Ухвала

від 16.10.2024 по справі 910/11595/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

16.10.2024Справа № 910/11595/24

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши матеріали позовної заяви 1. ОСОБА_1 , м.Київ та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Капітал», м.Київ

про визнання права власності на акції, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 1 ОСОБА_1 та позивач 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Капітал» про:

- визнання права власності ОСОБА_1 на: 13 100 штук простих іменних акцій Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (стара назва АТ «Турбоатом») (код ЄДРПОУ 05762269); 163 833 штук простих іменних акцій Акціонерного товариства «ЮЖНІІГІПРОГАЗ» (код ЄДРПОУ 00158741);

- визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» (код ЄДРПОУ 34925773) на:

- 775 945 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «ДОНЕЦЬКИЙ МЕТАЛОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05838512);

- 10 670 978 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «АЛЧЕВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00190816);

- 328 штук простих іменних акцій Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (стара назва АТ «Турбоатом») (код ЄДРПОУ 05762269);

- 4 341 штук простих іменних акцій Акціонерного товариства «ЧАСIВОЯРСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ КОМБIНАТ» (код ЄДРПОУ 00191773);

- 2 240 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (нова назва ПрАТ «Камет-Сталь») (код ЄДРПОУ 05393085); - 120 000 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05393056);

- 303 662 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮЖКОКС» (код ЄДРПОУ 05393079);

- 3 876 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» (код ЄДРПОУ 05508186);

- 149 895 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД ВИСОКОВОЛЬТНИХ ІЗОЛЯТОРІВ» (код ЄДРПОУ 00214652);

- 119 112 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00191787);

- 608 146 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 00191230);

- 11 520 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Старокраматорський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 05763642); - 48 197 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬКГІРМАШ» (код ЄДРПОУ 05763702);

- 10 003 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАКІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00191106); - 38 400 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 05396638);

- 230 817 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Алчевський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05441447);

- 35 655 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» (код ЄДРПОУ 13504334);

- 255 627 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД СВІТЛО ШАХТАРЯ» (код ЄДРПОУ 00165712);

- 47 772 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 00210602);

- 546 863 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬККОКС» (код ЄДРПОУ 00191112);

- 205 459 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00191164);

- 26 644 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 20355550);

- 297 600 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Харцизький трубний завод» (код ЄДРПОУ 00191135);

- 1 200 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Одеський кабельний завод «Одесакабель» (код ЄДРПОУ 0575830);

- 4 800 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Запоріжгаз» (код Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.09.2024 21 ЄДРПОУ 03345716); - 1 008 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» (код 05395598);

- 960 000 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» (код ЄДРПОУ 03361075);

- 39 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОВАЖМАШ» (код ЄДРПОУ 00168076);

- 365 155 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (код 00194122);

- 14 063 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЖИТОМИРГАЗ» (код ЄДРПОУ 03344071);

- 6 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» (код ЄДРПОУ 00186536); - 567 148 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІМ МАРОЧНИХ КОНЬЯКІВ «ТАВРІЯ» (код ЄДРПОУ 00413475);

- 25 344 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОАЗОТ» (код ЄДРПОУ 05761620);

- 88 314 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НОРД» (код ЄДРПОУ 13533086);

- 4 423 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТАХАНОВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (код 00210890);

- 175 912 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» (код ЄДРПОУ 05750295);

- 9 601 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ПІДШИПНИКОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05808853);

- 3 000 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» (код ЄДРПОУ 00382094);

- 174 528 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Готель «Градецький» (код ЄДРПОУ 14231468);

- 279 штук простих іменних акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОНЦЕРН СТИРОЛ» (код ЄДРПОУ 05761614);

- 62 115 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (код ЄДРПОУ 00186542);

- 683 217 штук простих іменних акцій ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КФ «А.В.К.» м. ЛУГАНСЬК» (код ЄДРПОУ 00382036);

- 264 519 штук простих іменних акцій АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Нікопольський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186520).

Ухвалою від 30.09.2024 судом було залишено позовну заяву ОСОБА_1 , м.Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А»; надано позивачам строк на усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; встановлено позивачам способи усунення недоліків у позовній заяві шляхом: зазначення ціни позову щодо вимог кожного з позивачів; надання звіту суб`єкта оціночної діяльності про оцінку ринкової вартості 13 100 штук простих іменних акцій Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» та 163 833 штук простих іменних акцій Акціонерного товариства «ЮЖНІІГІПРОГАЗ» або виписки про стан рахунку в цінних паперах із визначенням номінальної вартості акцій щодо яких позивачем 1 заявлено вимоги про визнання права власності; надання доказів доплати Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» за подання позову у справі судового збору на суму 64 215,15 грн (виходячи зі ставки 1,5% від загальної номінальної вартості акцій щодо яких заявлено вимоги); наведення обставин, якими позивачі обґрунтовують наявність підстав для спільного розгляду в межах однієї справи позовів ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» про визнання права власності на акції.

