Постанова

від 11.12.2007 по справі 16363-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16363-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.2007Справа №2-25/16363-2007А

За позовом Совєтського районного центру зайнятості, смт. Совєтський (смт. Совєтський, вул. Механізаторів, 1а)  

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Н-Перемога», Совєтський район                   (с. Завітне, вул. Октябрьська, б. 30)

Про  стягнення  8 203, 87 грн.

Суддя  О.Ю. Копилова

Представники:

Від позивача – Суходуб Л.Б. – вед. спец. від., дов. у справі.  

Від відповідача – Журба І.І. – предст., дов. у справі.

        Сутність спору: Совєтський районний центр зайнятості, смт. Совєтський звернувся до Господарського суду АРК з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства «Н-Перемога», Совєтський район про стягнення  заборгованості  по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі  8 203, 87 грн.   

         Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

         Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позовних вимог не заперечує, заявив клопотання про надання відстрочки виконання рішення.    

         Розглянувши   матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача,   суд  -

встановив:

Закрите акціонерне товариство «Н-Перемога», Совєтський район зареєстроване у Раздольненському районному центрі зайнятості АР Крим як платник  внесків на загальнообов'язкове державне  соціальне страхування України на випадок безробіття               (№ 11600785).

         Відповідно до розрахункової відомості про нарахування й перерахування страхових внесків у Фонд загальнодержавного державного соціального страхування України на випадок безробіття за 3-й квартал 2007 року, представленої відповідачем у порядку звітності, за період з 01.10.2006 року по 01.10.2007 року у нього виникла заборгованість у сумі  8 203, 87 грн.

        Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

        Відносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, прийнятими 14.01.1998р., що  вступили в  законну силу, у відповідності із ст. 32 Основ з моменту їхнього опублікування  - 19.02.1998р.

       Одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно  ст. 4 Основ, є страхування  на випадок безробіття.

       Відносини, які виникають із загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття тепер урегульовані нормами Закону України від 02.03.2000р. № 1533 -III „Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхуванні на випадок безробіття”, що набув законної сили, відповідно до п. 1 розділу 8  „Заключних положень” з 01.01.2001р.  

       До набуття законної сили зазначеного Закону, тобто до 01.01.2001р., ст. 31 Основ, відповідно до якої, строки введення загальнообов'язкового державного страхування в Україні, визначаються в законах України в окремих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, платежі на обов'язкове державне  страхування мали статус збору (обов'язкового платежу) і входили до складу загальнообов'язкових податків  і зборів, визначених ст. 14 Закону України «Про систему оподатковування» (п.16 ч. 1).

Отже, до 01.01.2001р. порядок стягнення такого збору визначався Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 8-93 „Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів”, що втратив  дію  у зв'язку із прийняттям  Закону України № 2181 від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами”, що набув законної сили  с 01.04.2001р., за винятком деяких норм.

Таким чином, до моменту набуття законної сили Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (до 01.01.2001), на порядок стягнення платежів на обов'язкове державне соціальне страхування, які мали статус загальнообов'язкового збору, поширювалися норми, які регулюють відносини в сфері   оподатковування.

Правові, фінансові й організаційні основи загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, після 01.01.2001р. вже регулювалися нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

У чинність п. 2 розділу 8 Закону,  до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони й інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, а відповідно до п. 4 Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк від дня  опублікування  цього Закону  доручено підготувати й подати на розгляд Верховної Ради України  пропозиції щодо приведення  законів України у відповідність із  цим Законом.

Таким чином, з  моменту набуття законної сили зазначеного Закону, тобто з 01.01.2001р. не діють норми Закону України „Про систему оподатковування”  у частині, що  суперечить йому, - хоча зміни у Закон України „Про систему оподатковування”, яким п. 16 ч. 1 ст. 14 виключений, внесені  лише  Законом України від 16.01.2003р. № 429 „Про внесення змін у деякі законодавчі  акти України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

Отже з 01.01.2001р. страхові внески на випадок безробіття не входять у систему  оподатковування й не можуть стягуватися в іншому порядку, чим передбачено Законом України № 1533- III  від 02.03.2000р.

Таким чином, на порядок стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, розмір яких визначений Законом  України  від 11.01.2001р.№ 2213, що вступили  у чинність з 02.03.2001р.,  „Про  розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття”, які виникли після 01.01.2001р., не поширюються норми Закону України „Про порядок погашення  зобов'язань  платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами”  й інші нормативні  акти, які регулюють відносини в сфері  оподатковування. Зазначені відносини врегульовані спеціальним законодавством по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Порядок нарахування внесків й їх сплати регулюється Інструкцією про порядок  вирахування й сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття й обліку їхнього одержання у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого Наказом Міністерства праці й соціальної  політики України від 18.12.2000р. № 339.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України № 1533 від 02.03.2000р. „Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття” кошти  Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладають на центр зайнятості АР Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, районні в містах центри зайнятості.

Згідно п.п. 2.2. п. 2 ст. 35  даного Закону роботодавець зобов'язаний  вчасно й у повному розмірі сплачувати страхові внески.

Частиною 1 ст. 38 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” і пунктом 9.1 Інструкції визначена відповідальність роботодавця за несвоєчасність сплати й неповну сплату страхових внесків. У випадку несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом внесків (недоїмки), штраф і пеню.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 зазначеного Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня й штраф стягуються у доход Фонду зі страхувальника в безперечному порядку. Строк давнини у випадку стягнення страхових внесків, пені й фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосуються. Статтею 39 цього ж законодавчого акту передбачено, що спори, які виникають з правовідносин за цим  Законом, вирішуються в судовому порядку.      

Крім того, у Постанові Верховного Суду України від 22.06.2004р. зазначено, що центр зайнятості має право звертатися в суди з позовами про стягнення заборгованості по оплаті страхових внесків у Фонди загальнообов'язкового  державного страхування на випадок безробіття.

Заборгованість відповідача перед Фондом підтверджується розрахунковою відомістю  платника, розрахунком суми позову.

        Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному об'ємі, оскільки є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

        Також суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про надання відстрочки виконання постанови до 01.08.2008 року у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, яке виникло у 2007 року на сільськогосподарському підприємстві та підтверджуються висновком Торгово-промислової Палати  № 1591/05-4  від 19.06 2007 року.   

        На підставі викладеного, керуючись п. 6 прикінцевих та перехідних положень,                        ст.. 160-163, п. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

            1.  Позов задовольнити.

            2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Н-Перемога», Совєтський район                   (с. Завітне, вул. Октябрьська, б. 30, МФО 324021, р/р 26003458 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», ІНН 30909428) на користь Совєтського районного центру зайнятості, смт. Совєтський (смт. Совєтський, вул. Механізаторів, 1а, р/р 37170301900290 (для роботодавців); р/р 37179302900290 (для застрахованих осіб); р/р 37176305900290 (для стягнення пені) УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: ВФСС на випадок безробіття, код ЄДРПОУ 20708698) заборгованість по страхових внесках на випадок безробіття у сумі 8 203, 87 грн.  

              Надати відстрочку виконання постанови до 01.08.2008 року.

              Постанову складено та підписано у повному обсязі 17.12.2007р.

           У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.