Рішення

від 15.10.2024 по справі 917/1399/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 Справа № 917/1399/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз"

про визнання недійсним правочину

за участю представників

від позивача: Жирний О. С.; від відповідача: Савченко Б. А.

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Акціонерне товариство "Укртрансгаз" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз"- заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №1448/1049/06 від 27.06.2024.

Відповідач у відзиві (а.с.96-100) проти позову заперечує повністю, посилаючись на такі обставини:

- у позовній заяві не зазначено яким саме вимогам, встановленим частиною першою статті 215 ЦК України, не відповідає оскаржуваний правочин;

- підставою для подання ПрАТ «Гадячгаз» заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року стали встановленні у рішенні Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 року факти щодо встановлення АТ «Укртрансгаз» економічно необґрунтованої (завищеної) базової ціни газу;

- у рішенні АМКУ визнано дії групи НАФТОГАЗ УКРАЇНИ в особі акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України: у період із січня 2016 року по грудень 2018 року, які полягали у встановленні економічно необґрунтованої базової ціни газу, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;

- вказаним рішенням, яке на даний час є чинним, встановлено порушення АТ «Укртрансгаз» законодавства про захист економічної конкуренції на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України, а не щодо конкретного суб`єкта господарювання, тому посилання Позивача на відсутність встановлення вказаним рішенням шкоди саме Товариству чи відсутність зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг балансування не заслуговують на увагу;

- у рішенні від 28.12.2023 № 398-р АМКУ констатував, зокрема, те, що формування та затвердження АТ «Укртрансгаз» БЦГ у період 2016-2018 років здійснювалось довільно та необґрунтовано, в тому числі із недотриманням визначених у алгоритмі складових; дії групи Нафтогаз України в особі АТ «Укртрансгаз» у період з січня 2016 року по грудень 2018 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України щодо встановлення економічно необґрунтованої базової ціни газу, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

- тобто, висновки АМКУ стосуються, окрім іншого, підставності формування Оператором ГТС базової ціни газу, яка в подальшому є базою для обчислення АТ «Укртрансгаз» вартості наданих ПрАТ «Гадячгаз» послуг балансування;

- між ПрАТ «Гадячгаз» та АТ «Укртрансгаз» укладено договір транспортування природного газу № 1702000583 від 03.01.2017, згідно якого протягом січня 2018 року - лютого 2019 року Позивач виставляв Відповідачу вартість послуг балансування, та який містить аналогічні за змістом п. 9.2, 9.3 щодо визначення вартості послуг балансування та базової ціни газу;

- встановленні у рішенні АМКУ № 398-р від 28.12.2023 року факти щодо встановлення АТ «Укртрансгаз» економічно необґрунтованої (завищеної) базової ціни газу стало підставою для подання ПрАТ «Гадячгаз» заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року;

- Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19 здійснив уточнення висновку щодо застосування норми права наступним чином: «47. Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;

- посилання Позивача на перебування у суді на розгляді справ № 917/1951/19 та № 917/1070/21 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПрАТ «Гадячгаз» про стягнення заборгованості - не спростовує висновок про її безспірність;

- при виготовленні заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року Товариство допустило описку, а саме: в останньому абзаці замість Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року правильним є Акт № 07-18-1702000583-БАЛАНС від 31.07.2018 року, що підтверджується змістом обґрунтування, що міститься у вищевказаній заяві, а також наявність заяви ПрАТ «Гадячгаз» № 379/318/06 від 19.02.2024 року, згідно якої Відповідачем вже заявлено про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які виникли на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року.

Позивач у відповіді на відзив (а.с.132 -134) не погоджується з відповідачем з таких підстав:

- АТ «Укртрансгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним рішення АМКУ № 398-р. за цим позовом ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/3067/24. Отже, дія рішення Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 зупинена відповідно до ч. 4 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- вказаним рішенням Антимонопольного комітету України не було визначено іншу базову ціну газу ніж ту, що застосовувалась АТ «Укртрансгаз», не було зобов`язано АТ «Укртрансгаз» здійснити перерахунок вартості наданих послуг балансування, а також не було встановлено заподіяння АТ «Укртрансгаз» шкоди ПрАТ «Гадячгаз»;

- у заяві № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року не зазначено ні механізм, за яким Відповідач здійснив перерахунок наданих послуг балансування, ні ціни на природний газ, що використані Відповідачем при здійсненні спірного перерахунку;

- Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19 вказала, що умови безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог.

Відповідач у запереченні (а.с.139-141) вказав, що перегляд господарським судом рішення органу Антимонопольного комітету України зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМКУ на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше. Разом з тим, поняття «зупинення виконання рішення» відрізняється за своєю суттю від поняття «зупинення дії рішення». Встановленні у рішенні АМКУ № 398-р від 28.12.2023 року факти щодо застосування АТ «Укртрансгаз» економічно необґрунтованої (завищеної) базової ціни газу стало підставою для подання ПрАТ «Гадячгаз» заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №1448/1049/06 від 27.06.2024 року.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. за номером справи 917/1399/24 (а.с.78).

Ухвалою від 02.09.2024 (а.с.81-82) суд призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач подав клопотання (а.с.143-146) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 910/3067/24 за позовом АТ "Укртрансгаз" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення АМКУ № 398 від 28.12.2023 року в частині.

Ухвалою від 01.10.2024 (а.с.150-152) суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 01.10.2024 також суд суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Про час і місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 01.10.2024 про доставку позивачу та відповідачу ухвали від 01.10.2024 в їх електронні кабінети у підсистемі "Електронний суд" (а.с. 153-155).

За клопотанням позивача та відповідача (а.с.86-87, 116-117) їх представники приймали участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 15.10.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - позивач, АТ "Укртрансгаз") та Приватним акціонерним товариством "Гадячгаз" (далі - замовник, відповідач - ПАТ "Гадячгаз") укладено договір транспортування природного газу № 1702000583 від 03.01.2017 (а.с.71-76) та договір транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 (а.с.64-70).

При цьому суд враховує, що Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" змінило назву на Акціонерне товариство "Укртрансгаз", а Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Гадячгаз", відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За умовами вказаних Договорів оператор (Акціонерне товариство "Укртрансгаз") надає замовнику (Приватному акціонерному товариству "Гадячгаз") послуги транспортування природного газу, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п. 2.1 договорів).

Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз» (далі - Відповідач, ПрАТ «Гадячгаз») направив до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - Позивач) заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 р. на суму 215 517,62 грн (надалі - Заява; а.с.8).

У вказаній заяві від 27.06.2024 ПрАТ «Гадячгаз» зазначає, зокрема, наступне:

- Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз», керуючись статтями 202, 203 Господарського кодексу України та статтями 599, 601 Цивільного кодексу України, повідомляє про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, з урахуванням наступного.

- ПрАТ «Гадячгаз» має перед Акціонерним товариство «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз») непогашене грошове зобов`язання за Договором транспортування природного газу № 1702000583 від 03.01.2017 року.

- Розпорядженням Голови Антимонопольного комітету України від 25.04.2019 №01/147-р розпочато розгляд справи № 143-26.13/64-19, за результатом якої прийнято рішення Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023, де зазначено, що цінова поведінка АТ «УКРТРАНСГАЗ» свідчить про те, що встановлення базової ціни газу відбувалося довільно та без жодних економічних обґрунтувань. Закупівля АТ «УКРТРАНСГАЗ природного газу за завищеними цінами, призводить до підвищення базової ціни природного газу, який використовується для надання АТ «Укртрансгаз» послуг балансування суб`єктам господарювання, що є замовниками послуг транспортування природного газу на відповідному ринку, а відтак призводить до підвищення ціни природного газу для кінцевого споживача;

- у рішенні Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 визнано дії АТ «УКРТРАНСГАЗ», які полягали у встановленні економічно необґрунтованої базової ціни газу, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

- Внаслідок вчинення протиправних дій, ПрАТ «Гадячгаз» було заподіяно шкоду у вигляді різниці вартості придбаного АТ «Укртрансгаз» природного газу для балансування у НАК «Нафтогаз України» за ціною, що є значно вищою за ринкову ціну на природний газ.

