Ухвала

від 09.10.2024 по справі 914/1027/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.2024 р. справа № 914/1027/24

м.Львів

за позовом: ОСОБА_1 , м.Червоноград Львівської області

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший ПАРИЖ», м.Червоноград Львівської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Червоноградської міської ради, м.Червоноград Львівської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м.Червоноград Львівської області

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Сосницькій А.А.

Представники сторін:

від позивача: Дільний А.М.-представник

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: ОСОБА_3 -представник

ОСОБА_4 -представник

від третьої особи-2: не з`явився

вільний слухач: ОСОБА_5 .

Суть спору:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший ПАРИЖ» з вимогами:

- визнати недійсними рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший ПАРИЖ» (ідентифікаційний код: 45426560) від 22.03.2024 року, яке оформлене у вигляді протоколу №1 установчих зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший ПАРИЖ», проведених 22 березня 2024 року, за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .

- скасувати державну реєстрацію (Дата запису: 27.03.2024 Номер запису: 1004191020000001861 в ЄДР) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший ПАРИЖ" (ОСББ "Перший ПАРИЖ"), ідентифікаційний код: 45426560.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Так, зокрема, ухвалою суду від 30.08.2024 долучено до матеріалів справи додаткові письмові пояснення відповідача від 15.07.2024 (вх.№18092/24 від 15.07.2024), долучено до матеріалів справи пояснення третьої особи від 29.07.2024 (вх.№19050/24 від 29.07.2024), долучено до матеріалів судової справи матеріали реєстраційної справи юридичної особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший ПАРИЖ» (вх.№18869/24 від 25.07.2024), залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та підготовче засідання відкладено на 09.10.2024.

10.09.2024, за вх.№22008/24, через систему «Електронний суд» надійшла заява від 09.09.2024 про виконання умов ухвали суду.

02.10.2024, за вх.№23872/24, через систему «Електронний суд» від третьої особи поступило пояснення третьої особи щодо позову або відзиву від 01.10.2024.

08.10.2024, за вх.№24397/24, через систему «Електронний суд» від представника позивача поступило клопотання віл 07.10.2024 про проведення підготовчого засідання у відсутності представника позивача.

07.10.2024, за вх.№3724/24, поступила заява про вступ у справу в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача від ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9

09.10.2024,за вх.№24548/24, через систему «Електронний суд» від відповідача клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Позивач в підготовче засідання 09.10.2024 з`явився.

Третя особа-1 явку повноважних представників в підготовче засідання 09.10.2024 забезпечила.

Відповідач та третя особа-2 в підготовче засідання 09.10.2024 не з`явилися.

В підготовчому засіданні 09.10.2024 суд виніс на розгляд заяву ( вх.№3724/24 від 07.10.2024) про вступ у справу, в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача, суд зазначає наступне.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 на установчих зборах 22.03.2024 року не були присутніми, жодних повідомлень про проведення не отримували. Також, останні, зазначають про те, що ними не було підписано жодного протоколу за результатами проведення установчих (загальних) зборів створення ОСББ «Перший Париж» та вважають, що це є порушенням їхніх прав на участь у створенні ОСББ.

Згідно із ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, питання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (з зазначенням про це в ухвалі про відкриття провадження) або під час розгляду справи у підготовчому провадженні з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняття судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено наявні права та/або обов`язки або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов`язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує заявник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №910/12807/16 зазначив, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається.

Підставою залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Судове рішення може вплинути на права або обов`язки третьої особи, якщо між цією третьою особою і стороною, на боці якої вона бере участь у справі, існують певні правовідносини (права і обов`язки), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, або якщо на підставі рішення суду між стороною і третьою особою виникнуть нові правовідносини (права і обов`язки) (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 25.04.2024 у справі №300/3898/21).

Причому предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, оскільки така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. З цього випливає, що не є можливим покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору будь-яких матеріально-правових обов`язків, а також установлення і захист їхніх прав.

Подана заява не містить обгрунтування того, що між особами: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і позивачем, ОСОБА_1 (на стороні якого заявники просять залучити їх до участі у справі в зазначеному статусі) існують певні правовідносини (права і обов`язки), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, чи, що на підставі рішення суду між стороною, позивачем - ОСОБА_1 , і третіми особами ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , за умови залучення їх до участі у справі в зазначеному статусі) виникнуть нові правовідносини (права і обов`язки).

Із врахуванням вищенаведеного, суд приходить висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 про залучення їх до участі у справі в статусі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Суд зазначає, що в силу приписів ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Згідно ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відтак, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк». Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 160/12705/19.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних прав всіх учасників справи, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13, 14, 15 ГПК України та виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 2, 50, 177, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 від 07.10.2024 (вх.№37211/24 від 07.10.2024) про залучення їх до участі у справі в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відмовити.

2. Підготовче засідання відкласти на 30.10.24 о 15:25 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань № 9 (ІІ-й поверх).

3. Учасникам справи: явка повноважних представників.

4. Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

5. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.