Ухвала

від 16.10.2024 по справі 910/10800/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження

"16" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 910/10800/24

Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 15, ідентифікаційний код 35495114)

до відповідача:держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (РФ, 119991, м. Москва, вул. Житная, буд. 14, будівля 1)

про стягнення 6 855 525,14 грн.,

ВСТАНОВИВ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» 03.09.2024 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом вих. №125/777юв від 29.08.2024 до відповідача держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування реальних збитків в розмірі 6 855 525,14 грн., що становить еквівалент 188 579,51 доларів США або 172 582,10 Євро та витрати на проведення незалежної оцінки збитків у розмірі 35 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з початком повномасштабного наступу держави-агресора на територію України з 24.02.2022, магазин ("ЕКО-маркет" за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вулиця Грибоєдова, 13), який перебував на праві оренди у позивача на підставі Договору суборенди нежилого приміщення від 01.09.2015 № 01/09-3С та Договору про зміну сторони в зобов`язанні від 01.08.2020, зазнав обстрілів та руйнувань, а рухоме майно, яке належало позивачу та перебувало під час такого вторгнення на вказаному об`єкті позивача, було пошкоджено та знищено внаслідок атак російських військ на цивільну інфраструктуру та бойових дій, окупація призвела до неможливості здійснення позивачем господарської діяльності та до розкрадання, пошкодження, знищення майна, що було прямим наслідком протиправної та неспровокованої збройної агресії відповідача.

Відповідно до частини 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 позовну заяву ТОВ «ТД «Аванта» до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російська Федерація про відшкодування реальних збитків в розмірі 6 855 525,14 грн., що становить 188 579,51 доларів США або 172 582,10 Євро, та витрати на проведення незалежної оцінки збитків у розмірі 35 000,00 грн., разом з доданими до неї документами передано за встановленою підсудністю на розгляд Господарському суду Київської області.

14.10.2024 матеріали справи надійшли до Господарського суду Київської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 позовну заяву ТОВ «ТД «Аванта» передано на розгляд судді Конюх О.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив таке.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Крім того, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.

Суверенні імунітети - це вилучення іноземної держави, її майна, з-під юрисдикції національного суду. Це означає, що пред`явлення позову до іноземної держави, застосування до такої держави та її майна забезпечувальних заходів, звернення стягнення на її кошти і майно є неможливим.

Особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права "рівний над рівним не має влади і юрисдикції".

Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

У міжнародному праві кодифіковані підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну є так званий «деліктний виняток» (англ. «tort exception»).

Умовами, необхідними для застосування «деліктного винятку», є:

1) принцип територіальності: місце дії/бездіяльності має бути на території держави суду;

2) присутність автора дії/бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави);

3) дія/бездіяльність ймовірно може бути привласнена державі;

4) відповідальність за дії/бездіяльність передбачена положеннями законодавства держави суду;

5) завдання смерті, фізичної шкоди особі, збитків майну чи його втрата;

6) причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю і завданням смерті, фізичної шкоди особі або збитків майну чи його втратою.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19. Крім того, Верховний Суд у вказаній постанові виходить із того, що у разі застосування «деліктного винятку» будь-який спір, що виник на її території, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та поважним судом.

Визначаючи, чи поширюється на РФ судовий імунітет у справі №910/10800/24, суд врахував таке:

- предметом позову є відшкодування шкоди майну і активам, що безпосередньо використовувались у господарській діяльності позивача, завданої військовими діями відповідача як держави-агресора.

- місце завдання шкоди є територія суверенної держави Україна за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вулиця Грибоєдова, 13.

- вчинення актів збройної агресії РФ не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність України.

Також судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).

Беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі, які мають бути зібрані та досліджені, господарський суд дійшов висновку, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Таким чином суд дійшов висновку щодо відкриття провадження у справі №910/10800/24 за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 122, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/10800/24. Справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін. Відповідно до частини 1 ст. 10 ГПК України господарське судочинство у справі здійснюється державною мовою - українською. Відповідно до ст. 72 ГПК України відповідач має право подати заяву про допуск ухвалою суду до участі у справі перекладача.

2. Підготовче судове засідання призначити на 18.11.2024 об 11:40. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108).

3. Зобов`язати позивача подати до суду оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні).

4. Відповідач має право подати відзив в строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та докази надіслання відзиву іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів має бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 165 ГПК України).

5. Попередити відповідача про те, що відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

6. Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

7. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються договором про надання правової допомоги, довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Повноваження особи, яка представляє інтереси учасника справи в порядку самопредставництва, підтверджуються наказом про призначення на посаду, посадовою інструкцією, положенням про відділ, статутом, трудовим договором (контрактом) тощо.

8. Інформацію по справі, що розглядається, сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) а також за номером телефону (099) 385-76-80.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Київської області від 19.07.2022 №6-А Про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу повітряна тривога співробітники служби охорони мають забезпечити вихід відвідувачів суду за межі території та обмежити допуск на територію суду відвідувачів та працівників суду до оголошення відбій повітряної тривоги.

Відповідно до частин 5-8 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Інформація про права та обов`язки учасників справи.

Відповідно до стаття 42 ГПК України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 200 ГПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.