Рішення

від 07.10.2024 по справі 922/2777/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024м. ХарківСправа № 922/2777/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГФУД" (65025, Україна, м. Одеса, 19-км Старокиївської дороги; адреса для листування: 65088, Україна, м. Одеса, вул. Ол.Невського, 39/3, кв.39) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ФРОСТ" (61166, Харківська обл., м. Харків, проспект Науки, буд. 9Д, кв. 84) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Вішневська Кристина Миколаївна, за ордером;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГФУД" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ФРОСТ", в якому просить:

- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФЕМІЛІ ФРОСТ" (код ЄДРПОУ 42675467, адреса Україна, 61166, Харківська обл., м. Харків, проспект Науки, буд. 9Д, кв. 84) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮГФУД" (код ЄДРПОУ |40292090, адреса 65025, Україна, м. Одеса, 19-км Старокиївської дороги) суму боргу за поставлені товари в розмірі 300 633,28 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 58 847,95 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 25 508,28 грн та інфляційні втрати в розмірі 122 735,09 грн.

- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФЕМІЛІ ФРОСТ" (код ЄДРПОУ 42675467, адреса Україна, 61166, Харківська обл., м. Харків, проспект Науки, буд. 9Д, кв. 84) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮГФУД" (код ЄДРПОУ 40292090, адреса 65025, Україна, м. Одеса, 19-км Старокиївської дороги) судовий збір у розмірі 7 615,87 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №200420/1 від 20.04.2020 щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2777/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 26 серпня 2024 року о 12:00 год.

14.08.2024 через систему Електронний суд представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх. №20445.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГФУД" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 20445 від 14.08.2024) - задоволено.

В судовому засіданні 26.08.2024 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.09.2024 о 11:45 год.

27.08.2024 через систему Електронний суд представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх. №21370.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГФУД" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 21370 від 27.08.2024) - задоволено.

В судовому засіданні 16.09.2024 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.10.2024 о(б) 11:45 год.

17.09.2024 через систему Електронний суд представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх. № 23391.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГФУД" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 23391 від 17.09.2024) - задоволено.

В судовому засіданні 07.10.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач не скористалися своїм правом бути присутніми в судовому засіданні, представника до суду не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 квітня 2020 року між ТОВ "ЮГФУД" (далі - Позивач, Постачальник) та ТОВ "ФЕМІЛІ ФРОСТ" (далі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки №200420/1 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату на умовах даного Договору напівфабрикати виробництва ТОВ «ЮГФУД» згідно узгодженої Сторонами Специфікації (в подальшому - товар).

Згідно п. 1.2. Договору найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за даним Договором, ціна за одиницю товару та загальна ціна товару визначається Сторонами в накладній, яка після підписання Сторонами є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.5. Договору датою поставки визначається дата переходу права власності на товар відповідно до п. 2.7. даного Договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору перехід права власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару відбувається в момент передачі товару Покупцю, та підписання Сторонами видаткової накладної, яка засвідчує, що товар був отриманий Покупцем.

Згідно п. 2.7. Договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 від 15.06.1965 року, за якістю № П-7 від 25.04.1966 року.

Пунктом 2.8. Договору погоджено, що якщо при прийманні товару виявлено невідповідність якості або кількості товару, пошкодження упаковки, а також невідповідність температури товару відповідно до Розділу 4 даного Договору, Покупець має право не приймати товар із відповідним корегуванням на видатковій накладній, або скласти Акт про невідповідність, у якому має бути зазначена кількість перевіреного товару і характер виявлених недоліків та який повинен бути погоджений з представником Постачальником, яким може виступати водій, експедитор Постачальника, який супроводжує поставку товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума даного Договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних Постачальником і сплачених Покупцем Замовлень протягом терміну дії даного Договору.

Згідно п. 3.2. Договору покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати його поставки шляхом банківського переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у Договорі. Вартість поставленого Постачальником товару вважається сплаченою Покупцем належним чином, з моменту надходження на поточний рахунок Постачальника відповідної грошової суми, зазначеної у видатковій накладній на поставку товару.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть відповідальність, встановлену даним Договором та діючим законодавством України.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у випадку порушення умов п.3.2. даного Договору, Покупець зобов`язаний за письмовою вимогою Постачальника виплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення зобов`язання від суми дійсного зобов`язання. Сплата пені не звільняє Покупця від оплати товару.

Так, на виконання умов договору, в період з 31.01.2022 року по 21.02.2022 року ТОВ "ЮГФУД" було проведено постачання товару ТОВ «ФЕМІЛІ ФРОСТ» на загальну суму 1 257 946,56 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №70595 від 31.01.2022 на суму 294 451,20 грн. та товарно-транспортною накладною №Ю0000070595 від 31.01.2022;

- видатковою накладною №70898 від 13.02.2022 на суму 227 010,96 грн. та товарно-транспортною накладною №Ю0000070898 від 13.02.2022;

- видатковою накладною №71069 від 21.02.2022 р. на суму 35 677,44 грн. та товарно - транспортною накладною №Ю0000071069 від 21.02.2022.

