Рішення

від 01.10.2024 по справі 910/19553/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2024Справа № 910/19553/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реставратор-1946»

до Міністерства юстиції України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Одеської міської ради,

2) державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Єременка Івана Миколайовича

про визнання протиправним та скасування наказу і зобов`язання вчинити дії

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Ковальчук Р.М.;

від відповідача: Бублик Ю.В.;

від третьої особи-1: Вінюков В.М.;

від третьої особи-2: Єременко І.М. (в режимі відеоконференції);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реставратор-1946» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача за №2336/7 від 04.10.2023;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача за вих.№47/07-3 від 14.07.2023.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.7, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», мотивовані тим, що з 2005 року позивач є власником житлових та не житлових приміщень за адресою м.Одеса, вул.Садова, 21, загальною площею 4525,30 кв.м., що становить 70 відсотків приміщень вказаної будівлі. Одночасно, 03.07.2020 Виконком Одеської міськради прийняв рішення №237, яким вирішив зареєструвати право комунальної власності територіальної громади м.Одеса на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5022,0 кв.м., розташовану за адресою: м.Одеса, вул.Садова, 21. 03.07.2020 державний реєстратор юридичного департаменту Одеської міськради прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №5295766 від 03.07.2020, на підставі якого було внесено до реєстру запис №57161301 про реєстрацію за територіальною громадою міста Одеси вказаної будівлі. Вказане рішення було оскаржено ТОВ "Петрекс Плюс" до Господарського суду Одеської області і рішенням від 23.02.2023 у справі №916/3698/20 позов було задоволено. 10.03.2023 державним реєстратором Петровірівської сільради внесено відомості до реєстру щодо припинення права власності територіальної громади міста Одеси на вказану будівлю. Разом з тим, постановою Верховного Суду від 24.05.2023 скасовані судові рішення у справі №916/3698/20, а справу передано на новий розгляд. 12.06.2023 державний реєстратор юридичного департаменту Одеської міськради прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №67983590, яким поновив запис про право власності на будівлю за територіальною громадою. 14.07.2023 позивачем направилено до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрацію скаргу вих. №47/07-3 на рішення державного реєстратора №67983590 від 12.06.2023 за результатом розгляду якої Центральною колегією Мін`юсту з розгляду скарг складено висновок від 07.09.2023, яким рекомендовано в задоволенні скарги позивача. На підставі зазначеного висновку Мін`юстом прийнято рішення, оформлене наказом від 04.10.2023 №2336/7, яким відмовлено в задоволенні скарги.

Позивач вважає, що вказаний наказ прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню протиправним та скасуванню і відповідача слід зобов`язати повторно розглянути його скаргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.01.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/19553/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 07.02.2024.

22.01.2024 від Одеської міської ради надійшло клопотання про залучення її до участі в справі в якості третьої особи та клопотання про участь в судовому засіданні призначеному на 07.02.2024 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у задоволенні клопотання Одеської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено, з підстав наведених в ухвалі суду.

24.01.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому останній заперечує проти позову та вказує, що наказ прийнято згідно норм чинного законодавства та правові підстави для його скасування відсутні.

24.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

02.02.2024 від державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Єременка Івана Миколайовича надійшло клопотання про залучення його до участі в справі в якості третьої особи та клопотання про участь в судовому засіданні призначеному на 07.02.2024 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Єременка Івана Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з підстав зазначених в ухвалі.

У підготовче засідання 07.02.2024 з`явились представники сторін. Суд протокольною ухвалою, з урахуванням думки представників сторін, задовольнив клопотання позивача, Одеської міської ради і державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Єременка Івана Миколайовича про залучення до участі в справі третіх осіб та залучив до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеську міську раду (надалі- третя особа-1) та державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Єременка Івана Миколайовича (надалі - третя особа-2).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 підготовче засідання відкладено на 06.03.2024.

15.02.2024 від представника третьої особи-1 надійшла заява про участь в підготовчому засіданні призначеному на 06.03.2024 о 12.00 год у режимі відеоконференції проведення якої просить доручити: Південно-західному апеляційному суду, Господарському суду Одеської області, Одеському окружному адміністративному суду, П`ятому апеляційному адміністративному суду та Київському районному суду міста Одеси.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у задоволенні заяви третьої особи-1 про участь у підготовчому засіданні призначеному на 06.03.2024 о 12.00 год. у режимі відеоконференції у приміщенні суду відмовлено, з підстав наведених в ухвалі.

20.02.2024 від представника третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, в яких остання заперечує щодо позову та, зокрема, вказує, що нерухоме майно є комунальною власністю та державним реєстратором правомірно зареєстровано за територіальною громадою в особі Одеської міської ради право комунальної власності.

23.02.2024 від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує щодо позову та, зокрема, вказує, ним правомірно зареєстровано за територіальною громадою в особі Одеської міської ради право комунальної власності на нерухоме майно.

Також 23.02.2024 від третьої особи-2 надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні призначеному на 06.03.2024 о 12.00 год. у режимі відеоконференції проведення якої просить доручити: Південно-західному апеляційному суду, Господарському суду Одеської області, Одеському окружному адміністративному суду, П`ятому апеляційному адміністративному суду та Київському районному суду міста Одеси.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у задоволенні заяви третьої особи-2 про участь у підготовчому засіданні призначеному на 06.03.2024 о 12.00 год. у режимі відеоконференції у приміщенні суду відмовлено, з підстав наведених в ухвалі.

04.03.2024 від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи-1.

04.03.2023 від третьої особи-1 надійшли додаткові пояснення.

04.03.2024 від третьої особи-2 надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні призначеному на 06.03.2024 о 12:00 год. у режимі відеоконференції в приміщенні суду, проведення якої просить доручити: Суворовському районному суду міста Одеси, Малиновському районному суду міста Одеси, Приморському районному суду міста Одеси або Одеському апеляційному суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 залишено без розгляду клопотання третьої особи-2 про участь у підготовчому засіданні призначеному на 06.03.2024 в режимі відеоконференції у приміщенні суду, з підстав наведених в ухвалі.

05.03.2024 від представника позивача надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні призначеному на 06.03.2024 о 12:00 год. у режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.

У підготовче засідання 06.03.2024 з`явились представники відповідача та третьої особи-1, представники позивача та третьої особи-2 в засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. Суд, протокольною ухвалою, залишив без розгляду клопотання представника позивача про участь в підготовчому засіданні призначеному на 06.03.2024 о 12:00 год у режимі відеоконференції від 05.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 03.04.2024.

07.03.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо пояснень третьої особи-2.

08.03.2024 від представника третьої особи-1 надійшла заява про участь в підготовчому засіданні призначеному на 03.04.2024 о 11.40 год. у режимі відеоконференції в приміщенні суду, проведення якої просить доручити: Південно-західному апеляційному суду, Господарському суду Одеської області, Одеському окружному адміністративному суду, П`ятому апеляційному адміністративному суду, Київському районному суду міста Одеси, Суворовському районному суду міста Одеси, Малиновському районному суду міста Одеси, Приморському районному суду міста Одеси або Одеському апеляційному суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 заяву третьої особи-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду задоволено, доручено Південно-західному апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання в справі №910/19553/23 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 03.04.2024 о 11:40 год. за участю представника третьої особи-1.

13.03.2024 від третьої особи-2 надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні призначеному на 03.04.2024 о 11.40 год. у режимі відеоконференції в приміщенні суду, проведення якої просить доручити: Південно-західному апеляційному суду, Господарському суду Одеської області, Одеському окружному адміністративному суду, П`ятому апеляційному адміністративному суду, Київському районному суду міста Одеси, Суворовському районному суду міста Одеси, Малиновському районному суду міста Одеси, Приморському районному суду міста Одеси або Одеському апеляційному суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 заяву третьої особи-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду задоволено, доручено Південно-західному апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання в справі №910/19553/23 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 03.04.2024 о 11:40 год. за участю третьої особи-2.

21.03.2024 від позивача надійшла заява про участь його представника в підготовчому засіданні призначеному на 03.04.2024 о 11.40 год. у режимі відеоконференції в приміщенні суду, проведення якої просить доручити Південно-західному апеляційному суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду задоволено, доручено Південно-західному апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання в справі №910/19553/23 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 03.04.2024 о 11:40 год. за участю представника позивача.

01.04.2024 від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача.

У підготовче засідання 03.04.2024 з`явилися представники учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 зупинено провадження в справі № 910/19553/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3710/20.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 скасовано, а матеріали справи №910/19553/23 передано на розгляд Господарському суду міста Києва.

20.06.2024 матеріали справи повернулися до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 підготовче засідання призначено на 31.07.2024.

25.07.2024 від позивача надійшла заява про участь його представника в підготовчому засіданні призначеному на 31.07.2024 о 11.20 год. у режимі відеоконференції в приміщенні суду, проведення якої просить доручити Господарському суду Одеської області та Південно-західному апеляційному господарському суду.

13.03.2024 від третьої особи-2 надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні призначеному на 31.07.2024 о 11.20 год. у режимі відеоконференції в приміщенні суду, проведення якої просить доручити: Південно-західному апеляційному господарському суду, Господарському суду Одеської області, Одеському окружному адміністративному суду, П`ятому апеляційному адміністративному суду, Київському районному суду міста Одеси, Суворовському районному суду міста Одеси, Малиновському районному суду міста Одеси, Приморському районному суду міста Одеси або Одеському апеляційному суду.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 задоволено заяву позивача та клопотання третьої особи-2 про участь в підготовчому засіданні призначеному на 31.07.2024 о 11.20 год. у режимі відеоконференції в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

У підготовче засідання 31.07.2024 з`явилися представники учасників справи. Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2024.

07.08.2024 (16.08.2024 повторно) від третьої особи-2 надійшло клопотання про участь в засіданні призначеному на 01.10.2024 о 16.20 год. у режимі відеоконференції в приміщенні суду, проведення якої просить доручити: Південно-західному апеляційному господарському суду, Господарському суду Одеської області, Одеському окружному адміністративному суду, П`ятому апеляційному адміністративному суду, Київському районному суду міста Одеси, Суворовському районному суду міста Одеси, Малиновському районному суду міста Одеси, Приморському районному суду міста Одеси або Одеському апеляційному суду. Вказані клопотання, в зв`язку з перебуванням у відпустці, отримані суддею Карабань Я.А. 02.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 задоволено клопотання третьої особи-2 про участь в судовому засіданні призначеному на 01.10.2024 о 16.20 год. у режимі відеоконференції в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2024 надав пояснення по суті позовних вимог та позов просив задовольнити, третя особа-2 і представники відповідача та третьої особи-1 заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 01.10.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Так, позивач зазначає, що він є власником житлових та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , нежитлового підвального приміщення - магазину і офісного приміщення.

Разом з тим, 03.07.2020 Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення №237 «Про реєстрації права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобування (будинок Руссова), розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21» та 03.07.2020 державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради Єременком І.М. (третя особа-2) внесено запис про реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою міста Одеси в собі Одеської міської ради (третя особа-1).

У подальшому рішенням Господарського суду Одеської області від 28.06.2022 у справі №916/3698/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРЕКС ПЛЮС" до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Іван Миколайович задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №237 від 03.07.2020 та припинено право власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова), загальною площею 5 022, 00 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Садова 21.

10.03.2023 державним реєстратором Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області Ткаченком Євгеном Борисовичем внесено відомості до реєстру щодо припинення права власності територіальної громади в особі Одеської міської ради на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова).

Постановою від 24.05.2023 Верховний Суд скасував рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/3698/20, а справу № 916/3698/20 передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.06.2023 державний реєстратор юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Іваном Миколайовичем прийняв рішення за №67983590, яким поновив запис про право власності на нежитлове приміщення загальною площею 5022 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради.

14.07.2023 позивачем на адресу Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації направлено скаргу за вих.№47/07-3 на вказане рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 67983590 від 12.06.2023.

За результатами розгляду скарги позивача, центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України складено висновок від 07.09.2023, яким рекомендовано відмовити в задоволенні скарги позивача від 14.07.2023.

На підставі зазначеного висновку відповідачем прийнято рішення, оформлене наказом від 04.10.2023 за № 2336/7, яким відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовлено в задоволенні скарги ТОВ «Реставратор-1946» від 14.07.2023.

Предметом даного позову є вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу відповідача за №2336/7 від 04.10.2023 та зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача за вих.№47/07-3 від 14.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії державного реєстратора щодо поновлення реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Одеси на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5 022,0 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 є обмеженням, що призводить до незаконного позбавлення позивача правомочностей права власності на нерухоме майно, а в свою чергу наказом відповідача від 04.10.2023 за №2336/7 підтверджено, що рішення державного реєстратора відповідає законодавству в сфері державної реєстрації, що призводить до порушення права власності на володіння та розпорядження майна дійсних власників будинку Руссова за адресою: м. Одеса, вул. Садова 21, зокрема, ТОВ «Реставратор-1946» (позивача).

У відповідності до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Разом із цим, компетенція Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав не є безумовною, адже її межі врегульовано статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (закон, тут та надалі, в редакції чинній на момент подання скарги, тобто від 08.06.2023) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає:

1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;

3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.

Згідно ч.6 та 7 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:

1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;

2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;

3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;

4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;

5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;

6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.

У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1) скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;

2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;

3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов`язання;

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (ч.10 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Процедура розгляду відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами, встановлюються Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (Порядок № 1128).

Пунктом 2 Порядку № 1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з пунктами 5-6 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня її реєстрації приймає мотивоване рішення про відмову в задоволенні такої скарги на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту чи відповідного територіального органу, погодженої відповідно заступником Міністра чи заступником керівника територіального органу Мін`юсту. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Пунктом 9 Порядку № 1128 встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 1128 для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.

Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Відповідно до пункт 12 Порядку № 1128 матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину.

Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.

Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Заінтересована особа, яка повідомляє про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Згідно із пунктом 13 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Так, позивач зазначає, що він є власником житлових та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_8, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , нежитлового підвального приміщення - магазину і офісного приміщення.

Разом з тим, 03.07.2020 Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення №237 «Про реєстрації права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на громадську будівлю пам`ятки архітектури та міст обування (будинок Руссова), розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21» та 03.07.2020 державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради Єременком І.М. (третя особа-2) внесено запис про реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою міста Одеси в собі Одеської міської ради (третя особа-1).

У подальшому рішенням Господарського суду Одеської області від 28.06.2022 у справі №916/3698/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРЕКС ПЛЮС" до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа Державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Іван Миколайович задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №237 від 03.07.2020 та припинено право власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова), загальною площею 5 022, 00 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Садова 21.

10.03.2023 державним реєстратором Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області Ткаченком Євгеном Борисовичем внесено відомості до реєстру щодо припинення права власності територіальної громади в особі Одеської міської ради на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова).

Постановою від 24.05.2023 Верховний Суд скасував рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі № 916/3698/20, а справу № 916/3698/20 передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.06.2023 державний реєстратор юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Іваном Миколайовичем прийняв рішення за №67983590, яким поновив запис про право власності на нежитлове приміщення загальною площею 5022 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради.

14.07.2023 позивачем на адресу Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації направлено скаргу за вих.№47/07-3 на вказане рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 67983590 від 12.06.2023.

