Ухвала

від 14.10.2024 по справі 911/2108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2108/24

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ,

до відповідачаКомунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради , м. Тетіїв Київської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідадача:Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», м. Боярка Київської області

про стягнення 2 927 797,47 грн.;

Суддя О.В. Конюх;

за участю представників:

від позивача:Жирний О.С., адвокат, довіреність від 22.12.2023 №1-3730;

від відповідача:Мамаєв Д.Ю., адвокат, ордер серії АА №0045894 від 27.09.2024;

від третьої особи 1:Будник К.А., адвокат, довіреність від 17.05.2024 №14-74;

від третьої особи 2:не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2024 підготовче судове засідання у справі №911/2108/24 відкладено на 14.10.2024. Залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз». Зобов`язано позивача протягом двох днів з дня оголошення цієї ухвали направити або вручити третій особі 2 копію позовної заяви з доданими до неї документами. Докази направлення або вручення подати суду (ст. 172 ГПК України). Зобов`язано відповідача направити третім особам 1 та 2 копію відзиву на позовну заяву.

30.09.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву на виконання ухвали суду від 30.09.2024 із доказами направлення копії позовної заяви з додатками третій особі 2 АТ «ОГС «Київоблгаз».

04.10.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження.

11.10.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання на виконання ухвали суду, до якого долучено докази направлення відзиву та клопотання про зупинення провадженні третім особам, а також ордер на надання правничої (правової) допомоги, який містить підпис адвоката.

11.10.2024 представник позивача подав заяву, в якій просить вирішити питання щодо залишення без розгляду поданих ОСОБА_1 документів по справі №911/2108/24.

Вказана заява обґрунтована тим, що ордер серії АА №0045894 від 27.09.2024, поданий ОСОБА_1 на підтвердження повноважень на представництво відповідача, згенерований не через особистий кабінет адвоката на веб-сайті НААУ, що не відповідає Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.04.2019 № 41 (далі Положення).

Крім того, представник позивача зазначає, що на веб-сайті ЄРАУ відсутні відомості про адвоката Мамаєва Д.Ю., а поданий ним ордер не містить двовимірного штрих-коду QR-коду з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ відповідно до п. 12 Положення.

Представник позивача твердить, що подана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльності та копія договору про надання правової допомоги №16/09/24-2 від 16.09.2024 не є документами, які підтверджують повноваження адвоката в контексті статті 60 ГПК України.

У підготовче судове засідання 14.10.2024 з`явився представник позивача, відповідача та третьої особи 1. Третя особа 2 не з`явилась, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направила.

Розглянувши заяву представника позивача від 11.10.2024 про залишення без розгляду заяв, поданих адвокатом Мамаєвим Д.Ю. суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (ч. 1 ст. 60 ГПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (ч. 4 ст. 60 ГПК України).

За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження повноважень представника Мамаєва Д.Ю. до матеріалів справи додано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6127 від 12.07.2018, договору про надання правової допомоги №16/09/24-2 від 16.09.2024 укладеного між Адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та КП Тетіївської міської ради «Тетіївтепломережа», ордера серії АА №0045894 від 27.09.2024.

Суд зазначає, що звернення до суду будь-якої ланки з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 15, 60 ЦПК України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Суд зазначає, що присяга адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов`язань щодо належного виконання своїх службових обов`язків за такою посадою.

Суд наголошує, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у п. 165 рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) вказано, що: «приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру» (рішення від 7 серпня 1996 року у справі «С. проти Бельгії» (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом» (рішення у справі «Прітті проти Сполученого Королівства» (Pretty v. the United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16.12.1992 у справі «Нємець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» (), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28.05.2009).

Суд також враховує, що питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини.

Так, зокрема у пунктах 33-35 рішення цього міжнародного судового органу від 28.05.2009 у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов`язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).

З огляду на наведене, у п. 35 рішення у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що якщо особа виконала усі вимоги Закону для набуття статусу адвоката та зайняття адвокатською діяльністю, склала кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, пройшла стажування і захистилася на засіданні Ради адвокатів м. Києва, у зв`язку із чим Радою адвокатів м. Києва прийнято рішення про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, крім того склала присягу адвоката України та на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, така особа має законні сподівання на публічне відображення відомостей про нього як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (постанови Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №826/10717/18, від 25.02.2021 у справі №826/16008/18).

Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі №826/16008/18 також зазначив, що наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу КДКА м. Києва, у якій позивачем добросовісно складено іспит та про що отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого позивач мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.

Врахувавши, що

- Верховний Суд дотримується сталої позиції щодо правомірних очікувань осіб, які виконали вимоги Закону, доступу до професії адвоката попри наявності спорів між радами адвокатів щодо їх повноважень;

- Мамаєв Д.Ю. надав достатньо доказів для підтвердження права на зайняття адвокатською діяльністю

у суду відсутні підстави для залишення поданих представником відповідача Мамаєвим Д.Ю. заяв без розгляду, у зв`язку з чим, суд залишає без задоволення подану представником позивача заяву від 11.10.2024.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача від 27.09.2024 про зупинення провадження у справі суд зазначає таке.

