Рішення

від 08.10.2024 по справі 922/2053/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024м. ХарківСправа № 922/2053/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави, в особі Шаргородської міської ради до Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" простягнення коштів

за участю представників:

прокурор - Хряк О.О.

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явивя.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ", в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду від 18.08.2023 №1 до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 14.06.2023 №22, укладеного між Шаргородською міською радою та ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ";

- стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 18.004,01 грн.

Прокурор стверджує, що підписана між позивачем та відповідачем додаткова угода до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії є недійсною. Нею збільшено ціну на товар (електричну енергію), закуплений на відкритих публічних торгах у відповідача, та відповідно зменшено кількість товару. Вказує, що збільшення ціни на предмет закупівлі після укладення договору можливе лише у виключних випадках.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2053/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі №922/2053/24 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/2053/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судових засіданнях від 10.09.2024 та від 01.10.2024 у справі №922/2053/24 оголошувалася перерва до 01.10.2024 та до 08.10.2024 відповідно.

Присутній у судовому засіданні по суті 08.10.2024 прокурор позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Правом на участь представників у судовому засіданні по суті 08.10.2024 позивач та відповідач не скористалися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши вступне слово прокурора, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Шаргородська міська рада як замовник наприкінці травня 2023 провела відкриті торги по закупівлі UA-2023-05-30-008618-a ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія. У відкритих торгах брали участь такі суб`єкти господарювання:

- ТОВ "ГАРАНТОВАНА ОПТИМІЗАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ" з остаточною ціновою пропозицією 149.500,00 грн;

- ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" з остаточною ціновою пропозицією 151.468,00грн;

- ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" з остаточною ціновою пропозицією 151.859,40грн;

- ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" з остаточною ціновою пропозицією 152.000,00 грн;

- ТОВ "Глобал енерджі солюшен" з остаточною ціновою пропозицією 152.771,40 грн;

- ТОВ "Енерго Збут Транс" з остаточною ціновою пропозицією 152.771,40 грн;

- ТОВ "ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС" з остаточною ціновою пропозицією 155.040,00грн;

- ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" з остаточною ціновою пропозицією 155.305,23 грн;

- ТОВ "ЗІ.ТЕК" з остаточною ціновою пропозицією 158.563,25 грн;

- ТОВ "ЖИТОМИРЕНЕРГО" з остаточною ціновою пропозицією 159.475,25 грн;

- ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" з остаточною ціновою пропозицією 162.039,60 грн;

- ТОВ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" з остаточною ціновою пропозицією 165.300,00 грн;

- ПрАТ "ТЕТІС" з остаточною ціновою пропозицією 167.352,00 грн;

- ТОВ "ЕНЕРДЖІ 365" з остаточною ціновою пропозицією 171.000,00 грн;

- ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" з остаточною ціновою пропозицією 174.800,00 грн.

За результатами проведених відкритих торгів їх переможцем стало ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ".

В подальшому між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (постачальник) та Шаргородською міською радою (споживач) був укладений Договір про закупівлю (постачання) електричної енергії від 14.06.2023 №22 (надалі - Договір). За умовами якого постачальник продає електричну енергію як різновид товару для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Ціна договору згідно з обсягами бюджетного фінансування становить 151.468,00 грн з урахуванням ПДВ (пункт 5.1. Договору).

Згідно з пунктом 5.3. Договору вартість 1 кВт*год. електричної енергії та її складові зазначаються у додатку №2 "Комерційна пропозиція". На момент укладення Договору вартість 1 кВт*год. становить 3,986 грн з урахуванням ПДВ.

У відповідності до пункту 5.8. Договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Строк (термін) постачання електричної енергії до 31.12.2023, але в будь-якому разі до моменту припинення фактичного постачання електричної енергії та зміни постачальника електричної енергії згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ (пункт 13.1. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, в частині розрахунків - до їх повного виконання (підпункт 13.2.1. пункту 13.2. Договору).

Відповідно до пункту 13.5. Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в Договорі в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умовами документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в Договорі на момент його укладення.

У разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку постачальник письмово звертається до споживача з пропозицією щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії). Факт коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку може підтверджуватись інформацією, що розміщена на офіційному сайті ДП ОПЕРАТОР РИНКУ" (https://www.oree.com.ua/). Учасник разом із письмовою пропозицією щодо внесення змін до Договору надає інформацію в документальному вигляді (роздруківку з сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП ОПЕРАТОР РИНКУ" (https://www.oree.com.ua/) та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період (декади, місяця, тощо).

Цей Договір укладений з урахуванням, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" від 12.10.2022 №1178 (зі змінами) у відповідності до ЦК та ГК України, з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зі змінами, крім частин третьої - п`ятої, сьомої та восьмої (пункт 13.8. Договору).

Додатками до Договору є: №1 - Заява-приєднання з інформацією щодо об`єктів споживача; №2 - Комерційна пропозиція №1/23 Ф-Р; №3 - Обсяги електричної енергії на 2023 рік.

18.08.2023 між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" та Шаргородською міською радою була підписана Додаткова угода №1 до Договору щодо зменшення ціни Договору до 132.270,67 грн, зменшення обсягу постачання електричної енергії до 28.667,00 кВт*год. та збільшення вартості електричної енергії до 5,16211776 з ПДВ з підтвердженням коливання рівня середньозваженої ціни на ринку електричної енергії за довідкою Харківської ТПП від 14.08.2023 №718/23.

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу електричну енергію на загальну суму 132.270,67 грн, про що свідчать підписані між сторонами акти приймання-передачі електричної енергії від 14.07.2023 №1 (за червень 2023) на суму 53.248,97 грн (вартість 1 кВт*год. електричної енергії - 3,986 грн) та від 25.08.202 №2 (за липень 2023) на суму 79.021,70 грн (вартість 1 кВт*год електричної енергії - 5,16211776 грн).

Платіжними інструкціями від 14.07.2023 №496 на суму 53.248,97 грн та від 25.08.2023 №572 на суму 79.021,70 грн позивач повністю розрахувався з відповідачем за поставлену на підставі Договору електричну енергію.

Листом від 26.03.2024 №52/2-539вих-24 Жмеринська окружна прокуратура звернулася до Шаргородської міської ради, в якій зазначила, що під час виконання Договору без достатньої правової підстави була укладена Додаткова угода від 18.08.2023 №1, якою суттєво збільшено ціну за одиницю товару в Договорі. У зв`язку з чим прокуратура просила надати: Договір; додаткову угоду від 18.08.2023 №1 до Договору; документи, що підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку. що призвело до внесення змін до договору; акти приймання-передачі; документи. що підтверджують оплату товару.

У відповідь на вказаний лист Шаргородська міська рада повідомила, що дії щодо збільшення ціни за одиницю товару є правомірними, оскільки: такі зміни відбулися за згодою сторін; порядок зміни умов Договору визначений самим договором та відповідає Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178; надано обґрунтоване документальне підтвердження від ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ"; загальна сума Договору не збільшилася; відсутнє обмеження відсотку підвищення ціни та періодичність такого підвищення (лист від 05.04.2024 №03-01/304).

В подальшому Жмеринська окружна прокуратура надіслала Шаргородській міській раді лист від 25.04.2024 №52/2-743вих-24, в якому з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді просила надати інформацію щодо звернення Шаргородської міської ради до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів, а також щодо можливого звернення до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсною Додаткову угоду від 18.08.2023 №1 до Договору та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 18.004,01 грн.

Листом від 14.05.2024 №05-01/472 Шаргородська міська рада повідомила про те, що остання не зверталася до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів за Договором та не буде звертатися в порядку позовного провадження про стягнення з ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" вказаних коштів.

Листом від 24.05.2024 №52/2-946вих-24 Жмеринська окружна прокуратура в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Шаргородську міську раду про звернення до Господарського суду Харківської області в інтересах держави з позовною заявою до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" про визнання недійсною Додаткової угоди від 18.08.2023 №1 до Договору та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 18.004,01 грн.

Прокурор наголошує, що відповідач ініціював укладення оспорюваної Додаткової угоди від 18.08.2024 №1 до Договору в порушення вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, щодо пропорційності збільшення ціни та належного документального підтвердження коливання ціни за одиницю товар, а відтак є підстави для визнання зазначеного правочину недійсним.