За результатами розгляду скарги позивача, центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України складено висновок від 07.09.2023, яким рекомендовано відмовити в задоволенні скарги позивача від 14.07.2023.

На підставі зазначеного висновку відповідачем прийнято рішення, оформлене наказом від 04.10.2023 за № 2336/7, яким відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовлено в задоволенні скарги ТОВ «Реставратор-1946» від 14.07.2023.

Позивач вважає, що вказане рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню і відповідача слід зобов`язати повторно розглянути його скаргу.

Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Так, у своїй скарзі позивач зазначав, що він є власником об`єктів нерухомого майна, що знаходяться в будинку Руссова, що підтверджується відомостями Державного реєстру прав, а тому вважає оскаржуване рішення незаконним та просив його скасувати.

Як убачається з висновку колегії від 07.09.2023, яким рекомендовано відмовити в задоволенні скарги позивача від 14.07.2023, з відомостей Державного реєстру прав, Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції встановлено, що державним реєстратором Єременком І.М. прийнято оскаржуване рішення, зокрема, на підставі постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 916/3698/20 (надалі - постанова суду), якою скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 (надалі - рішення судів) у справі № 916/3698/20 та направлено справу № 916/3698/20 на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду отримана в результаті взаємодії з Єдиним державним реєстром судових рішень. Крім того, державна реєстрація прав за Одеською міською радою на будинок Руссова проведена на підставі листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 14.05.2020 № 05-01-01949 (надалі - лист) щодо відсутності будинку Руссова на обліку та у сфері управління Фонду державного майна України та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 03.07.2020 № 237 «Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на будинок Руссова» (надалі -рішення).

Також колегією було встановлено, що в Державному реєстрі прав містився запис від 03.07.2020 № 37161301 про право власності Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на будинок Руссова, зареєстрований державним реєстратором Єременком І.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав, прийнятого за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 03.07.2020 № 40304860 та доданих до неї документів, зокрема, листа, рішення та технічного паспорту на будинок Руссова від 27.03.2020, виданого Приватним підприємством «ТЕРРА-ЮГ ПРОЕКТ».

На підставі рішення про державну реєстрацію прав від 10.03.2023 № 66729408 державного реєстратора Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області Ткаченка Євгена Борисовича на підставі рішень судів право власності Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на будинок Руссова було припинено.

Відповідно пункту 2 частини третьої статті 10 та статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 4 частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачена перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Частиною першою статті 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Абзацом 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що в разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Суд зазначає, що рішення судів у справі №916/3698/20 на підставі якого було внесено відомості щодо припинення права власності територіальної громади в особі Одеської міської ради на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) скасовані Верховним Судом, після чого запис про право власності територіальної громади в особі Одеської міської ради правомірно поновлено державним реєстратором. На даний час справа №916/3698/20 не розглянута, а рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №237 від 03.07.2020 на даний час є чинним.

Отже, враховуючи, що колегією було встановлено, а судом перевірено, що державним реєстратором Єременко І.M. належним чином було перевірено відомості Державного реєстру прав та документи, які подавались для державної реєстрації прав, а їх комплектність, зміст та форма відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації речових прав.

Доказів, порушення державним реєстратором Єременко І.M. при прийнятті від 12.06.2023 за №67983590 вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, позивачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду надано не було.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону Міністерство юстиції України приймає рішення про відмову в задоволенні скарги, якщо оскаржуване рішення, відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що відмова у задоволенні скарги була правомірною та прийнята внаслідок повного та всебічного розгляду.

Підсумовуючи вказане вище, суд зазначає, що позивач не довів суду відповідними засобами доказування наявності підстав для скасування наказу відповідача за №2336/7 від 04.10.2023, а враховуючи, що позовна вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача за вих.№47/07-3 від 14.07.2023 є похідною, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Реставратор-1946».

Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 16.10.2024.

Суддя Я.А.Карабань