Ухвала

від 15.10.2024 по справі 904/4009/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

15.10.2024м. ДніпроСправа № 904/4009/24

за позовом Комунального підприємства "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранссервісес", м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості за договором №366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020 у загальному розмірі 1 081 431,43 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники:

від позивача: Луценко Н.В., представник;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранссервісес" заборгованість за договором №366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020 у загальному розмірі 1 081 431,43 грн., що складається з: основний борг за період з 01.08.2022 по 31.08.2024 у розмірі 975 002,08 грн., 3% річних за період з 26.07.2024 по 06.09.2024 у розмірі 3 304,31 грн., пеня у розмірі 9 375,02 грн., штраф у розмірі 93 750,02 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 12 977,18 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 975 002,08 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором №366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020 щодо повної та своєчасної оплати за користування майданчиком для паркування за період з 01.08.2022 по 31.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.10.2024 о 11:00 год.

У призначене підготовче судове засідання 02.10.2024 відповідач не з`явився, свого повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не подав, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.09.2024 була направлена на адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 повідомлено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпротранссервісес", про те, що наступне підготовче засідання у справі відбудеться 15 жовтня 2024 року о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 3-401 за адресою: вул. Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, 49027, шляхом направлення копії цієї ухвали.

10.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю, у якому просить передати направити справу №904/4009/24 за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (код за ЄДРПОУ 23357437) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранссервісес" (код за ЄДРПОУ 43541966) про стягнення заборгованості за договором № 366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020 у загальному розмірі 1 081 431,43 грн. за належністю.

У призначене підготовче судове засідання 15.10.2024 відповідач не з`явився, свого повноважного представника не направив

Дослідивши позовне клопотання позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі також ГПК України), цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 22 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Разом з цим, чинним Господарським процесуальним кодексом України передбачено предметну, суб`єктну, інстанційну, територіальну та виключну підсудність справ.

Положеннями ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Порядок визначення територіальної підсудності господарських справ, закріплений в ст.ст. 27-30 ГПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Частинами 1 та 2 статті 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу, місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

У позовній заяві позивач указав, що місце знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранссервісес" (69031, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, буд. 45, код ЄДРПОУ 43541966).

Наведене також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статтею 29 ГПК України передбачена підсудність справ за вибором позивача. За частиною 1 цієї статті право вибору між господарськими судами, яким підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Відповідно до частини 5 указаної статті Кодексу позови в спорах, що виникають з договорів, в яких визначене місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише в певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі. Місце виконання договору, в випадку його визначення в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок його виконання саме в погодженому сторонами місці.

Предметом Договору №366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020 є надання Балансоутримувачем Операторові права на організацію та експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, Донецьке Шосе, в районі будинку № 3 (далі майданчик для паркування), площа майданчика: 345,0 кв. м., кількість машино-місць: 30, кількість пільгових місць: 3, дні роботи: щоденно, час роботи: з 20.00 до 08.00.

Як зазначено, що згідно Договору №366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020, місцем виконання є м. Дніпро, Донецьке Шосе, в районі будинку № 3.

При цьому суд зважає, що предметом позову в цій справі є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором №366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020.

За висновком суду, спір про стягнення заборгованості та штрафних санкцій є майновим та не пов`язаний з місцем виконання за Договором №366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів.

Зобов`язання з оплати по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим Договором не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.

Поряд із цим, суд зауважує, що предметом заявленого позову в даній справі виступає матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за користування майданчиком для паркування.

Тобто даний спір не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору не є вимога про фактичне використання майданчика для паркування странспортних засобів за призначенням.

Наведене дозволяє дійти висновку про те, що умовами Договору не передбачено особливостей щодо сплати заборгованості в чітко визначеному місці. У свою чергу, місце виконання боржником зобов`язання щодо стягнення заборгованості за своїм характером не пов`язане з місцем фактичного виконання (використання) останнього, оскільки зазначена сплата проводилася безготівково шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Викладене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 06.04.2021 у справі №344/16135/19 та від 03.06.2019 у справі №903/432/18.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду, термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках ЄСПЛ дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, відсутні відомості щодо узгодження сторонами місця виконання щодо здійснення оплати за користування майданчиком для паркування, передбачений договором №366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положення ч. 5 ст. 29 ГПК України та необхідність визначення підсудності за загальними правилами.

Відтак, з урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням ч. ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранссервісес" є 69031, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, буд. 45 (код ЄДРПОУ 43541966), суд доходить висновку, що судом, до територіальної підсудності якого відноситься розгляд даної справи, виступає Господарського суду Запорізької області.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншому суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене вище, позовну заяву Комунального підприємства "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради слід передати за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 29, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Комунального підприємства "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради про передачу справи за підсудністю - задовольнити.

2. Передати матеріали справи № 904/4009/24 за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (код за ЄДРПОУ 23357437) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпротранссервісес" (код за ЄДРПОУ 43541966) про стягнення заборгованості за договором № 366 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 09.11.2020 у загальному розмірі 1 081 431,43 грн. за підсудністю до Господарського суду Запорізької області (вул. Гетьманська, 4, м. Запоріжжя, 69001).

Ухвала набрала законної сили з моменту оголошення - 15.10.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено та підписано - 16.10.2024.

Суддя В.Г. Бєлік