Постанова

від 07.10.2024 по справі 904/5046/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5046/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бажанова Ю.А.) від 23.04.2024 р. у справі № 904/5046/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 2 102 534,92 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_1 попередню оплату в сумі 2 072 950,00 грн, 4 398,92 грн 3 % річних, 25 186,00 грн інфляційних втрат, а також понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020, на підставі чого позивач просив стягнути суму попередньої оплати за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року з урахуванням 3 % річних та втрат від інфляції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 р. у справі № 904/5046/22:

- позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" до ОСОБА_1 про стягнення 2 102 534,92 грн задоволено частково;

- стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 34А, код ЄДРПОУ 40824126) 1 239 950,00 грн передоплати за договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020, 4 398,92 грн 3 % річних, 25 186,00 грн інфляційних втрат, 19 043,02 грн судового збору;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 р. у справі № 904/5046/22 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає наступне:

- судом першої інстанції не надано оцінки аргументам відповідача стосовно того, що він під час виконання договору не отримував від позивача листів: № 1810/1 від 15.10.2021, № 0511/1 від 02.11.2021, № 1712/1 від 14.12.2021, № 1401/1 від 11.01.2022, № 1102/1 від 08.02.2022, № 1503/1 від 15.03.2022, а надані позивачем суду докази їх пересилання викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності та не відповідають ст.ст. 77-79 ГПК України, а тому не можуть прийматися судом до уваги при вирішенні спору;

- судом першої інстанції не надано оцінки аргументам відповідача щодо наявних суперечностей в реквізитах "Призначення платежу" в наданих позивачем платіжних інструкціях, а саме зазначено: "Оплата за послуги, згідно договору № 01/03 від 01.03.2020 року Без ПДВ". Водночас апелянт звертає увагу, що в інші періоди, стосовно яких позивачем надавалися платіжні інструкції, у реквізиті "Призначення платежу" вказано: "Передплата за послуги, згідно договору № 01/03 від 01.03.2020 року Без ПДВ";

- суд першої інстанції не надав оцінки діям сторін (здійснення позивачем систематичної оплати на рахунок відповідача, наявність у відповідача ряду письмових документів, які мають пряме відношення до господарської діяльності ТОВ "Кривбасбудальп" та ін.), які на думку апелянта свідчать про те, що ОСОБА_1 виконувалися умови договору. На переконання апелянта наявність належним чином оформлених первинних документів, як-от актів виконаних робіт, є вторинною, похідною ознакою господарських відносин, а основною ознакою є реальність виконання робіт. Так, на підтвердження виконання робіт відповідач посилається на ряд доказів, зокрема: заяви свідків, копії електронних листів (47 протоколів нарад), копії свідоцтв про якість ремонту, копії протоколів контролю, копії графіків ремонтних робіт, копії комерційних пропозицій, копії паспортів крану.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 р. у справі № 904/5046/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.10.2024 р.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого позивач вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними та просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 р. у справі № 904/5046/22 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач, зокрема зазначає, що доводи апелянта про виконання ним умов договору у повному обсягу спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів виконання робіт. Докази, на які посилається апелянт, вважає неналежними та такими, що не стосуються предмету спору.

Щодо некоректного зазначення призначення платежу в платіжних інструкціях позивач зазначає, що ця обставина не спростовує його законних вимог, натомість доводить факт отримання грошових коштів відповідачем від позивача.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) укладений договір № 01/03, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати підсобні роботи з ремонту та обслуговування виробничого обладнання, а підрядник зобов`язується належним чином прийняти виконані роботи згідно умов договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору вартість послуг визначається згідно узгоджених сторонами актів виконаних робіт, який замовник зобов`язується підписати протягом 5 банківських днів з дня його одержання.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата вартості наданих послуг проводиться на підставі рахунків, наданих виконавцем, попередня оплата може бути здійснена за домовленістю. Залишок оплати перераховується на протязі 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.2.2 договору замовник має право розірвати договір, попередньо повідомивши Виконавця за 10 робочих днів, або відмовитися від прийняття робіт та вимагати відшкодування збитків, якщо: виконавець не приступить до виконання Робіт в строк більше ніж 14 календарних днів.

