Рішення

від 26.09.2024 по справі 910/6575/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/6575/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро"доТовариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ ГРУП»простягнення 1 977 195,70 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Нечіпайло Р.С.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6575/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» (далі також - позивач, ТОВ «Європа Транс Агро») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олам Груп» (далі також - відповідач, ТОВ «Олам Груп») про стягнення суми грошових коштів в розмірі 1 977 195,70 грн - заборгованість за надані послуги перевезення.

17.07.2024 позивач на виконання вимог суду надав докази надіслання акту звірки розрахунків відповідачу.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 26.09.2024.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 26.09.2024 наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 26.09.2024 не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвали суду були надіслані до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд».

Крім того, суд зауважує, що ухвали суду у даній справі були офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 26.09.2024 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ ГРУП» (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» (як виконавцем) укладений договір № 22022024/1 на перевезення вантажу (далі також - договір), за умовами якого перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (надалі іменується вантаж) згідно з транспортною накладною, з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються у заявках на перевезення (заявках) та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується вантажоодержувач), а замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим договором або додатками до нього.

Відповідно до п. 1.3. договору, місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрути, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставка вантажу), розвантаження визначаються сторонами у заявках, які є його невід`ємною частиною.

Пунктами 1.4. та 1.5. договору передбачено, що надання послуг перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Факт прийняття перевізником вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Згідно з п. 4.2. договору, замовник здійснює оплату 80% від вартості наданих послуг перевізника протягом 5 робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок перевізника. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 робочих днів від дати реєстрації податкової накладної та отримання оригіналів документів.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення. Строк (термін) дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 7.1. цього договору та закінчується 31.12.2024 (включно). У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Сторони погодили, що у разі відсутності у сторін заяв про розірвання договору протягом 1-ого остання місяця терміну дії договору, то він вважається продовженим терміном на 1 рік, на тих самих умовах, але в будь-якому випадку не більше ніж двічі.

Позивач стверджує, що він надав відповідачу послуги за договором на загальну суму 2 177 195,70 грн, однак відповідач оплатив лише 200 000,00 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 1 977 195,70 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу згідно з такими актами надання послуг:

- № 1085 від 24.02.2024 на суму 105 280,30 грн;

- № 1078 від 24.02.2024 на суму 35 448,10 грн;

- № 1238 від 25.02.2024 на суму 34 888,10 грн;

- № 1043 від 25.02.2024 на суму 177 548,50 грн;

- № 1286 від 26.02.2024 на суму 70 644,20 грн;

- № 1112 від 26.02.2024 на суму 281 428,80 грн;

- № 1115 від 27.02.2024 на суму 106 036,30 грн;

- № 1287 від 27.02.2024 на суму 210 084,60 грн;

- № 1113 від 27.02.2024 на суму 140 840,40 грн;

- № 1288 від 28.02.2024 на суму 106 176,30 грн;

- № 1079 від 28.02.2024 на суму 141 204,40 грн;

- № 1316 від 29.02.2024 на суму 246 288,70 грн;

- № 1544 від 01.03.2024 на суму 315 420,90 грн;

- № 1545 від 02.03.2024 на суму 35 140,10 грн;

- № 1551 від 03.03.2024 на суму 85 362,00 грн;

- № 1589 від 03.03.2024 на суму 85 404,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується надання послуг за договором на загальну суму 2 177 195,70 грн.

Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав, а строк оплати є таким, що настав.

Відповідач оплатив лише 200 000,00 грн 12.04.2024. Доказів оплати всього обсягу наданих послуг відповідач не долучив.

З огляду на наведені вище обставини, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за договором на суму 1 977 195,70 грн, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Згідно з положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ ГРУП» (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7; код ЄДРПОУ 44974235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. В.Івасюка, 62; код ЄДРПОУ 1101091) суму грошових коштів у розмірі 1 977 195,70 грн та судовий збір в розмірі 29 657,49 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко