Ухвала

від 16.10.2024 по справі 914/2529/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.10.2024 Справа № 914/2529/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши матеріали заяви: Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради», м. Львів,

до боржника: Управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони Львівської міської ради, м. Львів,

про видачу судового наказу: про стягнення заборгованості у розмірі 46 970,26 грн

Представники сторін не викликались (не повідомлялись)

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради» до Управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони Львівської міської ради про видачу судового наказу: про стягнення заборгованості у розмірі 46 970,26 грн.

Подана заява обґрунтована наявністю заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на користь ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» згідно договору від 26.02.2020 №324 в розмірі 28 423,45 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Разом з цим, ГПК України встановлено певні вимоги до заяви про видачу судового наказу.

Пунктом 5 частини 2 ст. 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України).

У заяві про видачу судового наказу заявник вказує, що 22 липня 2019 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ОРЕНДОДАВЕЦЬ) та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради (ОРЕНДАР), було укладено Договір оренди нерухомого майна №Ш-11849-19. В результаті укладення даного Договору оренди нерухомого майна Орендарю було передане приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Донецька, 7 , яке перебуває на балансі ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

07 жовтня 2019 року Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ОРЕНДОДАВЕЦЬ) та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради (ОРЕНДАР) уклали Договір №Ш-11849-19 (Д-19) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 22 липня 2019 року №Ш-11849-19. Відповідно до положень цього Договору від 07.10.2019 року, його об`єктом є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Донецька, 7 загальною площею 234,2 м2.

Відповідно до п. 7.1.13. Договору оренди нерухомого майна №Ш-11849-19 від 22.07.2019, Орендар зобов`язується укласти угоду з Балансоутримувачем на відшкодування експлуатаційних витрат.

На виконання п. 7.1.13 Договору оренди, 26 лютого 2020 року між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради та Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» був укладений Договір №324 про відшкодування експлуатаційних витрат (надання послуг з утримання нежитлового будинку, його частин, споруд, групи будинків) та Додаток №1 до Договору № 324. про надання послуг з утримання нежитлового будинку, його частин, споруд, групи будинків (відшкодування експлуатаційних витрат) від 26 лютого 2020 року (Далі - Договір №324).

Відповідно до п.2.2.6 Договору №324, не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги, користувач майна зобов`язується вносити плату, згідно виставлених рахунків, відповідно до Додатків до цього договору, на рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до п.2 Додатку №1 вказаного Договору №324, за домовленістю Сторін, ставка відшкодування витрат становить: 1,25 грн за м кв. за місяць без урахування ПДВ.

Згідно довідки щодо загальної заборгованості Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради, станом на 31 грудня 2023 року заборгованість з відшкодування витрат балансоутримувача на користь ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» згідно договору від 26.02.2020 №324 за адресою орендованого приміщення: м. Львів, вул. Донецька, 7 становить - 28423,45 грн.

Згідно долученої до матеріалів заяви довідки від 15.10.2024 вих. №08/10 копії виданої заявником заборгованість з відшкодування витрат балансоутримувача на користь ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» Управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони Львівської міської ради виникла 01.01.2020 по 31.12.2023 і становить 28 423,45 грн, а розрахунок заборгованості за інфляційними втратами та 3 % річних, згідно договору заявник здійснює з 11.03.2020.

Суд звертає увагу заявника на те, що виходячи із загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

При зверненні заявника до господарського суду із заявою про видачу судового наказу та при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, останнім мають бути зазначені та надані належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази, на підтвердження заявлених ним вимог та обставини їх виникнення.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи приписи ст. 257 Господарського кодексу України, позовна давність про стягнення заборгованості закінчилась у 2023 року. Із заявою про видачу судового наказу позивач звернувся до суду 15.10.2024. За таких обставин, суд вважає, що з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Пунктом 1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Суд роз`яснює заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 153, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради» у видачі судового наказу про стягнення з Управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони Львівської міської ради заборгованості у розмірі 46 970,26 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Березяк Н.Є.