Рішення

від 15.10.2024 по справі 910/9577/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2024Справа № 910/9577/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудгранд» (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36002; ідентифікаційний код 44844146)

про стягнення 247 849, 20 грн

Представники сторін: не викликались

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулась Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі за текстом - ВЧ НОМЕР_1 , Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудгранд» (далі за тексом - ТОВ «Фудгранд», Відповідач) про стягнення 247 849,20 грн штрафних санкцій за договором на поставку товару № 19/ВОЗ-2024 від 26.02.2024.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не поставлено товар за якістю, яка відповідає умовам Договору.

Оскільки Відповідачем визнано факт неможливості поставки товару належної якості Позивачем в односторонньому порядку розірвано Договір та на підставі пункту 8.3 Договору нараховано пеню та штраф, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач зазначає, що поставлений Позивачу товар відповідав умовам Договору в тому числі в частині якості товару, на підтвердження чого надано експертний висновок № 000588 п/24 від 12.03.2024, а у протоколі випробування харчової продукції № 2600/24-х від 02.05.2024 відсутній висновок щодо відповідності/ невідповідності поставленого Відповідачем молока згущеного вимогам ДСТУ.

Зазначене, на переконання сторони, унеможливлює нарахування Позивачем штрафних санкцій та спростовує доводи Позивача.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів: доплати судового збору в розмірі 689, 74 грн; інформації щодо наявності у Позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

12.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

06.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

10.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

16.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26.02.2024 між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Постачальник) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно Додатку № 1 до Договору сторонами підписано Специфікацію на поставку молока незбиране згущене з цукром 20 000 кг вартістю 1 558 800 грн (в тому числі ПДВ).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:15510000-6 - Молоко та вершки.

Додатком № 2 до Договору закріплено технічний опис товару.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна останнього складає 1 558 800 грн (з ПДВ).

Згідно пункту 6.1 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника, яка вручається під особистий підпис Постачальника (представнику).У разі надсилання заявки засобами поштового зв`язку вона вважається врученою Постачальнику з дня отримання Заявником фінансового чеку про сплату поштового повідомлення.

Передача товару здійснюється в пункті відвантаження Замовника за адресою: м. Київ, та /або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України, визначених заявкою Замовника (пункт 6.2 Договору).

Відповідно до частини 6.7 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Замовника після прийняття товару на склад Замовника, факт чого посвідчується підписами уповноважених осіб Постачальника та Замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару Замовником вважається дата, вказана уповноваженою особою Замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.

Згідно з пунктом 8.3 Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника. Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем 01.04.2024 засобами поштового зв`язку надіслано Відповідачу заявку від 20.09.2024 № 78/9-1197 на постачання молока незбираного згущеного з цукром на склад Замовника: в кількості 20 000 кг у строк до 10.04.2024.

Згідно наданих до матеріалів справи видаткових накладних Відповідачем здійснено поставку товару, а саме молока незбираного згущеного з цукром в кількості 20 000 кг згідно видаткових накладних: № ФГ-0060057/3035 від 09.04.2024, № ФГ-0060060/3014 від 09.04.2024, № ФГ-0060058/3024 від 09.04.2024 та № ФГ-0060044/3078 від 09.04.2024.

Пунктом 3.2 Договору закріплено, що під час поставки кожної партії товару, Замовник протягом 2 робочих днів, проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається Постачальником.

Контрольні заходи, включають в себе перевірку безпечності, а саме радіологічних показників та окремих показників якості - органолептичних та окремих фізико-хімічних показників, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачається відповідно до умов Договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування товару за цим Договором, вимогам статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771/97-ВР (пункту 3.3 Договору).

Так, на виконання положень підпункту 3.3.1 Договору уповноваженою комісією Позивача у присутності представника Відповідача (яка діяла на підставі довіреності № б/н від 31.01.2024) проведено відбір зразків проб з поставленого Відповідачем товару, про що складено акт відбору зразків (проб) для проведення дослідження № 35 від 10.04.2024. Відібрані зразки направлено до лабораторії, яка уповноважена проводити лабораторні дослідження (випробування) для цілей державного контролю ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» для перевірки на відповідність товару вимогам ДСТУ 4274:2019 «Консерви молочні «Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови).

За результати проведених лабораторних досліджень поставленого товару 22.04.2024 до Позивача за вхідним реєстраційним індексом № 1595 надійшов протокол випробувань харчової продукції ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» № 2195/24-х від 18.04.2024 за висновками якого досліджено зразки товару за органолептичними та фізико - хімічними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4274:2019 «Консерви молочні «Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови», а саме:

1. Товар має дуже солодкий, без вираженого смаку пастеризованого молока смак і запах.

2. Масова частка вологи в зразку Товару, що має бути не більше 26,5 % у досліджених зразках становить 30.9 %.

3. Масова частка сухих речових молока становить лише 15,8 % (при вимогах не менше 28,5 %).

4. Масова частка білка - 3,4 % (тоді як згідно вимог НД та маркування вона має бути 7,2 %).

Відтак, згідно з протоколом випробувань харчової продукції ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» № 2195/24-х від 18.04.2024 товар не відповідає умовам пункту 2.1 розділу 2 Договору «Якість товару».

Листом від 22.04.2024 № 22/04 Відповідач звернувся до Позивача у порядку підпункту 3.3.2 розділу 3 Договору з проханням здійснити повторне відбирання проб з тієї самої партії товару у подвійній кількості, яка перебуває у Позивача на відповідальному зберіганні.

24.04.2024 уповноваженою комісією Позивача у присутності представника Відповідача (яка діяла на підставі довіреності № б/н від 31.01.2024) було проведено відбір зразків проб з поставленого Відповідачем товару, про що складено акт відбору зразків (проб) для проведення дослідження № 46 від 24.04.2024. Відібрані зразки було направлено до лабораторії, яка уповноважена проводити лабораторні дослідження (випробування) для цілей державного контролю ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» для перевірки на відповідність товару вимогам ДСТУ 4274:2019 «Консерви молочні «Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови»).

За результати проведених повторних лабораторних досліджень поставленого товару 02.05.2024 до Позивача за вхідним реєстраційним індексом № 1817 надійшов протокол випробувань харчової продукції ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» № 2600/24-х від 02.05.2024, за висновками якого досліджено зразки товару за фізико - хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4274:2019 «Консерви молочні «Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови», а саме:

1. Масова частка вологи в зразку Товару, що має бути не більше 26,5 % у досліджених зразках становить 29.2 %.

2. Масова частка сухих речових молока становить лише 26,3 % (при вимогах не менше 28,5 % ).

3. Масова частка білка - 2,8 % (тоді як згідно вимог НД та маркування вона має бути 7,2 % ).

4. Масова частка жиру - 5.9 % (тоді як згідно вимог НД вона має бути не менше 8,5 %).

За результатами проведених досліджень зразків товару та їх повторних досліджень, уповноваженою комісією Позивача був складений Акт приймального контролю № 48 від 02.05.2024, в якому було зазначено, що комісією було прийнято рішення не приймати неякісний товару у кількості 20 000 кг та повернути його Відповідачу.

Відповідач листом від 17.06.2024 № 17/6-1 повідомив Позивача про неможливість поставки якісного товару з проханням розірвати Договір.

04.07.2024 засобами поштового зв`язку на адресу Відповідача Позивачем направлено повідомлення від 03.07.2024 № 78/11-2757 про односторонню відмову від Договору з 08.07.2024.

Звертаючись до суду з даним позовом Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню та штраф за не поставку товару за Договором згідно наданого розрахунку.

Крім того, судом встановлено, що Позивач посилається на судові рішення у справі № 910/7710/24, на які суд не вбачає підстав посилатися оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 (повний текс складено 04.10.2024) станом на 15.10.2024 не набрало законної сили.

Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач зазначає, що ним поставлявся товар належної якості та який відповідав вимогам ДСТУ 4274:2019.

При цьому Відповідач посилається на експертний висновок № 000588 п/24 від 12.03.2024, а у протоколі випробування харчової продукції № 2600/24-х від 02.05.2024 відсутній висновок щодо відповідності / невідповідності поставленого Відповідачем молока згущеного вимогам ДСТУ.

Так, Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивачем не зазначено про збитки, які ним понесено, нарахування пені може бути тільки стосовно грошового зобов`язання, а оскільки Позивачем не доведено факт порушення Постачальником умов Договору також і відсутні підстави для нарахування штрафу.

Крім того, Відповідач зазначає про можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

У запереченнях на відповідь на відзив Позивач не погоджується з аргументами Відповідача та зазначає, що обставини непоставки Відповідачем належного за якістю товару підтверджується наданим до позову доказами, а відтак наявні підстави для його задоволення.

Аргументи Відповідача, викладені у запереченнях на відповідь на відзив, є аналогічні відзиву.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Суд зазначає, що згідно пункту 3.13 Договору остаточно правильними результатами являються результати, які отримав Замовник при відборі зразків (проб) товару, який був поставлений на його адресу навіть у випадку його неспівпадіння з лабораторними дослідженнями Постачальника.

Відтак, суд дійшов висновку, що Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено поставку Відповідачем 09.04.2024 товару, якість якого не відповідає умовам Договору.

Крім того, згідно надано Відповідачем листа від 17.06.2024 № 17/6-1 останнім визнано факт постачання товару неналежної якості, оскільки Відповідач повідомив Позивача про неможливість поставки товару, який відповідає вимога ДСТУ 4274:2019 та фактично погодився із обґрунтованістю висновків досліджень та обґрунтованістю відмови Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від прийняття такого товару з підстав його неякісності.

Зазначене спростовує заперечення Відповідача в частині відсутності в його діях порушення договірного зобов`язання.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частини 2 та 3 статті 549 ЦК України).

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно пункту 8.3 Договору сторонами погоджено, що за порушення строків поставки товару Відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

З огляду на здійснені судом висновки, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів належної поставки Відповідачем товару у строк до 10.04.2024 та у відповідності до вимог ДСТУ 4174:2019 - Консерви молочні «Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні вимоги», а також з огляду на положення частини 2 статті 231 ГК України нарахування Позивачем пені та штрафу є правомірним, в тому числі за порушення негрошового зобов`язання.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що нараховані Позивачем штрафні санкції є правомірними та арифметично вірними, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

Що стосується клопотання Відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд зазначає, що частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Аналогічний висновок міститься у пункті 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

З огляду на причини неналежного виконання Відповідачем договірного зобов`язання, а також обсяг вчинених Відповідачем дій задля уникнення його порушення, станом на дату ухвалення даного рішення судом не вбачається підстав для зменшення розміру пені та штрафу, оскільки описані Відповідачем обставини не є винятковими, в тому числі з огляду на необхідність дотримання судом інтересів Позивача, який належить до державного сектора економіки.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлення судом обставин поставки Відповідачем товару за Договором неналежної якості та не поставки товару в договірні строки, суд дійшов висновку правомірного нарахування Позивачем пені та штрафу за порушення Відповідачем Договору у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудгранд» (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36002; ідентифікаційний код 44844146) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) штраф - 109 116 (сто дев`ять тисяч сто шістнадцять) грн, пеню - 138 733 (сто тридцять вісім тисяч сімсот тридцять три) грн 20 коп, судовий збір - 3 717 (три тисячі сімсот сімнадцять) грн 74 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 15.10.2024

Суддя Антон ПУКАС