12.10.2024 представником позивача було подано заяву на виконання вимог суду, в якій вказано таке:

- дивлячись на те, що позов має назву про визнання права власності, однак позивачі у цій справі не просять визнати їх власниками нової власності, по факту вони лише просять підтвердити їхню власність, якою володіли та наразі не можуть розпоряджатися в зв`язку із недоброчесними діловими практиками відповідача у справі. До того ж, наразі акції зазначених емітентів не продаються навіть за номіналом, тобто їхня вартість дорівнює нулю, більшість акцій відноситься до емітентів, які перебувають на окупованій території. З врахуванням цього, на думку позивачів, що позов є без ціни та містить нематеріальні позовні вимоги;

- позивачі вимушені звернутися до суду за захистом свого порушеного права в зв`язку з неброчесними діловими практиками Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Капітал», яке не виконало свої функціональні обов`язки по крайній мірі щодо передачі бази даних до Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», така бездіяльність практично прирівнюється до втрати правовстановлюючого документу у позивачів, однак не по вині останніх;

- гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду;

- позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право кількох позивачів пред`явити позов до одного відповідача, об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Оцінюючи зміст вказаної заяви, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати, що позивачами було усунуто недоліки позовної заяви у спосіб, що визначений судом. Зокрема, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наразі, суд критично ставиться до посилань адвоката, яким здійснюється представництво інтересів позивачів на те, що позивачі у цій справі не просять визнати їх власниками нової власності, по факту вони лише просять підтвердити їхню власність.

В контексті означеного суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільного кодексу України передбачає лише у статтях 335 та 376 Цивільного кодексу України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Стаття 392 Цивільного кодексу України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Суд звертає увагу позивачів на те, що норми пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ніяким чином не ставлять в залежність від обов`язку вказати ціну позову у позовах про визнання права власності на майно від його підстав.

Тобто, у даному випадку твердження позивачів, що позов у справі є немайновим є юридично неспроможними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Одночасно, щодо посилань представника позивачів на те, що більшість емітентів цінних паперів знаходиться на тимчасово окупованій території вказаних вище висновків взагалі не нівелює.

Посилання адвоката позивачів на відсутній у позивачів грошових коштів не розглядається судом як обґрунтування усунення недоліків позову. В контексті означених тверджень суд звертає увагу адвоката на існування інституту відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, який передбачений ст.8 Закону України «Про судовий збір».

З приводу наведеної у заяві прикладів практики Європейського суду з прав людини суд звертає увагу, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в Господарському процесуальному кодексі України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Тобто, у даному випадку, вимоги закону щодо сплати судового збору є відтворенням процесуального регулювання, а не надмірним та непомірним тягарем, що обмежує право на доступ до правосуддя.

Крім того, аналізуючи доводи представника заявника у їх сукупності суд вважає за доцільне звернути увагу на їх непослідовність та альтернативність. Тобто, фактично представник позивачів не зайняв певної правової позиції з приводу недоліків позову, а визначив декілька варіантів для пояснення обставин не сплати судового збору.

Щодо тверджень представника позивачів про наявність підстав для сумісного розгляду позовних вимог ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» суд звертає увагу на таке.

Частиною 1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Згідно ч.2 ст.47 Господарського процесуального кодексу України участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 173 Господарського процесуального кодексу України ).

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 31.10.2020 у справі № 922/1359/19, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Поряд з цим, необхідно також враховувати, що об`єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За змістом частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій ст.173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій та п`ятій вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, і є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України .

Отже, приписи частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте, у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 Господарського процесуального кодексу України , у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Подібні висновки містить постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02 грудня 2020 року у справі № 908/420/20.

Наразі, фактично двома позивача заявлено вимоги про визнання права власності на акції в різних юридичних особах.

Об`єднуючи всі позовні вимоги заявники посилаються на те, що їх права та обов`язки є спільними, виникли з однієї підстави, позовні вимоги заявлені до одного відповідача та питання щодо порушеного права кожного із суб`єктів неможливо вирішити без залучення до справи інших суб`єктів.

Проте, це не відповідає дійсності, оскільки наявність майнових прав кожного з позивачів на кожний об`єкт спірних прав (акцій у певному товаристві) підлягають дослідженню окремо. У даному випадку, спільність депозитарної установи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Капітал», яка вела облік корпоративних прав позивачів ніяким чином не нівелює обов`язку суду під час розгляду справи встановити обставини наявності (відсутності) права власності за кожною групою акцій.

За таких обставин, за висновками суду, позивачами не було виконано вимоги ухвали від 30.09.2024 про залишення позову без руху та не усунуто недоліки позовної заяви у строки та способи, які були визначені судом.

Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, враховуючи приписи частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України та не вдаючись до надмірного формалізму,приймаючи до уваги, що позивачами у встановлений судом строк не усунуто недоліків в позовній заяві, визначених в ухвалі суду від 30.09.2024, позовна заява ОСОБА_1 , м.Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» вважається неподаною та підлягає поверненню позивачам.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі «Bellet v. France» Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.

При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі «Golder проти Сполученого Королівства» Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

У даному випадку суд зазначає, що повернення позову ніяким чином не призводить до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворенням державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.

Керуючись ст.119, ч. 4 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 17.09.2024 ОСОБА_1 , м.Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» вважати неподаною і повернути позивачам.

2. Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Додаток: позовна заява від 17.09.2024 з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання до апеляційного господарського суду.

Суддя В. В. Князьков