Рішення

від 16.10.2024 по справі 211/6371/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/6371/23

Провадження № 2/211/349/24

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

при секретарі Строгановій Е.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , третьої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міський тролейбус», третя особа: ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача Комунального підприємства«Міський тролейбус»(далі КП«Міський тролейбус»)та просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в сумі 13910,48 грн., моральну шкоду в сумі 15000,00 грн., посилаючись на вину працівника КП «Міськийтролейбус»у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 19 серпня 2023 року, також просить стягнути судові витрати по справі: судовий збір у сумі 1073,60 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 3500,00 грн. В обґрунтування вимог зазначив, що 19.08.2023 о 14-35 годині в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вулиці Світлогірській,біля е/о290,водій ОСОБА_4 керував транспортнимзасобом тролейбусом"Дніпро"Т-203,номерний знак НОМЕР_1 ,перед виїздомна маршрутруху №5не перевіривтехнічно справнийстан транспортногозасобу,під часруху тролейбусавибило лівуштангу тавпало налобове склотранспортного засобуHyundaiSonata,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,ідентифікаційний номер(VIN) НОМЕР_3 ,під керуваннямводія ОСОБА_5 ,який рухавсяпозаду упопутному напрямку,внаслідок чоготранспортні засобиотримали механічніпошкодження табули завданіматеріальні збитки.Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимогип.п.2.3.(а),2.3.(д),1.5.ПДР України,за щопередбачена відповідальністьст.124КУпАП.Транспортний засібмарки HyundaiSonata,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,ідентифікаційний номер(VIN) НОМЕР_3 ,належить позивачуна правівласності. ОСОБА_4 постановою Саксаганськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від06вересня 2023року,справа №214/6325/23,був визнанийвинним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.124КУпАП,та нанього накладеноадміністративне стягненняу виглядіштрафу врозмірі п`ятдесятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить850,00грн.на користьдержави.Постанова набралазаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,неоскаржувалась.Транспортний засіб-тролейбус "Дніпро"Т-203,номерний знак НОМЕР_1 ,належить направі власності(балансі)комунальному підприємству«Міський тролейбус». ОСОБА_4 в моментДТП бувпрацівником КП«Міський тролейбус»та скоїввищевказану ДТП при виконанні трудових обов`язків на вказаному транспорті. Тролейбус "Дніпро"Т-203,номерний знак НОМЕР_1 ,яким керував ОСОБА_4 ,не підлягаєобов`язковому страхуванняцивільно-правовоївідповідальності тане бувзабезпечений(застрахований)на моментДТП.Страхування цивільно-правовоївідповідальності підприємстваперед третімиособами щодовідшкодування шкоди,заподіяної життю,здоров`юта майнупотерпілих при експлуатації тролейбусів не передбачено чинним законодавством. Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дій відповідача, складає 13910,48грн. Окрім матеріальної шкоди, вказаними подіями позивачу завдано немайнових втрат, спричинених тривалими моральними стражданнями, які він переніс та продовжує відчувати до цього часу. У результаті описаних подій відбулися негативні зміни у його житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні подій; важкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі свого захисту, тимчасова знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання; побоювання за власне майно. Позивач почувався незручно, дискомфортно. Враховуючи обсяг моральних страждань, викликаних протиправною поведінкою відповідача, заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04 січня 2024 року до суду подано відзив на позовну заяву, з наданого відзиву вбачається, що Відповідач не спростовує факту ДТП, яка сталась 19 серпня 2023 року та внаслідок якої належний позивачу транспортний засіб зазнав пошкоджень. Між тим відповідач не згодний з тим, що позивач обґрунтовує розмір позовних вимог виключно на підставі наданого висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження, оскільки доказів понесення таких витрат ним не надано, у зв`язку з чим розмір завданих йому збитків є недоведеним. Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, то Відповідач вважає позивач не довів належними та допустимими доказами наявність душевних страждань, їх тривалість, тощо.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на заявлених позовних вимогах наполягав та просив ухвалити рішення за наявними доказами у справі.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував частково, визнав позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, в частині стягнення моральної шкоди просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Вислухавши позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, суд прийшов до наступного висновку.

Як встановленосудом тане оспорюєтьсясторонами усправі,позивач згідносвідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу євласником автомобілямарки HyundaiSonata,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,ідентифікаційний номер(VIN) НОМЕР_3 (а.с. 6).

19.08.2023 о 14-35 годині в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вулиці Світлогірській, біля е/о 290, водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом тролейбусом "Дніпро" Т-203, номерний знак НОМЕР_1 , перед виїздом на маршрут руху №5 не перевірив технічно справний стан транспортного засобу, під час руху тролейбуса вибило ліву штангу та впало на лобове скло транспортного засобу Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався позаду у попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та були завдані матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 2.3. (а), 2.3. (д), 1.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с. 8, 9).

Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2023року у справі №214/6325/23, яка не оскаржена та набрала законноїсили 18 вересня 2023 року, водія тролейбусу ОСОБА_4 було визнановинним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.124КУпАП,та нанього булонакладено адміністративнестягнення увигляді штрафув розміріп`ятдесятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить850,00грн.в дохіддержави (а.с. 7).

Відповідно доч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зВисновком експерта транспортно-товарознавчого дослідження №Д20/08/23 від 28.08.2023, виконаного на замовлення позивача судовим експертом Чивчишем О.П., за проведення якого позивачем було сплачено 3500,00 грн., розмір матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , в цінах на дату 23.08.2023, складає 13910,48 грн.(а.с. 12-32).

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172ЦК України передбачено, що відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК Україниджерелом підвищеноїнебезпеки належитьвизнавати будь-якудіяльність,здійснення якоїстворює підвищенунебезпеку завданняшкоди черезнеможливість контролюза неюлюдини,а такождіяльність,пов`язануз використанням,зберіганням абоутриманням транспортнихзасобів,механізмів таобладнання,використанням,зберіганням хімічних,радіоактивних,вибухо-і вогненебезпечнихта іншихречовин,утриманням дикихзвірів,службових собакта собакбійцівських порідтощо,що створюєпідвищену небезпекудля особи,яка цюдіяльність здійснює,та іншихосіб. Оскількизазначена нормане міститьвичерпного перелікувидів джерелпідвищеної небезпеки(видівпідвищеної небезпечноїдіяльності),суд,беручи доуваги особливівластивості предметів,речовин абоінших об`єктів,що використовуютьсяв процесідіяльності,має правовизнати джереломпідвищеної небезпекитакож йіншу діяльність.До цихособливих властивостейслід відноситистворення підвищеноїймовірності завданняшкоди черезнеможливість повногоконтролю заними збоку людей. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому, у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Отже, відповідно до положень ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт», міський електричний транспорт - це складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів; об`єкти міського електричного транспорту - рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг.

Відповідно до положень ст. ст. 1, 13 Закону України «Про міський електричний транспорт», обов`язок утримування рухомого складу (трамвайні вагони, тролейбуси, вагони метрополітену) та інших об`єктів міського електричного транспорту (контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг) у належному стані покладається на перевізника - юридичну особу, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об`єктів міського електричного транспорту.

Відповідно дост.15Закону України«Про міськийелектричний транспорт»,до складуміського електричноготранспорту входятьпідприємства,що надаютьтранспортні послуги,об`єкти міськогоелектричного транспорту,системи електропостачаннята зв`язку,будівлі таслужбові приміщення. Вимоги до технічного стану, обслуговування, ремонту об`єктів міського електричного транспорту та їх охорони встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про міський електричний транспорт», технічний і санітарний стан рухомого складу, який працює на маршрутах (лініях), та інших об`єктів міського електричного транспорту повинен відповідати вимогам Правил дорожнього руху, Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, Правил технічної експлуатації метрополітену, а також нормам у цій сфері.

Згідно з пунктом 2.5 Правил експлуатації трамвая і тролейбуса, затверджених Наказом Міністерства юстиції України за №36 від 03.02.2020, підприємства здійснюють свою діяльність відповідно до Законів України «Про дорожній рух», «Про транспорт», «Про міський електричний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері міського електричного транспорту. До основних функцій підприємств відносяться, зокрема, здійснення експлуатації об`єктів, споруд, систем, обладнання і устаткування відповідно до вимог нормативно-правових актів, цих Правил та технічної документації; проведення технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, інших об`єктів, систем електропостачання та зв`язку, обладнання та устаткування міського електричного транспорту.

Отже, з наданих суду доказів установлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка трапилась 19 серпня 2023 року та внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , сталась через вибиття лівої штанги у тролейбуса марки «Дніпро» Т-203, н/з НОМЕР_1 , який рухався по маршруту №5, під керуванням водія ОСОБА_4 , яке впало на лобове скло автомобіля позивача, тобто внаслідок технічної несправності тролейбуса, яка виникла під час його руху по маршруту, і ніяким чином не залежала від дій чи бездіяльності водія цього тролейбуса, власником якого є Відповідач і який зобов`язаний утримувати тролейбус в належному технічному стані та несе відповідальність за шкоду, завдану таким транспортним засобом через неналежне виконання обов`язку, пов`язаного із його належним утриманням та експлуатацією (а.с. 45-47).

Доказів того, що вказана дорожньо-транспортна пригода та як її наслідок завдання шкоди позивачу, сталась внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, що могло б розглядатись як обставина для звільнення Відповідача як особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, від обов`язку відшкодування шкоди, матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд зазначає, що Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами розмір заявленої позивачем шкоди, а тому позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, завданої останньому внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, у розмірі 13910,48 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з Відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів,у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість подовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В обґрунтування спричинення моральної шкоди позивач посилався на негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, емоційні реакції при згадуванні подій; важкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі свого захисту, тимчасово знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, реакції замикання; побоювання за власне майно.

Так, суд погоджується із зазначеними вище доводами позивача, позаяк вказані обставини в своїй сукупності свідчать про наявність в його житті негативних явищ та зниження якості його життя, що пов`язано з пошкодженням належного йому майна, однак, разом з тим приходить до висновку про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди з 15000,00 грн. до 5000,00 грн. Вказаний розмір шкоди, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості та не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не призведе до його збагачення та при встановлених обставинах становитиме достатньо справедливу сатисфакцію.

Таким чином, зважаючи на вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1073,60 грн. (а.с. 1), сплачений ним при подачі позову, однак оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 702,25 грн. (18910,48 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 1073,60 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) / (28910,48 грн. сума боргу, заявлена до стягнення).

Пунктом 2 частини 3 статті 133ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з проведенням експертизи.

Відповідно до статті 139 частини 6 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення витрат на проведення експертизи в сумі 3500,00 грн. та надано належний доказ підтвердження вказаних витрат (а.с. 34 копія квитанції).

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проведення експертизи в сумі 3500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 139, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міський тролейбус», третя особа: ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Міський тролейбус» (код ЄДРПОУ 34811465, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 22) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 13910 (тринадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень 48 копійок, моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, в сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок та судовий збір у сумі 702 (сімсот дві) гривні 25 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Суддя І.О. Юзефович