- ПрАТ «Гадячгаз» здійснило коригування вартості витрат на оплату послуг балансування природного газу, що були нарахованими за завищеною ціною, які полягають у різниці в ціні на природний газ НАК «Нафтогаз України», яку АТ «Укртрансгаз» включало в БЦГ як витрати на закупівлю газу та конкурентній ринковій ціні (середньозважена ціна на ТБ «Українська енергетична біржа»).

- В розрізі договору транспортування природного газу сума для коригування складається наступним чином: номер та дата договору транспортування природного газу: № 1702000583 від 03.01.2017 р., сума до коригування: 611290,16 грн.

- З урахуванням здійсненого коригування у ПрАТ «Гадячгаз» виникає переплата перед АТ «Укртрансгаз» за вищевказаним договором транспортування природного газу в сумі 611 290,16 грн., тому що в сплаченій Товариством на користь АТ «Укртрансгаз» сумі вартості послуги балансування закладена ціна на природний газ, що є значно вищою за ринкову ціну.

- Отже, АТ «Укртрансгаз» станом на 19 лютого 2024 року має перед ПрАТ «Гадячгаз» непогашені грошові зобов`язання на суму 611 290,16 грн.

- Разом з тим, в провадженні Східного апеляційного господарського суду знаходиться справа № 917/1951/19 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПрАТ «Гадячгаз» про стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу № 1702000583 від 03.01.2017 р. в розмірі 20 012 794,22 грн, з яких: 16 458 130,75 грн основної заборгованості за послуги балансування за січень, лютий, квітень, вересень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року, 2 441 389,23 грн. - пені, 339 570,40 грн. - 3% річних, 773 703,84 грн. - інфляційних втрат.

- Згідно Акта № 07-18-1702000583-БАЛАНС від 31.07.2018 р. вартість послуг балансування склала 258 621,14 грн. з ПДВ, безпідставно розрахованого АТ «Укртрансгаз» з урахуванням коефіцієнту, що дорівнює 1,2.

- На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 202, 203 ГК України, ст. 601 ЦК України, ПрАТ «Гадячгаз» заявляє про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та, як наслідок припинення зобов`язання перед АТ «Укртрансгаз», яке виникло на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року, з урахуванням застосування коефіцієнту, що дорівнює 1, в загальній сумі 215 517,62 грн. (двісті п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять гривень 62 копійки).

Позивач у позові прохає визнати недійсним вказаний односторонній правочин Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" - заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №1448/1049/06 від 27.06.2024, як такий що суперечить діючому законодавству, а саме ст. 202, 203, 601 Цивільного кодексу України, оскільки право вимоги Відповідача, наведене у Заяві є необґрунтованим та спірним з таких підстав:

- рішенням Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 не було зобов`язано АТ «Укртрансгаз» здійснити перерахунок вартості наданих послуг балансування, не було встановлено заподіяння АТ «Укртрансгаз» шкоди ПрАТ «Гадячгаз»;

- вартість послуг балансування, наданих Позивачем Відповідачу протягом січня 2018 - лютого 2019, є спірними, оскільки не визнається Відповідачем та є предметом розгляду в суді у справі № 917/1951/19;

- також є спірними і вартість врегулювання щодобових небалансів, оскільки Відповідачем також не визнається вартість врегулювання щодобових небалансів в липні 2019 року, відповідно до договору № 1807000378, та на даний час є предметом розгляду в суді у справі № 917/1070/21;

- ПрАТ «Гадячгаз» вже було здійснено припинення зобов`язання на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019- 1807000378 від 31.07.2019 року відповідно до Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 379/318/06 від 19.02.2024 р. Ця заява оскаржена АТ «Укртрансгаз» до Господарського суду Полтавської області (справа № 917/672/24);

- грошові вимоги у сумі 215 517,62 гри, про зарахування яких зазначає в своїй заяві ПрАТ «Гадячгаз», є спірними з огляду на існування між сторонами спору щодо наявності заборгованості за договорами транспортування природного газу від 03.01.2017 № 1702000583 та від 12.02.2019 № 1807000378. При цьому, відсутність факту набрання законної сили судовими рішеннями у справах 917/1951/19 та 917/1070/21, станом на дату складання заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вказує на відсутність безспірності заявлених однорідних вимог і настання строку їх виконання внаслідок постановлення судового рішення, відсутність згоди АТ «Укртрансгаз» на їх зарахування, та як наслідок, свідчить про відсутність всіх необхідних умов, передбачених ст. 601 ЦК України, для здійснення такого зарахування.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно вимог статті 601 Цивільного кодексу України, однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, то сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування частини 1, пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Статтями 202, 203 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У разі якщо угода про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, така сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Отже, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Разом з тим, ще одною важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Позивач у позові та відповідач у відзиві прохають врахувати правові висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - ОП КГС ВС), викладені у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19.

ОП КГС ВС у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19 звернула увагу на наступні обставини.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог.

ОП КГС ВС у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/1 також уточнила правову позицію, зазначивши, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Існування на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

За ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що заява про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 не відповідає вимогам закону щодо безспірності цих вимог з огляду на наступне.

Відповідач у відзиві зазначає, що підставою для подання ПрАТ «Гадячгаз» заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року стали встановленні у рішенні Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 року факти щодо встановленні АТ «Укртрансгаз» економічно необґрунтованої (завищеної) базової ціни газу.

Як свідчать матеріали справи Антимонопольний комітет України виніс рішення № 398-р від 28.12.2023 р. у справі № 143-26.13/64-19 (а.с.17-63), відповідно якого визнано дії групи НАФТОГАЗ УКРАЇНИ в особі акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України: у період із січня 2016 року по грудень 2018 року, які полягали у встановленні економічно необґрунтованої базової ціни газу, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Дослідивши текст вказаного рішення, суд встановив, що у вказаному рішенні не досліджувалися правовідносини між позивачем та відповідачем щодо врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року (зобов`язання з яких є предметом заяви про зарахування).

Вказаним рішенням Антимонопольного комітету України не було зобов`язано АТ «Укртрансгаз» здійснити перерахунок вартості наданих послуг балансування та не визначалися обсяги природного газу, належні до коригування, та їх вартість.

Вказаним рішенням АМКУ не було встановлено заподіяння АТ «Укртрансгаз» шкоди саме ПрАТ «Гадячгаз» та не визначалася сума цієї шкоди.

Вказаним рішенням Антимонопольного комітету України не було визначено іншу базову ціну газу ніж ту, що застосовувалась АТ «Укртрансгаз», не було зобов`язано АТ «Укртрансгаз» здійснити перерахунок вартості наданих послуг балансування щодо ПрАТ «Гадячгаз».

У заяві про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року вказано, що ПрАТ «Гадячгаз» здійснило коригування вартості витрат на оплату послуг балансування природного газу, що були нарахованими за завищеною ціною, які полягають у різниці в ціні на природний газ НАК «Нафтогаз України», яку АТ «Укртрансгаз» включало в БЦГ як витрати на закупівлю газу та конкурентній ринковій ціні (середньозважена ціна на ТБ «Українська енергетична біржа»). В розрізі договору транспортування природного газу сума для коригування складається наступним чином: номер та дата договору транспортування природного газу: № 1702000583 від 03.01.2017 р., сума до коригування: 611290,16 грн.

При цьому, у заяві № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року не зазначено ні механізм, за яким Відповідач здійснив перерахунок наданих послуг балансування, ні ціни на природний газ, що Відповідач використав при здійсненні спірного перерахунку.

Жодних первісних документів, в підтвердження вказаної у заяві суми до коригування, відповідач до справи не надав.

Відповідач також не надав дос прави Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року, за яким він провів зарахування.

У заяві про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року вказано, що:

- "згідно Акта № 07-18-1702000583-БАЛАНС від 31.07.2018 р. вартість послуг балансування склала 258 621,14 грн. з ПДВ, безпідставно розрахованого АТ «Укртрансгаз» з урахуванням коефіцієнту, що дорівнює 1,2".

- "керуючись статтями 202, 203 ГК України, ст. 601 ЦК України, ПрАТ «Гадячгаз» заявляє про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та, як наслідок припинення зобов`язання перед АТ «Укртрансгаз», яке виникло на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року, з урахуванням застосування коефіцієнту, що дорівнює 1, в загальній сумі 215 517,62 грн".

