Ухвала

від 15.10.2024 по справі 918/346/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" жовтня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/346/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у матеріалах справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" (вул. Леонтовича, 07, офіс 05, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 33350787)

до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046)

про стягнення в сумі 594451 грн. 80 коп..

Заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про розстрочення виконання рішення

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: адвокат Скаржинський М.В.;

від відповідача: Деркач В.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" звернулось в Господарський суд Рівненської області із позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", в якому просить стягнути з останнього 594451 грн. 80 коп..

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25 червня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" (вул. Леонтовича, 07, офіс 05, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 33350787) 62106 грн. 75 коп. 3% річних, 478262 грн. 77 коп. інфляційних втрат та 8105 грн. 54 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено у задоволенні.

Ухвалою суду від 05.07.2024 року виправлено арифметичні помилки, допущені в п. 2 резолютивної частини Рішення Господарського суду Рівненської області від 25 червня 2024 року у справі №918/346/24, а саме, замість: ".... 478262 грн. 77 коп. інфляційних втрат та 8105 грн. 54 коп. судового збору." вказати: ".... 482553 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 8169 грн. 91 коп. судового збору".

20.09.2024 року на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 25.06.2024 року видано наказ на примусове виконання рішення.

24.09.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" подану заяву, в якій просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 25.06.2024 року на три місяці з щомісячним рівномірним погашенням заборгованості з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Дану заяву обгрунтовує наступним. Відповідно до статуту АТ «НАЕК «Енергоатом» (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 302), підприємство утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

АТ «НАЕК «Енергоатом» заснований на державній формі власності та відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки держави. Генерація та використання атомної енергії дозволяє зменшити залежність країни від імпортованих джерел енергії, таких як нафта чи природний газ;в умовах знищення ворогом інфраструктури та об`єктів генерації електричної енергії відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності на ринку електроенергії і як наслідок сприяє розвитку економіки держави та опору ворогу; завдяки АТ «НАЕК «Енергоатом» зменшуються у країні ризики енергетичних криз, оскільки вона є надійним гарантом постачання енергоресурсів; атомна енергія є одним з найефективніших та найпотужніших джерел енергії. Компанія забезпечує значну кількість електроенергії для великих міст, промислових комплексів та інших споживачів енергії; збитковий стан АТ «НАЕК «Енергоатом» виконання судового рішення призведе до накладення на відповідача додаткових обтяжень, наявність яких може значно ускладнити його стале функціонування і навпаки призведе до нездатності виконувати фінансові зобов`язання у майбутньому; додатковий тягар, який покладений на АТ «НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з примусовим списанням з її рахунків коштів, очевидно може призвести до кризової ситуації у її діяльності.

Заявник зазначає, що розстрочення виконання судового рішення ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, пов`язаних з ускладненням діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Ухвалою суду від 07.10.2024 року Заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про розстрочення виконання рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на "15" жовтня 2024 року.

В судовому засіданні 15.10.2024 року представник заявника підтримав заяву про розстрочення виконання рішення з підстав, викладених у даній заяві. Натомість представник позивача заперечив проти задоволення вказаної заяви та розстрочення виконання рішення.

Розглянувши Заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про розстрочення виконання рішення, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, давши оцінку доказам, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25 червня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" (вул. Леонтовича, 07, офіс 05, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 33350787) 62106 грн. 75 коп. 3% річних, 478262 грн. 77 коп. інфляційних втрат та 8105 грн. 54 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено у задоволенні.

20.09.2024 року на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 25.06.2024 року видано наказ на примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із нормами статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 року, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду у справі №918/346/24, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Водночас, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, а відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні вказаної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення. Тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За частиною 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Норми статті 331 ГПК України не містять конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як було зазначено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 ГПК України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав для відстрочки виконання рішення, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

У своїй заяві в обґрунтування вимог про розстрочення виконання рішення суду від 25 червня 2024 року на три місяці Заявник посилається на об`єктивні, виняткові обставини, пов`язані з ускладненням діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Однак Заявник не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які би підтверджували вищезазначене ним.

Посилання Заявника на те, що скрутне становище АТ "«НАЕК «Енергоатом» у результаті російської агресії є загальновідомим фактом не береться судом до уваги, з огляду на те, що російська агресія проти України є загальновідомим фактом, однак під "загальновідомий факт" не підпадає скрутне становище у «НАЕК «Енергоатом».

В той же час суд зазначає, що наявність скрутного становища має бути доведена Заявником належними доказами, зокрема такими, як фінансовий стан підприємства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, неможливість виконання зобов`язань перед кредиторами та перед бюджетом, наявність загроз банкрутства, тощо.

Відтак, наведені заявником підстави для розстрочення виконання судового рішення не свідчать про наявність тих виключних обставин в розумінні статті 331 ГПК України, які давали б можливість для такого розстрочен.

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність заявником наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання, прийнятого у даній справі, судового рішення, а відтак у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 232-232, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" у задоволенні Заяви про розстрочення виконання рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.10.2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.