Відповідач товар прийняв без зауважень, про що свідчать підписи його уповноваженої особи, а також проставлені печатки підприємства відповідача на вищезазначених видаткових накладних та товарно- транспортних накладних.

Також, на ці поставки товарів відповідачу за спірний період позивачем складено та зареєстровано відповідно до чинного законодавства України податкові накладні: № 622 від 31.01.2022 на суму 294 451,20 грн., №294 від 13.02.2022 на суму 227 010,96 грн., № 466 від 21.02.2022 на суму 35677,44 грн.

Втім, як вказує позивач, відповідач виконав свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару частково, у зв`язку з чим станом на 31.07.2024 року сума боргу ТОВ "ФЕМІЛІ ФРОСТ" за Договором поставки №200420/1 від 20.04.2020 року складає 300 633,28 грн., а саме:

- за видатковою накладною №70595 від 31.01.2022 заборгованість складає 37 944,88 грн. Кінцева дата оплати (з урахуванням п. 3.2. Договору) - 14.02.2022;

- за видатковою накладною №70898 від 13.02.2022 заборгованість складає 227 010,96 грн. Кінцева дата оплати (з урахуванням п. 3.2. Договору) 27.02.2022;

- за видатковою накладною №71069 від 21.02.2022 заборгованість складає 35 677,44 грн. Кінцева дата оплати (з урахуванням п. 3.2. Договору) 06.03.2022 року.

В позові позивач також зауважує, що оскільки, як вбачається з банківських виписок, при здійсненні всіх оплат починаючи з 04.01.2021 року відповідач в призначенні платежу посилався на першу видаткову від 22.04.2020 року, тому кошти, що надходили до позивача від відповідача, в першу чергу зараховувались в погашення дебіторської заборгованості, починаючи з накладних з найбільш давніми строками оформлення. А при видачі декількох накладних протягом одного дня, черговість погашення встановлюється за найбільшою сумою.

Крім того, зважаючи на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем з урахуванням строків прострочення оплати та суми заборгованості нараховано відповідачу пеню у розмірі 58 847,95 грн, 3% річних у розмірі 25 508,28 грн та інфляційні втрати у розмірі 122 735,09 грн.

Отже, вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за поставлені товари в розмірі 300 633,28 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 58 847,95 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 25 508,28 грн, інфляційні втрати в розмірі 122 735,09 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, на підставі Договору поставки №200420/1 від 20.04.2020 в період з 31.01.2022 року по 21.02.2022 року позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на суму 1 257 946,56грн., що підтверджується видатковими накладними: №70595 від 31.01.2022 на суму 294 451,20 грн., №70898 від 13.02.2022 р на суму 227 010,96 грн., №71069 від 21.02.2022 р. на суму 35 677,44 грн., а також товарно-транспортними накладними: №Ю0000070595 від 31.01.2022, №Ю0000070898 від 13.02.2022, №Ю0000071069 від 21.02.2022.

Втім, в порушення умов договору, відповідач сплатив за поставлений товар частково, внаслідок чого за ним рахується заборгованість за договором у розмірі 300 633,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач існуючу заборгованість не сплатив, відзив на позов не надав та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу у розмірі 300 633,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором поставки №200420/1 від 20.04.2020.

За таких обставин, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 300 633,28 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 25 508,28 грн за період з 15.02.2022 по 31.07.2024 та інфляційних втрат у розмірі 122 735,09 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, господарський суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 25 508,28 грн та інфляційних втрат у розмірі 122 735,09 грн., суд визнає обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 58 847,95 грн., зазначає наступне.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у випадку порушення умов п.3.2. даного Договору, Покупець зобов`язаний за письмовою вимогою Постачальника виплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення зобов`язання від суми дійсного зобов`язання. Сплата пені не звільняє Покупця від оплати товару.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 58 847,95 грн. за період з 15.02.2022 по 08.09.2022 по кожній поставці окремо.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно та з урахуванням строків оплат, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 58 847,95 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 7 615,87 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ФРОСТ" (код ЄДРПОУ 42675467, адреса: Україна, 61166, Харківська обл., м. Харків, проспект Науки, буд. 9Д, кв. 84) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГФУД" (код ЄДРПОУ 40292090, адреса: 65025, Україна, м. Одеса, 19-км Старокиївської дороги) суму боргу за поставлені товари в розмірі 300 633,28 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 58 847,95 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 25 508,28 грн, інфляційні втрати в розмірі 122 735,09 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 615,87 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГФУД" (код ЄДРПОУ 40292090, адреса: 65025, Україна, м. Одеса, 19-км Старокиївської дороги).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕМІЛІ ФРОСТ" (код ЄДРПОУ 42675467, адреса: Україна, 61166, Харківська обл., м. Харків, проспект Науки, буд. 9Д, кв. 84).

Повне рішення складено "16" жовтня 2024 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/2777/24