Тобто, у описовій частині заяви відповідач посилається на вартість послуг, розрахованих по Акту № 07-18-1702000583-БАЛАНС від 31.07.2018 р., а припинення зобов`язання перед АТ «Укртрансгаз» відповідач проводить по Акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року.

Отже, зміст заяви є суперечливим в частині визначення підстав зобов`язань, які визначені для зарахування.

Як свідчать надані докази, 19.02.2024 ПрАТ «Гадячгаз» також вчинив односторонній правочин у формі Заяві про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 379/318/06 від 19.02.2024 р. на суму 311 209,40 грн (а.с.10-11). ПрАТ «Гадячгаз» у цій заяві № 379/318/06 від 19.02.2024 заявив про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та, як наслідок припинення зобов`язання перед АТ «Укртрансгаз», яке виникло на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року у сумі 311 209,40 грн. Тобто, ПрАТ «Гадячгаз» вже було здійснено припинення зобов`язання на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року відповідно до Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 379/318/06 від 19.02.2024 р.

Відповідач не надав до суду доказів в підтвердження наявності підстав для повторного проведення зарахування за липень 2019 по одному і тому ж акту врегулювання.

ПрАТ «Гадячгаз» у відзиві повідомив, що при виготовленні заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 року Товариством було допущено описку, а саме: в останньому абзаці замість Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року правильним є Акт № 07-18-1702000583- БАЛАНС від 31.07.2018 року.

Згідно з положеннями статті 601 Цивільного кодексу України за правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін.

У ч. 2 ст.207 Цивільного кодексу України вказано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, з моменту підписання відповідачем заяви № 1448/1049/06 від 27.06.2024 цей правочин вже є вчиненим.

Зазначення у заяві (у останньому абзаці) положень про припинення зобов`язання перед АТ «Укртрансгаз», яке виникло на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року у сумі 311209,40 грн, є істотною умовою цієї заяви як одностороннього правочину.

У статті 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідач не надав суду доказів внесення в установленому порядку відповідних змін до одностороннього правочину - до заяви № 1448/1049/06 від 27.06.2024. А саме по собі твердження у відзиві про те, що у цій заяві було допущено описку не змінює тексту цієї заяви в її істотних умовах.

У заяві № 1448/1049/06 від 27.06.2024 відповідач повідомив позивача про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та, як наслідок, припинення зобов`язання перед АТ «Укртрансгаз», яке виникло саме на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року, з урахуванням застосування коефіцієнту, що дорівнює 1, в загальній сумі 215 517,62 грн.

Спірна заява про зарахування № 1448/1049/06 від 27.06.2024 не містить вказівок та умов про проведення відповідачем зарахування за Актом № 07-18-1702000583-БАЛАНС від 31.07.2018 року (як вказує відповідач у відзиві),

Таким чином, заява про зарахування № 1448/1049/06 від 27.06.2024 не відповідає вимогам законодавства щодо безспірності вимог, які зараховуються, в частині змісту зобов`язання позивача перед відповідачем, які зараховуються, в частині умов виникнення цього зобов`язання у позивача та розміру вказаних зобов`язань позивача. Зміст заяви є суперечливим в частині зазначених у ній підстав зобов`язання, за якими проведено зарахування відповідачем.

З огляду на все викладене, заява про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №1448/1049/06 від 27.06.2024 в момент її вчинення суперечить вимогам статті 601 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання цього правочину недійсним на підставі частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги суд задовольняє повністю та визнає недійсним односторонній правочин Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» - заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 р.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі на сплату судового збору.

Суд встановив, що за подання цього позову позивач сплатив 2422,40 грн. судового збору за платіжною інструкцією № 19307 від 31.07.2024 (а.с.6). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджене випискою від 01.08.2024 (а.с.79).

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним односторонній правочин Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» - заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1448/1049/06 від 27.06.2024 р.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» (адреса 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, буд. 26 А; ідентифікаційний код 05524660) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (адреса 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/1; ідентифікаційний код 30019801) 2422 грн. 40 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 16.10.2024.

Суддя Т. М. Безрук