Рішення

від 16.10.2024 по справі 910/9386/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2024Справа № 910/9386/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАВІЯ"

про стягнення 126 444,18 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАВІЯ" про стягнення 126 444,18 грн, з яких: заборгованість за теплову енергію у розмірі 6 641,52 грн; інфляційна складова боргу у сумі 2 066, 92 грн, 3% річних у сумі 481, 26 грн; заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 77 094, 42 грн, інфляційна складова боргу у сумі 11 309, 81 грн, 3% річних у сумі 3 556,37 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 6 963, 37 грн, інфляційна складова боргу у сумі 2 576, 74 грн, 3% річних у сумі 610, 82 грн; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у сумі 11 218, 92 грн, інфляційна складова боргу у сумі 2 737,22 грн, 3% річних у сумі 722, 61 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 310, 70 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у сумі 153,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленої теплової енергії за період листопад 2018-квітень 2021, постачання теплової енергії за період грудень 2021-травень 2024, за послуги централізованого постачання гарячої води за період лютий 2021-вересень 2021, за послуги з постачання гарячої води за період листопад 2021-вересень 2022, за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.08.2024 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9386/24, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

14.08.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла позовна заява про стягнення заборгованості в новій редакції.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 05.08.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 05.08.2024 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення укладеного договору на постачання теплової енергії № 260182-04 від 28.08.2019 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання зі сплати за поставлену теплову енергію.

Також позивач посилається на нелажне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за послуги централізованого постачання гарячої води за період з лютого 2021 року - вересень 2021 року, за послуги постачання гарячої води за період з листопада 2021 року - вересень 2021 року, за абонентське обслуговування для послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 126 444,18 гр. боргу, з яких: заборгованість за теплову енергію у розмірі 6 641, 52 грн; інфляційна складова боргу у сумі 2 066, 92 грн, 3% річних у сумі 481, 26 грн; заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 77 094, 42 грн, інфляційна складова боргу у сумі 11 309, 81 грн, 3% річних у сумі 3 556, 37 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 6 963, 37 грн, інфляційна складова боргу у сумі 2 576, 74 грн, 3% річних у сумі 610, 82 грн; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у сумі 11 218, 92 грн, інфляційна складова боргу у сумі 2 737, 22 грн, 3% річних у сумі 722, 61 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 310, 70 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у сумі 153, 50 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".

28.08.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАВІЯ" (далі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 260182-04 (надалі - договір).

Відповідно п.1.1 договору предметом такого договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.1 договору при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.2.1 договору позивач зобов`язався постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.

При цьому, споживач зобов`язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 договору).

Згідно з пунктами 2.2.2., 2.2.3. договору енергопостачальна організація зобов`язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток № 2 до цього договору. При зміні тарифів (Додаток №3 до цього договору) забезпечувати розміщення інформації про їх змінення на сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" http//www/ktekiev.ua/tarufu/.

Відповідач зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. (п. 2.3.1 Договору).

У пункті 2.3.2 договору передбачено, що сторона-2 зобов`язується дотримуватися умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, підключення теплової енергії до системи теплоспоживання "Абонента" здійснюється відповідно до розпорядження КМДА про початок опалювального періоду за умови здійснення абонентом передплати згідно обсягів, зазначених у додатку №1 до договору.

Дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - 25 число звітного місяця (п. 4 додатку №1 до договору).

Об`єктом постачання теплової енергії за договором є нежитлові приміщення за адресою: 04202, м.Київ, вул. Петра Калнишевського (М.Майорова), буд.7, прим. 1066, загальною площею 69,1 м2.

Відповідно до пунктів 1, 2 додатку 4 до договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку, розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Оплата здійснюється на окремі рахунки, відкриті в ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (код банку 322669), за кожною тарифною групою окремо:

- р/р №26038329208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб споживачів тарифної групи "інші";

- р/р №26030327208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб бюджетних установ,

- р/р №26034323208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб населення;

- р/р №26037331208020 - за теплову енергію, спожиту для потреб релігійних організацій.

За змістом п. 3 Додатку №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: Волоська, 42:

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК);

- акт виконаних робіт.

Пункт 5.2 передбачає що "Абонент", що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає "Теплопостачальній організації" звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до договору.

Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору (п. 6.1.1. та 6.3.1. Договору).

Цей договір набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2020 (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде, письмово заявлено однією в сторін. (п. 8.4. договору).

Відповідно до п. 8.3. договору припинення його дії не звільняє сторону-2 від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

За умовами п. 7 додатку №4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором на постачання теплової енергії № 260182-04 від 28.08.2019, а також з оплати за послуги централізованого постачання гарячої води за період з лютого 2021 року - вересень 2021 року, за послуги постачання гарячої води за період з листопада 2021 року - вересень 2022 року, за абонентське обслуговування для послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, внаслідок чого за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 6 641, 52 грн, за період з грудень 2021 року по травень 2024 року за послуги постачання теплової енергії у розмірі 77 094, 42 грн, у період лютий 2021 року по вересень 2021 року за послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 6 963, 37 грн., у період листопад 2021 по вересень 2022 за послуги постачання гарячої води у розмірі 11 218, 92 грн, за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 310, 70 грн; за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у сумі 153, 50 грн.

Позивач зазначає, що у спірний період, позивач поставив відповідачу теплову енергію за адресою: 04202, м.Київ, вул. Петра Калнишевського (М.Майорова), буд.7, прим. 1066, загальною площею 69,1 м2, що підтверджується, актами приймання-передавання теплової енергії, обліковими картками, корінцями нарядів та включення та відключення будинку на опалювальний сезон, актами надання послуг з постачання теплової енергії, актами надання послуг з централізованого постачання гарячої води, актами надання послуг з постачання гарячої води, актами виконання робіт з плати за абонентське обслуговування.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача борг у загальному розмірі 102 382, 43 грн (6 641, 52 грн + 77 094, 42 грн + 6 963, 37 грн + 11 218, 92 грн + 310, 70 грн + 153, 50 грн), інфляційних втрат у розмірі 18 690, 69 грн (2 066,92 грн + 11 309, 81 грн + 2 576, 74 грн + 2 737, 22 грн) та 3% річних у розмірі 5 371, 06 грн (481, 26 грн + 3 556, 37 грн + 610, 82 грн + 722, 61 грн).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Нежитлові приміщення №1 , №2, №3, загальною площею 69,10 кв.м., які знаходяться за адресою 04202, м.Київ, вул. Петра Калнишевського (М.Майорова), буд.7, прим. 1066 належить відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

На підставі ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

Постачання позивачем у період з листопада 2018 року - квітень 2021 року та у період з грудень 2021 року - травень 2024 року теплової енергії відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передавання товарної продукції, корінцями нарядів та включення та відключення об`єктів.

Судом враховано, що надані позивачем акти приймання-передавання товарної продукції не підписані представником відповідача.

При цьому, у пункті 3 Додатку №4 до договору передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: Волоська, 42:

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в ЦОК);

- акт виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не надано документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем у повному обсязі, у зв`язку із чим заборгованість відповідача за постачання теплової енергії у період з листопада 2018 року - квітень 2021 року становить 6 641,52 грн та у період з грудень 2021 року - травень 2024 року становить 77 094,42 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно не вносив плату за отримані послуги, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість у період лютий 2021 року по вересень 2021 року за послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 6 963, 37 грн., у період листопад 2021 по вересень 2022 за послуги постачання гарячої води у розмірі 11 218, 92 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 310, 70 грн та заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у сумі 153, 50 грн.

Судом встановлено, що позивачем було складено акти надання послуг з постачання теплової енергії відповідачу, а також до матеріалів справи додано розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії; акти звіряння взаєморозрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 Додатку №4 до договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку, розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 6 641,52 грн за спожиту теплову енергію до договору, яка виникла протягом листопада 2018 року по квітень 2021 року та у сумі 77 094,42 грн, яка виникла протягом грудня 2021 року по травень 2024 року, у сумі 6 963, 37 грн за послуги централізованого постачання гарячої води, у сумі 11 218, 92 грн за послуги постачання гарячої води, у сумі 310, 70 грн за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, у сумі 153, 50 грн за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води.

Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові не спростував, доказів сплати заборгованості не надав.

З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 6 641, 52 грн, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 77 094, 42 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 6 963,37 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у сумі 11 218, 92 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у сумі 310, 70 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у сумі 153, 50 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням оплати за теплову енергію позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 2 066, 92 грн, 3% річних у сумі 481, 26 грн; у зв`язку із простроченням оплати за послуги з постачання теплової енергії інфляційні втрати у сумі 11 309, 81 грн, 3% річних у сумі 3 556, 37 грн; у зв`язку із простроченням оплати за послуги з централізованого постачання гарячої води інфляційні втрати у сумі 2 576, 74 грн, 3% річних у сумі 610,82 грн; у зв`язку із простроченням оплати за послуги з постачання гарячої води інфляційні втрати у сумі 2 737, 22 грн, 3% річних у сумі 722, 61 грн.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 18 690,69 грн і 3% річних у розмірі 5 371, 06 грн є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАВІЯ" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАВІЯ" (04123, місто Київ, вулиця Западинська, будинок, 13, ідентифікаційний код 34717423) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість у розмірі 102 382, 43 грн, інфляційні витрати у розмірі 18 690, 69 грн, 3% річних у розмірі 5 371, 06 грн та судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.10.2024.

Суддя О.В. Гулевець