Заперечуючи проти позову відповідач, зазначає, що положеннями чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору про закупівлю після його підписання, зокрема у випадку погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови документального підтвердження такого коливання та не збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. ПрАТ "Харківенергозбут", враховуючи коливання (збільшення) ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, звернулося до позивача з повідомленням про внесення змін до Договору та надало цінову довідку Харківської ТПП від 14.08.2023 №718/23. В подальшому між сторонами була укладена Додаткова угода від 18.08.2023 №1 до Договору, відповідно до якої збільшено вартість 1 кВт/год. та зменшено обсяги закупівлі до 28.667,00 кВт/год, відповідна додаткова угода була укладена з урахуванням положень затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178. Отже, оспорювана прокурором додаткова угода не суперечить положенням законодавства про публічні закупівлі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, суд зазначає наступне.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частини третя статті 53 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (частина четверта статті 53 ГПК України).

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону "Про прокуратуру" листом від 25.04.2024 №52/2-743вих-24 повідомив позивача про наявність порушень при підписанні додаткової угоди від 18.08.2023 №1 до Договору.

У відповідь на вказаний лист прокурора позивач листом від 14.05.2024 №05-01/472 повідомив, що про останній не зверталася до ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів за Договором та не буде звертатися в порядку позовного провадження про стягнення з ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" вказаних коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом повідомлення позивача про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів до поновлення порушених інтересів держави, а також повідомлення про намір звернутися до господарського суду в інтересах позивача з відповідним позовом.

За таких обставин, прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, як органу, що уповноважений на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, в суді у спірних правовідносинах.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів.

На час укладення Договору діяв Закон України "Про публічні закупівлі" в редакції, яка розповсюджується на правовідносини сторін щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, а саме приписи статті 41 цього Закону.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, неухильним аспектом при застосуванні підпункту 2 пункту 19 Особливостей при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару, але кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої-третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Як вже вказувалося судом, згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" слідує, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" одним з принципів публічних закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність.

З цього слідує, що ініціативу щодо збільшення ціни за одиницю товару та надання документального підтвердження коливання ціни товару на ринку має виявляти саме контрагент за договором про закупівлю, а не замовник.

Зі змісту підпункту 2 пункту 19 Особливостей вбачається, що документ, який передає постачальник на підтвердження коливання ціни на ринку товару ініціюючи зміну істотних умов договору про закупівлю товару, має підтвердити саме зміну (коливання) ціни на ринку, тобто містити інформацію про попередню ціну і про ціну станом на певну дату.

Отже, для підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

При внесенні змін до договору, в частині вартості товару, постачальнику потрібно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Згідно з пунктом 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

Аналогічні положення про необхідність повідомлення споживача не пізніше ніж за 20 днів до застосування змін умов договору про постачання електричної енергії викладені у Комерційній пропозиції №1/23Ф-Р, яка є додатком №2 до Договору.

Таким чином, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 3.2.4. ПРРЕЕ та умов Комерційної пропозиції №1/23Ф-Р споживач повинен бути повідомлений про зміну ціни не пізніше ніж за 20 днів до її застосування.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, до яких віднесено, зокрема, свободу договору.

Відповідно до положень статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Закріпивши принцип свободи договору у ЦК України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 та ст.627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №914/1087/18.

Отже, умови договору, які визначають момент застосування зміненої ціни електричної енергії, застосовується лише в тій частині, що не суперечить положенням пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", а відтак споживач має бути повідомлений не пізніше ніж за 20 днів до внесення змін до умов договору, при цьому нова ціна електричної енергії має починати діяти після спливу двадцятиденного строку з моменту повідомлення споживача про таку зміну.

Абзацом 2 пункту 13.5. Договору передбачено, що у разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку постачальник письмово звертається до споживача з пропозицією щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії). Факт коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку може підтверджуватись інформацією, що розміщена на офіційному сайті ДП ОПЕРАТОР РИНКУ" (https://www.oree.com.ua/). Учасник разом із письмовою пропозицією щодо внесення змін до Договору надає інформацію в документальному вигляді (роздруківку з сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП ОПЕРАТОР РИНКУ" (https://www.oree.com.ua/) та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період (декади, місяця, тощо).

Враховуючи викладене, внесення змін до Договору в частині зміни ціни товару є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, за ініціативи відповідача 18.08.2023 між сторонами була укладена Додаткова угода №1, якою змінені умови Договору в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з 01.07.2023 з 3,986 грн до 5,16211776 грн з урахуванням ПДВ, або на 29,5%, тобто, ціна за електроенергію збільшилась вже після передачі в липні 2023 електричної енергії споживачу.

Підставою для укладання вказаної угоди, стала Цінова довідка Харківською ТПП від 14.08.2023 №718/23, надана на запит ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" від 10.08.2023 №01-21/6860. Завдання дослідження - надання інформації про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією АТ "ОПЕРАТОР РИНКУ", які склалися на періоди, зазначені в таблиці, та порівняння між вказаними періодами.

Цінова довідка Харківською ТПП від 14.08.2023 №718/23 містить інформацію про середньозважені ціни (без ПДВ) електричної енергії на РДН в ОЕС, які склалися за лютий 2023, червень 2023, липень 2023, за 20 днів червня 2023 та за 20 днів липня 2023 та порівняння між вказаними періодами.

Натомість, надана Цінова довідка Харківською ТПП від 14.08.2023 №718/23, яка містить порівняння середньозважених цін на РДН за лютий 2023 та липень 2023, за червень 2023 та липень 2023, за 20 днів червня 2023 та 20 дні липня 2023 фактично не містить інформації про коливання ціни на електричну енергію на ринку за відповідні періоди між укладенням Договору та Додаткової угоди від 18.08.2023 №1 до основного договору, а лише відображає інформацію електронних торгів станом на певні періоди, а також видана не на дату укладення додаткової угоди. А отже така цінова довідка є неналежним документом для підтвердження наявності підстав щодо укладання додаткової угоди від 18.08.2023 №1 до Договору про зміну ціни за одиницю товару та не є підставою для зміни істотних умов договору.

Суд зазначає, що згідно з інформацією інформації з офіційного сайту оператора ринку електричної енергії (https://www.oree.com.ua) встановлено, що станом на дату укладення Договору (14.06.2023) середньозважена ціна електричної енергії на РДН без ПДВ становила 2.805,30 грн/МВт*год, а за період з 14.06.2023 до 30.06.2023 мінімальна середньозважена ціна становила 2.759,92 грн/МВт*год, максимальна - 2.999,83грн/МВт*год. Станом на 01.07.2023 середньозважена ціна на РДН становила 2.932,23 грн/МВт*год, а за період з 01.07.2023 до 31.07.2023 мінімальна середньозважена ціна становила 2.342,97 грн/МВт*год, максимальна - 4.602,55грн/МВт*год. Окрім цього, станом на дату складання цінової довідки Харківської ТПП (10.08.2024) середньозважена ціна електричної енергії на РДН без ПДВ становила 3.701,17 грн/МВт*год.

Таким чином, після укладення Договору середньозважена ціна електричної енергії на РДН змінювалася як у бік зменшення, так і збільшувалася порівнянні з середньозваженою ціною електричної енергії на РДН станом на 14.06.2023 (2.805,30грн/МВт*год).

Натомість, у порівнянні з ціною електричної енергії (3,321666грн за 1 кВт*год.), яка була погоджена сторонами в Договорі, то вона (ціна) протягом червня 2023 взагалі не збільшувалася, а станом на дату застосування нової ціни (01.07.2023) також була нижчою за середньозважену ціну.

Судом взято до уваги, що у наданій ціновій довідці Харківської ТПП на підтвердження укладення спірної додаткової угоди взагалі відсутній аналіз ціни електричної енергії на конкретну дату в порівнянні з датою укладення договору, датою введення нового тарифу на електричну енергію чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Суд також зауважує, що за результатом проведеного Харківською ТПП дослідження в ціновій довідці зазначено середньозважену ціну на РДН у одиницях виміру - грн/МВт*год, тоді як згідно умов Договору ціна за одиницю електричної енергії встановлена у грн/кВт*год.

Верховний Суд у постановах від 15.06.2022 у справі №924/674/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21 вказував, що використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору є неправомірним.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.05.2023 у справі №910/17520/21 виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Судом встановлено, що пропозиції відповідача про зміну ціни Договору не містили документального підтвердження, що відсоток збільшення ціни за одиницю товару не перевищує відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку. Відповідач не обгрунтував розміру ринкової ціни електричної енергії на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни. Інших документів, які би підтверджували коливання ціни на ринку у бік збільшення, як документально-обгрунтованої підстави для укладення спірної додаткової угоди відповідачем ні позивачу під час її укладення, ні суду під час розгляду справи не надано.

Аргументи відповідача про те, що зміна ціни за електричну енергію в Договорі відбулася на підставі належних доказів коливання ціна на РДН є помилковими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що додаткова угода від 18.08.2023 №1 до Договору була укладена за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електричну енергію в бік збільшення.

Таким чином, передбачений абзацом 2 пункту 13.5. Договору порядок внесення змін у частині надання постачальником належного та документального обґрунтування коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення на ринку та пункту 3.2.4. ПРРЕЕ сторонами не дотримано.

Суд зазначає, що при укладенні Додаткової угоди від 18.08.2023 №1 до Договору сторонами належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов Договору .

З викладеного вбачається, що укладення додаткової угоди відбулося з порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Окрім цього, суду зазначає, що в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного суду зазначила, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України. Натомість, у даному випадку зміна ціни товару за липень 2023 відбулася вже після постачання ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" електричної енергії позивачу в серпні, що суперечить правовим висновкам, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Положеннями частини першої статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що додаткова угода укладена без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни електричної енергії в період виконання умов Договору, оскільки в довідці Харківської ТПП на підтвердження укладення спірної додаткової угоди взагалі відсутній аналіз ціни електричної енергії на конкретну дату в порівнянні з датою укладення договору, суд дійшов висновку, що додаткова угода від 18.08.2023 №1 до Договору укладена з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 пункту 19 Особливостей. А отже, наявні правові та фактичні підстави для визнання вказаної додаткової угоди недійсною на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України та про задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів, суд враховує наступне.

Положеннями частини першої статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Застосування реституції спрямоване на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність спірної додаткової угоди означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції договору.

Згідно з пунктом 5.3. Договору вартість 1 кВт*год. електричної енергії та її складові зазначаються у додатку №2 "Комерційна пропозиція". На момент укладення Договору вартість 1 кВт*год. становить 3,986 грн з урахуванням ПДВ.

Як убачається із підписаного між позивачем та відповідачем акту приймання-передачі електричної енергії від 25.08.2023 №2 та не спростовано сторонами, відповідачем за липень 2023 на підставі Договору поставлено, а позивачем прийнято електричної енергії в обсязі 15.308,00 кВт*год. на суму 79.021,70 грн, при ціні за 1 кВт*год 5.16211776 грн з ПДВ.

Позивач на виконання умов Договору здійснив оплату за фактично спожиту електричну енергію за липень 2023 в сумі 79.021,70 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 28.08.2023 №572.

З урахуванням ціни електричної енергії погодженої сторонами під час укладення Договору позивач за спожитий обсяг повинен був сплатити 61.017,69 грн (15.308,00 кВт*год. (спожита кількість)*3,986 грн з ПДВ (ціна визначена в договорі за 1 кВт*год)), однак фактично сплатив 79.021,70 грн, що на 18.004,01 грн більше, ніж визначено сторонами в Договорі без урахування додаткової угоди.

Приймаючи до уваги, що відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справу у межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що здійснений прокурором розрахунок безпідставно надмірно сплачених позивачем бюджетних коштів є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи визнання судом недійсною Додаткову угоду від 18.08.2023 №1, підстава для отримання відповідачем коштів в сумі 18.004,01 грн відпала, отже такі кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому у відповідності до статей 216, 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23.

Суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за додатковою угодою, яка визнана судом недійсною, в частині різниці вартості поставленої електричної енергії за ціною, визначеною під час укладення договору та вартості електричної енергії за такою додатковою угодою, пропорційно до обсягу спожитої електричної енергії та здійснених позивачем платежів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 18.004,01 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати прокурора зі сплати судового збору в розмірі 6.056,00 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 18.08.2023 №1 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 14.06.2023 №22, укладеного між Шаргородською міською радою та Приватним акціонерним товариством "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) на користь Шаргородської міської ради (Україна, 23500, Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, буд. 224, код ЄДРПОУ 04326253) надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 18.004,01 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) на користь Вінницької обласної прокуратури (Україна, 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 02909909) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6.056,00 грн.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "16" жовтня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля