Ухвала

від 16.10.2024 по справі 925/1267/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року Справа №925/1267/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дерев?яна

національна компанія, м. Черкаси

до Old Inn wonen, Netherland, KVK number 37061986,

Dorpsstraat, 49, 1746 AB, Dirkshorn, Holland,

про стягнення 140 110,59 євро,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Дерев?яна національна компанія, м. Черкаси до компанії Old Inn wonen, Королівство Нідерландів про стягнення 140 110,59 євро, а саме: 105 334 євро основний борг, 11 681, 49 євро пеня, 23 095, 10 євро штраф, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору №301023 від 30 жовтня 2023 року.

Судом враховано, що згідно п. 9.4. договору №301023 від 30 жовтня 2023 року будь-який спір, що виник за цим договором або у зв?язку з ним, підлягає передачі на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно ст. 3 Закону України Про міжнародне приватне право, якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Згідно зі ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у таких якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (виключна підсудність судам України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спір за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дерев?яна національна компанія до компанії Old Inn wonen про стягнення 140 110,59 євро, що в гривневому еквіваленті становить 6 311 659,82 грн. підсудний Господарському суду Черкаської області.

Згідно зі ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що відповідач по справі компанія Old Inn wonen, Netherland, KVK number 37061986, Dorpsstraat, 49, 1746 AB, Dirkshorn, Holland є резидентом Королівства Нідерландів, а інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва юридичної особи немає, тому на підставі ч. 1 ст. 366 ГПК України суд постановляє повідомити останнього про розгляд справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року (Нідерландами підписано 15 листопада 1965 року, дата ратифікації 03 листопада 1975 року, набула чинності 02 січня 1976 року).

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном та повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року (надалі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 19 жовтня 2000 року, із заявами та застереженнями.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (стаття 1 Конвенції).

Разом з цим Конвенція не визначає, які саме документи підлягають врученню. Питання про те, чи повинен певний документ підлягати врученню вирішується законодавством тієї країни, в якій розглядається справа. Конвенція не застосовується, якщо закон передбачає відправлення повідомлення, але не вимагає його вручення (пункт 47 Практичного керівництва із застосування Конвенції, яке розміщене на сайті Гаазької конференції (далі - Практичне керівництво)).

Відповідно до норм ГПК України всі судові рішення (ухвали, постанови суду) підлягають врученню учасникам процесу.

Згідно зі статтею 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 242 ГПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Зазначене стосується також і права іноземного суб`єкта господарської діяльності (іноземної юридичної особи) бути повідомленим про судовий розгляд.

У Практичному керівництві зазначається, що суд кожної країни відповідно до національного законодавства визначає, чи підлягає документ відправленню за кордон. Звертається увага на те, що національна належність, місцезнаходження юридичної особи - нерезидента не є вирішальним для застосування Конвенції.

Тобто національне законодавство та судова практика можуть передбачати випадки, коли суд не направляє відповідачам-нерезидентам судові документи за кордон.

В Україні існує усталена судова практика (зокрема постанова Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/5257/21), відповідно до якої судові документи можуть не відправлятися за кордон для вручення у разі, якщо іноземна юридична особа має представника на території України, призначеного відповідно до вимог ГПК України, або має офіційне представництво на території України.

Судом встановлено, що відповідач не має представників чи зареєстрованих представництв на території України, що свідчить про необхідність відправлення йому судових документів за кордон.

Відповідно до частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, дата, час і місце підготовчого засідання, строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Отже, ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження відповідно до вищевказаних вимог ГПК підлягає врученню всім учасникам справи, у тому числі відповідачу (нерезиденту), який має право бути ознайомленим зі змістом ухвали для того, щоб бути обізнаними про наявність позову до нього, рух справи, право подати відзив на позов, заяви чи клопотання.

Отже, вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі, має відбуватися відповідно до вимог Конвенції.

При цьому, спосіб (канал) вручення судових документів обирається судом, який ухвалив відповідний документ.

Конвенція передбачає можливість використання судом різних каналів вручення документів за кордоном:

1) основний (статті 5, 6, 7) - через Центральний орган держави, що запитується;

2) альтернативні:

- прямі консульські канали без застосування заходів примусу (частина перша статті 8);

- непрямі консульські канали (частина перша статті 9 Конвенції);

- непрямі дипломатичні канали у виключних обставинах (частина друга статті 9);

- поштові канали (стаття 10(а));

- прямі зв`язки між судовими та іншими посадовими особами, чи іншими компетентними особами (стаття 10(б));

- прямі зв`язки між особою, що бере участь у судовому процесі, та судовими посадовими особами чи іншими компетентними особами (стаття 10(с));

3) інші канали, які не регулюються Конвенцією:

- відповідно інших міжнародних угод (статті 11, 24, 25);

- національного законодавства держави, яка вручає документи (стаття 19).

Пунктом а статті 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Заяви і застереження, висловлені державами до міжнародного договору, є його невід`ємною частиною. При застосуванні багатостороннього міжнародного договору його положення діють з урахуванням заяв і застережень України, висловлених у законі під час ратифікації чи приєднання, та відповідної іноземної держави.

З анкети Королівства Нідерланди, розміщеної на офіційній сторінці Гаазької конференції з міжнародного приватного права в мережі Інтернет (https://www.hcch.net), вбачається, що уповноваженим органом є - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague), адреса: Arrondissementsparket Den Haag Afdeling executie, t.a.v. Ms. J. Booister, Postbus 20302, 2500 EH Den Haag, The Netherlands.

Відповідно до статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно зі своїм правом.

За змістом статті 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Згідно з пунктом а частини першої статті 5 Конвенції центральний орган запитуваної держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Тобто з метою належного повідомлення відповідача про наявність та розгляд цієї справи, необхідно звернутись до компетентного органу - Центрального органу Королівства Нідерландів - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague), адреса: Arrondissementsparket Den Haag Afdeling executie, t.a.v. Ms. J. Booister, Postbus 20302, 2500 EH Den Haag, The Netherlands з проханням про вручення судових документів відповідачу у справі Old Inn wonen, Netherland, KVK number 37061986, Dorpsstraat, 49, 1746 AB, Dirkshorn, Holland.

Перелік документів, вручення яких здійснює суд, визначається національним законодавством.

У Практичному керівництві вказується, що формуляр, оформлення якого передбачене статтею 5 Конвенції, був розроблений відповідно до основного каналу передачі (тобто коли документи направляються нерезиденту через Центральний орган). Вимоги щодо обов`язкового використання такого формуляру при направленні документів поштовими каналами немає.

14 сесія Гаазької конференції рекомендувала, що та частина бланка, яка містить Основний зміст документа, що підлягає врученню, і яка супроводжується попередженням, має використовуватися у всіх випадках, коли судовий чи позасудовий документ підлягає врученню за кордоном. Суд у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи ухвалює рішення щодо доцільності дотримання цієї рекомендації.

З огляду на викладене, у даній справі, згідно з положеннями ГПК України відповідачу в порядку, передбаченому Конвенцією, має бути відправлена ухвала суду про відкриття провадження у справі.

Процесуальний закон не передбачає обов`язок суду направляти відповідачу також позовну заяву, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження про вручення судових документів; короткий виклад документа, що підлягає врученню.

Також судом враховано, що витрати, пов`язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому статтею 127 ГПК України.

З положень статті 127 ГПК випливає, що перекладач отримує винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до його службових обов`язків. Розмір витрат на оплату робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг перекладача повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь перекладача зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

В Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54, передбачено, що переклад документів, які підлягають врученню в порядку Конвенції, здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно зі статтею 75 Цивільного процесуального кодексу України (відповідна норма міститься у статті 72 ГПК України), або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Відповідно до статті 72 ГПК перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду. Перекладач має право на оплату виконаної роботи. Перекладач зобов`язаний здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють.

Таким чином, суд з урахуванням обставин справи має право обрати один із варіантів:

- покласти на одну із сторін обов`язок з перекладу судових документів;

- самостійно залучити перекладача для перекладу судових документів відповідно до вимог Конвенції.

При цьому суд відповідно до статті 125 ГПК України може: 1) стягнути витрати на залучення перекладача (здійснення перекладу документів для направлення відповідачеві - нерезиденту) з самого відповідача як забезпечення судових витрат; 2) зобов`язати відповідну сторону внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат.

Суд звертає увагу, що відсутність формального повідомлення відповідача (нерезидента) створює ризики подальшого скасування рішення або може стати підставою для відмови у визнанні та примусовому виконанні таких рішень за кордоном.

Водночас, суд звертає увагу на усталену судову практику стосовно того, що жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб`єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв`язку з цим зупинення щоразу провадження у справі (постанови Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/6880/17, від 08.07.2019 у справі №910/570/16, від 09.06.2020 у справі 910/3980/16).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 228 ГПК визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів

Оскільки суд повинен належним чином повідомити відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також враховуючи положення Конвенції та приписи ст.ст. 228, 229 ГПК України, з метою забезпечення прав відповідача у справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 176, п. 4 ч.1 ст. 228, п. 8 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3.Підготовче засідання призначити на 10 год. 00 хв. 27 березня 2025 року.

4.Засідання суду відбудеться в приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, другий поверх, зал судових засідань №2, тел. канцелярії суду (0472) 31-21-49.

5.Встановити відповідачу строк для подання суду відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України: протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

6.Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом десяти днів з моменту отримання копії відзиву на позов (за умови подання стороною відзиву).

7.Встановити відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив протягом десяти днів з моменту отримання копії відповіді на відзив (за умови подання стороною відповіді на відзив).

8.Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку (ч.2 ст. 178 ГПК України).

9.Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

10Роз`яснити сторонам, що в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання учасника справи без повідомлення про причини неявки не є підставою для відкладення підготовчого засідання.

11.Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

12.Зобов`язати позивача надати суду до 30 жовтня 2024 року у двох примірниках офіційний переклад на англійську мову позовної заяви, ухвали суду про відкриття провадження у справі, доручення про вручення документів, та формуляр підтвердження про їх вручення, правильність якого повинна бути посвідчена нотаріально.

13.Витрати, пов`язані з перекладом документів, необхідних для оформлення судом прохання про вручення судових документів за кордоном відповідачу - нерезиденту України, та нотаріальне їх посвідчення покласти на позивача.

14.Звернутися до уповноваженого Центрального органу Королівства Нідерландів - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague), адреса: Arrondissementsparket Den Haag Afdeling executie, t.a.v. Ms. J. Booister, Postbus 20302, 2500 EH Den Haag, The Netherlands з проханням про вручення судових документів відповідачу у справі Old Inn wonen, Netherland, KVK number 37061986, Dorpsstraat, 49, 1746 AB, Dirkshorn, Holland.

15.Провадження у справі №925/1267/24 зупинити до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.

16.Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя А.В.Васянович