Згідно з пунктом 3.3.7 договору, виконавець зобов`язаний по закінченню виконання робіт надати замовнику на підписання акти приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках згідно договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору, виконавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання по договору в момент підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт згідно умов договору.

Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що протягом 5-ти днів з моменту фактичного виконання робіт сторони підписують акт передачі-приймання виконаних робіт. Замовник має право відмовити в прийнятті виконаних робіт в разі виявлення суттєвих недоліків щодо якості та обсягу виконаних виконавцем робіт. В даному випадку сторони складають дефектний акт із зауваженнями щодо якості та строками усунення недоліків.

Відповідно до пункту 6.1 договору, за порушення своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, в тому числі гарантійних зобов`язань Субпідрядника згідно договору.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" перераховано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у період з листопада 2021 по квітень 2022 року кошти в розмірі 2 072 950,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких додано до матеріалів справи, а саме:

Копія платіжної інструкції № 5784 від 02.11.2021 р. на суму 212 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 5858 від 05.11.2021 р. на суму 3 950,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 5885 від 10.11.2021 р. на суму 101 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 5991 від 22.11.2021 р. на суму 3 950,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6050 від 02.12.2021 р. на суму 318 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6125 від 07.12.2021 р. на суму 3 800,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6160 від 09.12.2021 р. на суму 1 500,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6165 від 10.12.2021 р. на суму 318 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6168 від 10.12.2021 р. на суму 212 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6194 від 17.12.2021 р. на суму 53 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6196 від 21.12.2021 р. на суму 212 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6262 від 22.12.2021 р. на суму 4 100,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6379 від 06.01.2022 р. на суму 4 100,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6398 від 11.01.2022 р. на суму 318 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6420 від 12.01.2022 р. на суму 212 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6443 від 18.01.2022 р. на суму 4 100,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6518 від 21.01.2022 р. на суму 3 600,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6526 від 12.01.2022 р. на суму 46 000,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6633 від 07.02.2022 р. на суму 4 950,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6694 від 21.02.2022 р. на суму 12 200,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6767 від 22.02.2022 р. на суму 4 700,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 6693 від 25.02.2022 р. на суму 3 700,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 7094 від 22.03.2022 р. на суму 1 300,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 7108 від 23.03.2022 р. на суму 11 500,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020";

Копія платіжної інструкції № 7301 від 13.04.2022 р. на суму 3 500,00 грн "Призначення платежу "Оплата за послуги, згідно договору №01/03 від 01.03.2020".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" зазначає, що у спірний період (з листопада 2021 по квітень 2022 року) направило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 перелік завдань, які останній був зобов`язаний виконати за договором № 01/03 від 01.03.2020, а саме: лист № 1810/1 від 15.10.2021 (виконання робіт на ПрАТ "МК "Азовсталь"); лист № 0511/1 від 02.11.2021 (виконання робіт на ПрАТ "МК "Азовсталь"); лист № 1712/1 від 14.12.2021 (виконання робіт на ТОВ "Юністіл"); лист № 1401/1 від 11.01.2022 (виконання робіт на ТОВ "Юністіл"); лист № 1102/1 від 08.02.2022 (виконання робіт на ТОВ "Юністіл"); лист № 1503/1 від 15.03.2022 (виконання робіт на ТОВ "Юністіл").

Як зазначено позивачем, відповідач до виконання робіт, передбачених умовами договору не приступив.

19.08.2022 позивачем було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення про розірвання договору на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020 з вимогою повернути отриману передоплату, який отримано відповідачем 02.09.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов`язань за договором № 01/03 від 01.03.2020, про розірвання якого було повідомлено відповідача, та просить стягнути з відповідача перераховані кошти у сумі 2 072 950,00 грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог місцевий господарський суд встановив, що відповідачем не надано доказів виконання у повному обсязі робіт, визначених договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020. Водночас суд першої інстанції прийняв надані відповідачем Акти виконаних робіт (надання послуг), як такі, що підтверджують часткове виконання відповідачем робіт за вказаним договором. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у сумі 1 239 950,00 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Згідно з частинами першою та другою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Глава 61 Цивільного кодексу України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.

Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Як зазначено вище, пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата вартості наданих послуг проводиться на підставі рахунків, наданих виконавцем, попередня оплата може бути здійснена за домовленістю. Залишок оплати перераховується на протязі 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Судом першої інстанції було встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбасбудальп" було здійснено на рахунок відповідача передоплату у сумі 2 072 950,00 грн, згідно з платіжними інструкціями № 5784 від 02.11.2021 на суму 212000,00 грн; № 5858 від 05.11.2021 на суму 3950,00 грн; № 5885 від 10.11.2021 на суму 101000,00 грн; № 5991 від 22.11.2021 на суму 3950,00 грн; №6050 від 02.12.2021 на суму 318000,00 грн; №6125 від 07.12.2021 на суму 3800,00 грн; № 6160 від 09.12.2021 на суму 1500,00 грн; № 6165 від 10.12.2021 на суму 318000,00 грн; №6168 від 10.12.2021 на суму 212000,00 грн; № 6194 від 17.12.2021 на суму 53000,00 грн; № 6196 від 21.12.2021 на суму 212000,00 грн; № 6262 від 22.12.2021 на суму 4100,00 грн; №6379 від 06.01.2022 на суму 4100,00 грн; №6398 від 11.01.2022 на суму 318000,00 грн; №6420 від 12.01.2022 на суму 212000,00 грн; №6443 від 18.01.2022 на суму 4100,00 грн; №6518 від 21.01.2022 на суму 3600,00 грн; №6526 від 12.01.2022 на суму 46000,00 грн; №6633 від 07.02.2022 на суму 4950,00 грн; №6694 від 21.02.2022 на суму 12200,00 грн; №6767 від 22.02.2022 на суму 4700,00 грн; №6693 від 25.02.2022 на суму 3700,00 грн; №7094 від 22.03.2022 на суму 1300,00 грн; №7108 від 23.03.2022 на суму 11500,00 грн; №7301 від 13.04.2022 р. на суму 3500,00 грн.

Судова колегія звертає увагу, що обставини отримання грошових коштів у зазначених сумах згідно вказаних платіжних інструкцій відповідачем не заперечуються.

Відповідно до пункту 3.2.2 договору замовник має право розірвати договір, попередньо повідомивши Виконавця за 10 робочих днів, або відмовитися від прийняття робіт та вимагати відшкодування збитків, якщо: виконавець не приступить до виконання Робіт в строк більше ніж 14 календарних днів.

19.08.2022 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про розірвання договору на виконання робіт №01/03 від 01.03.2020 та вимогою повернути отриману передоплату, який отримано відповідачем 02.09.2022, що підтверджується поштовою накладною, описом вкладення, фіскальним чеком та трекінгом відстеження із сайту Укрпошти (а.с. 35-36, том 1).

Варто також звернути увагу, що обставини розірвання договору сторонами не заперечуються, відповідний спір щодо цього між ними відсутній.

Позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 2 072 950,00 грн передоплати за договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020.

Відповідач проти позову заперечував, на підтвердження виконання робіт за договором надав Акти виконання робіт, які підписані сторонами, а саме: Акт виконаних робіт (надання послуг) №8 від 31.01.2022 року до договору №01/03 від 01.03.2020, надана послуга "Роботи з технічного обслуговування крана №42 конвертерного цеху, за січень 2022 року" сума - 545 000,00 грн; Акт виконаних робіт (надання послуг) №9 від 31.01.2022 року до договору №01/03 від 01.03.2020, надана послуга "Роботи з технічного обслуговування крана №43 конвертерного цеху, за січень 2022 року" сума - 288 000,00 грн, всього на суму 833 000,00 грн.

Також відповідач, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, стверджує, що ним виконані роботи за договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020 в повному обсязі, заперечує отримання завдань на виконання робіт, які надані позивачем, зазначає, що перерахування коштів за вказаними вище платіжними дорученнями здійснювалось як оплата за договором за уже виконані роботи.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач заперечував виконання відповідачем робіт, визначених в актах виконаних робіт (надання послуг) №8 від 31.01.2022 та №9 від 31.01.2022, та вважав їх неналежними доказами виконання робіт по договору №01/03 від 01.03.2020.

Надаючи оцінку обставинам виконання відповідачем робіт за вказаними актами, суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням наданих відповідачем доказів співробітництва з позивачем у спірному періоді, надані відповідачем Акт виконаних робіт (надання послуг) №8 від 31.01.2022 року до договору №01/03 від 01.03.2020, надана послуга "Роботи з технічного обслуговування крана №42 конвертерного цеху, за січень 2022 року" сума - 545 000,00 грн та Акт виконаних робіт (надання послуг) №9 від 31.01.2022 року до договору № 01/03 від 01.03.2020, надана послуга "Роботи з технічного обслуговування крана №43 конвертерного цеху, за січень 2022 року" сума - 288 000,00 грн., всього на суму 833 000,00 грн є такими, що підтверджують виконання робіт відповідачем за договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020 у сумі 833 000,00 грн.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, водночас зауважуючи, що встановлені судом обставини виконання відповідачем робіт за вказаними актами апелянтом не заперечуються, а позивачем не оскаржуються.

Разом з цим судова колегія відхиляє доводи апелянта про виконання ним робіт за договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020 у повному обсязі, на підтвердження чого відповідач посилається на такі документи, зокрема: заяви свідків, копії електронних листів (47 протоколів нарад), копії свідоцтв про якість ремонту, копії протоколів контролю, копії графіків ремонтних робіт, копії комерційних пропозицій, копії паспортів крану.

Так, надаючи оцінку зазначеним вище обставинам та наданим відповідачем доказам судова колегія враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вже було зазначено вище, умовами договору сторони чітко передбачили порядок приймання-передачі виконаних робіт шляхом надання виконавцем (відповідачем) замовнику відповідних актів та підписання цих актів сторонами після прийняття виконаних робіт замовником (пункти 3.3.7 і 5.2 договору).

Отже судова колегія вважає, що факти виконання відповідачем робіт за договором мають бути підтверджені саме актами приймання-передачі виконаних робіт, яких відповідачем на повну суму, отриману від позивача, не надано.

Водночас судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані відповідачем документи не підтверджують виконання відповідачем робіт саме за договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020 та їх вартість, а також про те, що матеріали справи не містять доказів того, що свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є уповноваженими особами щодо виконання договору на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020, укладеного між позивачем та відповідачем.

Положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у сумі 1 239 950,00 грн, виходячи з наступного розрахунку: 2 072 950,00 грн (сума позовних вимог) - 833 000,00 грн (вартість робіт, виконання яких підтверджено відповідачем за актами №8 від 31.01.2022 та №9 від 31.01.2022).

Окрім зазначеної суми попередньої оплати, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 4 398,92 грн 3 % річних за загальний період з 08.09.2022 по 01.12.2022 та 25 186,00 грн інфляційних втрат (розраховуючи їх із суми первісних позовних вимог - 629 650,00 грн).

Судом першої інстанції взято до уваги ненадання відповідачем контррозрахунку 3 % річних та інфляційних втрат. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом також не надавались заперечення щодо правильності розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, здійснених позивачем.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, перевіривши правильність нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних, дійшов висновку, що вони нараховані арифметично правильно, тому стягнення з відповідача на користь позивача 4 398,92 грн 3 % річних та 25 186,00 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню, з чим погоджується і судова колегія апеляційного господарського суду.

Окрім зазначеного вище, місцевий господарський суд виснував, що оскільки спірні правовідносини виникли з договору на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020, який укладено з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.02.2023 припинив підприємницьку діяльність (запис 2002270060002076676), спір є підсудним господарському суду.

Судова колегія зауважує, що обставини підсудності цього спору господарському суду не є предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду, отже, в силу положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оцінка даним обставинам не надається судом апеляційної інстанції.

Таким чином судова колегія констатує, що у цьому спорі позивачем належними та допустимими доказами доведено факт здійснення попередньої оплати за договором на виконання робіт № 01/03 від 01.03.2020, укладеним між позивачем та відповідачем, у вказаному позивачем розмірі, натомість відповідачем не доведено належними та допустимими доказами виконання робіт за договором у повному обсязі.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 269 534,92 грн, що складається з 1 239 950,00 грн суми попередньої оплати за договором, 25 186,00 грн інфляційних втрат і 4 398,92 грн 3% річних.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 р. у цій справі відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 47 307,03 грн слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 р. у справі № 904/5046/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 р. у справі № 904/5046/22 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 15.10.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд