв`язку з фактичним відчуженням нерухомого майна, належного позивачу та яке знаходилося на частині орендованої земельної ділянки площею 45,2271 га, а саме: передачею позивачем в якості благодійної допомоги на підставі рішення Житомирської міської ради від 29.08.2017 №703 за актом приймання-передачі від 12.09.2017 Житомирській міській раді до комунальної власності штучного покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9.

Позивач стверджує, що незважаючи на факт передачі нерухомого майна, змушений був сплачувати орендну плату за земельну ділянку в повному об`ємі, включаючи частину земельної ділянки, на якій був розташований об`єкт нерухомого майна, належний Житомирській міській раді, оскільки лише 08.09.2020 Житомирська міська рада зареєструвала за собою право власності на штучне покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки, а також, відповідно, - право господарського відання на вказані об`єкти за Комунальним підприємством "Центр інвестицій" Житомирської міської ради, на підставі рішення Житомирської міської ради від 29.08.2017 №703 та акту приймання-передачі від 12.09.2017, і лише 06.08.2021 Житомирська міська рада здійснила реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822082000:01:000:1750 площею 45,2271 га, на якій розміщене це нерухоме майно.

Як вказує позивач, до 27.05.2021 орендодавцем зазначеної земельної ділянки площею 57,7098 га була Житомирська обласна державна адміністрація, яка лише у 2021 році погодила ініційований позивачем поділ земельної ділянки у зв`язку з відчуженням 12.09.2017 об`єкту нерухомого майна - штучного покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки загальною площею 45,2271 га.

02.09.2021 Глибочицька сільська рада зареєструвала право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822082000:01:000:17498 площею 12,4827 га.

Позивач вважаючи, що у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, з 12.09.2017 у нього припинилося право користування (оренди) земельною ділянкою площею 45,2271 га, на якій розташований цей об`єкт, та відповідно був відсутній обов`язок по сплаті орендної плати за вказану земельну ділянку, звертався 31.05.2023 до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду та врегулювати відносини оренди з 12.09.2017.

У відповідь на вказане звернення позивач отримав від відповідача рішення №12 від 14.07.2023, у якому як вважає позивач, відповідачем проігноровано всі пропозиції, викладені у листі позивача.

Позивач вказане рішення вважає фактичною відмовою відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 на запропонованих позивачем умовах, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 23.05.2024 у справі № 906/1242/23 в позові відмовив.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі акт приймання-передачі нерухомого майна позивача без дотримання наведених вище вимог законодавства не може свідчити про набуття Житомирською міською радою з 12.09.2017 права власності на це майно, що безпосередньо пов`язане і з визначенням моменту переходу до набувача і права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно.

Суд вказав, що лише після укладення між позивачем та Житомирською міською радою договору пожертви від 07.09.2020, 08.09.2020 Житомирська міська рада зареєструвала право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна - штучне покриття ВПП і РД за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Авіаторів, буд. 9, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017, на який зсилається позивач як на підставу переходу права власності на нерухоме майно позивача - штучне покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки у 2017 році до Житомирської міської ради, а також перон та РД-1 рульову доріжку на підставі на рішення Житомирської міської ради від 02.09.2020 №1985, договору пожертви від 07.09.2020, акта приймання-передачі від 07.09.2020, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Місцевий господарський суд встановив, що згідно з інформацією з державного реєстру позивачу в оренду передано дві земельні ділянки - з кадастровим номером 1822082000:01:000:1750 площею 45,2271 га та з кадастровим номером 1822082000:01:000:1749 площею 12,4827 га на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 та додаткової угоди №1 від 14.07.2021, яка була підписана сторонами саме у 2021 році, тоді як позивач стверджує про припинення у нього права користування та відповідно обов`язку по сплаті орендної плати з 12.09.2017 на земельну ділянку площею 45,2271 га, у зв`язку з вибуттям з власності позивача об`єкта нерухомого майна, на ній розміщеного.

Суд виснував, що дії позивача, щодо звернення до суду з позовом про визнання його права щодо користування з 12.09.2017 на умовах оренди земельною ділянкою (інше речове право на майно, в т.ч. землю) зменшеної площі (12,4278 га), аніж передбачено договором оренди земельної ділянки від 08.04.2015 та внесення відповідних змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1822082000:01:000:1282) від 08.04.2015, суперечать його попередній поведінці щодо оренди двох земельних ділянок, утворених з однієї орендованої позивачем земельної ділянки.

Суд взяв до увагу те, що у 2017 році земельна ділянка площею 45,2271 га не була сформована, не мала кадастрового номеру, право власності на неї не було зареєстровано, тому вказана земельна ділянка на той час не була об`єктом цивільних прав.

Суд першої інстанції вказав, що зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 з кадастровим номером 1822082000:01:000:1282 площею 57,7098 га могли бути внесені лише після дотримання вимог законодавства щодо поділу земельної ділянки, отримання кадастрових номерів утворених в результаті поділу земельних ділянок, тобто після формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, недотримання яких виключало можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки стосовно оренди земельної ділянки зменшеної площі у 2017 році та, відповідно, свідчить про відсутність підстав для внесення таких змін до цього договору у 2024 році зі зворотною дією в часі - з 12.09.2017.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарськи суд застосував відповідні положення ст. 13 Конституції України, ст. ст. 11, 334, 377, 629, 651, 653, 717, 718, 719, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 79, 79-1, 120, 122, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 7, 13 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 5, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Дочірнє підприємство "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд", у якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 23.05.2024 у справі №906/1242/23 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Суд в оскаржуваному рішенні підтвердив, що договір пожертви від 07.09.2020 не містить даних щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: штучного покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки, переданого позивачем до Житомирської міської ради у вересні 2017 року та, як наслідок, не може бути належним доказом того, що Житомирська міська рада на підставі вказаного договору зареєструвала за собою право власності на вказаний об`єкт лише у 2020 році.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про те, що реєстрація об`єкта нерухомого майна, а саме: штучного покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки, що розташований на земельній ділянці на території Глибочицької сільської ради площею 45,2271 га відбулась 08.09.2020 саме на підставі тих документів, які і були підписані між сторонами станом на 12.09.2017, а саме: рішення Житомирської міської ради від 29.08.2017 №703 та акт приймання передачі від 12.09.2017.

В оскаржуваному рішенні не спростовано доводи позивача, що подальша реєстрація набувачем (Житомирською міською радою) об`єкта нерухомості, який фактично був переданий 12.09.2017, перебувала поза волею позивача, дієвого механізму щодо зобов`язання органу місцевого самоврядування провести державну реєстрацію отриманої нерухомості не було знайдено, тому покладати на позивача додатковий тягар у вигляді плати за земельну ділянку, яка перебувала під об`єктом нерухомого майна, що був відчужений іншій особі, є протиправним та не обґрунтованим.

Судом не надано жодної оцінки доказу, який підтверджує обґрунтованість позовних вимог, а саме ухвалі Господарського суду Житомирської області від 01.02.2024 по справі №906/1104/23.

Тільки після проведення Житомирською міською радою державної реєстрації набутого нею 12.09.2017 об`єкту нерухомості, Житомирською ОДА, що на той час була орендодавцем земельної ділянки, було надано дозвіл на поділ земельної ділянки з метою подальшого припинення позивачем права користування на умовах оренди частиною земельної ділянки площею 45,2271 га під зазначеним об`єктом нерухомого майна.

Після поділу земельної ділянки, 06.08.2021 Житомирська міська рада здійснила реєстрацію за собою як за власником земельної ділянки площею 45,2271 га, але навіть за таких обставин суд першої інстанції, за фактичної відсутності у позивача, як об`єкта нерухомого майна, так і земельної ділянки, на якій він розташований, визнав необґрунтованими позовні вимоги.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з ясував усі обставини, які мають значення для справи, та за результатом встановлених обставин справи прийшов до помилкових висновків, що, на думку скаржника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення Господарського суду Житомирської області від 23.05.2024.

Глибочицька сільська рада Житомирського району Житомирської області подала суду апеляційної інстанції відзив, в якому заперечує щодо змісту, вимог та доводів апеляційної скарги позивача з таких підстав.

У рішенні по справі суд першої інстанції обґрунтовано констатує юридичний факт, що відчуження нерухомого майна в якості благодійної пожертви можливе виключно на підставі відповідного договору пожертви.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Сам по собі акт приймання-передачі нерухомого майна позивача без дотримання наведених вище вимог законодавства не може свідчити про набуття Житомирською міською радою з 12.09.2017 права власності на це майно, що безпосередньо пов`язане і з визначенням моменту переходу до набувача і права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно.

Нерухоме майно продовжувало використовуватись скаржником і після підписання акту передачі, а також використовується і по теперішній час, про що відповідачем наголошувалось під час судового засідання.

Жодна з двох земельних ділянок, а саме: площею 45,2271 га, кадастровий номер 1822082000:01:000:1750, та площею 12,4827 га, кадастровий номер 1822082000:01:000:1749, що фігурують у позові, в 2017 році не була сформована яка об`єкт цивільних прав. По суті вказаних земельних ділянок в 2017 році не існувало. Саме тому позовна вимога, яка ґрунтується на наполяганні на втраті права користування з 2017 року неіснуючою в 2017 році земельною ділянкою, з юридичної точки зору є абсурдною.

Скаржник в апеляційній скарзі не заперечує факт укладення додаткової угоди №1 від 14.07.2021 до договору оренди, наявність якої він приховував у позові, відповідно до якої скаржник добровільно, на підставі власного волевиявлення, у липні 2021 року прийняв у строкове платне користування (оренду) дві земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, а саме: діл. №1 площею 12,4827 га, кадастровий номер 1822082000:01:000:1749, та діл.№2 площею 45,2271 га, кадастровий номер 1822082000:01:000:1750, з огляду на що будь-які подальші наполягання Позивача щодо втрати права користування з 2017 року однією з вищевказаних ділянок (ділянкою з більшою площею) є абсурдними.

Однак з незрозумілих причин скаржник вважає помилковим очевидний висновок суду щодо суперечності його нинішньої поведінки попередній поведінці щодо оренди двох земельних ділянок, що утворилися в результаті поділу однієї орендованої ділянки.

За наведеного просить апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області у справі № 906/1242/23 від 23.05.2024 - залишити без змін.

В судове засідання 07.10.2024 представники сторін не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (т. 2, а. с. 80), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 08.04.2015 між Житомирською обласною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі договір; т. 1, а. с. 11-15), відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку цільове призначення J.12.05, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться на території Глибочицької сільської ради, Житомирський район, Житомирська область.

В оренду передається земельна ділянка площею 57,7098 га, у тому числі під аеропортами та відповідними структурами - 0,0363 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,414 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,0589 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,0130 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,1136 га, під аеропортами та відповідними структурами - 5,3290 га, під аеропортами та відповідними структурами - 9,0750 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,0348 га, під аеропортами та відповідними структурами - 42,9161 га. Кадастровий номер 1822082000:01:000:1282 (п.2 договору).

На земельній ділянці наявне нерухоме майно (п.3 договору).

Договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років (п.7 договору).

Орендна плата за цим договором вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки, і становить 849 045 грн 27 коп. на рік, та складає 70 753 грн 77 коп. за місяць оренди (п.8 договору).

Земельна ділянка передається для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту (п.12 договору).

Згідно з актом прийому-передачі без дати та без номера Житомирська обласна державна адміністрація Житомирської області передала земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель чи споруд авіаційного транспорту, площею 57,7098 га кадастровий номер 1822082200:01:000:1282, у строкове платне користування орендарю - Дочірньому підприємству "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (т. 1, а. с.16).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.08.2014 №25896058 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2014 №25899980 Дочірньому підприємству "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" на праві приватної власності належать будівля аеропорту та інженерні споруди за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Авіаторів, буд 9, 1392,2 кв. м. (т. 1, а. с. 91-93).

У витязі з Державного реєстру прав на нерухоме майно вказано відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: будівля аеропорту (літера "П"), загальна площа 1392,2 кв.м, споруда (штучне покриття ВПП і РД), споруда (інженерна інфраструктура), споруда (привокзальна площа 80х80).

За результатами розгляду звернення Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд", рішенням від 29.08.2017 №703 Житомирська міська рада прийняла від Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" до комунальної власності територіальної громади міста Житомира штучне покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки балансовою вартістю 28 286 грн, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Авіаторів, 9 (свідоцтво ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" про право власності №25896058 від 21.08.2014), як благодійну пожертву (т. 1, а. с. 58).

Згідно з актом приймання-передачі від 12.09.2017 Житомирська міська рада прийняла від Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" до комунальної власності територіальної громади міста Житомира штучне покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки балансовою вартістю 28 286 грн, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Авіаторів, 9 (свідоцтво ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" про право власності №25896058 від 21.08.2014), як благодійну пожертву відповідно до рішення сесії Житомирської міської ради від 29.08.2017 №703 "Про прийняття благодійної пожертви від ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" (т. 1, а. с. 188).

Рішенням Житомирської міської ради від 02.09.2020 №1985 прийнято у власність Житомирської міської об`єднаної територіальної громади від ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім. С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" в якості пожертви нерухоме майно за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9, а саме:

- перон загальною площею 15 000 кв.м, оціночною вартістю 6 546 210 грн;

- РД-1 рульова доріжка загальною площею 3840,00 кв.м оціночною вартістю 24 009 550 грн;

- проектна документація "Реконструкція аеродромного комплексу ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім. С.П.Корольова ТОВ "Акорд";

та передано це майно в господарське відання комунальному підприємству "Центр інвестицій" Житомирської міської ради (т. 1, а. с. 57).

07.09.2020 між Дочірнім підприємством "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (дарувальник) та Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою (обдаровуваний) був укладений договір пожертви (т. 1, а. с. 189-191), відповідно до п.1.1 якого дарувальник зобов`язується безоплатно передати обдаровуваному майно у власність, склад якого, а також порядок та умови передачі визначаються цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору пожертви предметом пожертви за цим договором є майно, а саме:

- перон загальною площею 15 000 кв. м, оціночною вартістю 6 546 210 грн;

- РД-1 рульова доріжка загальною площею 3 840 кв.м оціночною вартістю 24 009 550 грн;

- проектна документація "Реконструкція аеродромного комплексу ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім. С.П.Корольова ТОВ "Акорд".

Згідно з актом приймання-передачі від 07.09.2020 Дочірнє підприємство "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" передало Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді майно згідно з договором пожертви (а.с.192).

08.09.2020 Житомирська міська рада зареєструвала право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна - штучне покриття ВПП і РД за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Авіаторів, буд. 9, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017, рішення Житомирської міської ради від 02.09.2020 №1985, договору пожертви від 07.09.2020, акта приймання-передачі від 07.09.2020, а також 05.08.2021 передано Комунальному підприємству "Центр інвестицій" Житомирської міської ради на праві господарського відання перон загальною площею 15000 кв.м, РД-1 рульова доріжка загальною площею 3840 кв.м, штучне покриття взлітно-посадкової полоси, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.17-18).

Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №272 від 22.04.2021 "Про розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення" погоджено ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 57,7098 га, кадастровий номер 1822082000:01:000:1282 для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту на території Глибочицької сільської ради Житомирського району на дві окремі земельні ділянки, а саме:

- площею 12,4827 га, кадастровий номер 1822082000:01:000:1749;

- площею 45,2271 га, кадастровий номер 1822082000:01:000:1750

та внесено відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015, укладеного з ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" та доручено голові Житомирської районної державної адміністрації укласти в інтересах держави, в особі Житомирської облдержадміністрації, додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім.С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" (т. 1, а. с. 51).

У відповіді на відзив позивачем підтверджено укладання додаткової угоду №1 від 14.07.2021 до договору оренди від 08.04.2015 (т. 1, а. с.73-78).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

Крім того укладання додаткової угоду №1 від 14.07.2021 до договору оренди від 08.04.2015 вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №272993653 від 02.09.2021 (т. 1, а. с. 52-53).

Суд враховує, що з 27.05.2021 набув чинності Закон України від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким Розділ X Земельного кодексу України доповнено п.24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.08.2021 Житомирська міська рада зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 45,2271 га з кадастровим номером 1822082000:01:000:1750, 02.09.2021 Глибочицька сільська рада зареєструвала право власності на земельну ділянку 12,4827 га з кадастровим номером 1822082000:01:000:1749 (т. 1, а. с. 205-210).

Позивач звертався до відповідача з листом від 31.05.2023 №118 (т. 1, а. с. 19-26) з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 в частині зміни:

- з 12.09.2017 (момент відчуження об`єкта нерухомого майна) по 06.08.2021 (момент державної реєстрації частини орендованої позивачем земельної ділянки площею 45,2271 га за Житомирською міською радою): площі з 57,7098 га на 12,4827 га; зменшення орендної плати відповідно до зменшеної площі орендованої земельної ділянки згідно існуючої до 183 649 грн 48 коп. на рік та 15 304 грн 12 коп. на місяць відповідно;

- з 06.08.2021 (момент державної реєстрації частини орендованої позивачем земельної ділянки площею 45,2271 га за Житомирською міською радою з кадастровим номером 1822082000:01:000:1750 та відповідного виготовлення нової грошової оцінки на земельну ділянку) кадастрового номеру земельної ділянки з 1822082000:01:000:1282 на 1822082000:01:000:1749; визначення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12,4827 га в розмірі 9 808 814 грн 54 коп.; визначення орендної плати у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 98 088 грн 15 коп. на рік та 8 174 грн 01 коп. на місяць відповідно.

Відповідач разом з листом від 24.07.2023 №1104 надіслав позивачу витяг з рішення Глибочицької сільської ради №12 від 14.07.2023, згідно з яким вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015, замінити сторону "Орендодавець" з Житомирської обласної державної адміністрації Житомирської області на Глибочицьку сільську раду Житомирського району Житомирської області, та визначено, що в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1822082000:01:000:1749 площею 12,4827 га, терміном на 5 (п`ять) років з орендною платою у розмірі 12 (дванадцять) відсотків з врахуванням коефіцієнтів індексації від діючої нормативно грошової оцінки земельної ділянки, і становить 1 115 839 грн 83 коп. на рік, та складає 92 986 грн 66 коп. за місяць оренди (т. 1, а. с. 27-28).

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до приписів ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За статтею 2 Земельного кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

З огляду на приписи статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 означеного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частинами 1-2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч.1 ст.653 ЦК України).

Частиною 3 статті 653 ЦК України визначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно зі ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У частині першій статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як вбачається із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, позивач на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 отримав в строкове платне користування земельну ділянку цільове призначення J.12.05, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться на території Глибочицької сільської ради, Житомирський район, Житомирська область. площею 57,7098 га, у тому числі під аеропортами та відповідними структурами - 0,0363 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,414 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,0589 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,0130 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,1136 га, під аеропортами та відповідними структурами - 5,3290 га, під аеропортами та відповідними структурами - 9,0750 га, під аеропортами та відповідними структурами - 0,0348 га, під аеропортами та відповідними структурами - 42,9161 га. Кадастровий номер 1822082000:01:000:1282

На частині вказаної земельної ділянки було розміщено майно орендаря, зокрема будівля аеропорту та інженерні споруди, складовими частинами яких є: будівля аеропорту (літера "П"), загальна площа 1 392,2 кв.м, споруда (штучне покриття ВПП і РД), споруда (інженерна інфраструктура), споруда (привокзальна площа 80х80).

Відповідно до ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною 1 статті 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (ч.2 ст.79-1 ЗК України).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч.3,4, 6 ст.79-1 ЗК України).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.9 ст.79-1 ЗК України).

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі", до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно зі ст.377 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ч.1,2 ст.120 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Згідно з абз. 1,2 ч.6 ст.120 ЗК України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Як вказує позивач, він на підставі акту приймання-передачі від 12.09.2017 передав в якості благодійної допомоги у комунальну власність Житомирської міської ради належне йому нерухоме майно - штучне покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9, на частині орендованої за договором оренди земельної ділянки від 08.04.2015 (площею 57,7098 га з кадастровим номером 1822082000:01:000:1282) земельної ділянки площею 45,2271 га (без укладення договору пожертви).

Відповідно до ст. 729 ЦК України, пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч.1 ст.717 ЦК України).

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (ч.1 ст.718 ЦК України).

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст.719 ЦК України).

Відповідно до ч.3,4 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку д о г о в о р у, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Важливість визначення моменту переходу права власності на нерухомі речі, пояснюється тим, що саме з цим моментом пов`язаний перехід до набувача відповідного об`єкта правомочностей, що складають зміст суб`єктивного права власності, права володіння, права користування та права розпорядження.

У зв`язку з цим, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення теж підлягають державній реєстрації.

При цьому, як на підставу набуття права власності Житомирською міською радою на нерухоме майно позивача - штучне покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки позивач посилається саме на акт приймання-передачі від 12.09.2017 без укладення нотаріально посвідченого договору пожерви (дарування).

Однак, у акті приймання-передачі від 12.09.2017 відсутня інформація щодо земельної ділянки, на якій розташоване це нерухоме майно, її кадастрового номеру та площі, що є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, як це передбачено нормами ч.6 ст.120 ЗК України.

З вказаного акту неможливо встановити розміщення штучного покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки саме на частині орендованої за договором від 08.04.2015 земельної ділянки площею 57,7098 га та відповідно площу земельної ділянки під вказаним об`єктом нерухомого майна.

Частиною 6 ст.120 ЗК України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) було чітко та недвозначно визначено, що укладення договору, який передбачає набуття права власності на нерухоме майно, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки здійснюється лише після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера, а також те, що істотною умовою такого договору, зокрема, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Виходячи з наведеного, не можна відчужити жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці, якій не присвоєно кадастрового номера.

Для переходу (передачі орендарем) права, в тому числі оренди, на частину земельної ділянки обов`язковим є попереднє виділення такої частини в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера (частина 6 статті 120 ЗК України), тобто, після набуття такою частиною земельної ділянки статусу об`єкта цивільних прав (стаття 79-1 ЗК України).

Однак, нотаріально посвідчений договір пожертви (дарування), який передбачає набуття права власності на нерухоме майно - штучне покриття взлітно-посадкової смуги та рульової доріжки, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки із зазначенням кадастрового номеру та площі земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, у 2017 році між позивачем та Житомирською міською радою укладений не був, виділення цієї частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера також не відбулося, Житомирською міською радою право власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано у 2017 році не було.

Сам по собі акт приймання-передачі нерухомого майна позивача без дотримання наведених вище вимог законодавства не може свідчити про набуття Житомирською міською радою з 12.09.2017 права власності на це майно, що безпосередньо пов`язане і з визначенням моменту переходу до набувача і права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно.

Лише після укладення між позивачем та Житомирською міською радою договору пожертви від 07.09.2020, 08.09.2020 Житомирська міська рада зареєструвала право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна - штучне покриття ВПП і РД за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Авіаторів, буд. 9, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017, на який зсилається позивач як на підставу переходу права власності на нерухоме майно позивача - штучне покриття взлітно-посадкової полоси та рульової доріжки у 2017 році до Житомирської міської ради, а також перон та РД-1 рульову доріжку на підставі на рішення Житомирської міської ради від 02.09.2020 №1985, договору пожертви від 07.09.2020, акта приймання-передачі від 07.09.2020, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно матеріалів справи технічну документацію щодо поділу земельної ділянки площею 57,7098 га, кадастровий номер 1822082000:01:000:1282 на дві окремі земельні ділянки - площею 12,4827 та площею 45,2271 га було погоджено лише розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №272 від 22.04.2021 "Про розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення", в результаті чого відбувся поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1822082000:01:000:1282 площею 57,7098 га на дві земельні ділянки з кадастровим номером 1822082000:01:000:1750 площею 45,2271 га та з кадастровим номером 1822082000:01:000:1749 площею 12,4827 га, право комунальної власності на першу з яких 06.08.2021 було зареєстровано за Житомирською міською радою, а на другу - 02.09.2021 Глибочицькою сільською радою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивачу в оренду передано дві земельні ділянки - з кадастровим номером 1822082000:01:000:1750 площею 45,2271 га та з кадастровим номером 1822082000:01:000:1749 площею 12,4827 га на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 та додаткової угоди №1 від 14.07.2021, яка була підписана сторонами саме у 2021 році, тоді як позивач стверджує про припинення у нього права користування та відповідно обов`язку по сплаті орендної плати з 12.09.2017 на земельну ділянку площею 45,2271 га, у зв`язку з вибуттям з власності позивача об`єкта нерухомого майна, на ній розміщеного.

Таким чином, у 2021 році позивачу передано в оренду саме дві земельні ділянки, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки, орендованої за договором оренди земельної ділянки від 08.04.2015, з урахуванням того, що 08.09.2020 Житомирська міська рада зареєструвала право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна - штучне покриття ВПП і РД за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Авіаторів, буд. 9, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017, на який зсилається позивач як на підставу переходу права власності на нерухоме майно позивача.

Однак, вже у 2023 році позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 в частині зміни об`єкта оренди, в бік зменшення його площі та відповідно орендної плати, а пізніше у зв`язку із відмовою відповідача внести такі зміни, ініціював провадження у цій справі

Верховний Суд в постанові від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20 зауважив, що судова практика Верховного Суду щодо застосування принципу римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі "ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці", є сталою та послідовною. За своєю суттю цей принцип римського права є вираженням equitable estoppel - однієї з найважливіших доктрин загального права. У системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду у справах № 910/19179/17, № 914/2622/16, №914/3593/15, № 237/142/16-ц, № 911/205/18).

Суд першої інстанції вірно виснував, що дії позивача, щодо звернення до суду з позовом про визнання його права щодо користування з 12.09.2017 на умовах оренди земельною ділянкою (інше речове право на майно, в т.ч. землю) зменшеної площі (12,4278 га), аніж передбачено договором оренди земельної ділянки від 08.04.2015 та внесення відповідних змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1822082000:01:000:1282) від 08.04.2015, суперечать його попередній поведінці у 2021 році щодо оренди двох земельних ділянок, утворених з однієї орендованої позивачем земельної ділянки.

Крім того, у 2017 році земельна ділянка площею 45,2271 га не була сформована, не мала кадастрового номеру, право власності на неї не було зареєстровано, тому вказана земельна ділянка на той час не була об`єктом цивільних прав.

Об`єктом цивільних прав та предметом договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 була земельна ділянка з кадастровим номером 1822082000:01:000:1282 площею 57,7098 га, поділ цієї земельної ділянки станом на 12.09.2017 не відбувся, будь-яких земельних ділянок з іншими розмірами та з присвоєними їм кадастровими номерами на той час не існувало, тому внесення змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди стосовно оренди позивачем земельної ділянки зменшеної площі з 12.09.2017 є неможливим, зокрема, у зв`язку з відсутністю на той час такого об`єкта цивільних прав як земельна ділянка площею 12,4278 га.

Таким чином позивач, звернувшись до суду з цим позовом у 2023 році, намагається в судовому порядку змінити правовідносини між сторонами, що існували у 2017 році, а саме: зменшити площу орендованої земельної ділянки з 57,7098 га до 12,4278 га, що відповідно впливає на розмір зобов`язань зі сплати орендної плати з 12.09.2017.

Однак, зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2015 з кадастровим номером 1822082000:01:000:1282 площею 57,7098 га могли бути внесені лише після дотримання вимог законодавства щодо поділу земельної ділянки, отримання кадастрових номерів утворених в результаті поділу земельних ділянок, тобто після формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, недотримання яких виключало можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки стосовно оренди земельної ділянки зменшеної площі у 2017 році та, відповідно, свідчить про відсутність підстав для внесення таких змін до цього договору у 2024 році зі зворотною дією в часі - з 12.09.2017.

Крім того, в силу імперативних вимог статті 125 ЗК України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу та частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди (постанова Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18).

З огляду на викладене, відсутність у відчужувача нерухомого майна на момент відчуження зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт унеможливлює перехід права оренди до набувача.

Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування ухвали Господарського суду Житомирської області від 01.02.2024 по справі №906/1104/23, суд вказує таке.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 01.02.2024 у справі №906/1104/23 за позовом Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" до Житомирської міської ради про визнання права щодо користування земельною ділянкою зменшеною площею та внесення змін до договору оренди землі, серед іншого затвердив мирову угоду, укладену між Дочірнім підприємством "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" та Житомирською міською радою за якою:

- відповідач визнає факт набуття з 12.09.2017 Житомирською міською радою права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: штучне покриття злітно-посадкової полоси та рульової доріжки, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9;

- сторони визнають, що рішення міської ради про отримання майна у пожертву, договір про пожертву є укладеним, дійсним та виконаний сторонами, право власності на вказане майно набуте передане позивачем та прийняте відповідачем.

- сторони зобов`язуються протягом 30 календарних днів з моменту затвердження Господарським судом Житомирської області тексту мирової угоди укласти додаткову угоду до договору №335 від 28.11.2014.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що мирова угода це формальна письмова домовленість сторін юридичного процесу, що укладається з метою врегулювання їх спору, який перебуває у судовому провадженні, на підставі взаємних поступок, і стосується прав та обов`язків сторін.

Фактично, мирова угода є домовленістю учасників цивільних відносин, укладеною в процесі судового розгляді і за відсутності відповідного спору була б закріплена сторонами у звичайному договорі.

Тому помилково стверджувати, що ухвала суду, якою затверджено мирову угоду в змісті котрої сторона спору визнає набуття права власності з певної дати, є доказом набуття права власності з такої дати.

Крім того, ч. 4 ст. 75 ГПК України визначає, що не підлягають доказуванню обставини встановлені, зокрема, саме рішенням суду в господарській справі, а не в ухвалі, а також у справі має брати участь особа стосовно якої такі обставини встановлені.

За наведеного у сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у позові.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження тому, відсутні правові підстави для її задоволення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 23.05.2024 у справі № 906/1242/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 23.05.2024 у справі № 906/1242/23 - без змін.

2. Справу № 906/1242/23 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "14" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.