ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/729/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76009
до відповідача: Приватного підприємства фірми "Згарда", вул. Бельведерська, буд. 53, м.Івано-Франківськ, 76010
про стягнення заборгованості у розмірі 96009,54 грн,
встановив: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства фірми "Згарда" про стягнення заборгованості у розмірі 96009,54 грн, з яких: 82663,11 грн - основного боргу, 9861,01 грн - інфляційних збитків, 3116,74 грн - 3 % річних, 368,68 грн - пені.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 09.08.2024 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Копію ухвали від 09.08.2024, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за його місцезнаходженням, згідно даних ЄДРЮОФОПГФ: вул. Бельведерська, буд. 53, м. Івано-Франківськ, 76010.
Зазначена кореспонденція повернута до суду АТ "Укрпошта" 19.08.2024. На конверті прикріплено довідку ф.20, в якій зазначено підставу повернення адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Виходячи зі змісту положень статей 120, 242 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).
Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).
З огляду на вказане, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.
Враховуючи, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання теплової енергії № 374 від 03.04.2006 щодо оплати вартості послуг за постачання теплової енергії, внаслідок чого виник борг за поставлену теплову енергію у сумі 82663,11 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач керуючись п.45 договору та ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 9861,01 грн інфляційних збитків, 3116,74 грн 3 % річних, 368,68 грн пені. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 530, 549, 610, 612, 625, 626, 634, 903 ЦК України, ст. 173, 230 Господарського кодексу України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
03.04.2006 між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (як виробником) та Приватним підприємством фірмою "Згарда" (як споживачем) укладено договір про постачання теплової енергії №374.
Згідно п.1.1 договору, виробник зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов`язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п.2.1 договору енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до даного договору на опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби.
За цим договором виробник зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію (далі - енергія) відповідно до умов договору, а споживач зобов`язується своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).
Енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до даного договору на опалення та вентиляцію, підігрів води (гаряче водопостачання), технологічні потреби (п. 2.1. договору).
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (далі - Правила послуг) (п. 2.2. договору).
Облік споживання енергії проводиться виключно за приладами. Розрахунковий метод застосовується тільки при тимчасовому підключенні терміном до 6 місяців (п. 5.1. договору).
Споживач, що має прилади, щомісячно з 26 по 31 число направляє свого представника у відділ договірної роботи та реалізації теплової енергії Виробника за адресою: вул. Б. Хмельницького, 59а для подання звіту про фактичне споживання енергії за розрахунковий місяць. У випадку неподання звіту про фактичне споживання енергії за розрахунковий період по приладах у вказаний термін, розрахунок за використану енергію проводиться розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень (п. 5.3. договору).
Оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках:
- з платежів поточного розрахункового періоду - в 5-денний термін після дати одержання рахунку-фактури.
- з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду.
У випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються договірними зобов`язаннями, вимогами правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов`язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ. Перераховані споживачем суми направляються для зарахування належного платежу наступний чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, далі плата за наступний період, пеня на цю заборгованість і т.д. Тільки після повного погашення суми попе реднього боргу перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період. (п. 5.8. договору).
Цей Договір укладається на термін до 31 грудня 2006 року набуває чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 9.1 договору).
Опалювальними об`єктами за додатком №1, з внесеними змінами згідно угоди від 09.07.2007 про внесення змін і доповнень до договору про постачання теплової енергії № 374 від 03.04.2006, є магазин на вул. Бельведерська, 53.
Право власності споживача на вказаний об`єкт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 1 жовтня 2021 року по 1 липня 2024 року позивач здійснив теплопостачання відповідачу на загальну суму 82663,11 грн та направляв відповідачу відповідні рахунки-фактури. Відповідачем отримано надіслані позивачем рахунки-фактури, що підтверджується помісячними реєстрами рахунків та актів виконаних робіт за вказаний період, однак, не здійснено їх оплату.
08.02.2024 позивачем направлено відповідачу претензію №06/166 від 08.02.2024 з вимогою сплатити заборгованість. Однак, дана претензія залишилась без належного реагування з боку відповідача.
На підставі п. 5.8. договору, позивач нарахував відповідачу 368,68 грн пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 9861,01 грн інфляційних збитків та 3116,74 грн 3 % річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання". Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору (ст. 1 Закону України "Про теплопостачання").
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач отримав теплову енергію за період з 1 жовтня 2021 року по 1 липня 2024 року на загальну суму 82663,11 грн. Однак, відповідач у встановлені договором строки не здійснив оплату послуг, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг в розмірі 82663,11 грн.
Відповідачем будь яких доказів чи заперечень щодо наявності боргу суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлену теплову енергію за період з 1 жовтня 2021 року по 1 липня 2024 року в розмірі 82663,11 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем також заявлено до стягнення 9861,01 грн інфляційних втрат та 3116,74 грн 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена вищевказаною нормою сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
З огляду на прострочку виконання відповідачем договірних зобов`язань, нарахування 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.
Враховуючи обґрунтованість позовних вимог в цій частині, позовні вимоги про стягнення 9861,01 грн інфляційних втрат та 3116,74 грн 3 % річних підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).
З огляду на положення ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 5.8. договору, у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються договірними зобов`язаннями, вимогами правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов`язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ. Перераховані споживачем суми направляються для зарахування належного платежу наступний чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, далі плата за наступний період, пеня на цю заборгованість і т.д. Тільки після повного погашення суми попереднього боргу перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період.
Судом встановлено, що розрахунок позивача пені у розмірі 368,68 грн за період нарахування з червня 2023 року по квітень 2024 року здійснено арифметично та методологічно вірно. Отже, позовні вимоги про стягнення 368,68 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Приватного підприємства фірми "Згарда" про стягнення заборгованості у розмірі 96009,54 грн - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства фірми "Згарда", вул. Бельведерська, буд. 53, м. Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 13659255) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, буд. 59 А, м.Івано-Франківськ, 76009 (ідентифікаційний код 03346058) 82663 (вісімдесят дві тисячі шістсот шістдесят три) грн 11 коп. основного боргу, 9861 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн 01 коп. інфляційних втрат, 3116 (три тисячі сто шістнадцять) грн 74 коп. 3 % річних, 368 (триста шістдесят вісім) грн 68 коп. пені, 3028 грн (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.10.2024.
Суддя Неверовська Л.М.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122318193 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Неверовська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні