Ухвала

від 16.10.2024 по справі 904/3821/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

16.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3821/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» про забезпечення позову у справі № 904/3821/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Машинобудівників, буд. 1, код ЄДРПОУ 30175077)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 1А код ЄДРПОУ 37988024)

про стягнення заборгованості

Суддя Дичко В.О.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» про стягнення 391 662,24 грн, з яких основний борг у розмірі 234 000 грн, пеня в розмірі 88 728,73 грн, штраф у розмірі 50 778 грн, 3%річних у розмірі 5 519,51 грн, інфляційні втрати в розмірі 12 636 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» укладено договір на виконання робіт № УНЗ/0609-23/ПТС від 06.09.2023, який відповідачем виконано неналежним чином, про що складено акт від 30.01.2024 про невідповідність/відсутність товару та відсутність наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

14 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову. У заяві позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» та знаходяться на його банківських рахунках, в межах суми заявлених позовних вимог - 239874,93 грн (234 000 грн основного боргу та 5 874,93 грн судового збору).

Крім того, 14 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи № 904/3821/24 докази направлення засобами поштового зв`язку (накладну та опис вкладення) заяви про забезпечення позову відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс».

В обґрунтування забезпечення позову позивач указує наступне.

Позивач вважає, що відповідач порушив вимоги статей 530, 610, 837, 846 Цивільного кодексу України, ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених договором №УНЗ/0609-23/ПТС від 06.09.2023 року. Зокрема, позивач зазначає, що 19.12.2023 звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» з претензією № 1912/1 про відмову від договору № УНЗ/0609-23/ПТС від 06.09.2023 у зв`язку з порушенням виконавцем (відповідачем) строку виконання зобов`язань, який минув 03.11.2023, та вимагав повернути авансові платежі в сумі 234 000 грн, а також сплатити штрафні санкції та пеню, проте відповідач не відреагував на вказану претензію.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» вважає, що відповідач вводить суд в оману, надаючи до матеріалів справи № 904/3821/24 заяву про неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» від позивача креслень деталей та іншої технічної документації, необхідної для виконання умов договору та готовність виконати зобов`язання за договором № УНЗ/0609-23/ПТС від 06.09.2023 року.

На думку позивача, подібна поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» свідчить про його недобросовісність, у зв`язку з чим наявна об`єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує ризик перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов`язань, що, як наслідок, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Також в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на постанову Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, у якій Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Предметом позову є стягнення 391 662,24 грн, з яких основний борг у сумі 234 000 грн. За подання цієї позовної заяви позивачем сплачено 5 874,93 грн судового збору.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23 та від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23.

Також за правовим висновком, викладеним у п. 24 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому арешт нерухомого майна не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Основною метою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» із заявою про забезпечення позову є захист і відновлення порушених прав та інтересів товариства, оскільки відповідач має можливість у будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, що надалі призведе до неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову в зазначеній справі та недосягнення мети господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених прав і законних інтересів позивача.

Виконання в майбутньому судового рішення в указаній справі із заявленими вимогами майнового характеру у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23.

Обрання належного, відповідного предмету позову заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Отже, невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс», може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про стягнення з відповідача грошових коштів та судових витрат у випадку задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина».

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає обраний Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» захід забезпечення позову обґрунтованим, адекватним та співмірним з позовними вимогами та таким, що забезпечує збалансованість інтересів сторін.

Керуючись статтями 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» про забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд.1А, код ЄДРПОУ 37988024) у національній валюті України (гривня), що знаходяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 37988024), у межах основного боргу в сумі 234 000 грн та судових витрат у сумі 5 874,93 грн.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Машинобудівників, буд. 1, код ЄДРПОУ 30175077)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПТС-Транс» (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 37988024)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили - 16.10.2024.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 16.10.2027.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.О. Дичко