Постанова

від 03.12.2007 по справі 15902-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15902-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.12.2007Справа №2-1/15902-2007А

Суддя господарського суду АР Крим Л. О. Ковтун розглянувши матеріали адміністративної справи № 2-1/15902-2007А 03.12.2007р. у судовому засіданні, що почалося в 11:00 за участю секретаря судового засідання Н. М. Баранович,

За участю представників:

Від позивача –  Кравцов Ю. В., довіреність у справі

Від відповідача  – Тихончук С. Г., довіреність у справі

ухвалив постанову в 11:15

За позовом Закритого акціонерного товариства «Кий Авіа Крим» (95050, м. Сімферополь, вул. Київська, 133, код за ЄДРПОУ 25146006)

До відповідача  Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Горького, 5, код за ЄДРПОУ 26224748)

Про визнання протиправною постанови

Сутність адміністративної справи:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою та просить визнати протиправною та недійсною постанову Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим від 10.10.2007р. №154-АР «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювана постанова прийнята на підставі законодавства, яке на час її прийняття втратило чинність.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та у відзиві на позов зазначив, що законодавство, на підставі якого була прийнята оспорювана постанова було чинним на час скоєння позивачем правопорушення,  у зв'язку  з чим й штрафні санкції були застосовані до позивача на підставі правових норм, яки були чинними на час вчинення правопорушення, а не на час прийняття постанови.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2007р. Територіальним управлінням в АРК Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку була прийнята постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів стосовно ЗАТ «Кий Авіа Крим». При цьому, відповідно до зазначеної постанови відповідачем зі справи був встановлений факт відсутності інформування громадськості ЗАТ «Кий Авіа Крим» про своє фінансово-господарське становище за 2005р., яка розкривалася відповідно до положень ст. 24 Закону України «про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991р. №1201-ХІІ та розкривається відповідно до положень ст. ст. 39,40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. №3480-ІУ та рішення Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку України «Про порядок інформування громадськості акціонерними товариства та емітентами облігацій» від 03.06.2003р. №221, зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.06.2003р. №530/7851 та Інструктивного листа щодо порядку подання регуляторної та особливої інформації емітентами цінних паперів та інформування громадськості емітентами цінних паперів про свій фінансово-господарський стан і результати діяльності, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів  та фондового ринку України від 20.06.2006р. №417.

10.10.2007р.  Територіальним управлінням в АР Крим Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку була прийнята постанова №154-АР про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до якої на підставі вищезазначених нормативно-правових актів за несвоєчасне подання інформації на ЗАТ «Кий Авіа Крим» був накладений штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 510 грн.

Дослідивши зазначену постанову, суд дійшов наступних висновків.

Закон України «Про цінні папері та фондову біржу» від 18.06.1991р. втратив чинність із 13.05.2006р., рішення Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку від 03.06.2003р. №221 втратило чинність із 01.10.2007р. на підставі рішення Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку №1591 від 19.12.2006р., а Інструктивний лист «Про порядок надання регуляторної та особової інформації емітентами цінних паперів про своє фінансово-господарське становище та результати діяльності», затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку від 20.06.2006р. №417 втратило чинність на підставі п. 2 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку від 27.03.2007р. «Про затвердження Інструктивного листа про порядок інформування громадськості емітентами цінних паперів про своє фінансово-господарське становище та результати діяльності за 2006р.».

Таким чином, нормативно–правові акти, на які йдеться посилання в оскаржуваємої постанові втратили чинність на час її прийняття.

Щодо положень ст. ст. 39, 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. №3480-ІУ, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 28 зазначеного закону встановлені особливості етапів емісії цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення. Отже, відповідно до положень ст. 39 зазначеного закону, якою встановлюються вимоги до розкриття інформації емітентами, емітенти,  які здійснили  відкрите  (публічне)  розміщення цінних   паперів,   зобов'язані  своєчасно  та  в  повному  обсязі розкривати інформацію у встановлених законом випадках.

Таким чином, зазначеною нормою закону встановлені окремі вимоги щодо опублікування інформації  відкритого (публічного) та закритого (приватного) розміщення цінних паперів емітентами. Аналогічні приписи містяться у ст. 152 ЦК України, відповідно до якої акціонерні товариства, яки проводять відкриту підписка на акції зобов'язано щорічно публікувати звіт та інформацію, перелічену в законі.

Отже, положення ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» не поширюються на закрити акціонерні товариства, яки в силу своєї організаційно-правової форми не підпадають під дію ст. 152 ЦК України, ч. 1 ст. 28, ст. 39 Закону України  «Про цінні папери та фондовий ринок».

При цьому, як вбачається зі змісту оспорюванної постанови, підставою для накладення санкцій стало саме не проведення у встановленому законом порядку інформування громадськості.

Отже, суд не може погодитися із запереченнями відповідача зі спору, щодо того, що санкції були прийняти відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», оскільки відповідно до зазначеної норми встановлений порядок надання регуляторної інформації емітентом, якою визнається   річна  та  квартальна звітна    інформація    про   результати   фінансово-господарської діяльності емітента,  яка подається  Державній  комісії  з  цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді), а штрафні санкції були застосовані саме у зв'язку з не розкриттям інформації позивачем про своє фінансово-господарське становище шляхом інформування громадськості. При цьому, зазначене прямо передбачено ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», та було передбачено ст. 24 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», який втратив чинність, та на який йдеться посилання в оспорюваної постанові.

Таким чином, застосування нормативно-правових актів, які на час прийняття оспорюваної постанови відповідачем суперечить положенням ст. 58 Конституції України.

Здебільшого, слід зазначити, що Наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2 від 09.01.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 1997р. за № 10/1814 були затверджені Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, які були розроблені відповідно до Законів України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про цінні папери і фондову біржу"  Указу Президента  України від  14.02.97  N  142/97 "Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку" (із змінами та доповненнями) та  інших нормативно-правових актів. Зазначені Правила визначають   порядок  та  строки  розгляду  Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та її  територіальними  органами  справ  про  порушення  громадянами, посадовими особами та юридичними особами  вимог  законодавства  на ринку цінних паперів.

Відповідно до п. 3.4 зазначених правил справу про  правопорушення  не  може  бути  порушено,  а порушена справа підлягає закриттю за відсутності події правопорушення; за відсутності в діянні складу правопорушення; у разі скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення; якщо внаслідок змін законодавства вчинене діяння втратило характер правопорушення, тощо.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про цінні папери та фондову биржу» був встановлений обов'язок емітенту не менше одного разу на рік  інформувати громадськість  про  своє  господарсько-фінансове    становище    і результати діяльності. Річний звіт публікується не  пізніше  дев'яти  місяців  року, наступного за звітним, і надсилається держателям іменних акцій  та реєструвальному органу. При цьому, відповідно до зазначеного закону, який втратив чинність на підставі Закону № 3480-IV від 23.02.2006р., зазначені вимоги були встановлені для всіх емітентів.

Проте, на час розгляду справи відповідачем за фактом вчинення правопорушення на ринку цінних паперів, зазначені норми втратили чинність та відповідно до Закону, яким на час розгляду справи регулювалися відносини, що виникають під час  розміщення, обігу цінних  паперів  і  провадження  професійної  діяльності  на фондовому ринку,  з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку,  для емітентів, які здійснюють закрите розміщення акцій таких вимог не встановлюється.

У зв'язку з чим, суд вважає за необхідним вказати на те що, діяльність державних органів повинна відповідати основним принципам встановленим основним Законом – Конституцією, порушення одного з принципів, автоматично тягне за собою ухвалення неправомірного рішення прийнятого із порушенням принципу діяльності держаного органу.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з  використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У порядку п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 03.12.2007р. Повний текст постанови складений та підписаний 05.12.2007р.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161- 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в АР Крим від 10.10.2007р. №154-АР «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів».

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Кий Авіа Крим» (95050, м. Сімферополь, вул. Київська, 133, код за ЄДРПОУ 25146006)  3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

       Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист видати після набрання Постановою законної сили за заявою сторони.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун  Л.А.