Заявляючи клопотання про зупинення провадження представник відповідача зазначає, що провадження у справі №911/2108/24 слід зупинити до закінчення розгляду справи №911/1057/20.

Представник відповідача твердить, що в межах справи №911/1057/20 з поміж іншого досліджується питання щодо відбору природного газу у січні-березні 2018 споживачами третіми особами за відсутності підтвердженої номінації, зокрема КП «Тетіївтепломережа», яке є відповідачем у справі №911/2108/24.

Представник відповідача зазначає, що судом, в межах розгляду справи №911/1057/20 досліджується аналогічний період стягнення, який заявлено позивачем в межах даної справи, відтак вважає, що позивачем заявляється подвійне стягнення сум з відповідача як в межах розгляду даної справи, так і в межах справи №911/1057/20.

Заперечуючи проти задоволення поданого представником відповідача клопотання, позивач зазначає, що зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, відтак відсутня об`єктивна неможливість розгляд справи.

Представник позивача звертає увагу суду на відмінність предмету спору та процесуальний статус учасників у справі №911/2108/24 та №911/1057/20, а також твердить про різний період стягнення у даних справах.

За частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

Розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).

Досліджуючи питання про дотримання судома під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 №907/882/22 виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:

- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;

- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;

- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у жовтні, грудні 2016 року, січні 2017 року та березні 2018 року, відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи з ресурсу Позивача в обсязі 752,558 тис. куб.м без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Позивач, посилаючись на положення Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», твердить, що вартість вказаних обсягів, а саме 2 493 824,18 грн. компенсується позивачу.

Відносини, які виникли між сторонами врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493, Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».

Згідно із статтею 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС, номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу.

Тобто, у справі №911/2108/24 судом буде встановлюватись чи дійсно відповідач здійснив відбір природного газу із газотранспортної системи з ресурсу Позивача, якщо так, то чи відбувся вказаний відбір без поданих номінацій, і чи належить вартість спожитого природного газу до оплати позивачу на заявлених позивачем підставах та у заявленому розмірі.

Разом з тим, предметом розгляду справи №911/1057/20 є стягнення заборгованості з АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» за послуги балансування обсягів природного газу за договором від 17.12.2015 №1512000723 транспортування природного газу.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Суд не вбачає вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі №911/2108/24, з предметом доказування у справі №911/1057/20.

Відповідач не довів про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи №911/2108/24 до вирішення справи №911/1057/20, не довів наявність обставин, які можуть вплинути на докази у справі №911/2108/24, зокрема факти, що мають преюдиційне значення, а також не довів неможливість з`ясування даних обставин у цьому процесі.

Суд зазначає, що матеріалів справи №911/2108/24 достатньо для справедливого, всебічного, повного, неупередженого вирішення спору між сторонами у даному судовому процесі без необхідності його зупинення до вирішення справи №911/1057/20.

Крім того, суд критично ставиться до твердження представника відповідача про заявлення позивачем подвійного стягнення сум з відповідача як в межах розгляду даної справи, так і в межах справи №911/1057/20, оскільки у справі №911/1057/20 КП «Тетіївтепломережа», яка в свою чергу є відповідачем у справі №911/2108/24, має процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Тобто, у справі №911/1057/20 до КП «Тетіївтепломережа» не заявлено жодних позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність необхідності зупинення провадження у справі №911/2108/24 до вирішення справи №911/1057/20, відтак, суд залишає без задоволення клопотання представника КП «Тетіївтепломережа» від 27.09.2024 про зупинення провадження по справі.

Відповідно до частини 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до частини 5 ст. 183 ГПК України суд може оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні у разі необхідності.

З огляду на першу неявку представника третьої особи 2, та неподання нею пояснень щодо позову, суд вважає необхідним оголосити у підготовчому судовому засіданні.

Додатково суд звертає увагу представника відповідача, що значна частина документів, доданих відзиву, подана у нечитабельних копіях, що суперечить частинам 1 та 2 ст. 91 ГПК України, оскільки із вказаних копій неможливо встановити жодних обставин, позаяк неможливо дослідити їх зміст.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 58, 177, 183, 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 11.10.2024 про залишення без розгляду поданих ОСОБА_1 документів у справі №911/2108/24 залишити без задоволення.

2. Клопотання Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради від 27.09.2024 про зупинення провадження по справі залишити без задоволення.

3. У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 04.11.2024 о 09:15. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).

4. Повідомити учасників справи про судове засідання.

5. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/), а також за номером телефону (099) 385-76-80.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 ГПК України з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх