Рішення

від 16.10.2024 по справі 212/7902/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/7902/24

2/212/3531/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участю секретаря судового засідання Савінської А.О.,розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року адвокат Яводчак Олександр Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся з позовом доАкціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»(далі відповідач, АТ «Криворізький залізорудний комбінат», АТ«Кривбасзалізрудком», АТ «КЗРК»)про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, в обґрунтуванняякого посилавсяна те,що ОСОБА_1 з 03.09.2009року по24.03.2023року працювавмашиністом буровоїустановки надільниці №21шахти «Покровська»АТ «Криворізькийзалізорудний комбінат»у шкідливихумовах.Робота упідземних умовахза тривалийчас трудовихвідносин звідповідачем негативновплинули настан йогоздоров`я,спричинивши виникненняпрофесійних хронічнихзахворювань,за фактомякого булопроведено розслідування.За часроботи напідприємстві відповідача ОСОБА_1 отримав професійнізахворювання:хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язово-тонічним больовим синдромами; хронічнадвобічна сенсоневральнаприглухуватість злегким ступенемзниження слуху(IIст.)-за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; ХОЗЛ II ст., група В, фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст.). Відповідно до висновку МСЄК від 01.08.2024 року позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями: радикулопатія 30%, за ХОЗЛ 30% та по туговухості - 5% та третю групу інвалідності безстроково.

Таким чином, через хронічні професійні захворювання було порушено нормальні життєві зв`язки позивача. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, що позначається на його душевному та фізичному станах через незворотність негативних змін у його житті, зокрема і у зв`язку з неможливістю приділяти належну увагу свої родині. Тому факт моральних страждань є очевидним, які позивачу мають бути відшкодовані внаслідок ушкодження його здоров`я у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства зі створення безпечних умов праці. Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача (65%), просив стягнути на користь позивача з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 325000,00 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 16 серпня 2024 року при відкритті провадження у справі судом було вирішено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

У поданому 02 вересня 2024 року відзиві представник АТ «Криворізький залізорудний комбінат», не визнаючи заявлені позовні вимоги, вказувала, що робота на підприємстві відповідача обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин. При укладенні з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» трудового договору позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Відповідач не порушував законодавство про працю відносно позивача. Отже, у АТ «Криворізький залізорудний комбінат» немає вини в отримані позивачем профзахворювання. Окрім того відповідач вказує, що позивач ОСОБА_1 працював і на інших підприємствах, де також робота була пов`язана із шкідливими факторами. Також матеріали справи, натомість, не містять відомостей стосовно перенесення позивачем моральних страждань, тому посилання позивача на душевні страждання та переживання не підтверджуються доказами, тому сума позову є необґрунтованою, а розмір заявлених вимог є завищеним. На підставі наведеного просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Додатково зазначила, що відповідного до вимог чинного законодавства, при стягненні моральної шкоди, з цих сум мають бути утримані податки та збори відповідно до норм податкового законодавства, які є спеціальними.

04 вересня 2024 року представником позивача адвокатом Яводчак Олександром Васильовичем до суду подана заява, де зазначив, що стороною позивача копія відзиву на позовну заяву отримана, намір подання відповіді на відзив відсутній. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Сторони не висловили заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Згідно вимог ч. 13ст. 7 ЦПК України,розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістомст. 279 ЦПК України,розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював машиністом бурової установки на дільниці №21 шахти «Покровська» («Октябрська») АТ «Кривбасзалізрудком» у період з 03.09.2009 року по 24.03.2023 року, що підтверджується копією трудової книжки позивача. (а. с.12-17)

Відповідно доАкту розслідуванняпричин виникненняхронічного професійногозахворювання (отруєння)за формоюП-4від 03травня 2024року встановлено наявністьу ОСОБА_1 ,стаж роботиякого вумовах впливушкідливих факторівскладає 13років 06місяців на підприємстві відповідача, професійнихзахворювань:хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м`язово-тонічним больовим синдромами; хронічнадвобічна сенсоневральнаприглухуватість злегким ступенемзниження слуху(IIст.)-за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; ХОЗЛ II ст., група В, фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст.). Причинами виникнення хронічних професійних захворювань є важкість праці та перевищення гранично допустимих норм. (а. с. 18-20)

У пункті 13 Акту зазначений висновок про наявність шкідливих умов праці, складений у відповідності до даних інформаційної довідки про умови праці від 05.09.2023 № ПС/3.1/19091-23 Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (а. с. 24-26) та з урахуванням Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 року за № 248, за яким умови праці підземного машиніста бурової установки дільниці № 21 шахти «Покровська» ОСОБА_1 відносяться до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі».

Згідно з довідками Обласної Медико соціальної експертної комісії № 2 серії 12 ААА № 130137 та серії 12 ААГ № 573777 від 01 серпня 2024 року позивачу первинно встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 65 % (30 % - по радикулопатії, 30 % - по ХОЗЛ, 5% - по туговухості) з 08 липня 2024 р. безстроково та ІІІ групу інвалідності з 08 липня 2024 р. безстроково. (а. с. 22-23)

Відповідно до рекомендацій МСЕК позивач потребує медикаментозного лікування, забезпечення виробами медичного призначення, санаторно - курортного лікування. Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження, в умовах виробничого пилу, шуму. Рекомендовано спостереження сімейного лікаря і невролога.

У зв`язку з отриманими професійними захворюваннями позивач звертався та проходив лікування у медичних закладах, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками, епікризами із медичної карти амбулаторного/стаціонарного хворого. (27 - 31, 32 на звороті - 35)

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України,кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону праці»(на момент виникнення спірних правовідносин), відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно із ст. 153КЗпП України, забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

На підставі ст.237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, та моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я під час роботи у відповідача, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок АТ «Кривбасзалізрудком».

Отже, суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що у відповідача відсутня відповідальність за спричинення позивачу профзахворювання, оскільки на підприємстві відповідача не було організовано безпечних умов праці позивача, що і стало наслідком розвитку у останнього професійних захворювань.

При цьому наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Так судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання зі встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65% позивачу безстроково, внаслідок чого ІІІ групи інвалідності безстроково, безумовно заподіяно моральну шкоду. Через професійні захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений проходити тривале лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт у повсякденному житті, обмеженість у можливості продовжувати колишній активний спосіб життя та тривогу за майбутнє.

Тому суд відкидає посилання представника відповідача на те, що позивачем не було доведено завдання йому моральних страждань через спричинені йому професійні захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Так відповідно до п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року,розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином, суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійних захворювань кількість часу, який пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, його профмаршрут, що стало причиною встановлення професійних захворювань, ступінь втрати ним працездатності через професійні захворювання, необхідність позивача у медикаментозному лікуванні, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також відповідальність, яка лежить підприємстві відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу.

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи те, що ОСОБА_1 пропрацював на підприємстві відповідача у важких умовах, отримавши внаслідок недосконалості виробництва 65% стійкої втрати працездатності через набуті ним професійні захворювання при роботі у таких шкідливих умовах та встановлення третьої групи інвалідності, зважаючи на розмір на 1 січня 2024 року мінімальної заробітної плати в сумі 7100 гривень, то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я моральної шкоди з боку АТ «Кривбасзалізрудком» повинен дорівнювати саме 180000,00 гривень, що відповідатиме спричиненій відповідачу моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійних захворювань на його здоров`ї та подальшому житті.

Доводи сторони відповідача щодо оподаткування суми моральної шкоди суд відхиляє, оскільки чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

В даному випадку предметом стягнення є сума відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, у зв`язку з чим зазначені відповідачем зміни до Податкового кодексу України не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.

Окрім того, з урахуванням результату розгляду справи, яким позовні вимоги задоволені частково, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України,суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 1800,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 4-5,13,19,76-81,89,133-141,258-259,263,265 ЦПК, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок без урахування утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», код ЄДРПОУ 00191307, місцезнаходження юридичної особи: вул. Симбірцева, 1-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16 жовтня 2024 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак