Рішення

від 16.10.2024 по справі 922/3120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. Справа № 922/3120/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллаба" (адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2-А, кв. 3-А; код ЄДРПОУ 41737637) до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (адреса: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2; код ЄДРПОУ 31941174) про стягнення 661682,70 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллаба" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) 661682,70 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 22КТ/02-21.В від 22.02.2021 щодо неповернення суми забезпечення виконання договору в сумі 61488,00 грн., та несплати вартості товару, поставленого позивачем відповідачу на виконання умов цього договору в сумі 600184,70 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач звернувся до суду з заявою про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 22394 від 06.09.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано дану справу незначної складності малозначною; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного зв`язку направлено копію ухвали від 09.09.2024 про відкриття провадження у справі.

Копію зазначеної ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін в підсистемі Електронний суд, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а. с. 31-32).

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

В процесі розгляду справи відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 23907 від 23.09.2024), в якому просить суд надати відстрочку виконання рішення у справі № 922/3120/24 строком до 31.12.2024.

У відзиві відповідач, зокрема зазначає, що визнає факт існування заборгованості перед позивачем в заявленій сумі, та вказує що в зв`язку в введенням в Україні воєнного стану він опинився в скрутному матеріальному становищі та відповідно цю заборгованість сплатити не зміг. З огляду ж на вказані обставини щодо скрутного матеріального становища відповідач просить суд надати йому відстрочку у виконанні рішення.

Позивач не скористався своїм правом на подачу відповіді на відзив у порядку та строки, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2024.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 02.02.21 року відповідач в системі Прозоро розмістив оголошення про закупівлю UA-2021-02-02-000074-a (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-02-000074-a). Позивач прийняв участь у вказаній закупівлі та був визнаний переможцем.

Відповідно до п. 6 розділу 6 Документації до тендерної закупівлі до дати підписання договору про закупівлю, Учасник (позивач) повинен надати Замовнику (відповідачу) забезпечення виконання договору у формі: депозиту - внесення на рахунок Замовника суми, яка дорівнює 1 % вартості договору. Перерахування коштів здійснюється на п/р НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». У призначенні платежу обов`язково вказати «Забезпечення виконання договору, предмет закупівлі та № закупівлі».

Відповідно до тендерної документації, Забезпечення виконання договору повертається протягом п`яти банківських днів з дня настання підстав. Підставою повернення забезпечення виконання договору є, зокрема, виконання договору.

Платіжним дорученням № 791 від 19.02.21 позивач перерахував на користь відповідача 61488,00 грн. з призначення платежу: «Забезпечення виконання договору, (14210000-6) гравій, пісок, щебінь і наповнювачі, UA-2021-02-02-000074-a»

В подальшому, в зв`язку з тим, що позивачем було визнано переможцем торгів, 22.02.2021 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу (поставки) товару (з доставкою) № 22КТ/02-21 (далі за текстом договір - 1; а. с. 6-8), за змістом якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступні товари:

відсів гранітний фр. 0-5;

щебінь гранітний фр. 5-10;

щебінь гранітний фр. 10-20 (надалі іменується товар; п. 1.1).

Згідно з п. п. 3.1-3.2 договору -1 ціна цього останнього становить 6148800,00 гривень (шість мільйонів сто сорок вісім тисяч вісімсот гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 1024800,00 гривень (один мільйон двадцять чотири тисячі вісімсот гривень 00 коп.), що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару.

Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору.

На підставі п. п. 4.1, 4.3 договору - 1 розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у п. 4.2 договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі.

Сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 120 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п. 4.1, п. 4.2 цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов`язок оплатити відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов`язань.

Як стверджує позивач, та не заперечується відповідачем, умови цього договору сторонами виконано в повному обсязі.

Згідно з залученим до матеріалів справи актом звірки станом на 27.07.2022 (а. с. 9), який підписано представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача, в рамках наведеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 716546,40 грн. за який відповідач повністю розрахувався.

Однак, як стверджує позивач, після виконання умов договору відповідач не повернув позивачу суму забезпечення щодо закупівлі UA-2021-02-02-000074-a в розмірі 61488 грн., сплаченого платіжним дорученням № 791 від 19.02.21.

Зазначені обставини відповідачем визнаються.

Крім того, матеріали справи також свідчать про те, що 17.05.2023 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) № 17ПКЩ/05-23 (далі за текстом договір-2; а. с. 10-14), згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця а покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступний товар: щебінь гранітний фр. 2-5 мм (митий) або фр. понад 2 до 5 мм пісок з відсіву дроблення гірських порід для будівельних робіт (надалі іменується товар; п. 1.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 26.05.2023).

Згідно з п. п. 3.1-3.2 договору-2 ціна цього договору становить 1974000,00 гривень (один мільйон дев`ятсот сімдесят чотири тисячі грн 00 коп.), в тому числі ПДВ 329000,00 гривень (триста двадцять дев`ять тисяч гривень 00 коп.), що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару.

Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору-2 покупець зобов`язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п. 4.1, п. 4.2 цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов`язок оплатити відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов`язань.

Інші умови договору поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) № 17ПКЩ/05-23 від 17.05.2023 ідентичні умовам договору № 22КТ/02-21.В від 22.02.2021.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору згідно видатковими накладними № 52 від 29.05.2023, № 60 від 10.06.2023, № 89 від 15.07.2023, № 123 від 07.08.2023, № 100 від 10.08.2023, № 147 від 18.09.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 752390,10 грн.

Поставлений товар відповідачем оплачеано лише частково, а саме, в сумі 152205,40 грн.

Решта боргу в сумі 600184,70 грн. залишається не оплаченою.

Наявним в матеріалах справи актом звірки станом на 17.04.2024 (а. с. 19), складеним та підписаним представниками обох сторін, також підтверджується факт наявної заборгованості відповідача перед позивачем у загальному розмірі 600184,70 грн.

Відповідачем факт наявності зазначеної заборгованості не заперечується.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі, в якому його заявник просить суд стягнути з відповідача існуючий борг в сумі 661682,70 грн., який складається з суми забезпечення щодо закупівлі UA-2021-02-02-000074-a в розмірі 61488 грн., та суми боргу за договором-2 в сумі 600184,70 грн.

Відповідачем, зокрема, у відзиві на позов (вх. № 23907 від 23.09.2024) існування боргу визнається в повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, як вже зазначалося, при проведенні торгів щодо закупівлі UA-2021-02-02-000074-a позивач платіжним дорученням № 791 від 19.02.21 позивач перерахував на користь відповідача 61488,00 грн. з призначення платежу: «Забезпечення виконання договору, (14210000-6) гравій, пісок, щебінь і наповнювачі, UA-2021-02-02-000074-a».

Пунктом 6 Тендерної документації щодо торгів UA-2021-02-02-000074-a (яка розміщена в вільному доступі в мережі інтернет за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-02-000074-a) передбачено, що забезпечення виконання договору повертається протягом п`яти банківських днів з дня настання підстав для повернення забезпечення виконання договору, у разі виконання Учасником. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються Учаснику), підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Замовника.

Як зазначають сторони, умови договору № 22КТ/02-21 від 22.02.2021 сторонами виконано в повному обсязі. З огляду ж на викладене, забезпечувальний платіж в сумі 61488,00 грн. підлягає поверненню відповідачем на користь позивача.

Оскільки такий платіж не був повернутий (що зокрема визнається і самим відповідачем), зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову в даній частині вимог та стягнення грошових коштів в сумі 61488,00 грн. з відповідача на користь позивача.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У даному випадку факт поставки позивачем на користь відповідача товару в рамках договору № 17ПКЩ/05-23 від 17.05.2023 на загальну суму 752390,10 грн. підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками видатковими накладними: № 52 від 29.05.2023, № 60 від 10.06.2023, № 89 від 15.07.2023, № 123 від 07.08.2023, № 100 від 10.08.2023, № 147 від 18.09.2023. Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про обов`язок відповідача оплатити поставлений товару в порядку та на умовах, встановлених укладеним між сторонами договором.

У даному випадку борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 600184,70 грн. Строк оплати зазначеного боргу визначений умовами укладеного між сторонами договору, та є таким, що настав. Відповідач у відзиві на позов визнає факт наявності зазначеного боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині вимог, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в зазначеній вище сумі.

Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки у виконанні рішення до 31.12.2024, викладеного у відзиві на позов, суд зазначає.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Відстрочення означає виконання рішення у строк, встановлений господарським судом, з певним інтервалом у часі, але не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, що узгоджується зі змістом ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Станом на момент розгляду ухвалення рішення у даній справі воєнний стан продовжено.

Загальновідомо, що введення воєнного стану та постійні ворожі обстріли території України негативно вплинули на більшість суб`єктів господарювання: скоротилися обсяги товарообігу та продаж, підприємці зазнали збитків. У цьому контексті першочерговим завданням державних органів є вжиття відповідних заходів з метою мінімізування ризиків та втрат вітчизняного товаровиробника, захист населення держави і національних виробників продукції та послуг.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" є підприємством, основним видом діяльності є: 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Як зазначає боржник, запровадження в державі воєнного стану істотно погіршило його фінансовий стан.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату ухвалення даного рішення підприємство відповідача перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене систематичною несплатою за виконані роботи державного значення, зменшенням об`ємів виконуваних робіт, а також окупацією структурних підрозділів, що, в свою чергу, і призвело до прострочення виконання зобов`язання перед позивачем зі сплати вартості отриманого товару, заборгованість за який заявлена до стягнення у даній справі.

Крім того, як зазначає позивач, на тимчасово окупованих територіях в Харківській області перебувало 8 філій та 20 виробничих баз, на яких розташовані адміністративні будівлі та техніка підприємства. Так в період з 24.02.2022 р., внаслідок російської агресії на території України та, зокрема, Харківської області, було пошкоджено 19 виробничих баз, що знаходяться на балансі ДП «Харківський облавтодор», розміщених в шести районах Харківської області. На 3 виробничих базах були повністю зруйновані 6 виробничих будівель. На теперішній час, після проведення деокупації територій Харківської області Збройними Силами України, комісією селищних та міських військових адміністрацій зафіксовані пошкодження і знищення нерухомого майна ДП «Харківський облавтодор» зі складанням відповідних актів, внаслідок військової агресії Російської Федерації.

Як зазначає відповідач, відповідно до проведеної інвентаризації втрачених основних засобів та виробничих запасів, а також рухомого та нерухомого майна ДП «Харківський облавтодор» було встановлено, що розмір збитків, завданих російською федерацією ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», складає орієнтовно в сумі 125 197,438 млн. грн.

Суд констатує, що факт перебування підприємства відповідача в скрутному фінансовому становищі підтверджується: звітом про фінансові результати за 2023 рік, заключними банківськими виписками з рахунків відповідача за період з 01.01.2023 по 31.01.2024, довідкою про використання рахунку в період з 01.01.2024 по 31.03.2024 (а. с. 43-76).

Разом з тим, відповідно до п. 87.9. ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної. плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Таким чином, першочерговим для суб`єкта господарювання є виплата заробітних плат працівникам та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і вже тільки після цього - виконання інших зобов`язань.

Як свідчать матеріали справи в зв`язку зі скрутним фінансовим становищем у підприємства відповідача виникла заборгованість по виплаті заробітної плати своїм працівникам. Зокрема, на кінець 2023 року заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати становила 19 370 000 грн., станом на дату подачі відповідачем відзиву заборгованість остаточно не погашена та складає 4 346 707,99 грн., що підтверджується Журналом-Ордером р № 10.

Таким чином, у випадку покладання на відповідача станом на даний час виплатити всю суму заборгованості за судовим рішення в розмірі 661682,70 грн, це може призвести до вкрай негативних наслідків для підприємства відповідача, зокрема ускладнить або взагалі унеможливить виплату заробітної плати працівникам, внесення податків, зборів та інших обов`язкових платежів, а так само може виникнути реальна загроза повного зупинення виробничої діяльності, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення ремонту автомобільних доріг, а також забезпечення нормального функціонування єдиної транспортної системи України. Зазначене ж в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки економічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану.

Суд також зазначає та враховує, що матеріали справи не містять та позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що у випадку надання відстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.

Враховуючи викладене, а також те, що строк на який відповідачем просить надати йому відстрочку у виконанні рішення не є тривалим (2,5 місяці з дня винесення даного рішення); що відстрочка оплати стягнутої судовим рішенням суми дасть можливість відповідачу здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства (без зупинення та/або обмеження здійснення господарської діяльності), з урахуванням ступені вини боржника в виникненні спору та з урахуванням балансу інтересів сторін, суд приходить до висновку про необхідність надання боржнику відстрочки у виконанні рішення за поданою ним заявою.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи викладене, а також те що строк, на який відповідач просить суд відстрочити виконання рішення відповідає вимогам ч. 5 ст. 331 ГПК України, викладене ним клопотання у відзиві на позов про надання відстрочки у виконання рішення підлягає задоволенню з наданням відстрочки у виконанні рішення до 31.12.2024.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9925,25 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (адреса: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2; код ЄДРПОУ 31941174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллаба" (адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2-А, кв. 3-А; код ЄДРПОУ 41737637):

661682,70 грн заборгованості;

9925,25 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Задовольнити клопотання Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вх. № 23907 від 23.09.2024) про відстрочку виконання рішення.

Відстрочити виконання даного рішення суду до 31.12.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак